Ухвала

від 06.11.2013 по справі 826/11892/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11892/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Петрика І.Й.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом колективного підприємства Фірми-малого підприємства "Київоргтех" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2013 року адміністративний позов колективного підприємства Фірми-малого підприємства "Київоргтех задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС №00008222230, №0000832230 від 19.07.2013.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини справи та надано не вірну правову оцінку діям відповідача щодо підстав та винесення правомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП Фірма-мале підприємство «Київоргтех» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток за придбані товари (роботи, послуги) у ТОВ «Ретро Бізнес» (код ЄДРПОУ 38354152) за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки №314/22-30/13674272 від 11.07.2013р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п.п. 139.1., п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження сплати по податку на прибуток за 2012 рік на суму 18938,00 грн.; п.201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження сплати податку на додану вартість за період з 01.10.12 по 31.12.12 рік на загальну суму 18036 грн., а саме: в жовтні 2012 року на суму 6012 грн., в листопаді 2012 року на суму 6012 грн. та в грудні 2012 року на суму 6012 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС прийняті податкові повідомлення - рішення від 19.07.2013р.:

- № 0000822230, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивачу за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 28 407 грн., в т.ч. 18938 грн. - основного платежу, та 9469 грн. - штрафні (фінансові) санкцій.

- № 0000832230, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 27 054 грн., в т.ч. 18 036 грн. - основний платіж, 9018 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Колективне підприємство Фірма - мале підприємство «Київоргтех», як платник податків та зборів взяте на облік в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС та в періоді, що перевірявся, був зареєстрований платником податку на додану вартість.

В акті перевірки зазначено, що актом від 14.03.2013 №504/22.8-17/38354152 ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ретро Бізнес» (код ЄДРПОУ 38354152) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Корнес Груп» (код ЄДРПОУ 38353997) за жовтень, листопад, грудень 2012 року та ТОВ «Сан Ленд» (код ЄДРПОУ 36552314) за жовтень 2012 року, в якому значиться, що «Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за податковою адресою», у зв'язку з чим відповідач зробив висновок, що КП Фірма-мале підприємство «Київоргтех»фактично не здійснювало придбання товару ( феноло - формальдегідну смолу) у ТОВ «Ретро Бізнес», та укладення правочину було здійснено лише на папері.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із наступного.

Підпунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Судом першої інстанції було встановлено, що між позивачем та ТОВ «Ретро Бізнес» (код ЄДРПОУ 38354152) було укладено договір №21 від 01.10.2012р. предметом даного договору є постачання смоли феноло-формальдегідної партіями 900 кг.

На виконання даного договору були оформлені первинні документи, а саме податкові накладні, видаткові накладні та платіжні доручення.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що позивач на законній підставі включив до валових витрат придбаний товар у ТОВ «Ретро Бізнес», оскільки взаємовідносини підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими бухгалтерськими документами, які оформлені відповідно до вимог законодавства.

Відносно висновку відповідача щодо заниження сплати по податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «Ретро Бізнес» ,встановлено наступне.

Згідно змісту акту перевірки, позивач завищив податковий кредит по взаємовідносинах із «Ретро Бізнес» на суму 27054 грн., що відповідно призвело до заниження податку на додану вартість на вказану суму.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредит виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яки: є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

В свою чергу, пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З огляду на зміст зазначених правових норм вбачається, що лише відсутність податкової накладної або оформлення податкової накладної з порушенням вимог щодо її оформлення, позбавляє платника податків права для віднесення до податкового кредиту сум податків, сплачених у зв'язку з придбанням товарів/послуг.

Водночас, пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованими як платники податку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на момент здійснення господарських операцій та на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Ретро Бізнес» був зареєстрований як платник податку на додану вартість і внесений до реєстру платників податку на додану вартість.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частинами 1,2 статті 9 Закону України №996-ХІV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, застосування відповідачем п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України та списання податкового кредиту є неправомірним, оскільки вимоги законодавства України при оформленні документів нами були дотримані та підтверджені податковими накладними.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в тому, що доводи відповідача про те, що правочини, укладені позивачем з його контрагентом не спричиняють реального настання юридичних наслідків та порушують публічний порядок, не підтверджені документально, не наведено доказів дійсного (фактичного) порушення публічного порядку, тобто спрямованого на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, незаконного заволодіння ним.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача, як на підставу

нікчемності правочину позивача з контрагентом, на акт перевірки про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ретро Бізнес» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Корнес груп» за жовтень - грудень 2012 року та ТОВ «Сан Ленд» за жовтень 2012 року, оскільки тільки ця обставина не може бути підставою для нікчемності укладених позивачем з його контрагентами договорів.

Також на вимогу суду першої інстанції позивачем були надані докази використання придбаного товару у власній господарській діяльності, зокрема, договір оренди від 20.09.2007р. №08-2007, угода №1 від 30.12.208р. про внесення змін до Договору оренди від 20.09.2007р. №08-2007 та контракт №103-32С/485 від 29.04.2010, згідно якого вироблена продукція - модифікатор кобальтовмісний МКС-1 була реалізована замовнику ЗАТ «Росава», на виконання даного контракту були оформлені видаткові накладні, податкові накладні та платіжні доручення.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом не доведено існування обставин, які виключають право позивача на формування податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із господарськими операціями, що відбулися між позивачем та ТОВ «Ретро Бізнес», а відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень- рішень, які є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.11.2013 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.