Постанова

від 12.11.2013 по справі 824/2073/13-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 р. м. Чернівці Справа № 824/2073/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

при секретарі Кіщук О.І.,

за участю представників позивача Майданевича Л.О. та Костенюк І.В., представника відповідача Іліки Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Чернівцізооветпромпостач» до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Чернівцізооветпромпостач» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 серпня 2013 року №0003532201, №0003542201, №0003552201.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що в період з 30 липня 2013 року по 07 серпня 2013 року відповідачем було проведено позапланову перевірку ВАТ «Чернівцізооветпромпостач» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2012 року, за результати якої 14 серпня 2013 року складено Акт №1018/22-1/00727311 та 29 серпня 2013 року винесено податкові повідомлення-рішення: №0003532201 щодо нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 279065, 00 грн; №0003542201 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 107708, 00 грн; №0003552201 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 6406,25 грн.

Посилаючись на безпідставність винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень від 29 серпня 2013 року №0003532201 та №0003542201, позивач вказував на помилковість висновків Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області щодо порушення ним пункту 44.1 статті 44, підпункту 196.1.1 пункту 196.1 статті 196, пункту 198.1.а), пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та наголошував на тому, що договірні відносини між відкритим акціонерним товариством «Чернівцізооветпромпостач» та товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Хорс»» щодо міни товару на корпоративні права мали реальний характер, що підтверджується відповідним договором, податковими накладними, актами приймання-передачі, складськими документами, видатковими накладними, копіями установчих документів та іншими документами, які були надані контролюючому органу при проведенні позапланової перевірки.

Також вважає неналежними та недопустимими доказами для встановлення факту нікчемного Договору міни від 12 листопада 2012 року №12-11/2012 відомості, наведені відповідачем в Акті перевірки від 14 серпня 2013 року №1018/22-1/00727311, що ґрунтуються на матеріалах перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс»». Крім цього, вказує про невідповідність оформлення податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2013 року №0003542201 вимогам, встановленим Податковим кодексом України.

Обґрунтовуючи позов в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2013 року №0003552201, позивач зазначає про те, що відповідачем невірно зроблено висновок, що ВАТ «Чернівцізооветпромпостач» в порушення вимог підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України не нараховано та не включено до складу інших доходів умовно нараховані відсотки на суму неповерненої поворотної фінансової допомоги станом на кінець звітного періоду, отриманої від платника податку на прибуток на загальних підставах.

Відповідач позов не визнав, надав заперечення у письмовій формі та просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх заперечень вказував, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, Державна податкова інспекція у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області діяла в межах своїх повноважень. Зазначав про нікчемність Договору міни від 12 листопада 2012 року №12-11/2012, укладеного між ВАТ «Чернівцізооветпромпостач» та ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс»», з огляду на відомості, що містяться в Акті ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29 квітня 2013 року №1572/22-8/36100426 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Хорс» (код за ЄДРПОУ 36100426) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01 листопада 2009 року по 30 березня 2013 року». Відповідач виходив з висновків, викладених у вказаному акті, про те, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс»» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної правоздатності та дієздатності ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс», фінансово-господарські відносини між даним підприємством та його контрагентами, серед яких був і позивач, є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали. Посилаючись на обставини, викладені в позові, та надавши додаткові докази на підтвердження реальності господарської операції, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача, вказуючи про необґрунтованість позовних вимог, просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у запереченнях на позов.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Чернівцізооветпромпостач» є юридичною особою, що зареєстрована 13 травня 1991 року виконавчим комітетом Чернівецької міської ради; знаходиться за адресою: 58026, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Каштанова, 110; ідентифікаційний код 00727311.

Основним видом діяльності ВАТ «Чернівцізооветпромпостач» є «інші види оптової торгівлі, КВЕД 51.70.0», а у період, що перевірявся контролюючим органом - оптово-роздрібна торгівля ветеринарними медикаментами та препаратами, соєю та ріпаком.

Згідно довідки від 24 березня 1999 року №4423/151 про взяття на облік платника податків ВАТ «Чернівцізооветпромпостач» взято на облік як платник податків 29 жовтня 1992 року у ДПІ м. Чернівці, а згідно свідоцтва №100158460 від 05 січня 2009 року позивач є платником податку на додану вартість з 25 вересня 1997 року.

На підставі наказу Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області від 30 липня 2013 року №141, направлень від 30 липня 2013 року №000266 та №000267, а також враховуючи наказ від 05 серпня 2013 року №182, в період з 30 липня 2013 року по 07 серпня 2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області проведена позапланова перевірка ВАТ «Чернівцізооветпромпостач» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2012 року.

За результати перевірки 14 серпня 2013 року складено Акт №1018/22-1/00727311, який містить висновки:

1) про порушення позивачем підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України підприємством не нараховано та не включено до складу інших доходів умовно нараховані відсотки на суму неповерненої поворотної фінансової допомоги станом на кінець звітного періоду, отриманої від платника податку на прибуток на загальних підставах, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 5125 грн, в т.ч. за ІІ квартал 2012 року 91 грн, ІІІ квартал 2012 року 1416 грн, IV квартал 2012 року на 3618 грн;

2) про порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, підпункту 196.1.1 пункту 196.1 статті 196, пункту 198.1.а), пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню і сплаті в бюджет всього у сумі 223252 грн, в т.ч. за листопада 2012 року на суму 223252 грн та занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2012 року у сумі 107708 грн.

На підставі указаного Акту 29 серпня 2013 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0003532201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 279065 грн 00 коп., з яких 223252,00 грн за основним платежем та 55813,00 грн за штрафними санкціями; №0003542201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 107708 грн 00 коп.; №0003552201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 6406,25 грн, з яких 5125,00 грн за основним платежем та 1281,25 грн за штрафними санкціями.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ВАТ «Чернівцізооветпромпостач» звернулося до суду з даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VI.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення ( стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16 липня 1999 року № 996-XIV).

Крім цього, згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу положень указаного законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (стаття 3 Господарського кодексу України).

Отже, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з обставин справи, висновки податкового органу про заниження позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню і сплаті в бюджет за листопад 2012 року, та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2012 року, пов'язуються із порушенням позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс» у листопаді 2012 року.

Такий висновок ґрунтується на висновках Акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29 квітня 2013 року №1572/22-8/36100426 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Хорс» (код за ЄДРПОУ 36100426) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01 листопада 2009 року по 30 березня 2013 року».

Так, відповідач вказував, що на його адресу надійшов зазначений Акт, у якому зроблено висновки, що станом на 29 листопада 2012 року місцезнаходження ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс» не встановлено; у даного підприємства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності; фінансово-господарська діяльність ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної правоздатності та дієздатності ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс», фінансово-господарські відносини між даним підприємством та його контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами. ДПІ у Печерському районі м. Києва дійшла висновку, що ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Таким чином, фактично єдиною підставою для висновків податкового органу про порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, підпункту 196.1.1 пункту 196.1 статті 196, пункту 198.1.а), пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України є матеріали перевірки контрагента позивача - ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс», а саме: Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29 квітня 2013 року №1572/22-8/36100426 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Хорс» (код за ЄДРПОУ 36100426) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01 листопада 2009 року по 30 березня 2013 року».

Між тим суд зазначає, що згідно норм Податкового кодексу України обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Можливі порушення, допущені платником податків ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс» у відображенні в податковому обліку певної господарської операції з придбання товарів (робіт) від інших постачальників, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Позивач не може нести відповідальність за неналежне оформлення контрагентами документації по взаємовідносинах з третіми особами, за неподання контрагентами будь-яких документів чи за неналежне ведення контрагентами бухгалтерського та/чи податкового обліку.

Відтак, в основу притягнення позивача до податкової відповідальності не може бути покладено висновок акту перевірки його контрагента без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим позивачем.

Як вказав Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Судом встановлено, що 12 листопада 2012 року відкрите акціонерне товариство «Чернівцізооветпромпостач» та товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Хорс» (01601, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, код ЄДРПОУ: 36100426) уклали договір міни №12-11/2012, за яким відкрите акціонерне товариство «Чернівцізооветпромпостач» на складі товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Бар» (23032, Вінницька область, Барський район, с. Міжлісся, вул. Лісова,2, код ЄДРПОУ:35599189) зобов'язувалось передати товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Хорс» ріпак в кількості 394 тонни за ціною 5040,00 грн/тонна на суму 1985760,00 грн, в т.ч. ПДВ 330960,00 грн, в обмін на корпоративні права: право власності на частку в Статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Уайта» (21001, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Кірова, 12, код ЄДРПОУ:38444790), номінальною вартістю 1654800,00 грн без ПДВ, розмір 51,14% від номінальної вартості, сума 1985760,00 грн в т.ч. ПДВ 330960,00 грн.

Відповідно до пункту 3.1 Договору №12-11/2012 сторони зобов'язувались передати товар в обмін на корпоративні права в день підписання договору, тобто 12 листопада 2012 року.

Як пояснив в ході розгляду справи представник позивача, перед укладенням договору з метою запобігання укладенню правочинів з недобросовісним суб'єктом господарювання позивач здійснив перевірку наявності спеціальної податкової правосуб'єктності та добросовісності ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс», зокрема було перевірено документи про наявність державної реєстрації та стан юридичної особи контрагента в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; наявність державної реєстрації як платника податку на додану вартість.

Наявність у ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс» на час вчинення указаної вище господарської операції свідоцтва платника податку на додану вартість відповідачем не заперечувалась. До того ж, як зазначено в пункті 2.3.1. Акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29 квітня 2013 року №1572/22-8/36100426 ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс» зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ від 15 липня 2009 року №100235917; свідоцтво платника ПДВ анульовано 16 жовтня 2012 року (причина анулювання - перереєстрація без зміни місцезнаходження) та отримано нове свідоцтво платника ПДВ від 16 жовтня 2012 року №200076309.

На підтвердження виконання умов договору міни №12-11/2012 від 12 листопада 2012 року та підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції позивачем була надано суду: Акти приймання-передачі товару та корпоративних прав № 1 та №2 від 12 листопада 2012 року, податкові накладні №1 та №4 від 12 листопада 2012 року; а також складську квитанцію на зерно №985 від 12 листопада 2012 року, згідно якої зерновий склад ТОВ «Агродар-Бар» прийняв на зберігання від ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс» 394 тонни ріпаку, при цьому з приміткою «переоформлення з відкрите акціонерне товариство «Чернівцізооветпромпостач»»; договір поставки №08/11-12 від 08 листопада 2012 року, укладений між ТОВ «Краєвид Поділля» та ВАТ «Чернівцізооветпромпостач» щодо поставки позивачу ріпаку в кількості 400 тонн (+/- 10%), який в подальшому і було передано ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс», податкову накладу за цим договором №3 від 09 листопада 2012 року та видаткову накладну за №255 від 09 листопада 2012 року, складську квитанцію на зерно №960 від 09 листопада 2012 року, згідно якої зерновий склад ТОВ «Агродар-Бар» прийняв на зберігання від ВАТ «Чернівцізооветпромпостач» 394 тонни ріпаку, при цьому з приміткою «переоформлення з товариство з обмеженою відповідальністю «Краєвид Поділля»»; договір складського зберігання №28 від 17 жовтня 2012 року, укладений між ТОВ «Агродар-Бар» та ВАТ «Чернівцізооветпромпостач» щодо зберігання сільськогосподарської продукції зернових, зернобобових та олійних культур врожаю 2012 року, в т.ч. і ріпаку, та додаток до цього договору; статут товариства з обмеженою відповідальністю «Уайта» та протоколи загальних зборів учасників вказаного підприємства від 08 листопада 2012 року та від 12 листопада 2012 року.

Згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши та дослідивши перелічені документи, суд вважає, що вони містять усі необхідні реквізити для надання їм юридичної сили та доказовості і підтверджують факт здійснення господарської операції міни між ВАТ «Чернівцізооветпромпостач» та ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс».

Отже, наявні в матеріалах справи докази спростовують висновок податкового органу, що укладений позивачем договір міни не спрямований на реальне настання господарських наслідків, що обумовлені ним.

При цьому слід зазначити, що відповідач ні в Акті перевірки від 14 серпня 2013 року, ні в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять в первинних бухгалтерських документах, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, посилаючись лише на матеріали перевірки контрагента позивача - ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс».

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження факту укладення між позивачем і ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс» нікчемного правочину або господарського зобов'язання, яке б було вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідачем також не надано жодного доказу неможливості здійснення позивачем та його контрагентом зазначеної вище операції. Висновки про відсутність у ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс» умов для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені лише на підставі службової інформації податкового органу.

Сув звертає увагу, що недотримання контрагентом позивача податкового законодавства не є підставою для висновку про вчинення податкового порушення позивачем; здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання свого контрагента.

Також відповідач не заперечував та не спростував той факт, що податкова накладна, виписана контрагентом позивача, відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України 0 листопада 2011 №1379 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 за №1333/20071.

У силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Як встановлено судом, на виконання умов договору міни ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс» видано на користь ВАТ «Чернівцізооветпромпостач» належним чином оформлену податкову накладну, а наявні у матеріалах справи документи первинного бухгалтерського та податкового обліку містять усі дані стосовно змісту вказаної операції.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області від 29 серпня 2013 року №0003532201 щодо нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 279065, 00 грн та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2013 року №0003542201 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 107708, 00 грн.

Поряд з цим суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи позивача щодо вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2013 року №0003552201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 6406,25 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі висновку контролюючого органу, викладеному в Акті від 14 серпня 2013 року №1018/22-1/00727311, про порушення позивачем підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 та підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України.

Так, згідно підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Відповідно до пункту 135.1. статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Враховуючи зазначенні положення закону та беручи до уваги наявні у справі матеріали (а.с. 23-28, 54-57), суд погоджується з висновком відповідача про те, що позивачем не було нараховано та не включено до складу інших доходів умовно нараховані відсотки на суму неповерненої поворотної фінансової допомоги станом на кінець звітного періоду, отриманої від платника податку на прибуток на загальних підставах, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 5125 грн, в т.ч. за ІІ квартал 2012 року 91 грн, ІІІ квартал 2012 року 1416 грн, IV квартал 2012 року на 3618 грн.

Відтак, оскільки відповідач стосовно цих позовних вимог в ході розгляду справи довів правомірність своїх дій, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2013 року №0003552201 є правомірним, а позовні вимоги щодо його скасування задоволенню не підлягають.

За змістом частини першої та третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Зважаючи на те, що за подання даного позову майнового характеру, ціна якого фактично складає 393179,25 грн, позивачем згідно платіжного доручення №542 від 30 вересня 2013 року було сплачено 2294,00 грн судового збору, а позов підлягає задоволенню лише частково на суму 386773,00 грн (393179,25 грн - 6406,25 грн), що складає 98,37% позовних вимог (386773,00 грн * 100% / 393179,25 грн), то позивачу потрібно повернути 2256,60 грн судових витрат (2294,00 грн * 98,37% / 100 %).

Керуючись статтями 69, 70, 71, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Чернівцізооветпромпостач» до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області від 29 серпня 2013 року №0003532201 щодо нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 279065 (двісті сімдесят дев'ять тисяч шістдесят п'ять) грн 00 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області від 29 серпня 2013 року №0003542201 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 107708 (сто сім тисяч сімсот вісім) грн 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Чернівцізооветпромпостач» судовий збір, сплачений ним відповідно до платіжного доручення №542 від 30 вересня 2013 року, у розмірі 2256 (дві тисячі двісті п'ятдесят шість) грн 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена 15 листопада 2013 року.

Суддя О.П. Лелюк