Постанова

від 07.11.2013 по справі 826/15961/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 07 листопада 2013 року                      № 826/15961/13-а Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом              Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікос ЛТД» до                     Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про                              скасування податкового повідомлення-рішення, визнання дій протиправними ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікос ЛТД» (надалі - Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі – відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 вересня 2013 року № 49226552207, визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та складання про це акту. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит з ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «ПІКК Інтернешнл» та ПП «Вега-Сервіс 2009» на підставі належно оформлених його контрагентами податкових накладних. Доводи   відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки тощо. Також, позивач звертав увагу на незаконність дій відповідача по проведенню податкової перевірки, що додаткового вказує на непраоівмірність спірного рішення. Представник відповідача в судових    засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечив, вказуючи, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань з на додану вартість було те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «ПІКК Інтернешнл» та ПП «Вега-Сервіс 2009» фактично не здійснювались, в зв'язку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагентів, не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди. Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті яких занижуються податкові зобов'язання з ПДВ та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість   з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок. В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи. Отже, на думку відповідача, товари позивачем фактично у ТОВ «ПІКК Інтернешнл» та ПП «Вега-Сервіс 2009» не придбавалися, а витрати на придбання таких товарів, які позивач відніс до складу валових, є надуманими у зв'язку з чим   відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України. В судовому засіданні 31.10.2013р. поставлено на обговорення питання про можливість подальшого судового розгляду в порядку письмового провадження, на що представники сторін не заперечили, у зв'язку з чим було оголошено про перехід судового розгляду до письмового провадження. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного. ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Вірол-Груп» з питань перевірки дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин за період з 01.11.2012-30.11.2012 року, за результатами якої складено акт від 05.09.2013р. № 330/26-55-22-07/37449798. Як вбачається з висновків акту перевірки, податковим органом встановлені, зокрема, порушення пункту 198.3 статті 198, п.п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, ст. 200, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201, п. 198.6 ст. 198  Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість в розмірі 408 656,00 грн. На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення–рішення від 16 вересня 2013 року № 49226552207, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 510 820,00 грн., з них – 408 656,00 грн. основного платежу та 102 164,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Як вбачається з акту перевірки, висновок податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства базується на твердження щодо безтоварності господарських операцій позивача з контрагентами – ТОВ «ПІКК Інтернешнл» та ПП «Вега-Сервіс 2009», які, як вказує податковий орган, мають ознаки фіктивного підприємства. Вважаючи твердження податкового органу необґрунтованими, представник позивача посилався документально підтверджені договірні відносини з контрагентами, зокрема, зазначив, що між Товариством та ПП «Вега-Сервіс 2009» 03.05.2012р. укладено договір №  23, на підставі якого останній поставив на користь першого товар, визначений в рахунках-фактурах, за що отримав грошову винагороду. Також, між Товариством та ТОВ «ПІКК Інтернешнл» укладено договір від 01.11.2012р., на підставі якого останнє поставило на користь першого на платній основі прокладки, шайби, пістолети, головки насоса, кінцівки на шланг та інші товари. В підтвердження виконання умов договорів представником позивача надано до суду, податкові накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні, виписки з банківських рахунків. Разом з тим, досліджені судом докази підтверджують фіктивність господарських відносин позивача з ТОВ «ПІКК Інтернешнл» та ПП «Вега-Сервіс 2009», що пояснюється наступним. Як встановлено відповідачем під час перевірки, в ході аналізу податкової звітності ТОВ «ПІКК Інтернешнл», відповідно до акту від 16.04.2013 року №1380/22.8/37139653 про неможливість проведення зустрічної звірки, відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності-підприємства. Відповідно до податкової звітності, поданої до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС інформація про загальну чисельність працюючих на ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» відсутня. Враховуючи вищевказане, можна зробити висновок про відсутність основних засобів на підприємстві в зв'язку з відсутністю додатку до декларацій з податку на прибуток. Фактично ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» (код ЄДРПОУ 37139653) відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Також суд звертає увагу на те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2013 р. по справі №826/9067/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суд від 20.08.2013 р., відмовлено ТОВ «Пікк-Інтернешнл» у задоволенні позовної вимоги щодо визнання неправомірними дій по складенню акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Пікк-Інтернешнл». Ірпінською ОДПІ Київської області ДПС складено акт від 13.05.2013р. №152/22-4/36438654 про неможливість проведення перевірки ПП «Вега-Сервіс 2009» (код ЄДРПОУ 36438654) з питань взаємовідносин з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р. та з 01.07.2012р. по 31.07.2012 року. На підставі аналізу податкової звітності ПП «Вега-Сервіс 2009» та баз даних Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС встановлено, що контрагентом-постачальником ПП «Вега-Сервіс 2009» є ТОВ «Імпекстрейд сервіс», код ЄДРПОУ 37389413. Ірпінською ОДПІ Київської області ДПС отримано акт ДПІ у м. Лисичанську Луганської області ДПС від 16.04.2013 року № 4/22-37389413 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Імпекстрейд сервіс», код ЄДРПОУ 37389413, з питань взаємовідносин з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за період з 01.05.2012р. по 31.07.2012р., в якому зазначено наступне, ТОВ «Імпекстрейд сервіс» у періоді травень — липень 2012 року задекларовано податковий кредит від суб'єкта, який не зареєстрований в державному реєстрі (без коду ЄДРПОУ). В кожному окремому випадку декларування в «Розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» - додаток №5 до податкових декларацій з ПДВ, посадовими особами ТОВ «Імпекстрейд сервіс» зазначено одного й того ж контрагента «РЕДАКЦІЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ПРОФСПІЛКОВОЇ ГАЗЕТИ «ЗАХИСТ ПРАЦІ», але з різними ІПН (у травні 2012р. ІПН 344683223526, код платника 0; у червні 2012р. ІПН 359212566723, код платника 0; у липні 2012р. ІПН 303285265564, код платника 0). Крім того, на ТОВ «Імпекстрейд сервіс» вбачаються ознаки маніпулювання податковою звітністю, а саме подання уточнюючих розрахунків за відповідний податковий період з сумами, які не відповідають первинній податковій звітності. Також суд звертає увагу на те, що в ухвалі Подільського районного суду м. Києва від 02.08.2013 р. по справі №758/8076/13-к зазначено, що з матеріалів кримінального провадження вбачається особа 3,4,5 вчинили злочини середньої тяжкості, визнали вину у вчинених злочинах, створивши при цьому ряд фіктивних суб'єктів господарювання, зокрема ПП «Вега-Сервіс 2009». Дані особи вчинили злочини, що передбачені ч. 2 ст. 205, ч. З ст. 358 КК України. Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає   достатніми для висновку про те, що   господарські операції з постачання товарів між позивачем та контрагентами ТОВ «ПІКК Інтернешнл» та ПП «Вега-Сервіс 2009» фактично не мали реального характеру,   їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами. Відповідно до положень відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним   придбанням товарів (робіт, послуг) та   на підставі   відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції   (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону). За вимогами   п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. За наведених правових норм у суду відсутні підстави вважати надані позивачем податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Кодексу, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем товарів ТОВ «ПІКК Інтернешнл» та ПП «Вега-Сервіс 2009». Враховуючи вище викладене, беручи до уваги сумнівність ведення діяльності ТОВ «ПІКК Інтернешнл» та ПП «Вега-Сервіс 2009» в рамках правового поля, враховуючи обставини, встановлені в рамках кримінального провадження, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ, суд приходить до висновку, що відомості в податкових накладних недостовірні та є наслідками укладення фіктивних угод. Щодо питання правомірності проведення перевірки, суд зазначає наступне. Як вбачається із вступної частини Акта перевірки, документальна позапланова невиїзна перевірка проводилася на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79, п. 82.2 ст. 82 ПК України. Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту. Судом встановлено, а позивачем не заперечується, що запит про надання інформації був вчасно вручений позивачу, проте позивач відмовився виконати вимоги запиту. Пунктом 78.4 наведеної статті передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Наказ № 1102 від 22.08.2013року є по суті рішенням керівника ОДПС та дає право відповідачу проводити документальну перевірку. Суд звертає увагу, що у податкового органу була наявна інформації про можливі порушення податкового законодавства з боку позивача, що дає підстави для перевірки правильності обчислення та декларування сум ПДВ Товариства, а тому податковий орган зобов'язазаний виконати покладені на нього обов'язки, які заключаються в контролі за своєчасністю та повнотою сплати до бюджетів та державних цільових фондів податків та зборів. Керуючись ст.ст.   69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - ПОСТАНОВИВ: В задоволенні позову відмовити. Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.           Суддя                                                                                                    Вєкуа  Н.Г.