Ухвала

від 21.01.2014 по справі 824/2073/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/2073/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Чернівцізооветпромпостач" до Державної податкової інспекції м.Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2013 року відкрите акціонерне товариство "Чернівцізооветпромпостач" (далі - ВАТ "Чернівцізооветпромпостач", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області (далі - ДПІ у м. Чернівцях, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області проведена позапланова перевірка ВАТ «Чернівцізооветпромпостач» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2012 року.

За результати перевірки складено акт №1018/22-1/00727311 від 14 серпня 2013 року.

В ході перевірки встановлені та зафіксовані в акті порушення позивачем вимог:

1) підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, адже підприємством не нараховано та не включено до складу інших доходів умовно нараховані відсотки на суму неповерненої поворотної фінансової допомоги станом на кінець звітного періоду, отриманої від платника податку на прибуток на загальних підставах, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 5125 грн, в т.ч. за ІІ квартал 2012 року 91 грн, ІІІ квартал 2012 року 1416 грн, IV квартал 2012 року на 3618 грн;

2) порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, підпункту 196.1.1 пункту 196.1 статті 196, пункту 198.1.а), пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню і сплаті в бюджет всього у сумі 223252 грн, в т.ч. за листопада 2012 року на суму 223252 грн та занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2012 року у сумі 107708 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 29 серпня 2013 року: №0003532201, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 279065 грн 00 коп., з яких 223252,00 грн за основним платежем та 55813,00 грн за штрафними санкціями; №0003542201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 107708 грн 00 коп.; №0003552201, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств на 6406,25 грн, з яких 5125,00 грн за основним платежем та 1281,25 грн за штрафними санкціями.

Частково задовольняючи позовні вимоги ВАТ "Чернівцізооветпромпостач", суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є необґрунтованими, а тому прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Разом з цим, суд першої інстанції вважає правомірним податкове повідомлення-рішення №0003532201 від 29 серпня 2013 року, адже в ході судового розгляду підтвердились висновки податкового органу про порушення позивачем вимог підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПК України.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів апеляційної скарги видно, що відповідач фактично погодився із наданою судом першої інстанції правовою оцінкою податкового повідомлення - рішення №0003532201 від 29 серпня 2013 року. За таких обставин, колегією суддів досліджувалось питання правомірності податкових повідомлень-рішень №0003542201 та №0003552201 від 29 серпня 2013 року.

Відповідно до матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань з податку на додану вартість за результатами господарських операцій з ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс, так як дані операції, на думку податкового органу, мають ознаки фіктивності.

Податковий орган вважає, що позивач провів документальне оформлення фінансово-господарських операцій із ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності ВАТ "Чернівцізооветпромпостач". Тобто, ці операції не мали реального характеру, а відбувалось лише їх документування.

Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Так, Верховний Суд України у постанові від 27 березня 2012 року (справа № 21-737во10) зазначив, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Судом встановлено, що відповідач не заперечує наявність у позивача всіх первинних документів для підтвердження реальності господарських операції з ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс» та можливість здійснення вказаної операції позивачем. Доводи відповідача ґрунтуються виключно на висновках акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29 квітня 2013 року №1572/22-8/36100426 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Хорс» (код за ЄДРПОУ 36100426) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01 листопада 2009 року по 30 березня 2013 року». В даному акті вказано, що станом на 29 листопада 2012 року місцезнаходження ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс» не встановлено; у даного підприємства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності; фінансово-господарська діяльність ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної правоздатності та дієздатності ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс», фінансово-господарські відносини між даним підприємством та його контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами. ДПІ у Печерському районі м. Києва дійшла висновку, що ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Водночас, дані посилання та доводи колегією суддів не враховуються з огляду на наступне.

Податковий кодекс України не пов'язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. До того ж сплачений покупцем в ціні придбання товару податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього. Тобто, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Порушення постачальником товару (робіт, послуг) податкової дисципліни чи правил створення підприємства та ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат та податкового кредиту.

Платник податків (покупець товару), який дотримався вимог Законів щодо формування валових витрат та податкового кредиту, не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальником товару (робіт, послуг), відомості щодо якого містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та який перебуває на обліку в податковому органу, в тому числі зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати та податковий кредит за порушення контрагентом правил ведення фінансово-господарської діяльності та податкової дисципліни. У разі, коли контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, адже Законами іншого не передбачено.

Лише доведення податковим органом факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати чи податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Податковим органом при вирішенні справ у судах попередніх інстанцій не надано належних та допустимих доказів тому, що позивач укладав з постачальником договори з метою незаконного отримання податкових вигод чи був обізнаним з певними протиправними діями постачальника при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

Крім того, в пункті 2.3.1. Акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29 квітня 2013 року №1572/22-8/36100426 зазначено, що ТОВ «Агропромислова компанія «Хорс» зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ від 15 липня 2009 року №100235917; свідоцтво платника ПДВ анульовано 16 жовтня 2012 року (причина анулювання - перереєстрація без зміни місцезнаходження) та отримано нове свідоцтво платника ПДВ від 16 жовтня 2012 року №200076309. Дана обставина свідчить про наявність у контрагента позивача спеціальної правосуб'єктності (тільки особа зареєстровано платником ПДВ може видавати податкові накладні), а також ставить під сумнів вказані доводи відповідача.

Судом на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановлено, що факт надання послуг позивачеві зі сторони його контрагента, зазначеного в акті перевірки, документально підтверджується, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарських операцій.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Ватаманюк Р.В.