Рішення

від 04.11.2013 по справі 761/6537/13-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/6537/13-ц

Провадження №2/761/4081/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 листопада 2013 року

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Маліновської В.М.

при секретарі: Лазоришинець К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2013 року ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (Відповідач), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (Третя особа-1), Виконавчий орган Київської міської ради Головне управління земельних ресурсів (Третя особа-2, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради), про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

З урахуванням уточнень до позовної заяви (а.с.101-102) та заяви Позивача від 29.07.2013р. (а.с.103) Позивач просив: - визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на майно, а саме: - 37/100 частки будинку АДРЕСА_1 та складається з наступних кімнат: житлова кімната по плану № 1-3 площею 16,5 кв.м., житлова кімната № 1-4 площею 13,5 кв.м., житлова кімната № 1-2 площею 6,2 кв.м., підсобне приміщення № 1-1 площею 3 кв.м., житлова кімната № 1-5 площею 8 кв.м., кухня № 1-6 площею 4,2 кв.м.; - ? земельної ділянки кадастровий номер 91078064 по АДРЕСА_1, площею 0,1000 га; - визнати за Позивачем право постійного користування в порядку спадкування за заповітом ? земельної ділянки кадастровий номер 91078077 по АДРЕСА_1, площею 0,0900 га.

Свої позовні вимоги Позивач мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його дружина - ОСОБА_4, яка разом з Позивачем постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1. За свого життя дружина Позивача склала заповіт, який був посвідчений нотаріусом третьої Київської нотаріальної контори, згідно якого все її майно де б воно не було і з чого б воно не складалось заповіла Позивачу. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на: - 37/100 частки будинку АДРЕСА_1 та складається з наступних кімнат: житлова кімната по плану № 1-3 площею 16,5 кв.м., житлова кімната № 1-4 площею 13,5 кв.м., житлова кімната № 1-2 площею 6,2 кв.м., підсобне приміщення № 1-1 площею 3 кв.м., житлова кімната № 1-5 площею 8 кв.м., кухня № 1-6 площею 4,2 кв.м.; - ? частина сараю під літерою «Д»; - земельна ділянка кадастровий номер 91078064 по АДРЕСА_1, площею 0,1000 га, яка належала померлій на праві спільної сумісної власності з Відповідачем на підставі Державного акту на право приватної власності на землю № 91-2-02822; - земельна ділянка кадастровий номер 91078077 по АДРЕСА_1, площею 0,0900 га, яка належала померлій на праві постійного спільного користування з Відповідачем на підставі Державного акту на право постійного користування землею № 91-3-00027.

Позивач зазначив, що у встановлений законодавством строк він звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_3 для оформлення спадщини після померлої дружини, проте нотаріус зазначив, що 37/100 частка будинку знаходиться на земельних ділянках, які перебували в спільній сумісній власності та постійному сумісному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_2 без виділення часток, у зв'язку з чим Позивачу необхідно звернутись до суду для визначення належної йому в порядку спадкування частки земельної ділянки, яка знаходиться у спільній сумісній власності. Позивач також зауважив, що у зв'язку з тим, що за життя ОСОБА_4 не було виділено часток земельних ділянок, які знаходились у спільній сумісній власності та на праві постійного користування з Відповідачем, що підтверджувалось би договором між ними, то виходячи з вимог чинного законодавства частки кожного співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

Відповідач подала суду заперечення на позовну заяву, в яких заперечувала проти задоволення позову, зважаючи на наступне: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за життя останньої домовились щодо розмежування, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 91078064, площею 0,1000 га, таким чином: - ОСОБА_4 володіє, користується та розпоряджається - 0,037 га, а ОСОБА_5 володіє, користується та розпоряджається - 0,0630 га. Протягом життя ОСОБА_4, Відповідач відкрито володіла, користувалась та розпоряджувалась частиною земельної ділянки площею 0,0630 га, використовувала її за цільовим призначенням, платила податки на землю, виходячи саме з розміру своєї виділеної за домовленістю сторін частки. Враховуючи викладене, Відповідач вважає, що сторони, які володіють спільною сумісною власністю дійшли згоди щодо розміру виділення часток земельної ділянки, а тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню в цій частині. Щодо позовних вимог в частині визнання за Позивачем право постійного користування 1 / 2 земельної ділянки кадастровий номер 91078077 площею 0,0900 га, Відповідачка зазначила, що відповідно до ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватись від дій, які б могли порушити права інших осіб, а відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню у зв'язку з порушенням прав Відповідача. (а.с.88-90).

Третя особа-2 подала суду пояснення по справі в яких зазначено, що вирішення питань про визнання права власності шляхом спадкування не відносяться до повноважень Департаменту земельних ресурсів, у зв'язку з чим просила слухати справи без участі представника Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (а.с.44-45).

Третя особа-1 на запит суду направив копію спадкової справи №5/2012 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 (а.с.57-87).

У судовому засіданні Позивач та його представник - ОСОБА_6 позовні вимоги, з урахуванням уточнень позову від 29.07.2013р., підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач та представник Відповідача - ОСОБА_7 визнали позов в частині визнання за Позивачем права власності в порядку спадкування за заповітом на 37/100 частки будинку АДРЕСА_1 (а.с.124-125), в задоволенні інших позовних вимог просили відмовити з підстав, викладених у запереченнях.

Третя особа-1 в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила.

Третя особа - 2, як зазначалось вище, в заяві до суду просила слухати справу за її відсутності.

Неявка вказаних осіб не є перешкодою для розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 про що в Книзі реєстрації смертей ІНФОРМАЦІЯ_3 зроблено відповідний актовий запис № 6270, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві від ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9, 63).

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 є чоловіком померлої ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про одруження НОМЕР_3 від 23.01.1958р. (а.с.10,67).

11 жовтня 2001 року ОСОБА_4 було складено заповіт, що посвідчений державним нотаріусом третьої Київської державної нотаріальної контори, згідно якого на випадок смерті ОСОБА_4 все її майно де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде їй належати і на що за законом вона матиме право заповідається ОСОБА_1 (а.с.7, 70). Вказаний заповіт зареєстрований в Спадковому реєстрі (а.с.71).

Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. За ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.

З копії матеріалів спадкової справи № 5/2012 (номер в Спадковому реєстрі 53307024), заведеної 29.08.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4(а.с.58,74), вбачається, що Позивач 29.08.2012р. звернувся до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_4 (а.с.62).

В зв'язку з оформленням спадщини, нотаріусом було зроблено запити № 22/2-14 від 29.08.2012р. до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (а.с.75), № 23/2-14 від 29.08.2012р. до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (а.с.76), № 30/2-14 від 25.10.2012р. до Шевченківського районного суду м.Києва (а.с.77), № 1/2-14 від 15.01.2013р. до Головного управління по м.Києву та Київській області Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (а.с.78). Згідно Відповіді Головного управління по м.Києву та Київській області Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» № 1118/118 від 23.01.2013р., на ім'я ОСОБА_4 виявлено вклади в наступних установах Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк»: - ТВБВ № 10026/0159 по рахунку № НОМЕР_4 у сумі 0,41 грн., - ТВБВ № 10026/0170 по рахунку № НОМЕР_5 у сумі 4,12 грн., по рахунку № НОМЕР_6 у сумі 6 394,90 грн.; - ТВБВ № 10026/0172 по рахунку № НОМЕР_7 у сумі 4 461,61 грн., по рахунку № НОМЕР_8 у сумі 2 996,70 грн.; - ТВБВ № 10026/0185 по рахунку № НОМЕР_9 у сумі 0,01 грн., по рахунку № НОМЕР_10 у сумі 53,95 грн. (а.с.79). Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 28 січня 2013 року Позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно якого спадщина на яку видано свідоцтво складається з вкладів у вищезазначених установах Головного управління по м. Києву та Київській області Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (а.с.83).

Листом Вих. № 10/01-16 від 27.02.2013р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 Позивача було повідомлено, що у зв'язку з тим, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 належала померлій на праві спільної сумісної власності разом з ОСОБА_2, та частки в праві власності не визначені, визнати частки за домовленістю сторін не вбачається можливим, а правовстановлюючий документ на частку будинку не відповідає вимогам, які необхідні для прийняття документів нотаріусом (не прошитий), Позивачу рекомендовано звернутись за оформленням права власності на частку будинку та частку земельної ділянки за адресою - АДРЕСА_1 до районного суду (а.с.8).

Судом встановлено, що померлій ОСОБА_4 належить на праві приватної власності 37/100 частки жилого будинку по АДРЕСА_1, яка складається з житлової кімнати по плану № 1-3 площею 16,5 кв.м., житлової кімнати № 1-4 площею 13,5 кв.м., житлової кімнати № 1-2 площею 6,2 кв.м., підсобного приміщення № 1-1 площею 3 кв.м., житлової кімнати № 1-5 площею 8 кв.м., кухня № 1-6 площею 4,2 кв.м., на підставі Рішення Шевченківського районного народного суду м.Києва від 15 травня 1992 року (а.с.13-14), що також підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 35850789 від 15.10.2012р. Київського міського БТІ (а.с.15).

Померлій ОСОБА_4 разом з ОСОБА_2 належить на праві спільної приватної власності земельна ділянка, площею 0,1000 га, кадастровий номер 91078064, яка розташована в АДРЕСА_1, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю IV-КВ № 148157, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 91-2-02822 від 09.10.2001р. (а.с.16), Витягом Головного управління земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № ПК-02517/2012 від 04.10.2012р. (а.с.17), Довідкою Головного управління земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № ОО-19762/2012 про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:91:078:0064) станом на 05.10.2012р. від 09.10.2012р. (а.с.18). Державний акт на право спільної власності на вказану земельну ділянку видавався і на ім'я ОСОБА_2 24.10.2001р.(а.с.47).

Також встановлено, що померлій ОСОБА_4 разом з ОСОБА_2 належить на праві постійного користування земельна ділянка, площею 0,0900 га, кадастровий номер 91078077, яка розташована у АДРЕСА_1, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею ІІ-КВ № 041646 від 09.10.2001р., який зареєстрований в Книзі записів державних актів на праві постійного користування землею за № 91-3-00027 (а.с.19). Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видавався і на ім'я ОСОБА_2 24.10.2001р.(а.с.46).

Відповідач в судовому засіданні наголошувала на тому, що між нею та померлою ОСОБА_4 була досягнута усна домовленість щодо розмежування земельної ділянки кадастровий № 91078064, в підтвердження чого Відповідач надав План розмежування земельної ділянки кадастровий номер 91078064, розташованої на території АДРЕСА_1 між співвласниками: ОСОБА_4 - 0,0370 га, ОСОБА_2 - 0,0630 га (а.с.91). Разом з тим, крім вказаного плану суду не надано жодного доказу, який би підтверджував укладення сторонами угоди щодо визначення часток та порядку користування. Ні підписів сторін, ні дати складання зазначений План не містить. На підтвердження даної домовленості Відповідач надала суду копії квитанцій про сплату податку за землю (а.с.93-95, 105), згідно яких Відповідач сплачувала земельний податок за земельну ділянку площею 0,124700 га. Як вбачається з наданих Відповідачем документів сума податку на землю визначена ОСОБА_2 ДПІ Шевченківського району м.Києва (а.с.106).

У зв'язку з тим, що за матеріалами справи, померлій ОСОБА_4 та Відповідачу належали на праві спільної сумісної власності та на праві спільного користування земельні ділянки з іншою площею ніж вказана в квитанціях на сплату земельного податку ОСОБА_2 відповідно до протокольної ухвали від 29.07.2013р. було направлено запит № 25069/13-Вих2/761/4081/2013/М-60 від 01.08.2013р. до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м.Києва з вимогою надати документи на підставі яких здійснюється нарахування земельного податку Відповідачу за земельні ділянки у розмірі 0,124700 га (а.с.115,127).

У листі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 807/9/26-59-15-07-38 від 17.09.2013р. зазначено, що згідно витягу даних Державного земельного кадастру по фізичних особах від 19.12.2012р. по АДРЕСА_1 (кадастрові номери 91:078:082, 91:078:064, 91:078:077) зареєстровані на ОСОБА_4 та ОСОБА_2. Пропорційна частка земельної ділянки, відповідно до якої нараховувався земельний податок ОСОБА_2, взята згідно рішення суду від 16.10.1995р. № 9632, про що було зроблено запис у книзі обліку № 2 «По землевласникам та землекористувачам, у яких знаходиться у користуванні земельні ділянки» від 29.03.2002р., данні книги були перенесені до АІС «Земля» (а.с.134, 140). Сторони пояснили, що про наявність рішення суду, зазначеного у листі ДПІ, їм нічого не відомо. Жодних клопотань з даного приводу сторонами заявлено не було.

Отже, як вбачається з вказаної відповіді земельний податок ОСОБА_2 нараховується не лише виходячи з площі земельних ділянок, які належали їй на покійній ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності та на праві постійного користування, що відповідно мають кадастрові номери: 91:078:064, 91:078:077, а й з урахуванням третьої земельної ділянки під кадастровим номером: 91:078:082, про наявність площі якої самій Відповідачці ОСОБА_2 невідомо.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті. Відповідно до частини 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини; згідно частини 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

За ч.1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Статтею 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч. 1 ст. 368 ЦК України).

Згідно ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 364 ЦК України, договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 89 Земельного кодексу України встановлено, що поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що для поділу часток майна, що знаходиться у спільній сумісній власності за домовленістю співвласників або виділ частки такого майна, необхідне укладання договору у письмовій формі про такий поділ чи виділ з обов'язковим нотаріальним посвідченням такого договору, як того вимагають норми ст.ст. 364, 370, 372 ЦК України.

Враховуючи, що суду не надано належних доказів про укладення між сторонами письмового договору щодо поділу майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, суд вважає, що частки співвласників, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 91078064 та частки користувачів земельної ділянки з правом постійного користування, площею 0,0900 га, кадастровий номер 91078077, які розташовані у АДРЕСА_1, - є рівними.

Враховуючи, що за заповітом ОСОБА_4 заповідала все належне їй майно і на що вона матиме право ОСОБА_1, то суд приходить до висновку, що до спадкоємця перейшли всі належні спадкодавцю на момент смерті права щодо нерухомого майна, в тому числі відповідні права на частини земельних ділянок, які належали покійній на право власності та праві постійного користування.

Отже, до складу спадщини після смерті померлої ОСОБА_4 увійшли: - 37/100 частки будинку АДРЕСА_1 та складається з наступних кімнат: житлова кімната по плану № 1-3 площею 16,5 кв.м., житлова кімната № 1-4 площею 13,5 кв.м., житлова кімната № 1-2 площею 6,2 кв.м., підсобне приміщення № 1-1 площею 3 кв.м., житлова кімната № 1-5 площею 8 кв.м., кухня № 1-6 площею 4,2 кв.м.; - 1 / 2 земельної ділянки кадастровий номер 91078064 по АДРЕСА_1, площею 0,1000 га; - право постійного користування 1 / 2 земельної ділянки кадастровий номер 91078077 по АДРЕСА_1, площею 0,0900 га.

На час відкриття спадщини Позивач та покійна ОСОБА_4 були зареєстровані за адресою:АДРЕСА_1 (а.с.68,69), а отже Позивач фактично прийняв спадщину.

Суд вважає, що Позивач - ОСОБА_1 реалізував своє право на прийняття спадщини за заповітом після померлої дружини шляхом подачі відповідної заяви нотаріусу про прийняття спадщини у встановлений законодавством строк (за ст.1270 ЦК України - 6 місяців з часу відкриття спадщини, тобто за ч.2 ст. 1220 ЦК України з дня смерті), та не здійснював відмову від прийняття спадщини. Позивач довів належними та допустимими доказами наявність свого права власності на 37/100 частки будинку АДРЕСА_1 та складається з наступних кімнат: житлова кімната по плану № 1-3 площею 16,5 кв.м., житлова кімната № 1-4 площею 13,5 кв.м., житлова кімната № 1-2 площею 6,2 кв.м., підсобне приміщення № 1-1 площею 3 кв.м., житлова кімната № 1-5 площею 8 кв.м., кухня № 1-6 площею 4,2 кв.м., що не заперечувалось Відповідачем; а також право - 1 / 2 земельної ділянки кадастровий номер 91078064 по АДРЕСА_1, (загальна площа 0,1000 га); - право постійного користування 1 / 2 земельної ділянки кадастровий номер 91078077 по АДРЕСА_1, (загальна площа 0,0900 га) у порядку спадкування за заповітом після померлої дружини - ОСОБА_4.

Повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, на які посилався Позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, врахувавши пояснення та заперечення Відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом визнання за: - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, права власності в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_4 на 37/100 частки будинку АДРЕСА_1 та складається з наступних кімнат: житлова кімната по плану № 1-3 площею 16,5 кв.м., житлова кімната № 1-4 площею 13,5 кв.м., житлова кімната № 1-2 площею 6,2 кв.м., підсобне приміщення № 1-1 площею 3 кв.м., житлова кімната № 1-5 площею 8 кв.м., кухня № 1-6 площею 4,2 кв.м.; - 1 / 2 земельної ділянки кадастровий номер 91078064 по АДРЕСА_1, (загальна площа 0,1000 га); - право постійного користування 1 / 2 земельної ділянки кадастровий номер 91078077 по АДРЕСА_1, (загальна площа 0,0900 га).

З урахуванням положень ст. ст. 355, 364, 370, 372, 639, 1216, 1218, 1225 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 11, 60, 179, 208, 209, 212, 213,214-218, 222, 223, 293, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_4, на:

- 37/100 частки будинку АДРЕСА_1 та складається з наступних кімнат: - житлова кімната по плану № 1-3 площею 16,5кв.м., житлова кімната №1-4 площею 13,5 кв.м, житлова кімната №1-2 площею 6,2кв.м, підсобне приміщення № 1-1 площею 3кв.м, житлова кімната №1-5 площею 8кв.м, кухня №1-6 площею 4,2 кв.м.;

- 1 / 2 частки земельної ділянки кадастровий номер 91078064, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 0,1000га.).

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право постійного користування в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_4, на: - 1 / 2 частки земельної ділянки кадастровий номер 91078077, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 0,0900га.).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: