Рішення

від 12.11.2013 по справі 915/1510/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року Справа № 915/1510/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді: Бритавської Ю.С.,

при секретарі судового засідання: Мартиненко М.С.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Ібрагімова А.О., за посвідченням №009630 від 15.10.2012р.

від позивача-1: Кравченко Ю.А., за довіреністю №260/1800/7-8/13 від 18.03.2013р.

від позивача-2: Ульянов О.В., за дорученням №52/1-5-03 від 22.02.2013р.

від відповідача: ОСОБА_4, за довіреністю від 11.09.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Прокурора Доманівського району Миколаївської області (56401, Миколаївська обл., смт. Доманівка, вул. Пастера, 19) в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Миколаївській області (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 34, код ЄДРПОУ 38312932) та Доманівської районної державної адміністрації (56400, Миколаївська обл., смт. Доманівка, вул. Леніна, 46, код ЄДРПОУ 04056718)

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

про: дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення її у розпорядження держави, -

Суть спору: Прокурор Доманівського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Миколаївській області та Доманівської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_5 про дострокове розірвання договору оренди землі від 22.06.2011р., укладеного між Доманівською районною державною адміністрацією та Приватним підприємцем ОСОБА_5, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Доманівському районі 12.07.2011р. за №482278204000112, яким надано у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 43,7600 га (кадастровий номер ділянки: 4822782000:07:000:0086) у межах території Козубівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області; зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку площею 43,7600 га, вартістю 135513,57 грн. (кадастровий номер ділянки: 4822782000:07:000:0086), що розташована у межах території Козубівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області у розпорядження держави в особі Головного управління Держземагентства у Миколаївській області.

Позовні вимоги Прокурора Доманівського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Миколаївській області та Доманівської районної державної адміністрації мотивовані порушенням відповідачем договірних зобов'язань в частині використання орендованої ним земельної ділянки не за цільовим призначенням.

На виконання вимог ухвал суду прокурором та позивачами надані витребувані судом документи та письмові пояснення, в т.ч. прокурором - за вх.№18645/13 від 24.09.2013р., за вх.№20558/13 від 22.10.2013р., за вх.№21996/13 від 11.11.2013р., позивачем-1 - за вх.№18259/13 від 18.09.2013р.

Відповідачем на виконання вимог ухвал суду також надано витребувані судом документи.

У судових засіданнях прокурор та представники позивачів підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях проти задоволення позову заперечив, про що надав відзив по суті позовної заяви за вх.№18296/13 від 19.09.2013р. та доповнення до відзиву за вх.№21908/13 від 08.11.2013р., у задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 28.10.2013р. задоволено клопотання відповідача та продовжено строк вирішення спору по справі до 12.11.2013р.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представників сторін, господарський суд встановив:

22.06.2011р. між Доманівською районною державною адміністрацією (Орендодавець, позивач-2) та Приватним підприємцем ОСОБА_5 (нині - Фізична особа-підприємець ОСОБА_5) (Орендар, відповідач) був укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Доманівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.07.2011р. за №482278204000112.

За умовами п.п. 1.1-2.4 договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сінокосіння та випасання худоби із земель державної власності (не надані у власність або користування), яка знаходиться в межах території Козубівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, площею 43,7600 га пасовищ, без наявності на земельній ділянці об'єктів нерухомого майна, із грошовою оцінкою земельної ділянки в 135513,57 грн. із коефіцієнтом індексації - 3,20; земельна ділянка не має недоліків, що може перешкоджати її ефективному використанню.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що він укладений на 49 років.

Відповідно до п.п. 5.1-5.2 договору земельна ділянка передається в оренду для сінокосіння та випасання худоби. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення; код за УКЦВЗ: для сінокосіння та випасання худоби.

За п.9.4 договору Орендар, зокрема, зобов'язався: використовувати надану земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, умов її надання та зберігання якості; додержуватись режиму використання земель, не погіршувати екологічного стану земельної ділянки в результаті своєї господарської діяльності; своєчасно сплачувати орендну плату; повернути земельну ділянку у тому ж стані та в тій же якості, в якій вона знаходилась на момент передачі її в оренду за цим договором.

У відповідності до п.13.1 договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вимоги прокуратури Доманівського району про проведення перевірки від 08.04.2013р. №(15-17)592вих-13 Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївській області 29.04.2013р. було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, в результаті якої встановлено, що земельна ділянка площею 43,7600 га, яка знаходиться в користуванні відповідача на умовах оренди згідно договору оренди земельної ділянки від 22.06.2011р., укладеного між Доманівською районною державною адміністрацією та громадянином України ПП ОСОБА_5, знаходиться в обробленому стані; засіяна сільськогосподарською культурою озимою пшеницею загальною площею 20 га, а інша частина земельної ділянки загальною площею 23,7600 га підготовлена для проведення весняної сівби; земельна ділянка використовується для товарного сільськогосподарського виробництва, що є порушенням п. «а» ст. 96 Земельного кодексу України, а саме: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, про що Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївській області 29.04.2013р. складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та Акт обстеження земельної ділянки №1.

У зв'язку з виявленим правопорушенням Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївській області 14.05.2013р. складено Протокол про адміністративне правопорушення №000271, яким встановлено порушення ОСОБА_5 п. «а» ст. 96 Земельного кодексу України та ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 14.05.2013р. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного порушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

14.05.2013р. Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївській області громадянину ОСОБА_5 виданий Припис, за яким останній в місячний термін має привести земельну ділянку у стан, придатний для використання за цільовим призначенням, та повідомити про виконання припису до 14.06.2013р.

15.07.2013р. Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївській області складений Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яким встановлено усунення ОСОБА_5 виявлених порушень, а саме: проведення залуження земельної ділянки, на земельній ділянці проведено обробіток ґрунту для посіву багаторічних трав.

В обґрунтування позовних вимог прокурор стверджує про використання відповідачем орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням внаслідок засіяння відповідачем на орендованій земельній ділянці озимої пшениці, що на думку прокурора свідчить про використання ним земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Також прокурор посилається на те, що відповідач фактично не проживає за місцем його реєстрації, де живуть його батьки, які мають одну корову та одне теля, що може на думку прокурора свідчити про те, що земельна ділянка відповідачем фактично не використовується, використовується його батьками, а батько відповідача як землевпорядник Козубівської сільської ради знає земельне законодавство та умови використання земель, що на думку прокурора свідчить про умисне використання земельної ділянки не за її цільовим призначенням. Усунення відповідачем виявлених порушень, сплата орендної плати за доводами прокурора не спростовує факт використання ним земельної ділянки не за її цільовим призначенням, з огляду на що прокурор вважає, що наявні підстави для дострокового розірвання укладеного між позивачем-2 та відповідачем договору оренди земельної ділянки та повернення відповідачем орендованої земельної ділянки позивачу-1.

Позивачі підтримали вимоги прокурора в повному обсязі.

В заперечення проти позовних вимог відповідач вказує на усунення ОСОБА_5 виявленого порушення, на компенсацію державі майнової шкоди в розмірі 5452,91 грн., на відсутність істотного порушення умов договору, отже, й на відсутність підстав для його розірвання та повернення земельної ділянки. Відповідач звертає увагу суду на те, що в даному випадку взагалі не йде мова про зміну цільового призначення земельної ділянки, оскільки цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення - відповідачем не змінювалось.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За ст.ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати. Орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Згідно з ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди , яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки , а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У відповідності до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу , за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 ст. 19 Земельного кодексу України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення ; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Частинами 1-3 ст. 22 Земельного кодексу України встановлено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

У відповідності до п.п. 1.2, 1.4 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010р. №548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010р. за №1011/18306 (з наступними змінами і доповненнями), код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.

Як встановлено судом, відповідач дійсно засіяв частину орендованої земельної ділянки озимою пшеницею, проти чого він і сам не заперечує.

Між тим, прокурором та позивачем не доведено того факту, що засіяння відповідачем на орендованій земельній ділянці озимої пшениці свідчить про використання ним земельної ділянки не для сінокосіння і випасання худоби, а для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Окрім того, в даному випадку не йдеться про використання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, адже зміна виду використання земельної ділянки в рамках однієї категорії цільового призначення земельної ділянки не є зміною її цільового призначення. Цільове призначення земельної ділянки за умовами укладеного між позивачем-2 та відповідачем договору оренди земельної ділянки від 22.06.2011р. - землі сільськогосподарського призначення. Саме за таким цільовим призначенням відповідач і використовує земельну ділянку протягом строку дії спірного договору оренди земельної ділянки. Вказане цільове призначення земельної ділянки відповідачем не змінювалось.

Іншого ані прокурором, ані позивачами не доведено.

При цьому притягнення фізичної особи ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності не створюють в даному випадку підстав, передбачених ст. 35 ГПК України, для звільнення прокурора та позивачів від доказування факту використання Приватним підприємцем ОСОБА_5 орендованої ним земельної ділянки не за її цільовим призначенням.

Як вже було зазначено вище, за вимогами ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору .

Прокурором та позивачами не доведено наявності в даному випадку істотного порушення відповідачем договору, коли внаслідок такого порушення позивач-2 значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Так, за умовами укладеного договору оренди земельної ділянки при укладенні договору позивач-2 розраховував на сплату відповідачем орендної плати за земельну ділянку, використання відповідачем земельної ділянки при збереженні якості землі, відповідно до цільового призначення землі, з дотриманням екологічного стану земельної ділянки тощо.

Орендна плата сплачується відповідачем належним чином та в повному обсязі, проти чого не заперечували у судових засіданнях ані прокурор, ані позивачі.

Прокурором та позивачами не доведено ані використання відповідачем земельної ділянки не за її цільовим призначенням, ані того факту, що засіяння відповідачем частини орендованої земельної ділянки озимою пшеницею негативним чином вплинуло на якість землі, погіршило екологічний стан земельної ділянки тощо. Також прокурором та позивачами не доведено і пошкодження відповідачем земельної ділянки, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки (ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»).

На даний час земельна ділянка залужена, на земельній ділянці проведено обробіток ґрунту для посіву багаторічних трав. Іншого прокурором та позивачами не доведено.

Судом враховується, що станом на 01.09.2013р. по Козубівській сільській раді Доманівського району Миколаївської області (згідно даних форми 6-зем державної статистичної звітності) площа переданих в оренду земель сільськогосподарського призначення державної власності становить 988,0066 га, площа не наданих у власність та користування (запасу) земель сільськогосподарського призначення державної власності - 959,8619 га, в т.ч. пасовища : площа переданих в оренду пасовищ - 426,3372 га, площа не наданих у власність та користування (запасу) пасовищ - 720,9428 га, про що свідчить відповідна довідка Відділу Держземагентства у Доманівському районі Миколаївської області. Таким чином, судом приймається до уваги, що на даний час по Козубівській сільській раді Доманівського району Миколаївської області більшість гектарів пасовищ в оренду не надані та не використовуються.

Твердження прокурора про те, що відповідач фактично не проживає за місцем його реєстрації, де живуть його батьки, які мають одну корову та одне теля, що може на думку прокурора свідчити про те, що земельна ділянка відповідачем фактично не використовується, використовується його батьками, а батько відповідача як землевпорядник Козубівської сільської ради знає земельне законодавство та умови використання земель, що на думку прокурора свідчить про умисне використання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки посилання прокурора на використання орендованої земельної ділянки не відповідачем, а іншими особами жодним чином прокурором не доведено, а такі посилання прокурора не створюють правових підстав для розірвання спірного договору оренду земельної ділянки.

З огляду на все вищевикладене, господарським судом ретельно проаналізовано фактичні обставини справи, оцінено надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, в результаті чого господарський суд не вбачає правових підстав для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки від 22.06.2011р., укладеного між позивачем-2 та відповідачем, та відповідного зобов'язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку позивачу-1.

За вимогами ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

За таких обставин вимоги Прокурора Доманівського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Миколаївській області та Доманівської районної державної адміністрації до Приватного підприємця ОСОБА_5 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її у розпорядження держави є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Прокурора Доманівського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Миколаївській області та Доманівської районної державної адміністрації відмовити.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 15 листопада 2013 року.

Суддя Ю.С. Бритавська