Рішення

від 14.11.2013 по справі 913/2824/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

14 листопада 2013 року Справа № 913/2824/13

Провадження № 30/913/2824/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта", м. Кременчук Полтавської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірінгова фірма "Монолітспецбуд", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення збитків у розмірі 21 410 грн. 96 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Бородіна А.А.

У засіданні брали участь:

від позивача: Шевчук Д.Б., довіреність № 123 від 25.12.2012;

від відповідача: Писаревський В.А., довіреність б/н від 30.10.2013; Капленко С.М., наказ № 1-К від 25.05.2005 та довідка з ЄДРПОУ № 481653 від 06.08.2012, Ремньова Н.А., довіреність б/н від 11.11.2013,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача матеріальних збитків у розмірі 21410 грн. 96 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною фінансовою інспекцією України у другому кварталі 2013 року була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.07.2010 по 01.04.2013, за результатами якої був складений акт ревізії та вимога про усунення порушень. Під час ревізії виявлено порушення відповідачем вимог Державних будівельних норм України (необґрунтоване застосування підвищувального коефіцієнту до норм витрат труда робітників відповідача, необґрунтоване включення робіт з установлення та розбирання зовнішніх металевих трубчастих інвентарних риштувань тощо), чим внаслідок оплати завищеної вартості виконаних підрядних робіт відповідачем завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 21410 грн. 96 коп.

У даному судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив стягнути з відповідача саме збитки, про що також зазначено у поясненнях № 1юр-7165 від 12.11.2013.

Відповідач відзивом б/н від 31.10.2013 заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що підвищувальний коефіцієнт 1,2 до норм витрат труда робітників відповідача був застосований обґрунтовано, оскільки згідно ДБН Д.1.1-4-2000 (Додаток № 2) вказаний коефіцієнт застосовується при виконанні ремонтно-будівельних робіт на покрівлях і фасадах будівель і споруд, що експлуатуються. Як вбачається з довідки начальника ДПРЧ-55 від 23.04.2013, будівля ДПЧ-28 ЛВДС «Лисичанськ» під час виконання ремонтних робіт експлуатувалося за основним функціональним призначенням на протязі всього терміну роботи. Крім того, оскільки згідно п. 7 локального кошторису № 2-1-1 для виконання робіт по улаштуванню кам'яної кладки цегляних карнизів в кількості 1,33 м 3 враховано встановлення та розбирання зовнішніх інвентарних риштувань, висота риштувань до 16 м в кількості 96 м 2 (п. 36 локального кошторису № 2-1-1), то витрати ресурсів на улаштування риштувань обґрунтовано враховано за нормами збірника 20 «Інші ремонтно-будівельні роботи», що відповідає п. 1.2.10 технічної частини збірника 3 «Стіни » ДБН Д.2.4.-3.2000.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

20.09.2012 між сторонами у справі укладено договір № 01/09-12, за умовами якого замовник (позивач у справі) доручає, а підрядник (відповідач у справі) бере на себе виконання робіт «Капітальний ремонт будівлі ВПЧ-28 ЛВДС «Лисичанськ» (п. п. 1.1 п. 1 договору).

Вартість робіт за договором складає 246133 грн. 20 коп. згідно п. п. 2.1 п. 2 договору та договірної ціни, яка підписана належним чином та скріплена печатками підприємств (а. с. 19).

Відповідно до п. п. 2.2 п. 2 договору договірна ціна є твердою.

Додатками до договору є договірна ціна згідно ДБН Д.1.-2000 з підсумковою відомістю ресурсів, об'єктними та локальними кошторисами.

На виконання умов договору позивачем виконано підрядні роботи на 246133 грн. 20 коп., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) від 30.11.2012, від 17.12.2012, від 23.01.2013, від 30.04.2013 та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) від 30.11.2012, від 17.12.2012, від 23.01.2013, від 30.04.2013, які підписані повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень, і скріплені печатками сторін (а. с. 23-38).

Відповідач здійснив оплату за виконані позивачем підрядні роботи у повному обсязі, про що свідчать наявні у справі платіжні доручення (а. с. 20-22). Заборгованість за договором відсутня, що підтвердили сторони у судовому засіданні.

18.07.2013 Державною фінансовою інспекцією України складено акт ревізії фінансово - господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» за період з 01.07.2010 по 01.04.2013.

Вибірковою перевіркою актів виконаних робіт ф. КБ-2в б/н за 2012-2013 р.р, складених ТОВ «ІФ Монолітспецбуд» по виконаних роботах з капітального ремонту будівлі ВПЧ - 28 ЛВДС «Лисичанськ» на замовлення філії «ПДМН», встановлено ряд наступних порушень. Необґрунтовано застосовано підвищувальний коефіцієнт до норм витрат труда робітників, оскільки при проведенні капітального ремонту будівлі ВПЧ-28 ЛВДС «Лисичанськ» виконувалися роботи з розбирання залізобетонних перекриттів, знімання металевих балок перекриття, розбирання кам'яної кладки стін із цегли, демонтаж металоконструкцій сходів, площадок, поручнів, мурування зовнішніх простих стін із силікатної цегли, монтаж перекриттів із залізобетонних плит, монтаж металоконструкцій прогонів, крокв тощо, що фактично унеможливлює експлуатацію будівлі за її функціональним призначенням та суперечить вимогам техніки безпеки та охорони праці в будівництві. Крім того, додаткові витрати ресурсів на улаштування риштувань по нормам збірника 20 (ДБН Д 2.4-3-2000 «Інші ремонтно-будівельні роботи») додатково враховуються при муруванні окремо збудованих стін, заповненні каркасів, фахверків і ремонтні або муруванні підпірних стін висотою більше 4м, а також стін і перегородок будівель висотою поверху більше 4 м. Вказане свідчить про необхідність влаштування внутрішніх риштувань всередині будівлі. Проте фактично були включені витрати з улаштування зовнішніх риштувань, тобто це витрати, які не передбачені технічними частинами збірника 3 «Стіни» (ДБН Д2.4-3-2000), збірника 4 «Перекриття» (ДБН Д.2.4.-4-2000), збірника 8 «Дахи та покрівлі» (ДБН Д.2.4-8.-2000), по яких визначалася вартість основних робіт.

За результатами ревізії складено вимогу про усунення порушень від 05.09.2013 № 05-14/1304, згідно якої внаслідок оплати завищеної вартості виконаних підрядних робіт відповідачем завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 21410 грн. 96 коп.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення збитків у розмірі 21410 грн. 96 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до приписів частини першої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та визначено, що особа, якій їх завдано, має право на їх відшкодування.

Згідно частини другої статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно ж до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 837 , ч.1 ст. 843 , ч.1 ст. 844 , ч.2 ст. 845 цього кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Оскільки між сторонами у справі було укладено договір підряду № 01/09-12 від 20.09.2012, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату виконаних за договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору, а тому вони не можуть вважатися збитками у розумінні частини першої статті 22 Цивільного кодексу України і частини другої статті 224 Господарського кодексу України .

Виявлені ревізією порушення не впливають на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати .

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 09.04.2013 у справі № 32/283, від 17.04.2013 у справі № 5005/3943/2011, а також у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 22.01.2013 у справі господарського суду Донецької області № 5006/18/13/2012, яка відповідно до приписів статті 111 - 28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та всіх судів України, а суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Крім того, стосовно виявлених під час ревізії порушень слід зазначити наступне.

Підвищувальний коефіцієнт 1,2 до норм витрат труда робітників відповідача був застосований згідно ДБН Д.1.1-4-2000 (Додаток № 2), оскільки вказаний коефіцієнт застосовується при виконанні ремонтно-будівельних робіт на покрівлях і фасадах будівель і споруд, що експлуатуються. Як вбачається з матеріалів справи, будівля ДПЧ-28 ЛВДС «Лисичанськ» під час виконання ремонтних робіт експлуатувалося за основним функціональним призначенням на протязі всього терміну роботи (довідка начальника ДПРЧ-55 від 23.04.2013, а. с. 65). Оскільки згідно п. 7 локального кошторису № 2-1-1, який є невід'ємною частиною договору, для виконання робіт по улаштуванню кам'яної кладки цегляних карнизів в кількості 1,33 м 3 було враховано встановлення та розбирання зовнішніх інвентарних риштувань, висота риштувань до 16 м в кількості 96 м 2 (п. 36 локального кошторису № 2-1-1), то витрати ресурсів на улаштування риштувань обґрунтовано враховано за нормами збірника 20 «Інші ремонтно-будівельні роботи», що відповідає п. 1.2.10 технічної частини збірника 3 «Стіни » ДБН Д.2.4.-3.2000.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на позивача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судовий збір покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 18.11.2013

Суддя І.П. Голенко