Рішення

від 12.11.2013 по справі 910/18531/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18531/13 12.11.13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор»

до Севастопольської міської ради

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Севастопольська міська державна адміністрація

про визнання укладеною додаткової угоди

Суддя Удалова О.Г.

за участю представників учасників процесу:

від позивача Стусова Ю.М. (за довіреністю)

від відповідача не з'явився

від третьої особи не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екватор» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Севастопольської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.

За твердженням позивача, позивач належним чином виконував умови договору оренди земельної ділянки від 04.02.1999 р. під реєстраційним номером 369, своєчасно та у встановленому чинним законодавством порядку повідомив відповідача про намір скористатись своїм переважним правом та поновити існуючий договір. Відповідач, у свою чергу, в установлені чинним законодавством строки свої заперечення проти поновлення договору оренди землі позивачеві не надав, рішення про відмову в поновленні договору не прийняв. Позивач продовжує користуватись земельною ділянкою, у зв'язку з чим, на його думку, в силу приписів ч. 6 ст. 33 закону України «Про оренду землі» договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Отже, відмова відповідача підписати додаткову угоду про поновлення договору про право користування землею на умовах оренди є неправомірною та порушує права позивача, у зв'язку з чим останній звернувся за захистом своїх прав до суду з позовом про визнання такої угоди укладеною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2013 р. порушено провадження у справі № 910/18531/13, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Севастопольську міську державну адміністрацію, розгляд справи призначено на 29.10.2013 р.

23.10.2013 р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав суду додаткові документи, які долучено до матеріалів справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився. Вимоги ухвали суду від 26.09.2013 р. не виконав.

У судовому засіданні 29.10.2013 р. представники позивача позовні вимоги підтримали повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.10.2013 р. позовні вимоги відхилив повністю, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що позивач втратив переважне право на поновлення договору оренди, оскільки у січні 2013 року позивач звернувся до Севастопольської міської ради не з повідомленням про поновлення існуючого договору оренди, а з клопотанням про укладення нового договору оренди земельної ділянки. У доданому до листа позивача від 22.01.2013р. проекті додаткової угоди про поновлення договору оренди позивач вказує строк оренди значно більший, ніж було зазначено в існуючому договорі 25 років замість 14). Севастопольською міською радою прийнято рішення, яким відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю «Екватор» у поновленні договору оренди. Крім того, відповідач не є стороною договору оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим не має повноважень поновлювати такий договір.

Ухвалою суду від 29.10.2013 р. розгляд справи було відкладено на 12.11.2013 р.

Представники відповідача та третьої особи на виклик суду не з'явились, письмових пояснень по суті спору на вимогу суду не надали. Відповідач доказів прийняття рішення про відмову в поновленні договору оренди з позивачем також не надав.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Севастопольська міська державна адміністрація розпорядженням № 689р від 23.04.1998 р. надала товариству з обмеженою відповідальністю «Екватор» (далі - ТОВ «Екватор») з земель державної власності в тимчасове довгострокове користування (оренду) земельну ділянку площею 1,60 га для розташування тимчасового ринку з автостоянкою на 5 км Балаклавського шосе у місті Севастополь (далі - Розпорядження).

У подальшому між Севастопольською міською державною адміністрацією (орендодавцем) та ТОВ «Екватор» (землекористувачем) було укладено договір про користування землею на умовах оренди зі строком дії до 01.03.2013 р. (далі - Договір), який 04.02.1999 р. зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею під номером 369, про що є відмітка в Договорі.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Договору орендодавець передає, а землекористувач приймає у користування на правах оренди земельну ділянку, згідно з планом землекористування, площею 1,4432 га, в районі 5-го км Балаклавського шосе для розміщення тимчасового ринку з автостоянкою.

У матеріалах справи міститься довідка Державної податкової служби у м. Севастополі від 22.01.2013 р. № 386/10/20-046, яка свідчить про відсутність у позивача заборгованості по орендній платі за землю, а також акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.01.2013 р. № 41, проведеної Державною інспекцією сільського господарства у м. Севастополь, в якому встановлено використання позивачем земельної ділянки за цільовим призначенням.

Доказів, які би спростовували належне виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки до матеріалів справи не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Відповідно до п.п. ж) п. 3.2. розділу 3 Договору землекористувач зобов'язаний за місяць до закінчення строку землекористування вирішити у встановленому законом порядку питання про продовження строку тимчасового користування землею.

Порядок поновлення існуючих договорів оренди земельних ділянок встановлюється ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Як зазначено у п.п 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011 р., вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , який набрав чинності з 12.03.2011 р.). Разом з тим судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

Відносини щодо реалізації ТОВ «Екватор» права на поновлення Договору мали місце в січні - квітні 2013 року. Відтак, до спірних правовідносин слід застосовувати ст. 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , який набрав чинності з 12.03.2011 р.

Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

22.01.2013 р. ТОВ «Екватор» подало до Севастопольської міської Ради лист-повідомленням № 10 від 21.01.2013 р. (вхідний номер відповідача № 03-09/201) про намір скористатись переважним правом та поновити існуючий договір оренди земельної ділянки площею 1,4432 га. Копію вказаного листа-повідомлення додано до позовної заяви. Факт отримання листа відповідачем не заперечується.

Отже, звернення ТОВ «Екватор» з листом-повідомленням до відповідача про намір скористатись правом та поновити Договір (за місяць до закінчення строку дії Договору - 01.03.2013 р.) підтверджено належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Як встановлено в ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин), до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

У матеріалах справи міститься також копія проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, який було додано до листа-повідомлення № 10.

Як вбачається зі змісту листа-повідомлення та проекту додаткової угоди, ТОВ «Екватор» запропонувало відповідачеві змінити умови Договору, виклавши його в новій редакції, зокрема змінити строк дії Договору з 14 на 25 років.

В обґрунтування пропозиції щодо зміни строку дії Договору ТОВ «Екватор» у листі-повідомленні № 10 посилається на те, що станом на даний час Управління містобудування і архітектури не може видати висновок про можливі строки продовження земельних ділянок, розташованих в районі Балаклавського шосе, оскільки не визначено строк початку будівництва дорожньої розв'язки в цьому районі. Водночас, сусідню земельну ділянку, яка прилягає до орендованої позивачем земельної ділянки зі сторони можливого будівництва дорожньої розв'язки відповідачем передано в оренду строком на 25 років. Відтак, ТОВ «Екватор» вважає за можливе також претендувати на аналогічні умови.

Як вбачається зі змісту проекту додаткової угоди про поновлення Договору, позивач пропонував включити до Договору п. 10.2, в якому встановити обов'язок землекористувача звільнити необхідну частину території від будівель та споруд та повернути її по акту відповідачеві у випадку виникнення необхідності надання території під будівництво дорожньої розв'язки по затвердженому проекту.

Згідно з ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин), при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Відтак, ТОВ «Екватор» виконано приписи ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» щодо направлення відповідачеві разом з листом-повідомленням проекту додаткової угоди про поновлення Договору. При підготовці додаткової угоди ТОВ «Екватор» скористалось правом, передбаченим ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», та запропонувало відповідачеві змінити ряд умов Договору, в тому числі й строк дії договору.

Згідно з ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

При цьому в матеріалах судової справи відсутні докази надання відповідачем письмових заперечень на вказаний вище лист-повідомлення або рішення про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки, заперечення щодо запропонованої ТОВ «Екватор» зміни умов Договору тощо. Також матеріали справи не містять доказів отримання позивачем повідомлення про рішення відповідача поновити договір оренди земельної ділянки або підписаного екземпляру додаткової угоди.

Суд дійшов висновку, що відповідач у встановлений ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» місячний строк не повідомив ТОВ «Екватор» про наявність у нього заперечень щодо поновлення Договору.

У матеріалах справи відсутні докази повернення ТОВ «Екватор» земельної ділянки відповідачеві після 01.03.2013 р. - закінчення строку дії Договору. Позивач користується цією земельною ділянкою на момент вирішення спору в суді. Докази, які б спростовували користування ТОВ «Екватор» земельною ділянкою після закінчення строку дії Договору та повернення її відповідачеві в матеріалах справи відсутні. Про їх існування відповідач суд не повідомив. Отже, Позивач протягом місяця після закінчення строку дії Договору продовжував користуватись земельною ділянкою та продовжує користуватись нею станом на даний час.

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється з: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

03.04.2013 р. ТОВ «Екватор» звернулося до Севастопольської міської ради з листом № 40, яким запропонувало відповідачеві підписати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, посилаючись при цьому на приписи ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», згідно з якими Договір є поновленим з огляду на відсутність протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору листа-повідомлення відповідача з запереченнями про його поновлення. До вказаного листа було додано три підписані позивачем примірники додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Копії вказаного листа та доданої до нього додаткової угоди містяться в матеріалах справи.

У даній додатковій угоді йде мова про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк (14 років), які були передбачені Договором. Отже, зміст додаткової угоди відповідає вимогам ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Листом від 09.04.2013 р. № 0315/1894 відповідач повернув направлені позивачем проекти додаткової угоди про поновлення договору оренди без підписання, мотивуючи це тим, що Севастопольська міська рада не є стороною Договору оренди, отже, не має повноважень поновлювати такий правочин. Копія відповідного листа міститься в матеріалах справи.

Згідно з ч.ч. 8-9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Оскільки відповідач відмовився підписувати Додаткову угоду про поновлення строку дії Договору, яку мав підписати в місячний строк в обов'язковому порядку, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду з позовом про визнання такої угоди укладеною в редакції ТОВ «Екватор».

Відповідно до п.п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011 р., у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , який набрав чинності з 12.03.2011 р.). Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Судом встановлено, що ТОВ «Екватор» дотрималось вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) та умов самого Договору, які встановлюють процедуру реалізації права на поновлення Договору. Зокрема, ТОВ «Екватор» вчасно повідомило відповідача (орендодавця) про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк (про намір поновити Договір).

Водночас, відповідач не надав заперечень щодо поновлення Договору з ТОВ «Екватор» у встановлений законом строк та взагалі не надав будь-якої відповіді на лист-повідомлення. Враховуючи, що ТОВ «Екватор» продовжує користуватись земельною ділянкою більше, ніж місяць після закінчення строку дії Договору оренди, в силу приписів ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» Договір є поновленим, а укладення сторонами додаткової угоди про його поновлення є лише оформленням цього факту.

Зважаючи на викладене, позивач цілком законно користувався земельною ділянкою на правах оренди протягом всього часу, починаючи з 01.03.2013 р., та продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою і станом на даний час.

До того ж, в даному випадку відповідно до приписів ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» укладення додаткової угоди не потребує прийняття відповідного рішення органом виконавчої влади.

Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «Екватор» в повному обсязі шляхом визнання укладеною додаткової угоди до Договору в редакції ТОВ «Екватор», яку було додано до листа від 03.04.2013 р. (цією додатковою угодою Договір поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах, які було встановлено Договором).

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» (зі змінами) у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати: у рішенні зі спору, що виник при укладенні або зміні договору, - рішення з кожної спірної умови договору у вигляді конкретного формулювання відповідної умови (розділу, пункту, підпункту) договору; у рішенні про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: «Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору», а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині.

Оскільки на виконання приписів чинного законодавства ТОВ «Екватор» направляло відповідачеві два відмінні один від одного за змістом проекти додаткової угоди про поновлення Договору (перший додано до листа-повідомлення від 22 січня 2013 р., другий - до листа від 03.04.2013 р.) і укладеною при цьому визнається саме додаткова угода, додана до листа від 03.04.2013 р., суд вважає за доцільне в даному випадку викласти текст цієї угоди в резолютивній частині рішення.

Щодо посилань Севастопольської міської ради на існування рішення про відмову ТОВ «Екватор» в поновленні Договору, то відповідачем до матеріалів справи не надано доказів існування такого рішення та не надано відзиву на позов.

Стосовно посилань Севастопольської міської ради на те, що позивач звертався до відповідача 22.01.2013 р. з клопотанням про укладення нового договору оренди земельної ділянки, а не з листом-повідомленням про поновлення Договору, то відповідні посилання спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

У матеріалах справи міститься копія листа-повідомлення ТОВ «Екватор» № 10 (лист датований ТОВ «Екватор» 21.01.2013 р.; вхідний номер відповідача № 03-09/201) та копія доданого до нього проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Зі змісту даних документів вбачається, що ТОВ «Екватор» ставило питання саме про поновлення існуючого Договору, запропонувавши при цьому змінити його умови (зокрема - строк дії). Відповідне право (право погодити зміну умов існуючого договору оренди землі) передбачено ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Отже, пропозиція ТОВ «Екватор» змінити умови Договору при його поновленні відповідає приписам ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Відповідач мав право заперечувати проти внесення таких змін та поновлення Договору, однак у встановлений чинним законодавством строк відповідних заперечень Позивачеві не направив. Крім того, в силу приписів ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» Договір є поновленим на той же строк, який був ним передбачений - 14 років.

Що стосується аргументів відповідача про відсутність у Севастопольської міської ради повноважень поновлювати Договір, оскільки він був укладений Севастопольською міською державною адміністрацією, то такі твердження не ґрунтуються на нормах чинного законодавства з огляду на наступне.

Розпорядження № 689р Севастопольської міської державної адміністрації про надання ТОВ «Екватор» в оренду спірної ділянки було прийнято 23.04.1998 р., а Договір укладено 04.02.1999 р.

Станом на 23.04.1998 р. та 04.02.1999 р. діяв Земельний Кодекс України від 18.12.1990 р. № 561-ХІІ (зі змінами та доповненнями).

Згідно зі ст. 4 Земельного кодексу України (чинного на момент прийняття Розпорядження № 689р від 23.04.1998 р. та на момент укладення Договору) всі землі України перебували в державній власності, за винятком земель, переданих у колективну та приватну власність.

Відповідно до ст. 7 Земельного кодексу України (чинного на момент укладення Договору) землі, що перебувають в державній власності, передаються в користування (оренду) радами народних депутатів.

Згідно з п. 2 Розпорядження № 689р від 23.04.1998 р. станом на момент його прийняття та станом на момент укладення Договору земельна ділянка, що передавалась в оренду, належала до земель державної власності. Відтак, надання його в оренду ТОВ «Екватор» здійснювалось Севастопольською міською державною адміністрацією, яка на той час здійснювала відповідні повноваження. Згадане вище Розпорядження не скасовувалось, недійсним не визнавалось.

01.01.2002 р. (під час дії Договору) набрав чинності Земельний кодекс України, затверджений Законом України від 25.10.2001 р. № 2768-III.

Частина 3 ст. 78 Земельного кодексу України, затвердженого Законом України від 25.10.2001р. №2768-III, визначила таку категорію земель, як землі комунальної власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України, затвердженого Законом України від 25.10.2001 р. № 2768-IIІ, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. В комунальній власності, перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

У матеріалах справи міститься копія рішення виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящих від 08.02.1977 р. № 3/93, яким затверджено межі районів міста Севастополь. Як вбачається зі змісту даного рішення, Балаклавське шосе по його продовженню на південь в районі 5 км належить до Ленінського району м. Севастополь.

Також в матеріалах справи містяться копія рішення відповідача від 14.03.2007 р. № 1653 та рішення відповідача від 14.08.2007р. № 2447, якими позивачеві надано в користування дві суміжні земельні ділянки. Крім того, в матеріалах судової справи міститься копія акту прийомки польових та камеральних робіт по виносу в натурі меж земельної ділянки на 5 км Балаклавського шосе, в якому зазначено, що земельна ділянка надається з земель міста Севастополь. Відповідачем знаходження земельної ділянки в комунальній власності не заперечувалось.

Отже, той факт, що земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України, затвердженого Законом України від 25.10.2001 р. №2768-IIІ (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин щодо поновлення Договору) розпорядження землями територіальної громади міста, в тому числі надання земельних ділянок в користування із земель комунальної власності, віднесено до повноважень Севастопольської міської ради.

Згідно з п. 3 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України затвердженого Законом України від 25.10.2001 р. № 2768-IIІ у випадках, коли земельні ділянки надані в оренду до введення в дію цього Кодексу органами, повноваження яких з надання земельних ділянок з прийняттям цього Кодексу змінені, продовження строку оренди зазначених земельних ділянок здійснюється органами, що мають право надання вказаних земель за цим Кодексом.

Відтак, на підставі п. 3 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України затвердженого Законом України від 25.10.2001 р. № 2768-IIІ, відповідач має та на час виникнення спірних правовідносин мав повноваження продовжити (поновити) Договір з ТОВ «Екватор».

Керуючись ст.ст. 4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати укладеною Додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на умовах поданого товариством з обмеженою відповідальністю «Екватор» проекту додаткової угоди, а саме:

ДОДАТКОВА УГОДА

ПРО ПОНОВЛЕННЯ ДОГОВОРУ

ОРЕНДИ ЗЕМЛІ

Україна, місто Севастополь «___» квітня 2013 р.

Севастопольська міська рада, надалі - «Орендодавець", що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 3, в особі голови міської ради Дойнікова Юрія Васильовича, що діє на підставі рішення Севастопольської міської ради від 16.11.2010 № 4, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про оренду землі», Положення про порядок передачі земельних ділянок, затвердженого рішенням Севастопольської міської ради від 14.10.2003 № 1343 (зі змінами та доповненнями), з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Екватор» (ідентифікаційний код юридичної особи 22232857), надалі - «Орендар", місцезнаходження юридичної особи: м. Севастополь, вул. Сілаева, 8, в особі директора Інділа Володимира Івановича, з іншої сторони,

враховуючи положення, викладені в ст. 9, ст. 83, п. 3 розділу 10 Земельного Кодексу України, керуючись ст. 33 Закону України «Про оренду землі», уклали дану угоду про наступне:

Договір про користування землею на умовах оренди, укладений 04 лютого 1999 року між Севастопольською міською державною адміністрацією та ТОВ «Екватор», зареєстрований 04.02.1999 р. у книзі записів договорів на право тимчасового користування землею під № 369 вважати поновленим на той же строк, на тих же умовах.

Строк оренди ТОВ «Екватор» земельної ділянки площею 1,4432 га (кадастровий номер 8536600000020190030), розташованого за адресою м. Севастополь, Балаклавське шосе, 1 - до 01 березня 2027 р. з цільовим призначенням - для обслуговування тимчасового ринку з автостоянкою.

Реквізити сторін:

Орендодавець: Севастопольска міська рада 99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3 код 24872845 Р/р 35419002000304 УДКУ м. Севастополя МФО 824509 Орендар: ТОВ «Екватор» вул. Сілаева, 8 м. Севастополь, 99040 код 22232857 Підписи сторін:

Голова міської ради Директор ТОВ «Екватор»

---

Ю.В. Дойніков

---

В.І. Інділо

3. Стягнути зі Севастопольської міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код 24872845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор» (99040, м. Севастополь, вул. Сілаєва, 8, код 22232857) 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 15.11.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова