Постанова

від 14.11.2013 по справі 915/1413/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2013 р. Справа № 915/1413/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Бойко Л.І., Величко Т.А.

при секретарі судового засідання Альошиній Г.М.,

за участю представників:

від позивача - Масюк Ю.М., довіреність №31 від 13.09.2013р.;

від відповідача - Горобченко О.В., довіреність №2290/02-0201-22/01/14/13 від 16.10.2013р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Миколаївської міської ради

на рішення господарського суду Миколаївської області від 25.09.2013р.

у справі №915/1413/13

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Арчи"

до відповідача: Миколаївської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення Миколаївської міської ради №29/24 від 27.06.2013р. „Про скасування пункту 17.3 розділу І рішення міської ради від 28.04.2009р. №34/37"

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.09.2013р. у справі №915/1413/13 (суддя А.К. Семенов) позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Миколаївської міської ради № 29/24 від 27.06.2013 р. „Про скасування пункту 17.3 розділу І рішення міської ради від 28.04.2009 р. №34/37".

Не погодившись з прийнятим рішенням, Миколаївська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від 25.09.2013р. у справі №915/1413/13 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідач в судових засіданнях проти задоволення апеляційної скарги висловив заперечення, в письмовому вигляді правову позицію щодо апеляційної скарги ним викладено не було.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 17.3 рішення Миколаївської міської ради від 28.04.2009р. №34/37 передано товариству з обмеженою відповідальністю „Арчи" (далі - ТОВ "Арчи") в оренду строком на 2 роки земельну ділянку площею 2240 кв.м для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу у м. Миколаєві по вул. Набережній ріг вул. 2 Слобідської, за умови сплати 5% від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її функціонального використання (а.с. 17).

На підставі вказаного рішення між Миколаївською міською радою ("орендодавець") та товариством з обмеженою відповідальністю "Арчи" ("орендар") було укладено договір оренди землі №6622 від 03.06.2009 р. (далі- договір від 03.06.2009 р.), за умовами якого Миколаївська міська рада передає, а ТОВ "Арчи" приймає в оренду земельну ділянку для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Набережній ріг вул. 2 Слобідської, загальною площею 2240 кв.м. (а.с.11-14).

Зазначений договір зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.06.2009 р. за №040900100515, а також в книзі записів договорів оренди землі 03.06.2009 р. за №6620.

Згідно пунктів 3.1, 12.6, 12.7 договору від 03.06.2009р. він діє протягом двох років з дати його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії звернутись письмово до орендодавця з проханням щодо продовження строку дії договору. Підставою для поновлення договору оренди буде відповідне рішення міської ради. У разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених цим договором.

На виконання умов вищевказаного договору Миколаївська міська рада передала ТОВ " Арчи" земельну ділянку за актом приймання - передачі від 03.06.2009р.(а.с.80).

Пунктом 17 розділу І рішення Миколаївської міської ради від 20.10.2011р. №10/29 продовжено ТОВ "Арчи" термін оренди до 01.11.2012 р. земельної ділянки площею 2240кв.м., яка була надана рішенням міської ради від 28.04.2009р. №34/37, залишивши земельну ділянку в землях іншого призначення , для будівництва спортивно - оздоровчого комплексу по вул. Набережній ріг вул. 2 Слобідської (а.с. 93-95).

В подальшому рішенням Миколаївської міської ради від 19.04.2012 р. №16/11 було задоволено протест прокурора м. Миколаєва та скасовано пункт 17 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 20.10.2011р. №10/29 (а.с.96-97).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.03.2013 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. у справі №5016/969/2012(8/56) за первісним позовом прокурора м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю „Арчи" про зобов'язання повернути земельну ділянку та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Арчи" до Миколаївської міської ради за участю прокурора м. Миколаєва про визнання недійсним та скасування рішення від 19.04.2012р. №16/11 у задоволені первісного позову було відмовлено; зустрічний позов задоволено повністю: визнано недійсним та скасовано рішення Миколаївської міської ради від 19.04.2012р. №16/11 про розгляд протесту прокурора м. Миколаєва від 12.04.2012р. №(15-01) 1992 вих-12 на пункт 17 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 20.10.2011р. №10/29 (а.с. 72-76).

27.06.2013р. Миколаївською міською радою прийнято рішення №29/24, яким скасовано пункт 17.3 розділу І рішення міської ради від 28.04.2009р. №34/37 (а.с. 15).

В мотивувальній частині вказаного рішення зазначено, що рішенням Миколаївської міської ради від 18.06.2009р. №35/18 "Про затвердження генерального плану міста Миколаєва" передана в оренду позивачеві земельна ділянка визначена як територія зелених насаджень загального користування; планом застосування міста ця територія віднесена до зони Р-3 (рекреаційна зона озеленених територій загального користування), на якій розміщення спортивно-оздоровчих комплексів не передбачено. Крім того, на зазначеній земельній ділянці встановлено факт наявності об'єкта археологічної спадщини "могильника античного часу" (ІV ст. до н.е.) на території комплексу "Старофлоцькі казарми".

Тому враховуючи звернення народного депутата Жука М.В. від 12.06.2013р. №18/6, рекомендації постійної комісії міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин, висновки управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 05.06.2013р. №17-2677, від 12.06.2013р. №17-2677/2 міською радою, керуючись статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" було скасовано пункт 17.3 розділу І рішення міської ради від 28.04.2009р. №34/37.

Предметом даного спору є визнання протиправним та скасування рішення Миколаївської міської ради від 27.06.2013р. №29/24.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка ТОВ "Арчи" загальною площею 2240 кв.м. по вул. Набережній ріг вул. 2 Слободської у м. Миколаєві призначена для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу, що не суперечить чинному законодавству та не може бути підставою для скасування пункту 17.3 розділу І рішення міської ради від 28.04.2009р. №34/37.

Одеський апеляційний господарський суд погоджується із зазначеним висновком враховуючи те, що відповідно до розділів 2, 5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства, будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006р. №105 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.07.2006р. за №880/12754, озелененні території - ділянки землі, на яких розміщена рослинність природного чи штучного походження (садові-паркові комплекси та об'єкти зеленого будівництва); на зазначених територіях відповідно до містобудівної документації можуть бути розташовані будівлі та споруди торговельного, соціально-культурного, спортивного та іншого призначення.

При цьому колегією суддів апеляційного господарського суду враховано також той факт, що вказана територія була визначена як територія зелених насаджень загального користування вже після прийняття Миколаївською міською радою рішення про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Арчи".

Обгрунтованим є також висновок місцевого господарського суду про те, що наявність об'єкта археологічної спадщини "могильника античного часу" (ІV ст.до н.е.) на вищевказаній території не може бути підставою для скасування пункту 17.3 розділу І рішення міської ради від 28.04.2009р. №34/37, враховуючи те, що згідно висновку про проведення наукових археологічних досліджень №314-13/05-48Ю від 27.12.2011р. могильник на території орендованої відповідачем земельної ділянки був повністю досліджений і зазначена земельна ділянка може бути використана для будівельно-монтажних робіт (а.с. 10).

Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

У відповідності до статті 25, частини першої, десятої статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною першою статті 74 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Конституційний суд України у пункті 5 рішення від 16.04.2009 р. №7-рп/2009 у справі №1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказав, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є „гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Правова позиція стосовно того, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, викладена також в постанові Верховного Суду України від 04.06.2013р. у справі №21-64а13.

Із матеріалів справи вбачається, що міська рада пунктом 17.3 розділу І рішення від 28.04.2009р. №34/37 надала позивачеві земельну ділянку площею 2240 кв.м для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу у м. Миколаєві по вул. Набережній ріг вул. 2 Слободської; на його виконання між сторонами укладено договір оренди землі №6622 від 03.06.2009р.; за актом від 03.06.2009р. орендована земельна ділянка передана орендодавцем орендареві; після закінчення строку дії вказаного договору міською радою рішенням від 20.10.2011р. №10/29 було продовжено термін оренди. Вказані обставини беззаперечно свідчать про виконання сторонами пункту 17.3 розділу І рішення Миколаївської міської ради від 28/.04.2009р. №34/37.

Оскільки зазначене рішення є ненормативним правовим актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, воно не може бути в подальшому скасовано органом місцевого самоврядування, а тому місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Миколаївської міської ради від 27.06.2013р. №29/24.

За таких обставин, перевіривши у відповідності до статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізував оспорене рішення органу місцевого самоврядування, його правові наслідки та зміст правовідносин сторін; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 32, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із чим дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову. Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення господарським судом Миколаївської області норм матеріального права при прийнятті рішення від 25.09.2013 р. не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради залишити без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 25.09.2013р. у справі №915/1413/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 15.11.2013р.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.І. Бойко

Суддя Т.А. Величко