Рішення

від 13.11.2013 по справі 922/4381/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2013 р.Справа № 922/4381/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Попович І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МНВО "Біокон", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд", м. Харків про стягнення коштів за участю сторін:

Представник позивача - Рисована Н.В. (дов. б/н від 28.10.2013р.).

Представник відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медично науково-виробниче об'єднання "Біокон" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд", в якій просить суд стягнути з відповідача 33 809,68 грн. грошового боргу, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на укладення між позивачем "МНВО "Біокон" (кредитор), відповідачем ТОВ "Лікон-трейд" (новий кредитор), ТОВ "Будсім" (первісний кредитор) договору про переведення боргу №105/13 від 01.01.2013 року, згідно умов якого відповідач - ТОВ " Лікон - Трейд" прийняв грошовий борг ТОВ "Будсім" перед позивачем "МНВО "Біокон" у розмірі 41 809,68 грн.

Як вказує позивач у позовній заяві, на виконання свого обов'язку за вищевказаним договором про переведення боргу відповідач сплатив на користь позивача лише 8000,00 грн., іншу частину боргу не погасив, в зв'язку із чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Ухвалою господарського суду від 18.10.2013 року порушено провадження у справі №922/4381/13, розгляд справи призначено на 30.10.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 30.10.2013 року, у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено до 13.11.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 13.11.2013 року підтримує заявлені позовні вимоги, через канцелярію господарського суду 13.11.2013р. надав документи для долучення до матеріалів справи, зокрема, надав копію договору поставки № 271/09/10 від 01.09.2010 року, додаткові угоди до нього та видаткові накладні разом з довіреностями на отримання товару до договору поставки.

Представник відповідача в судове засідання 13.11.2013 року не з'явився, документів витребуваних судом не надав, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду, яке долучено до матеріалів справи.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив наступне.

01.01.2013 року між позивачем "МНВО "Біокон" (кредитор), відповідачем ТОВ "Лікон-трейд" (новий кредитор), ТОВ "Будсім" (первісний кредитор) було укладено договір про переведення боргу №105/13 .

У відповідності до ст. 520 та ст. 521 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, відповідно до приписів якої, правочин щодо відповідної заміни у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому боржнику.

Згідно п.1.1 договору сторонами визначено, що первісний боржник переводить, а новий боржник приймає грошовий борг у розмірі 41809,68 грн., що виник на підставі договору поставки №271/09/10 від 01.09.2010 року, укладеного між первісним боржником та кредитором .

Згідно з п.2., п.3. сторонами визначено, що кредитор не заперечує проти переведення боргу, визначеного у пункті 1 договору і підписуючи зі свої сторони договір, дає свою згоду на переведення зазначеного боргу, в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредитор зменшує дебіторську заборгованість первісного боржника одночасно збільшуючи дебіторську заборгованість нового боржника на суму, вказану в п.1. даного договору.

Згідно пункту 10 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору про переведення боргу відповідач сплатив на користь позивача 8000,00 грн., що підтверджується випискою з ПАТ "Промінвест" по рахунку №26002619942898 від 05.03.2013 року (арк. спр. 14), іншу частину боргу за договором про переведення боргу на суму 33 809,68 грн. відповідачем не погашено.

Позивачем 27.09.2013 року на адресу відповідача було направлено повідомлення про необхідність виконання договірних зобов'язань за укладеним договором про переведення боргу, відповідно до якого позивач вимагав протягом семи днів від дня отримання повідомлення сплатити грошові кошти за договором №105/13 про переведення боргу, про те, як зазначає позивач при зверненні до суду з відповідним позовом, останній свої обов'язки за договором в повному обсязі не виконав, борг не сплатив.

Надаючи правову кваліфікацію вищевикладеним обставинам, господарський суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Господарським судом встановлено, що відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору про зміну боржника - є господарськими зобов'язаннями, тому відповідно зі ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Станом на момент розгляду справи відповідач 33 809,68 грн. заборгованості за договором про переведення боргу не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості, в зв'язку з чим, визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання на загальну суму 33 809,68 грн.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що договір про переведення боргу № 105 від 01.01.2013 року укладений з дотриманням вимог діючого законодавства, боржник у зобов*язанні був замінений іншою особою (відповідачем по справі) за згодою кредитора, а також, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача (нового боржника), інше відповідачем під час розгляду справи не спростовано, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 33 809,68 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати з оплати судового збору в сумі 8 174,27 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікон-трейд" (61052, Харківська область, м. Харків, Ленінський район, вул. Малиновського, буд.3, код 37874381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичне науково-виробниче об'єднання "Біокон" (83009, м. Донецьк, Київський район, проспект Партизанський, буд.43, код 13490613) - 33 809,68 грн. основного боргу, витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.11.2013 р.

Суддя Попович І.М.