Постанова

від 12.11.2013 по справі 904/5139/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2013 року Справа № 904/5139/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді : Крутовських В.І. - доповідач ,

суддів : Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання Погорєловій Ю.А.

Представники сторін:

від відповідача: Гололобова В.П., довіреність №128/1 від 01.07.13, представник.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альфамет" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2013 року у справі №904/5139/13

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Альфамет", м. Донецьк

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис", м. Дніпропетровськ

про стягнення 15 000, 00 грн.,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2013р. у справі №904/5139/13 (суддя Коваленко О.О.) в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області, товариство з обмеженою відповідальністю "Альфамет" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2013 року по справі №904/5139/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альфамет" до товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис" та прийняти нове рішення, яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфамет" помилково перераховані грошові кошти в розмірі 15 000, 00 грн..

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права. Вважає, що нібито, грошові кошти в розмірі 15 000, 00 грн. сплачені позивачем відповідачеві в якості орендної плати за договором оренди №24-Ос від 15 травня 2013 року. Вказує, що с таким висновком суду не можна погодитись через його необґрунтованість та недоведеність зібраним по справі доказам. Проте, в порушення вимог ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності сторони доказів укладення договору, суд прийшов до хибного висновку про наявність договірних зобов'язань між позивачем та відповідачем.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді Крутовських В.І. (доповідач), суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є..

У судове засідання 24.09.2013 року з'явився представник відповідача, а інші учасники процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Альфамет" відкладено на 29.10.2013 року.

Представник позивача в судове засідання 29.10.2013 року не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.02.2013 року №28.

У судовому засіданні 29.10.2013 року представником відповідача в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України заявлено клопотання про продовження строку розгляду спору до 20.11.2013 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 року продовжено строк вирішення спору до 20.11.2013 року та відкладено розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Альфамет" на 12.11.2013 року.

У судове засідання 12.11.2013 року представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 12.11.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає скасуванню у повному обсязі, а апеляційна скарга - задоволенню, приймаючи до уваги наступне.

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Альфамет", м. Донецьк звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис", м. Дніпропетровськ на їх користь помилково перераховані грошові кошти в розмірі 15 000, 00 грн..

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що 15.05.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір №24-Ос оренди складського приміщення (а.с. 11) відповідно до п. 2.2 умов даного договору на загальну суму 15000, 00 грн. на період з 15.05.2013року по 30.06.2013 року і виконуючи п. 1.1 умов вищеназваного договору він 15.05.2013 року передав, а позивач згідно Акту здачі-прийняття нежитлового приміщення, підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін, без жодних зауважень прийняв в оренду обумовлене договором складське приміщення і на підставі рахунку-фактури відповідача №СФ-1505-0001 від 15.05.2013 року на суму 15000, 00 грн. в рахунок оплати прийнятого ним в оренду складського приміщення платіжним дорученням №524 від 15.05.2013 року з зазначенням - плата за оренду - перерахував відповідачеві 15000, 00 грн., які позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь як помилково ним перераховані відповідачеві грошові кошти у сумі 15000, 00 грн. з посиланням на вимоги статті 1212 Цивільного кодексу України та п. 6 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України", що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положеннями ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України - письмові докази подаються в оригіналі або в належній чином засвідченій копії . Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до вимог статті 641 Цивільного кодексу України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Відповідно до вимог статті 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Статтею 644 Цивільного кодексу України, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

На підтвердження того, що договір позивачем підписано, відповідачем було надіслано до суду фотокопію підписаного та скріпленого печатками договору оренди та акту здачі-приймання нежитлового приміщення та іншого майна від 15 травня 2013 року. Після чого відповідачем позивачеві було виставлено Рахунок-фактуру №1505-0001 від 15.05.2013 року на суму 15000,00 грн. за користування орендованими площами, яка була узгоджена умовами вищеназваного договору, яку позивач сплатив за цим рахунком з зазначенням у платіжному дорученні №524 призначення платежу - оплата за оренду згідно рахунку №1505-0001, тобто позивач своїми активними діями підтвердив факт укладення договору.

Надані відповідачем копії договору оренди №24-Ос від 15 травня 2013 року та акту здачі -приймання від 15 травня 2013 року не є належними доказами по справі, оскільки в порушення положень п. 5.27 ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлювання документів» виготовлені відповідачем не з оригіналів, а з непідтверджених джерел, що допускає їх фальсифікацію, на підставі вищезазначеного колегія суддів не може ці документи прийняти до уваги.

У п. 2.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна зазначено, що відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов. Вичерпного переліку умов, істотних для договорів оренди (найму), Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України не містять. Однак за змістом статей 759 - 762 Цивільного кодексу України слід дійти висновку, що істотними для даного виду договорів є умови про предмет договору, плату за користування майном та строк такого користування.

Існування між позивачем і відповідачем договірних відносин має підтверджуватись виключно відповідним договором, і лист позивача №04/17-3 від 17.04.2013 року не може вважатися згодою на укладання договору так, як це є лише пропозицією .

Крім того, відповідачем не надано до суду доказів передачі позивачу майна в оренду (оригінал акту здачі-прийняття). Також сторонами не узгоджено строки дії договору, розрахунок ціни орендної плати та строки розрахунків за оренду.

Як встановлено, позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти у сумі 15000, 00 грн. за орендну плату помилково.

Переказ вказаних коштів відповідачу підтверджується копією платіжного доручення №524 від 15 травня 2013 року, яке містить відмітку банку про виконання 15 травня 2013 року.

У судовому засідання 12 листопада 2013 року представник відповідача заявив, що 15.05.2013 року між позивачем та відповідачем не укладався Договір №24-Ос оренди складського приміщення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом не правомірно в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи доводи апеляційної скарги, рішення господарського суду підлягає скасуванню в повному обсязі, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альфамет", м. Донецьк задовольнити .

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2013р. у справі №904/5139/13 скасувати у повному обсязі .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис", м. Дніпропетровськ (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Океанська, буд. 3, к. 10, ЄДРПОУ 34916892) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфамет", м. Донецьк (83110, Донецька область, м. Донецьк, Пролетарський район, вул. Раоздольна, буд. 2 А, ЄДРПОУ 30536590) помилково перераховані грошові кошти в розмірі 15 000, 00 (п'ятнадцять тисяч) гривень та витрати по сплаті державного мита 2580 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят) гривень 75 (сімдесят п'ять) копійок.

Виконання постанови щодо видачі наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.11.2013 року.

Головуючий суддя В.І. Крутовських

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко