Рішення

від 15.11.2013 по справі 903/949/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 листопада 2013 р. Справа № 903/949/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ"

до відповідача: Озерської сільської ради Волинської області

про стягнення 7 121,32грн. Суддя Сур'як О.Г.

Представники :

від позивача: н/з

від відповідача: Беденюк Ю.П. - сільський голова

В судовому засіданні 21.10.2013р за згодою представників сторін згідно ст.77 ГПК України оголошено перерву до 11.11.2013р. для ознайомлення з матеріалами справи, надання додаткових доказів та пояснень.

В судовому засіданні 11.11.2013р. відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач - ТОВ "СВС СІТІ МЕДІЯ" просить стягнути з відповідача - Озерської сільської ради Волинської області 7121,32грн., з яких 4680 грн. заборгованості згідно договору № 7055 від 15.09.2010р. про надання послуг з розробки інформаційних матеріалів, їх графічного оформлення, редагування та публікації, а також 208,38 грн. інфляційних втрат, 1875,21 грн. - 15% річних та 357,73 грн. пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що він належним чином виконав свої зобов'язання згідно договору. Презентація, в якій описана основна інформація про с.Озеро та його інвестиційні можливості, була зареєстрована на порталі www.meriaonline.com.ua 28.10.2010р., про що письмово повідомлено відповідача листом №111 від 29.10.2010р. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті послуг у встановлені терміни не виконав.

Відповідач у відзиві (№224/1.15 від 18.10.2013р.) на позовну заяву та представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, зазначивши, що договір був підписаний сільським головою без достатнього на те обсягу цивільної дієздатності, оплата за надані послуги мала здійснюватись за рахунок бюджетних коштів, а тому питання укладення такого роду правочинів повинно бути погоджено з сільською радою. Даний договір є недійсним, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. А тому є безпідставним стягнення за недійсним договором.

Відповідач зазначив, що листом від 14.12.2010р. №180/1.3.1 Озерська сільська рада повідомила ТОВ «СВС СІТІ МЕДІЯ» про те, що договір сесією Озерської сільської ради не затверджений, одночасно запропонував внести зміни до договору, замінивши в п.2.2 договору строк оплати з 1 січня 2011р. на 1 червня 2011р. В даному листі також роз'яснено, що в разі позитивної згоди, при формуванні бюджету на 2011р. ставитиметься питання про виділення коштів на оплату послуг по зазначеному договору. Позивач, розуміючи, що договір є недійсним, 16.11.2011р. надіслав два примірники договору №7055, два примірники акту №66 прийому-передачі виконаних робіт та один примірник рахунку-фактури №СФ-0000093, які не були підписані сільським головою.

Позивач в судове засідання 11.11.2013р. не з'явився, через канцелярію суду подав додаткові пояснення, в яких заперечує проти недійсності договору та зазначає, що сільський голова мав право підписувати відповідний договір. А відсутність коштів у відповідача не є підставою для невиконання взятих на себе зобов'язань за договором. Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.

11.11.2013р. представником відповідача подано клопотання, в якому він просить суд надати правову оцінку договору, пов'язаного з предметом спору, визнавши цей договір недійсним та відмовити в позові.

Дослідивши матеріали справи, подані докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив наступне.

15.09.2010р. між позивачем - ТОВ "СВС СІТІ МЕДІЯ" (виконавець) та відповідачем - Озерською сільською радою (замовник) було укладено договір №7055, згідно якого виконавець за завданням замовника зобов'язався надати послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також з публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття-презентація) на порталі www.meriaonline.com.ua українською, російською, німецькою та англійською мовами.

Відповідно до пунктів 2, 3 договору вартість послуг становить 4680грн. з ПДВ, строк оплати - до 01.01.2011р.

Згідно п.п.3.2, 3.6 договору Замовник зобов'язаний протягом 7 календарних днів з дня його підписання надіслати Виконавцю письмові матеріали та фотографії для обробки, узгоджені в додатку до договору, в іншому випадку інформаційні матеріали (стаття-презентація) розробляються та публікуються без фотографій. Виконавець зобов'язаний опублікувати інформаційні матеріали (стаття-презентація) на порталі www.meriaonline.com.ua протягом 45 календарних днів з моменту укладення цього договору.

В дисті-повідомленні №111 від 29.10.2010р. позивач повідомив відповідача, що презентація, в якій описана основна інформація про с.Озеро та його інвестиційні можливості, була зареєстрована на порталі www.meriaonline.com.ua 28.10.2010р.

Листом від 14.12.2010р. №18011.3.1 Озерська сільська рада повідомила позивача, що, оскільки, на 2010рік у сільському бюджеті відсутні кошти на оплату вартості послуг за договором, сільська рада відмовила у затвердженні даного договору. В даному листі також роз'яснено, що в разі позитивної згоди, при формуванні бюджету на 2011р. ставитиметься питання про виділення коштів на оплату послуг по зазначеному договору.

Як вбачається з рішення Озерської сільської ради Волинської області №1/10 від 19.11.2010р. про розгляд договору з ТОВ «СВС СІТІ МЕДІЯ», Озерська сільська рада не затвердила договір №7055 від 15.09.2010р., укладений з ТОВ «СВС СІТІ МЕДІЯ» щодо надання послуг з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також публікації матеріалів на порталі у зв'язку з відсутністю коштів в сільському бюджеті.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Замовником по даному договору виступає Озерська сільська рада.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

З матеріалів справи вбачається, що від імені Озерської сільської ради договір №7055 від 15.09.2010р. підписаний Беденюком В.П.., який станом на час укладення даного договору обіймав посаду сільського голови Озерської сільської ради.

Нормами статті 12 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Оскільки стороною договору, на яку покладено обов'язок сплатити кошти, є сільська рада, то виконання зобов'язання з оплати послуг за даним договором безпосередньо пов'язане зі здійсненням платежів з відповідного місцевого бюджету.

Положеннями ст. 23 Бюджетного кодексу України (чинного на момент укладення договорів) передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

В силу ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетним призначенням є повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів цим Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 13, 16 ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Разом з цим, п. 23 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що питання затвердження місцевого бюджету та внесення змін до нього включається до переліку питань, вирішення яких належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад та має вирішуватись виключно на пленарних засіданнях відповідної сільської, селищної, міської ради.

Згідно з п. 43 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції ради також належить затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції.

Таким чином, укладений між сторонами договір №7055 від 15.09.2010р. передбачає оплату наданих послуг, яка, з огляду на статус замовника, передбачає здійснення платежів з місцевого бюджету. Враховуючи, що використання сільським головою бюджетних коштів можливе лише за наявності відповідного повноваження (бюджетного призначення), яке надається рішенням про місцевий бюджет, а питання пов'язані із затвердженням місцевого бюджету та внесення змін до нього належить до виключної компетенції ради, то вказані договори підлягають обов'язковому затвердженню відповідною радою.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону; додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Судом встановлено, що при укладенні даного договору сторонами не було дотримано загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст.203 ЦК України).

Погодження на укладення договору №7055 від 15.09.2010 року Озерська сільська рада не надавала, що свідчить про відсутність у сільського голови Беденюка Ю.П. необхідного обсягу повноважень на підписання даного договору.

Враховуючи вищезазначене та користуючись правом, наданим п.1 ч.1 ст. 83 ГПК України, господарський суд вбачає за необхідне визнати недійсним договір №7055 від 15.09.2010 року, укладений між ТОВ "СВС СІТІ МЕДІЯ" та Озерською сільською радою, який суперечить законодавству та відмовити в позові ТОВ "СВС СІТІ МЕДІЯ" про стягнення з Озерської сільської ради Волинської області 7 121,32грн. згідно договору №7055 від 15.09.2010 року.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 203, 204, 215, 509, 626, 627, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 180 Господарського кодексу України, Бюджетним кодексом України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1 . Визнати недійсним договір №7055 від 15.09.2010 року, укладений між ТОВ "СВС СІТІ МЕДІЯ" та Озерською сільською радою Волинської області.

2. В позові відмовити.

Повний текст рішення складено

15.11.13

Суддя О. Г. Сур'як