Постанова

від 16.10.2013 по справі 808/6843/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа № 808/6843/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального управління Міндоходів України

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

за участі представників сторін:

від позивача - Білюшов В.М. (довіреність № 92К-2012 від 07.11.2012)

від відповідача - Половкова Г.О. (довіреність № 20/10 від 17.07.2013)

Варьонов А.О. (довіреність №3/10 від 27.06.2013)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального управління Міндоходів України від 04.04.2013 № 0000042700, № 0000052700 та № 0000062700.

Ухвалою суду від 15.08.2013 відкрито провадження у адміністративній справі №808/6843/13-а та призначено до судового розгляду на 28.08.2013. Провадження у справі ,за клопотанням сторін було зупинено до 16.10.2013.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, та просив позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування позову зазначав, що в акті перевірки, на підставі якого прийняті відповідачем спірні податкові повідомлення-рішення, були проаналізовані господарські відносини між позивачем та низкою його контрагентів з посиланням на їхню фіктивність та підписання від імені цих підприємств податкових накладних нібито особами, які не мали законних на те повноважень, на підставі чого відповідачем були зроблені висновки про заниження позивачем податку на прибуток у сумі 232720,0 грн., завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 23195,0 грн., заниження податку на додану вартість у сумі 247917,0 грн. Позивач вважає, що такі висновки зроблені відповідачем упереджено, без урахування дійсних обставин та вимог діючого законодавства.

Представник відповідача проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях на позов. Зокрема, в обґрунтування своєї позиції посилається на певні факти, які на думку відповідача свідчать про відсутність факту надання позивачеві послуг контрагентами, зазначеними у акті перевірки. Зокрема відповідач посилається на акти перевірок контрагентів позивача, висновки почеркознавчого дослідження, відсутність підприємств за юридичною адресою, відсутність у контрагентів трудових ресурсів, виробничого обладнання та транспортних засобів.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Відповідно до ст.160 КАС України, в засіданні 16.10.2013 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови і оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України".

Як свідчать матеріали справи, Публічне акціонерне товариство «Карлсберг Україна» (ідентифікаційний код 00377511) є юридичною особою, яка зареєстрована 05.08.1993 року Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Довідкою АА № 812362 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до наказу СДПІ з обслуговування ВПП у м. Запоріжжі №602 від 12.12.2012, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Карлсберг Україна» з питань своєчасності, достовірності, та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на прибуток по правовідносинам з ТОВ «Дормашавто» за період листопад 2010 р.- жовтень 2011 р., ПП «Глоріум»за період жовтень 2011 р., ПП «СоюзР.О.» за період листопад 2011 р., ПП «Вівум» за період червень 2011 р., ПП «Українська Транспортно-торгова компанія» за період січень-жовтень 2010 р., ТОВ «Об'єднані технології виставкових систем та інтер'єрів» за період 2012 р. в якому відображено витрати по взаємовідносинам з даними контрагентами та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Об'єднані технології виставкових систем та інтер'єрів» за період квітень, червень 2012 р., за результатами якої було складено акт перевірки №140/27-0/00377511 від 20.03.2013 ( далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ПАТ «Карлсберг Україна»:

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.2, ст.138, п.144.1 ст.144 ПК України, підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 232720,0 грн., у тому числі за півріччя 2010 року на суму 19933,0 грн., за 3 квартали 2010 р. на суму 26221,0 грн., за 2010 рік на суму 33228,0 грн., за 1 квартал 2011 р. на суму 3167,0 грн., за 2 квартал 2011 р. на суму 30021,0 грн., за 2-3 квартали 2011 р. на суму 36595,0 грн., за 2-4 квартали 2011 р. на суму 170294,0 грн., за 3 квартали 2012 р. на суму 13016,0 грн., за 2012 рік на суму 26031,0 грн.; підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 23195,0 грн. за 1 квартал 2010 р.;

- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, підприємством занижено податок на додану вартість за червень 2012 р. на суму 247917,0 грн.

04.04.2013 р. на підставі акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення: №000042700, яким позивачеві було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 371875,50 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 247917,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 123958,50 грн.; №000052700, яким позивачеві було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 247535,75 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 232720,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 14815,75 грн.; №000062700, яким позивачеві було зменшено суму від'ємного значення оподаткування податком на прибуток у розмірі 23195,0 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення від 04.04.2013 №№000042700, 000052700, 000062700 були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, проте скарги ПАТ «Карлсберг Україна» залишені без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ПАТ «Карлсберг Україна» звернулося до суду.

Так, в акті перевірки вказано на завищення валових витрат за січень-жовтень 2010 р. на 108 245,03 грн. по отриманим від ПП «Українська транспортно-торгівельна компанія» послугам з організації перевезень вантажів за договорами № 01/09-ТР від 01.04.2009 та № 01/10-ТР від 01.03.2010. В акті перевірки вказано, що ПАТ «Карлсберг Україна» були надані всі первинні документи на підтвердження операцій з цим контрагентом. Ніяких зауважень щодо змісту цих документів та їх оформлення у акті перевірки не має.

Разом з цим в акті перевірки зазначено, що згідно акту перевірки, складеного Кременчуцькою ОДПІ від 07.09.2011 №6567/23-209/32534862 вказаного контрагента, не підтверджено його взаємовідносин з рядом його контрагентів. Але відповідачем ані у акті перевірки, ані під час судового розгляду справи не обґрунтовано і не надано жодних доказів в обґрунтування того, що зазначена обставина свідчить про фактичне нездійснення ПП «Українська транспортно-торгівельна компанія» послуг з організації перевезень на користь позивача.

В акті перевірки є також посилання на матеріали досудового слідства по кримінальній справі відносно ОСОБА_6, котра створила та придбала ряд підприємств на території України з метою прикриття незаконної діяльності, при цьому серед таких підприємств ПП «Українська транспортно-торгова компанія» відсутня. На стор. 12 акту перевірки зазначено, що в ході досудового слідства по зазначеній кримінальній справі встановлено, що ПП «Українська транспортно-торгова компанія» документально відображало наявність фінансово-господарських взаємовідносин з підприємствами ТОВ «Алівіс», ПП «Асіст», ТОВ «Інтермаксевіс», ПП «Альпатрі-Т», яких фактично не було. Внаслідок чого, ПП «Укрїнська транспортно-торгівельна компанія» незаконно сформовано податковий кредит та податкові зобов'язання шляхом включення підроблених від імені службових осіб вищевказаних підприємств первинних документів щодо реалізації товарів (робіт, послуг) до податкового та бухгалтерського обліку. Але суд не погоджується з висновками перевірки щодо того, що зазначені обставини свідчать про те, що вся господарська діяльність ПП «Українська транспортно-торгівельна компанія», у тому числі за відносинами з позивачем, була спрямована на здійснення господарських операцій з використанням вигодоформуючих суб'єктів з метою формування у третіх осіб права на валові витрати.

Суд вважає, що зазначені обставини не є достатніми і безпосередніми доказами фактичного нездійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

У акті перевірки вказані конкретні перевізники, які виконували перевезення вантажів для ПАТ «Карлсберг Україна». Тобто у самому акті перевірки підтверджується фактичність здійснення вантажоперевезень.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем (замовник) та ПП «Українська транспортно-торгівельна компанія» (перевізник) укладені договіри про надання послуг з організації перевезень № 01/09-ТР від 01.04.2009 та №01/10-ТР від 01.03.2010.

На виконання умов вищезазначеного договору ПАТ «Карлсбрг Україна» за період з 01.01.2010 по 31.10.2010 отримано від ПП «Українська транспортно-торгівельна компанія» транспортні послуги на суму 108 245,03 грн. без ПДВ,

Факт отримання позивачем послуг з організації перевезень вантажів від ПП «Українська транспортно-торгівельна компанія» підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, реєстрами шляхових листів, товарно-транспортними накладними, що містяться в матеріалах справи.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі. Заборгованість ПАТ «Карлсберг Україна» перед ПП «Українська транспортно-торгівельна компанія» відсутня.

Висновки акту перевірки стосовно порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та заниження податку на прибуток за відносинами з ПП «Українська транспортно-торгівельна компанія» не знайшли свого підтвердження.

В акті перевірки вказано на завищення валових витрат за період листопад 2010 р. - березень 2011 р. по отриманим від ТОВ «Дормашавто» послугам з організації перевезень вантажів за договором № 504/11-ТР від 30.12.2010 р. на суму 37 333,34 грн.

Також, акт перевірки містить посилання на завищення валових витрат за період квітень 2011 р. - жовтень 2011 р. по отриманим від ТОВ «Дормашавто» послугам з організації перевезень вантажів за договором № 504/11-ТР від 30.12.2010 р. на суму 46 583,34 грн.

В акті вказано, що ПАТ «Карлсберг Україна» були надані всі первинні документи на підтвердження операцій з ТОВ «Дормашавто». Будь-яких зауважень щодо змісту цих документів та їх оформлення не має. Також у акті перевірки не ставиться під сумнів фактичність здійснення перевезень.

Судом встановлено, що фактично податкові зобов'язання донараховані ПАТ «Карлсберг Україна» на підставі податкової інформації, отриманої від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про відсутність факту реального здійснення господарської операції та отриманого Акту від 13.03.2012 № 30/3-22-80 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Дормашавто» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями, постачальникам за період з 01.01.2011 по 31.03.2011, 01.05.2011 по 31.07.2011, 01.09.2011 по 30.09.2011, 01.11.2011 по 31.01.2012.

В даному акті перевірки зазначено, що ТОВ «Дормашавто» за юридичною адресою не знаходиться, тому зустрічну звірку провести неможливо, ТОВ «Дормашавто» має ознаки фіктивності - відсутні основні засоби, кількість працюючих - 1 особа, місцезнаходження не встановлено. Суд вважає, що зазначені обставини не є достатніми і безпосередніми доказами фактичного нездійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Також у акті перевірки є посилання на факт перебування в провадженні слідчого відділення податкової міліції ДПІ у Голосіївському районі м. Києва кримінальної справи №71-00217, порушеної щодо директора ПП «Гранд Сервіс» ОСОБА_7 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 205 КК України. В матеріалах даної кримінальної справи наявна інформація, що причетні до ОСОБА_7 невстановлені слідством особи в 2008 - 2011 роках без наміру здійснення господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності повторно вчинили дії по створенню та придбанню суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі, ТОВ «Дормашавто». Суд вважає, що зазначена обставина також не може бути належним та допустимим доказом нездійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дормашавто», оскільки по зазначеній кримінальній справі відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили та яке встановлювало б відповідні обставини.

Вказані факти стосуються діяльності ТОВ «Дормашавто», а не ПАТ «Карлсберг Україна».

Із матеріалів справи вбачається, що 30.12.2010 між позивачем (замовник) та ТОВ «Дормашавто» (перевізник) укладено договір № 504/11-ТР про надання транспортних послуг.

На виконання умов вищезазначеного договору ПАТ «Карлсбрг Україна» за період з 01.11.2010 по 31.03.2011 отримано від ТОВ «Дормашавто» транспортні послуги на суму 37333,34 грн. без ПДВ, за період з 01.04.11 по 31.10.2011 на суму 46 583,34 грн. без ПДВ.

Факт отримання позивачем послуг з організації перевезень вантажів від ТОВ «Дормашавто» підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, реєстрами шляхових листів, товарно-транспортними накладними, що містяться в матеріалах справи.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі. Заборгованість ПАТ «Карлсберг Україна» перед ТОВ «Дормашавто» відсутня.

Висновки акту перевірки стосовно порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та заниження податку на прибуток за відносинами з ТОВ «Дормашавто» не знайшли свого підтвердження.

В акті перевірки зазначається про завищення позивачем витрат за червень 2011 р. на 125 190 грн. по отриманим від ПП «Вівум» послугам з організації перевезень вантажів за договором № 534/11-ТР від 30.03.2011. В акті перевірки вказано, що ПАТ «Карлсберг Україна» були надані всі первинні документи на підтвердження операцій з цим контрагентом. Ніяких зауважень щодо змісту цих документів та їх оформлення у акті не висувається. Також у акті не ставиться під сумнів фактичність здійснення перевезень.

Судом встановлено, що фактично податкові зобов'язання донараховані ПАТ «Карлсберг Україна» на підставі: не знаходження ПП «Вівум» за місцем реєстрації, анулювання свідоцтва платника ПДВ 06.10.2011 р., засновник, керівник та бухгалтер є однією особою, у ПП «Вівум» вістуні трудові ресурси, виробниче обладнання та транспортні засоби, податковий кредит ПП «Вівум» сформовано за рахунок ПП «ТРЕЙД ФУДС», який не задекларував свої податкові зобов'язання за червень 2011 р., крім цього у акті перевірки є посилання на висновок почеркознавчого дослідження від 27.01.2012 р. №30, згідно якого встановлені факти підписання податкових декларацій не встановленими особами. Вказані факти стосуються діяльності ПП «Вівум», а не ПАТ «Карлсберг Україна».

Суд вважає, що вищевказані факти не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем норм діючого законодавства та відповідно для висновків про завищення позивачем витрат, оскільки по-перше, усі ці факти стосуються діяльності ПП «Вівум», а не позивача, по-друге, за договором з зазначеним контрагентом позивачем були отримані послуги з організації перевезень, для яких немає необхідності обов'язково мати власне виробниче обладнання, транспортні засоби та трудові ресурси, по-третє, операції між позивачем та контрагентом відбувались у червні 2011р., а свідоцтво платника ПДВ анульовано у жовтні 2011 р. Безпідставним є і твердження відповідача у акті перевірки про те, що висновок почеркознавчого дослідження №30 від 27.01.2012р. свідчить про підписання документів податкового обліку, виписаних ПП «Вівум» позивачеві, особою, яка не мала на те повноважень, оскільки предметом такого дослідження були підписи посадової особи ПП «Вівум» у податкових деклараціях, а не документах податкового обліку.

Із матеріалів справи вбачається, що 30.03.2011 між позивачем (замовник) та ПП «Вівум» (перевізник) укладено договір № 534/11-ТР про надання транспортних послуг.

На виконання умов вищезазначеного договору ПАТ «Карлсберг Україна» у червні 2011 р. отримано від ПП «Вівум» транспортні послуги на суму 125 190 грн. без ПДВ.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі. Заборгованість ПАТ «Карлсберг Україна» перед ПП «Вівум» відсутня.

Факт отримання позивачем послуг від ПП «Вівум» на суму 125 190 грн.без ПДВ підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, реєстрами шляхових листів, товарно-транспортними накладними, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи, що у акті перевірки вказано лише на можливе порушення з боку контрагента ПАТ «Карлсберг Україна», а саме - ПП «Вівум», та не доведена як відсутність у ПАТ «Карлсберг Україна» первинних документів, так і відсутність зв'язку операцій з цим контрагентом з господарською діяльністю ПАТ «Карлсберг Україна», вказані у акті перевірки факти не є підставою для висновків про порушення ПАТ «Карлсберг Україна» норм діючого законодавства та відповідно для висновків про заниження податку на прибуток.

В акті перевірки зазначається про завищення витрат за жовтень 2011 р. на 65 634 грн. по отриманим від ПП «Глоріум» послугам з організації перевезень вантажів за договором № 557/11-ТР від 25.08.2011. В акті перевірки вказано, що ПАТ «Карлсберг Україна» були надані всі первинні документи на підтвердження операцій з цим контрагентом. Зауважень щодо змісту цих документів та їх оформлення не має. Також у акті перевірки не ставиться під сумнів фактичність здійснення перевезень.

Судом встановлено, що фактично податкові зобов'язання донараховані ПАТ «Карлсберг Україна» на підставі того, що ПП «Глоріум» за місцем реєстрації не знаходиться, станом на 21.03.2012р. ПП «Глоріум» припинено, з податкового обліку знято 20.02.2012р., остання звітність подана за грудень 2011р., свідоцтво платника ПДВ у цього контрагента анульовано 20.02.2012р., засновник, керівник та бухгалтер є однією особою, у ПП «Глоріум» відсутні складські приміщення, трудові ресурси, виробниче та торгівельне обладнання, транспортні засоби, сировина та матеріали для здійснення основного виду діяльності, податковий кредит ПП «Глоріум» (у акті не вказано за який період та по яким операціям) сформовано за рахунок ТОВ «Майстерня Заходів», якого ДПІ у Печерському районі м. Києва не змогла перевірити, крім того у акті перевірки є посилання на висновок почеркознавчого дослідження від 20.09.2011р №348, згідно якого встановлені факти підписання податкових декларацій за січень-червень 2011р. невстановленими особами. Висновок почеркознавчого дослідження від 20.09.2011р №348 взагалі не має доказової сили, оскільки складений раніше жовтня 2011 року - періоду отримання позивачем послуг від ПП «Глоріум».

Із матеріалів справи вбачається, що 25.08.2011 між позивачем (замовник) та ПП «Глоріум» (перевізник) укладено договір 557/11-ТР від 25.08.2011. про надання транспортних послуг.

На виконання умов вищезазначеного договору ПАТ «Карлсбрг Україна» у жовтні 2011 р. отримано від ПП «Глоріум» транспортні послуги на суму 65 634 грн. грн. без ПДВ.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі. Заборгованість ПАТ «Карлсберг Україна» перед ПП «Глоріум» відсутня.

Факт отримання позивачем послуг від ПП «Глоріум» на суму 65 634 грн. без ПДВ підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, реєстрами шляхових листів, товарно-транспортними накладними, що містяться в матеріалах справи.

З підстав, аналогічних висновкам суду щодо ПП «Вівум», суд вважає, що вищевказані факти не можуть бути підставою для висновків про порушення ПАТ «Карлсберг Україна» норм діючого законодавства та відповідно для висновків про заниження податку на прибуток.

В акті перевірки зазначається про завищення позивачем витрат за листопад 2011 р. на 503 000 грн. за отриманими від ПП «Союз Р.О.» послугами з рекламування та просування продукції під торгівельними марками Замовника за договором № 04020-2011-С від 28.07.2011. В акті вказано, що ПАТ «Карлсберг Україна» були надані всі первинні документи на підтвердження операцій з цим контрагентом. Зауважень щодо змісту цих документів та їх оформлення у акті перевірки не має. Також у акті перевірки не ставиться під сумнів фактичність отримання послуг.

Судом встановлено, що фактично податкові зобов'язання донараховані ПАТ «Карлсберг Україна» на підставі наступного: 1) стан ПП «Союз Р.О.» на дату підписання акту - 8 «внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», остання декларація з ПДВ за січень 2012 р визнана недійсною; 2) чисельність працівників - 1 особа; 3) засновник, керівник та бухгалтер є однією особою; 3) висновок спеціаліста від 22.06.2012 р. № 322; 4) висновок ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва № 934 щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП «Союз Р.О.».

Суд вважає, що вищевказані факти не можуть бути підставою для висновків про порушення ПАТ «Карлсберг Україна» норм діючого законодавства та відповідно для висновків про заниження податку на прибуток.

Зазначені факти стосуються діяльності ПП «Союз Р.О.», а не ПАТ «Карлсберг Україна». Висновок почеркознавчого дослідження від 22.06.2012 р. № 322 не спростовує фактичності здійснених господарських операцій, не наводить перелік досліджених документів, не є доказом порушень законодавства з боку ПАТ «Карлсберг Україна». Розбіжності між податковими зобов'язаннями також не можуть бути достатніми та належними доказами нездійснення господарських операцій.

Із матеріалів справи вбачається, що 28.07.2011між позивачем та ПП «Союз Р.О.» укладено договір №04020-2011-С про надання послуг.

На виконання умов вищезазначеного договору ПАТ «Карлсберг Україна» у листопаді 2011 р. отримано від ПП «Союз Р.О.» послуги на суму 503 000 грн. без ПДВ.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі. Заборгованість ПАТ «Карлсберг Україна» перед ПП «Союз Р.О.» відсутня.

Факт отримання позивачем послуг від ПП «Союз Р.О.» на суму 503 000 грн. без ПДВ підтверджується актами виконаних робіт №ОУ-20111 від 01.11.2011, №ОУ-10111 від 01.11.2011, податковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи, що у акті перевірки вказано лише на можливе порушення з боку контрагента ПАТ «Карлсберг Україна», а саме - «Союз Р.О.» та не доведена як відсутність у ПАТ «Карлсберг Україна» первинних документів, так і відсутність зв'язку операцій з цим контрагентом з господарською діяльністю ПАТ «Карлсберг Україна», суд вважає, що вказані у акті перевірки факти не є підставою для висновків про порушення ПАТ «Карлсберг Україна» норм діючого законодавства та відповідно для висновків про заниження податку на прибуток.

В акті перевірки вказується на завищення амортизації за 3 - 4 квартали 2012 р. на 288 014,52 грн. (за період квітень - червень 2012 р.), яка була нарахована за отриманими від ТОВ «Об'єднані технології виставкових систем та інтер'єрів» об'єкти основних засобів за договором № 01/03 від 22.03.2012 р.

Згідно цього договору ПАТ «Карлсберг Україна» були придбані рекламні барні конструкції TM Carlsberg, а також послуги (роботи) з монтажу та демонтажу цих основних засобів, які використовувалися позивачем при здійсненні господарської діяльності в період проведення ЕВРО - 2012.

Висновки в акті перевірки про неправомірність нарахування позивачем амортизації за цими основними засобами обґрунтовується лише тим, що у ТОВ «Об'єднані технології виставкових систем та інтер'єрів» були взаємовідносини з його постачальником - ТОВ «Монтаж-Сервіс-Проєкт», до якого у податкових органів є зауваження, а саме: - місцезнаходження його не встановлено; - документи від імені директора цього ТОВ «Монтаж-Сервіс-Проєкт» ОСОБА_8 підписані іншою особою.

В акті перевірки та під час розгляду справи не надано доказів того, що ПАТ «Карлсберг Україна» будь-яким чином був обізнаний про це. В акті не наведено доказів відсутності реального постачання цих основних засобів та їх використання ПАТ «Карлсберг Україна» у його господарської діяльності. Немає доказів відсутності документів за взаємовідносинами між ПАТ «Карлсберг Україна» та його постачальником - ТОВ «Об'єднані технології виставкових систем та інтер'єрів», доказів не сплати постачальником податків та відсутності звітів до податкових органів. Немає доказів неправомірності нарахування позивачем амортизації та відображення її у податковому обліку підприємства.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Об'єднані технології виставкових систем та інтер'єрів» укладено договір поставки № 01/03 від 22.03.2012.

На виконання умов вищезазначеного договору ПАТ «Карлсберг Україна» у листопаді 2011 р. отримано від ТОВ «Об'єднані технології виставкових систем та інтер'єрів» основні засоби та послуги.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі. Заборгованість ПАТ «Карлсберг Україна» перед ТОВ «Об'єднані технології виставкових систем та інтер'єрів» відсутня.

Факт отримання позивачем від ТОВ «Об'єднані технології виставкових систем та інтер'єрів» основних засобів підтверджується видатковими накладними №12 від 06.06.2012, №13 від 06.06.2012, №14 від 06.06.2012, №15 від 06.06.2012, №20 від 12.06.2012, №21 від 12.06.2012, №22 від 12.06.2012, №23 від 12.06.2012, послуг з монтажу конструкцій підтверджується актами надання послуг №16 від 06.06.2012, №17 від 06.06.2012, №18 від 06.06.2012, №19 від 06.06.2012, податковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи, що в акті перевірки вказано лише на можливе порушення з боку контрагента постачальника, а саме - ТОВ «Монтаж-Сервіс-Проєкт», та не доведена як відсутність фактичній операції придбання основних засобів, так і відсутність у ПАТ «Карлсберг Україна» первинних документів, а також відсутність зв'язку операцій з господарською діяльністю ПАТ «Карлсберг Україна», суд вважає, що вказані в акті перевірки факти не можуть бути підставою для висновків про порушення ПАТ «Карлсберг Україна» норм діючого законодавства та відповідно для висновків про заниження податку на прибуток.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пункт 5.2.1. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пп. 5.3 - 5.7 цієї статті.

Виходячи зі змісту пп.5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включення певних витрат до складу валових витрат можна вважати неправомірним лише у тому разі, коли у пунктах 5.3-5.7 зазначеного вище Закону містяться певні обмеження чи є пряма заборона щодо таких витрат.

Згідно ч.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В пунктах 5.3-5.7 «Про оподаткування прибутку підприємств» не зазначено про неможливість віднесення до складу валових витрат покупця вартості придбаних послуг на підставах, зазначених у акті перевірки.

Ця норма Закону передбачає як підставу для не включення до складу валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених документально.

Відповідно до п.п.14.1.27, п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями): «витрати сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)».

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями): «Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів …..».

Включення до складу валових витрат вартості послуг/товару, отриманих від ПП «Українська транспортно-торгівельна компанія», ТОВ «Дормашавто», ПП «Вівум», ПП «Глоріум», ПП «Союз Р.О.», ТОВ «Об'єднані технології виставкових систем та інтер'єрів» на підставі досліджених судом документів, відповідає діючому законодавству та не містить порушень п. 5.1., пп. 5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.2 ст.138, п.144.1 ст.144 ПК України.

Суд вважає необґрунтованими та невідповідними обставинам справи та вимогам діючого законодавства висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 5.1., пп. 5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.2 ст.138, п.144.1 ст.144 ПК України.

В акті перевірки зазначається про завищення позивачем податкового кредиту за період квітень 2012 р. - червень 2012 р. на суму 247 917 грн. за отриманими від ТОВ «Об'єднані технології виставкових систем та інтер'єрів» об'єктами основних засобів за договором № 01/03 від 22.03.2012 р.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 ПКУ право на податковий кредит виникає незалежно від того, чи придбані основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні за правовідносинами з ТОВ «Об'єднані технології виставкових систем та інтер'єрів» відповідають вимогам законодавства, що не заперечується відповідачем.

З підстав, аналогічних висновкам суду щодо акту перевірки в частині ТОВ «Об'єднані технології виставкових систем та інтер'єрів», суд вважає, що вказані відповідачем у акті преревірки факти не можуть бути підставою для висновків про порушення ПАТ «Карлсберг Україна» норм діючого законодавства та відповідно для висновків про заниження податку на додану вартість.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Позивачем були надані відповідачеві під час перевірки та суду первинні документи на підтвердження фактичного отримання та сплати послуг/товарів від зазначених контрагентів, які також знайшли своє відображення у акті перевірки, зокрема: договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, виписки з банку

В акті перевірки не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають наведеним вимогам Закону. Контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій з позивачем були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість. Не надано відповідачем і такого, що набрало законної сили, рішення суду про визнання відповідних правочинів недійсними або вироку суду, яким би встановлювались відповідні обставини.

Крім того, відповідачем не було спростовано факт наявності контрагентів позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та наявності в них свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Наданими позивачем первинними документами підтверджується правомірність формування ним витрат та податкового кредиту по спірним господарським операціям, витрати та податковий кредит сформовані та задекларовані у порядку та у розмірі, передбаченому нормами чинного законодавства.

Крім того, невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

Згідно ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, України визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «Бульвес А.Д. проти Болгарії (заява №3991/03)» визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби , яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з боку позивача відсутні будь-які порушення вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», , п.44.1 ст.44, п.138.2, ст.138, п.144.1 ст.144, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ПП «Українська транспортно-торгівельна компанія», ТОВ «Дормашавто», ПП «Вівум», ПП «Глоріум», ПП «Союз Р.О.», ТОВ «Об'єднані технології виставкових систем та інтер'єрів», а висновки податкового органу про заниження податку на прибуток, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заниження податку на додану вартість є неправомірними, тому позов слід задовольнити у повному обсязі.

Неправомірність збільшення податковим органом суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 247917,0 грн., з податку на додану вартість на суму 232720,0 грн. та зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2010 року на суму 23195,0 грн. за наслідками перевірки обумовлює відсутність правових підстав для застосування штрафних санкцій згідно п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст.11, 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального управління Міндоходів України від 04.04.2013 № 0000042700, № 0000052700 та № 0000062700.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» (код ЄДРПОУ 00377511) судові витрати у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 18.11.2013.

Суддя О.М. Нечипуренко