Рішення

від 12.07.2006 по справі 3/39-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/39-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "12" липня 2006 р.                                                       по справі  № 3/39-38

за позовом відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру обслуговування споживачів                    та продажу послуг Волинської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Луцьк  

до відповідача: приватного підприємства „Вестсервіс”, м. Луцьк

про стягнення 789 грн. 90 коп. заборгованості, пені, суми інфляційних та процентів річних.

                                                                                                 Голова господарського суду Волинської області

                                                                                                 Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Олейнікова Л.Є. –юрисконсульт І-ї категорії групи правового забезпечення Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Волинської філії ВАТ „Укртелеком” (дов. від 12.08.2005р.)         

від відповідача: не з'явились

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі                          ст. 22 ГПК України учасникам судового процесу було роз'яснено їх права та обов'язки. Заяв                            та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: Позивач –відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Волинської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Луцьк звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача –приватного підприємства „Вестсервіс”, м. Луцьк 789,90 грн.,                            в тому числі 558,80 грн. заборгованості по оплаті наданих у відповідності до укладеного між сторонами договору №2156 від 09.09.2003р. послуг електрозв'язку (у період з 01.09.2005р. по 31.01.2006р.),                    10,52 грн. пені, нарахованої відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (за період прострочки платежів з 22.12.2005р. по 22.05.2006р.), 211,62 грн. суми інфляційних (за період з 01.10.2005р. по 31.01.2006р.) та 8,96 грн. процентів річних за період прострочки платежів з 01.10.2005р.                              по 22.05.2006р., нарахованих у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 14.06.2006р. розгляд справи відкладався, а повідомленням суду від 03.07.2006р. розгляд справи переносився.

В судовому засіданні представник позивача пред'явлені до відповідача позовні вимоги уточнив, клопотанням від 12.07.2006р. у зв'язку з допущеними при підготовці позовної заяви помилками просить суд стягнути з відповідача не 211,62 грн. суми інфляційних нарахувань, а зменшену суму –29,08 грн.                   В іншій частині позовних вимог представник позивача позов підтримав та просить суд задовольнити останній.

Відповідач у визначені ухвалами суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, а також повідомленням суду про перенесення розгляду справи терміни відзиву на позовну заяву не подав, позову не оспорив, пояснень з приводу пред'явлених позовних вимог не представив, компетентного представника в судове засідання не направив. Зазначені процесуальні документи направлялись на визначені позивачем та вказані в установчих документах відповідача адреси: м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 30а, та м. Луцьк, вул. Кафедральна, 12, та були повернуті суду без вручення адресату по причині відсутності останнього за визначеними адресами. Крім того, вказані ухвали та повідомлення суду було направлено останнім на адресу засновника приватної фірми „Вестсервіс” Алієвої Лілії Євгенівни:                  м. Рожище, вул. Незалежності, 81/20.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву                не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2003 року між центром обслуговування споживачів та продажу послуг Волинської дирекції (на даний час філії) ВАТ „Укртелеком”, м. Луцьк та приватним підприємством „Вестсервіс”,                                 м. Луцьк було укладено договір про надання послуг електрозв'язку за №2156.

У відповідності до умов зазначеної угоди позивачем було взято на себе зобов'язання щодо забезпечення якісного та безперебійного надання відповідачу послуг телефонного зв'язку.

На виконання умов зазначеного договору центром обслуговування споживачів та продажу послуг Волинської філії ВАТ „Укртелеком” впродовж періоду з вересня 2005 року по січень 2006 року надавались ПП „Вестсервіс” послуги електричного зв'язку.

У відповідності до представлених господарському суду документів відповідачу у визначений період було надано, а останнім отримано та використано послуг електричного зв'язку на суму 738,35 грн. Визначена вартість наданих позивачем послуг включає в себе абонентську плату за користування відповідачем телефонним номером, вартість здійснених останнім у звітний період міжміських переговорів та вартість наданих інших послуг.   

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи рахунками за послуги електрозв'язку №№3107 за період з вересня місяця 2005 року по січень місяць 2006 року, оборотною відомістю та іншими документами –а.с. 14-19.

Проте, відповідач взяті на себе згідно угоди від 09.09.2003р. №2156 зобов'язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті наданих останнім послуг електрозв'язку (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконав, вартість наданих послуг в повному обсязі не оплатив. Останнім в рахунок оплати наданих позивачем послуг було перераховано лише 179,47 грн. У зв'язку                   з викладеним у приватного підприємства „Вестсервіс” виникла заборгованість, котра на момент подання позовної заяви до суду склала 558,88 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом,                   але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про надання послуг електрозв'язку предметом судового розгляду не виступав, недійсним судом               не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу послуг електрозв'язку, отримання останніх приватним підприємством „Вестсервіс” та не проведення при цьому останнім всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову, зокрема, в частині стягнення заборгованості періоду з 01.09.2005р. по 31.01.2006р. в сумі 558,88 грн.

Крім того, відповідачу у відповідності до п. 5.8 договору №2156 від 09.09.2003р., Закону України               „Про телекомунікації”, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті наданих послуг електрозв'язку було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків склала 10,52 грн. (за період прострочки платежів з 22.12.2005р. по 22.05.2006р.)

Разом з цим, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється                              від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками, відповідачу відповідно                                   до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано 211,62 грн. суми інфляційних (за період прострочки платежів з 01.10.2005р. по 31.01.2006р.) та 8,96 грн. процентів річних за період прострочки платежів з 01.10.2005р. по 22.05.2006р.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення суми пені та процентів річних суд вважає, що останні нараховані підставно, у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства і підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми інфляційних нарахувань, суд вважає за можливе задовольнити позов в цій частині на суму 29,08 грн., а в частині стягнення 182,54 грн. індексу інфляції відмовити. Викладене пов'язане з помилковим нарахуванням позивачем зазначеної суми, що вбачається також з клопотання Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Волинської філії ВАТ „Укртелеком” від 12.07.2006р.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому                               у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок приватного підприємства „Вестсервіс” (в пропорційному відношенні від величини підставних та задоволених судом позовних вимог).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 230, 231 Господарського кодексу України,               ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „Вестсервіс” (м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 30а, р/р 260042381 в АППБ „Аваль”, МФО 303569, код 32144784) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Волинської філії ВАТ „Укртелеком”                    (м. Луцьк, пр. Перемоги, 2, р/р 260011969 в АППБ „Аваль”, МФО 303569, код 23251963) 558,80 грн. заборгованості, 10,52 грн. пені, 29,08 грн. суми інфляційних та 8,96 грн. процентів річних, а всього               607,36 грн., 78,43 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 90,73 грн. в повернення витрат           по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 182,54 грн. суми інфляційних в позові відмовити.

Голова господарського суду

Волинської області                                                                                 В.О. Кравчук