Постанова

від 13.11.2013 по справі 5002-18/4038-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Справа № 5002-18/4038-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гоголя Ю.М.,

суддів Рибіної С.А.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

представник позивача, не з'явився, приватне підприємство "Термо-Крим";

представник відповідача, не з'явився, Управління освіти, молоді та спорту Красногвардійської районної державної адміністрації;

представник третьої особи, не з'явився, Красногвардійська районна державна адміністрація;

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Термо-Крим" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 25 червня 2013 року у справі № 5002-18/4038-2012

за позовом приватного підприємства "Термо-Крим" (вул. Калініна, 6,Сімферополь,95051)

до Управління освіти, молоді та спорту Красногвардійської районної державної адміністрації (вул. Енгельса, 3,Красногвардійське,Красногвардійський район, Автономна Республіка Кр,97000)

3-тя особа Красногвардійська районна державна адміністрація (вул. Енгельса, 3,Красногвардійське,97000)

про стягнення 125768,44 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 червня 2013 року у справі №5002-18/4038-2012 позов задоволений частково. Стягнуто з Управління освіти, молоді та спорту Красногвардійської районної державної адміністрації на користь приватного підприємства "Термо-Крим" заборгованість у розмірі 77 315,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В частині стягнення 3% річних та інфляційної суми - позовні вимоги залишені без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, приватне підприємство "Термо-Крим" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення, та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Так, позивач у своїй апеляційній скарзі зазначає, що господарським судом першої інстанції не враховано що, між ним, приватним підприємством "Термо-Крим" та Управлінням освіти, молоді та спорту Красногвардійської районної державної адміністрації укладено договір підряду.

Більш детальніше доводи викладено в апеляційній скарзі (т.2 .а.с. 4-5).

На адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу від Красногвардійської районної державної адміністрації, яким просять рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розпорядженням секретаря судової палати від 28 серпня 2013 року суддів Дмитрієва В.Є. та Рибіну С.А. замінено на суддів Гонтаря В.І. та Черткову І.В.

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Розпорядженням секретаря судової палати від 16 жовтня 2013 року суддю Гонтаря В.І. замінено на суддю Дмитрієва В.Є.

Розпорядженням секретаря судової палати від 06 листопада 2013 року суддю Дмитрієва В.Є. замінено на суддю Рибіну С.А.

У судове засідання 13 листопада 2013 року представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, ухвалою суду від 06 листопада 2013 року.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Дослідивши всі представлені сторонами докази, наявні в матеріалах справи, та оцінивши їх в сукупності, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, судова колегія апеляційну скаргу визнає такою, що підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішення господарського суду першої інстанції частково у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення у справі, та невідповідністю висновків суду обставинам справи, з нижченаведених підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, між приватним підприємством "Термо-Крим" та Управлінням освіти, молоді та спорту Красногвардійської районної державної адміністрації укладено договір підряду, з метою виконання робіт по ремонту котельної Найденовської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з заміною трьох котлів та підтвердженням оплати виконаних робіт в строк до 30 квітня 2010 року. Однак, відповідач свої зобов'язання виконав не у повному обсязі та ухиляється від оплати фактично виконаних робіт.

Також, у оскарженому судовому рішенні вказується що сторони так і не уклали договір підряду на виконання робіт по ремонту котельної Найденовської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Приватне підприємство "Термо-Крим" 02 грудня 2009 року по факсу отримало гарантійні листи (замовлення), в яких Управління освіти, молоді та спорту Красногвардійської районної державної адміністрації (вих. №1372/093 від 02.12.2009р.) та безпосередньо Красногвардійська районна державна адміністрація (вих. №1775/01.12 від 02.12.2009 р.) просили підприємство виконати роботи з ремонту котельної Найденовської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та гарантували оплату виконаних робіт в розмірі 60000,00 грн. у строк до 30 квітня 2010 року. Листом №3972/0120 від 03.12.2009 року відповідач надав дозвіл на виконання ремонтних робіт. Позивачем дане замовлення прийнято та виконані всі необхідні роботи, що серед іншого було підтверджено при проведенні у справі комплексної будівельно-технічної та судової економічної експертизи. Також у своєму відзиві на позовну заяву відповідач визнав грошові вимоги у розмірі основного боргу, що також підтверджує наявність договірних відносин між сторонами. Необхідно зазначити, що на час надання гарантійних листів діяло Тимчасове положення про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджене Постановою КМУ від 28.03.2008, згідно положень якого, якщо сума договору менш ніж 300 000,00 євро, то договір може укладатися у загальному порядку, в даному випадку відповідно до положень статті 181 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджені об'єкт виконання робіт, їх обсяг та вартість у листах та дефектному акті (а.с.38-40).

Згідно з частиною 2 статті 846 Цивільного кодексу України якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

30.09.2009 позивач направив на адресу відповідача Лист вих. №322 (а.с.13) з пропозицією здійснити ремонтні роботи в котельній Найденовської ЗШ І-ІІІ ступенів.

Як вбачається з матеріалів справи, приблизно двох місяців здійснювались переговори про склад робіт, їх вартості, варіантів договорів, проте, сторони так і не уклали договір підряду на виконання робіт по ремонту котельної Найденовської ЗШ І-ІІІ ступенів.

03.12.2009 позивач по факсу отримав від відповідача вищевказані гарантійні листи та запросив дозвіл на проведення ремонту котельної Найденовської ЗШ І-ІІІ ступенів вих. №401 від 03.12.2009 (а.с.16).

03.12.2009 по факсу, пізніше 09.12.2009 поштою, позивачем було отримано лист від 03.12.2009 №3972/01.20 (а.с. 15), в якому була згода відповідача на виконання робіт по ремонту котельної Найденовської ЗШ І-ІІІ ступенів з заміною трьох котлів та підтвердження оплати в строк до 30 квітня 2010 року.

06.04.2011 на адресу відповідача позивачем була направлена претензія вих. №77 (а.с. 41-42), яка, згідно поштового повідомлення, отримана 08.04.2011.

11.04.2013 Відділом освіти Красно гвардійської районної державної адміністрації було направлено лист №1072/01.20 (а.с. 50) на адресу приватного підприємства „Термо-Крим", в якому відповідач просить направити свого представника для включення до складу робочої комісії по розгляду претензії на суму 60 000,00 грн.

12.04.2013 позивач направив на адресу відповідача лист вих. №86 (а.с.51), в якому зазначив, що позивач в грудні 2009 року виконав роботи з ремонту котельної Найденовської ЗШ І-ІІІ ступенів в повному обсязі та вважає, що направляти представника ПП „Термо-Крим" для роботи в комісії по розгляду претензії немає необхідності: свою позицію позивач вичерпно та в повному обсязі виклав в претензії вих. №77 від 06.04.2011.

26.04.2011 Відділом освіти Красногвардійської районної державної адміністрації було направлено відзив на претензію від 06.04.2011 №77 на суму 60000,00 грн., відповідно якого відділ освіти Красно гвардійської районної державної адміністрації повернув акти виконаних робіт, оскільки приватне підприємство „Термо-Крим" не направило свого представника для включення до складу робочої комісії по розгляду претензії. Ігнорування даної обставини, не дозволяє відділу освіти в повному обсязі розглянути виставлену претензію.

Оскільки вартість проведених робіт по ремонту котельної Найденовської ЗШ І-ІІІ ступенів відповідачем не була сплачена, позивач просив стягнути з відповідача, з урахуванням заяви про уточнення, наданої позивачем суду у судовому засіданні 03.06.2013, 97 416,90 грн. суми основного боргу.

Відповідач посилався на відсутність підписаних актів виконаних робіт, у зв'язку із чим він заперечував щодо обсягу виконаних робіт, вказаних позивачем, та, відповідно, і їх вартості.

З метою визначення обсягу фактично виконаних робіт та їх вартості, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2012 провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням у справі комплексної судової будівельно-технічної та судово-економічної експертизи.

Висновком комплексної судової будівельно-технічної та судово-економічної експертизи (а.с. 119-154) від 08.05.2013 №306/12 встановлено, що об'єм фактично виконаних позивачем робіт, вказаних в акті прийому виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року з ремонту котельної ЗШ І-ІІІ ступеня с. Найденівка Красногвардійського району частково відповідає вказаним в актах, частково виконано в більших, частково в менших об'ємах, частина робіт вказаних в акті не виконувалась, а частина фактично виконаних робіт не вказана в акті. Фактична вартість виконаних позивачем підрядних робіт, які зазначені приватним підприємством „Термо-Крим" в акті прийому виконаних робіт за грудень 2009 року з ремонту котельної ЗШ І-ІІІ ступеня с. Найденівка Красногвардійського району в цінах станом на грудень 2009 року склала 77 315,00 грн., що в діючих цінах складає 97 416,90 грн.

Частина 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Суд першої інстанції правомірно частково погодився з висновком №306/12 комплексної судової будівельно-технічної та судово-економічної експертизи від 08.05.2013 та вважає його повним та обґрунтованим у частині встановлення фактичної вартості виконаних робіт станом на грудень 2009 року.

У відзиві на висновок експерта відповідач зазначив, у висновку №306/12 комплексної судової будівельно-технічної та судово-економічної експертизи від 08.05.2013 судовими експертами перевищені повноваження: експерт визначив вартість робіт у діючих цінах, про що суд не зазначив.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Таким чином, матеріалами справи та висновком №306/12 комплексної судової будівельно-технічної та судово-економічної експертизи від 08.05.2013 підтверджується факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань щодо оплати вартості наданих послуг на загальну суму 77 315,00 грн., отже, дана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

Доказів сплати такої суми заборгованості відповідач суду не надавав.

З вищевикладеного вбачається, що між приватним підприємством "Термо-Крим" та Управлінням освіти, молоді та спорту Красногвардійської районної державної адміністрації укладений договір підряду.

Також, у оскарженому судовому рішенні зазначається, що в частині стягнення 3% річних та інфляційної суми - позовні вимоги залишені без розгляду на підставі п.5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, але з таким висновком суду не можна погодитись, тому що він порушує права та законні інтереси позивача та суперечить нормам чинного законодавства.

Так, оскільки між сторонами укладено договір підряду та позивачем виконано на об'єкті замовлені відповідачем роботи, на ці правовідносини розповсюджуються положення статті 625 Цивільного кодексу України.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. У зв'язку з цим зазначені кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу.

Згідно з постановою Верховного Суду України від 14 листопада 2011 року у справі №6-40цс11 відповідно до статей 524,533-535,625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання сплати коштів. З урахуванням положень частини 3 статті 510 Цивільного кодексу України грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити грошові кошти на користь кредитора, зокрема й договір про надання послуг, в якому установлена ціна договору - абонентська плата.

Відповідно до розрахунку, зробленого апеляційним судом вбачається, що на прострочену відповідачем заборгованість нараховується 3% річних, що становить 4 566,58 грн.

Таким чином, судом першої інстанції без будь-якого правого обґрунтування у своєму рішенні залишено без розгляду вимоги позивача про сплату передбачених чинним законодавством 3% річних та інфляційних витрат, в зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню в цій частині.

Що стосується позовної вимоги відносно стягнення інфляційних витрат, судова колегія зробивши перерахунок встановила наступну суму: 6 944,03 грн. інфляційних витрат за період з 01.05.2010 по 12.11.2012.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені 10800,00 грн. судова колегія зазначає.

Статтею 526 Цивільного кодексу країни визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Так, одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношення до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З вищевикладеного вбачається, що необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог стосовно стягнення пені, так як договором, укладеним між приватним підприємством "Термо-Крим" та Управлінням освіти, молоді та спорту Красногвардійської районної державної адміністрації розмір пені не передбачений.

У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи та неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а позовні вимоги приватного підприємства "Термо-Крим" - частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованість у розмірі 77 315,00 грн. 6944,03 грн. інфляційних витрат, 4566,58 грн. 3% річних.

Керуючись статтями 101, 83, п. 2 ч.1 ст.103, п. 3, 4 ч. 1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Термо-Крим" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 червня 2013 року у справі №5002-18/4038-2012 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Красногвардійської районної державної адміністрації (вул. Енгельса, 3,Красногвардійське,Красногвардійський район, Автономна Республіка Кр,97000, ЄДРПОУ 02144335, р/р 35411008001415, МФО 824026 ГУ ГКУ м. Сімферополь) на користь приватного підприємства "Термо-Крим" (вул. Калініна, 6,Сімферополь,95051, ЄДРПОУ 32681317, р/р 26006315251, МФО 328168 в ПАТ "Марфін Банк") заборгованість у розмірі 77 315,00 грн. 6944,03 грн. інфляційних витрат, 4566,58 грн. 3% річних, 7465,41 грн. за проведення судової експертизи та судовий збір у розмірі 2641,37 грн., з яких 1776,51 грн. за звернення з позовною заявою та 864,86 грн. за звернення з апеляційною скаргою.

Господарському суду Автономної Республіки Крим доручити видати накази.

В іншій частині позову відмовити.

Головуючий суддя Ю.М. Гоголь

Судді С.А. Рибіна

І.В. Черткова

Розсилка:

1. Приватне підприємство "Термо-Крим" (вул. Калініна, 6,Сімферополь,95051)

2. Управління освіти, молоді та спорту Красногвардійської районної державної адміністрації (вул. Енгельса, 3,Красногвардійське,Красногвардійський район, Автономна Республіка Кр,97000)

3. Красногвардійська районна державна адміністрація (вул. Енгельса, 3,Красногвардійське,97000)