Рішення

від 29.10.2013 по справі 921/838/13-г/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2013 р.Справа № 921/838/13-г/9

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Технології безпеки", вул. С. Бандери, 34а/оф.7, м. Тернопіль, 46002

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд", вул. Шептицького, 1, м. Тернопіль, 46008

про стягнення 23 672 грн. 00 коп. основного боргу.

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: Сольський Віталій Володимирович, довіреність від 11.10.13 р.

Представникам позивача та відповідача (в попередніх засіданнях) роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України технічна фіксація (звукозапис) судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст.64,77 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні 29.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть справи: Позивач - Приватне підприємство "Технології безпеки", вул. С. Бандери, 34а/оф.7, м. Тернопіль, 46002 звернулося до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд", вул. Шептицького, 1, м. Тернопіль, 46008 про стягнення заборгованості в сумі 59 896 грн. 53 коп., з яких: 57 392 грн. - борг, 27 грн. 60 коп. - інфляційні, 412 грн. 59 коп. - 3% річних, 2064 грн. 34 коп. - пеня.

Позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та належним чином завіреними копіями: договору (з додатками) від 18.11.2013р. №327-ФО-12 "Про охорону об'єкта", додаткової угоди №3 та дислокації рахунку (додаток №2.3.), додаткової угоди №4 та дислокації рахунку (додаток №2.4.), актів надання послуг, рахунків на оплату послуг, журналів рапортів охоронників об'єкту, листа ПП "Технології Безпеки" від 11.07.2013р. та копії квитанції про його надіслання, листа ПП "Технології Безпеки" від 23.07.13р. та копії квитанції про його надіслання, акту звіряння взаємних розрахунків між ПП "Технології безпеки" і ТОВ "Техно-Буд" за договором №327-ФО-12, розпорядження від 24.07.2013р. №3803 про призупинення надання послуг, листа ТОВ "Техно-Буд", та іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 13.08.2013р. порушено провадження у справі та її розгляд вперше призначено на 03.09.2013 р. о 14 год. 20 хв.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, у зв'язку із необхідністю оцінки уже поданих та надання можливості сторонам подати додаткові докази, розгляд справи відкладався на 17.09.2013р. на 12 год. 20 хв., на 15.10.2013р. на 14 год. 40 хв. та на 28.10.2013р. о 14 год. 40 хв., а також в судовому засіданні оголошувалась перерва до 29.10.013р. о 17 год. 00 хв.

17.09.2013р. в судовому засіданні суд перейшов до розгляду справи по суті.

Строк вирішення спору у справі №921/838/13-г/9 встановлено по 12.10.2013р. Разом з тим, 12.10.2013р. являється вихідним днем, так як випадає на суботу.

В силу ч.3 ст. 51 ГПК України, у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

А тому, останнім днем двохмісячного строку у справі є 14.10.2013р.

За клопотанням представника позивача від 17.09.2013р., у зв'язку із закінченням терміну розгляду справи, суд, у відповідності до ст. 69 ГПК України, ухвалою від 17.09.2013р. строк вирішення спору продовжив на п'ятнадцять днів. Таким чином останнім днем строку є 29.10.2013р.

Повноважний представник позивача в судове засідання не з'явився, проте в попередніх засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Стверджує, також, що Акти виконаних робіт відповідачу надсилались.

Разом з тим, в судовому засіданні 28.10.2013р. представник надав суду заяву від 28.10.13р. (вх.№17678 від 28.10.213р.) про зменшення позовних вимог, в якій зважаючи на неможливість надати суду як доказ другу додаткову угоду та відсутність підпису представника ТОВ "Техно-Буд" на третій додатковій угоді до договору №327-ФО-12, просить суд стягнути з ТОВ "Техно-Буд" на користь ПП "Технології Безпеки" 23672 грн. боргу за надані послуги.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог .

ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру (п. 3.11. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством (п. 3.10. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

При цьому в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом, в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні (п. 6. інф. л. ВГСУ від 13.08.2008 № 01-8/482. п. 17 інф. л. ВГСУ від 20.10.2006р. №01-8/2351).

Враховуючи вищевикладене, розглянувши зазначену заяву позивача, суд розцінює її як заяву, якою позивач фактично зменшив розмір позовних вимог, в частині заявлених до стягнення сум основного боргу, інфляційних втрат, пені, та 3% річних, а тому, суд приймає її до розгляду, як таку, що подана в порядку ст. 22 ГПК України.

Таким чином, суд розглядає справу, предметом розгляду якої є: стягнення : 23 672 грн. основного боргу.

Повноважний представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечує, при цьому як в судовому засіданні так у наданому суду письмовому запереченні на позов (вх. №16791 від 14.10.2013р.) зазначає, що 01.12.2012р. сторонами підписано додаткову угоду №1, якою внесено зміни до договору від 18 листопада, зокрема визначено, що охорона буде здійснюватись не двома, а одним цілодобовим постом фізичної охорони. Одночасно підписано додаток №2,1, яким визначено вартість послуг, які склали 7520грн. в місяць. Дані умови договору існували до квітня 2013 року. При цьому, зазначає, що Позивач в порушення п.3.3.договору не оформляв та не надсилав відповідачу актів виконаних робіт (наданих послуг). Крім того, при інвентаризації матеріальних цінностей на території об'єкта було зафіксовано нестачу матеріальних цінностей, внаслідок чого відповідач звертався з листом до позивача про підсилення охорони об'єкта в робочий час трьома охоронцями, що позивачем зроблено не було.

Протягом травня-липня 2013 року зі сторони позивача було суттєво зменшено рівень охорони, що неодноразово фіксувалось відповідними актами. 08 липня 2013р. було підписано додаткову угоду №4, якою вартість послуги зменшена до 4380 грн. в місяць, а вже з 20 липня 2013 року договір охорони було розірвано.

Враховуючи зазначене, а також строк вирішення спору, визначений ст. 69 ГПК України, беручи до уваги те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи доводи позивача, заперечення відповідача оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Із змісту ст.ст. 1,2 ГПК України правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд, шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи частини 1 статті 174 ГК України відповідно до якої господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Як встановлено судом, 18 листопада 2012р. між Приватним підприємством "Технології безпеки" (далі по тексту також - Замовник, позивач у справі, ПП "Технології безпеки" ) в особі директора Прохорця Сергія Анатолійовича, що діє на підставі Статуту підприємства та ліцензії на надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд"(далі по тексту також - Виконавець, відповідач у справі, ТОВ "Техно-Буд"), як власником майна (орендар) в особі директора Депас Василя Миколайовича, що діє на підставі Статуту укладено Договір №327-ФО-12 від 18.11.2012р. про охорону об'єкта (далі по тексту - Договір), за умовами якого ТОВ "Техно-Буд" доручає, а ПП "Технології безпеки" приймає на себе виконання обов'язків щодо забезпечення охорони майна та захисту працівників (п.2.1. договору).

Договір укладено на забезпечення охорони об'єкта : реконструкція існуючих будівель комунального закладу Тернопільської обласної ради "Тернопільський обласний клінічний перинатальний центр "Мати і дитина", що знаходиться : м.Тернопіль, вул. Замкова,10, та захисту працівників Замовника, які знаходяться на об'єкті від нападу.

У відповідності до п.3.1. договору розрахунок місячної вартості послуг Виконавця за цим Договором здійснюється на підставі цін, визначених Сторонами у дислокації-розрахунку. (Додаток №2).

Оплата за цим Договором здійснюється Замовником щомісячно до 20-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування Замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, на рахунок Виконавця. (п.3.2. договору).

У відповідності до п.3.4. договору, в разі зміни норм законодавства або вартості витрат Виконавця, які впливають на вартість послуг, що надаються ним за цим Договором, останній має право змінити їх вартість, про що письмово повідомляє Замовника. У разі, якщо Замовник протягом 30-ти днів з дня отримання такого повідомлення не укладає з Виконавцем додаткової угоди про зміну вартості послуг, останній має право достроково в односторонньому порядку розірвати даний Договір.

Охорона об'єкту здійснюється 2 (двома) цілодобовими постами фізичної охорони Виконавця. Кількість охоронців на посту - 1 (один). (п.п.2.2., 2.3. договору).

Окрім цього, додатковою угодою №4 від 08.07.2013р. внесено зміни до договору від 18.11.2012р. №327-ФО-12 щодо кількості постів охорони та місячної вартості послуг, а саме, п.2.2. Договору викладено в наступній редакції, - "Охорона об'єкту здійснюється 1 (одним) нічним постом фізичної охорони виконавця ". Вартість послуг визначена у Дислокації-розрахунку (додаток 2.4. договору).

Згідно п.3.3. Договору, до закінчення поточного місяця Виконавець надає Замовнику два примірники акту надання послуг, який останній зобов'язаний протягом двох перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акту повернути Виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих Виконавцем у звітному місяці, Замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі надати Виконавцю свої обґрунтовані заперечення. За умови неповернення Замовником підписаного акту надання послуг чи наведення необґрунтованих заперечень, щодо обсягу послуг наданих Виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений даним Договором, вважається, що послуги в такому місяці надані Виконавцем в повному обсязі і прийняті Замовником без зауважень.

Як стверджує позивач та, зазначене ним підтверджується матеріалами справи, він свої зобов'язання за договором виконав належним чином шляхом забезпечення надання відповідних послуг щодо фізичної охорони об'єкту, на підтвердження чого щомісячно складались акти надання послуг :

- акт надання послуг від 30.11.2012р. №2071;

- акт надання послуг від 29.12.2012р. №2284;

- акт надання послуг від 31.01.2013р. №210;

- акт надання послуг від 28.02.2013р. №480;

- акт надання послуг від 29.03.2013р. №716;

- акт надання послуг від 30.04.2013р. №940;

- акт надання послуг від 31.05.2013р. №1169;

- акт надання послуг від 30.06.2013р. №1403;

- акт надання послуг від 31.07.2013р. №1625.

- рахунок на оплату №2071 від 28.11.2012р. на суму 7592,00 грн.;

- рахунок на оплату №2284 від 04.12.2012р. на суму 7520,00 грн.;

- рахунок на оплату №210 від 03.01.2013р. на суму 17520,00 грн.;

- рахунок на оплату №480 від 04.02.2013р. на суму 17520,00 грн.;

- рахунок на оплату №714 від 05.03.2013р. на суму 17520,00 грн.;

- рахунок на оплату №937 від 03.04.2013р. на суму 8760,00 грн.;

- рахунок на оплату №1165 від 07.05.2013р. на суму 8760,00 грн.;

- рахунок на оплату №1399 від 04.06.2013р. на суму 8760,00 грн.;

- рахунок на оплату №1621 від 17.07.2013р. на суму 4032,00 грн.

При цьому, як зазначає представник позивача, вказані акти разом із рахунками на оплату надсилались на адресу ТОВ "Техно-Буд" засобами поштового зв'язку і на жоден із актів заперечення від Відповідача не поступали, підписані акти Виконавцю не повертались.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати послуг, ПП "Технології безпеки" листом від 11.07.2013р. повідомило Відповідача про розмір заборгованості та про припинення надання послуг із 20.07.2013р.

Таким чином, надання послуг по забезпеченню охорони об'єкта за Договором було припинено з 20.07.2013р. що не заперечується представниками сторін у судових засіданнях.

При цьому, як стверджує позивач, всупереч умов Договору, відповідач свої зобов'язання в частині оплати за надані послуги за період дії Договору виконав не в повному обсязі, оплату за надані послуги провів частково.

Згідно до ст.978 Цивільного кодексу України, за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Із змісту ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. В свою чергу ч.7 даної статті закріплено правило про те, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.2. договору оплата за цим Договором здійснюється Замовником щомісячно до 20-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування Замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, на рахунок Виконавця (п.3.2. договору).

У свою чергу п.3.1. Договору, - "Розрахунок місячної вартості послуг Виконавця за Договором здійснюється на підставі цін, визначених Сторонами у дислокації-розрахунку (Додаток №2 до Договору)".

Згідно дислокації-розрахунку загальна сума за послуги охорони в місяць на одного охоронця становить - 8760 грн. Враховуючи кількість постів охорони (2), загальна місячна вартість наданих позивачем послуг становила - 8760х2=17520 грн.

Як свідчать матеріали справи, 01 грудня 2012 року сторонами підписано додаткову угоду №1, якою внесено зміни до договору від 18 листопада 2012р., зокрема визначено, що охорона буде здійснюватись не двома, а одним цілодобовим постом фізичної охорони. Одночасно підписано додаток №2.1., яким визначено вартість послуг, які склали 7520 грн. в місяць.

Одночасно, розглянувши та оцінивши представлену позивачем додаткову угоду №3 із змісту якої планувалось внести зміни до договору від 18.11.2012р. №327-ФО-12 щодо кількості постів охорони та місячної вартості послуг, а саме, п.2.2. Договору викласти в наступній редакції, - "Охорона об'єкту здійснюється 1 (одним) цілодобовим постом фізичної охорони Виконавця " і місячна вартість наданих послуг з 01.04.2013р. повинна була становити - 8760 грн. суд розглядає її критично з огляду на те, що вказана додаткова угода не підписана зі сторони замовника - відповідача у справі і факт її укладення заперечується ним.

При цьому доказів того, що вона була прийнята до виконання сторонами позивачем суду не надано. Одночасно, поданою заявою про зменшення позовних вимог ним підтверджено факт не підписання відповідачем зазначеної угоди та зменшено суму боргу у поданих розрахунках.

А тому, за вказаний період судом приймаються до уваги розмір вартості послуг охорони визначений у додатковій угоді №1 від 01 грудня 2012р.

Також , матеріалами справи підтверджено той факт, що 08 липня 2013р. сторонами було підписано додаткову угоду №4, якою вартість послуги зменшена до 4380 грн. в місяць. (дислокація - розрахунок - Додаток №2.4. до Договору).

При цьому з поданих доказів вбачається, що Позивачем надано послуг охорони на 7347 грн. за період з 19 по 31 листопада 2012 року, 7520 грн. за грудень 2012 р., 7520 грн. за січень 2013 року, 7520 грн. за лютий 2013 року, 7520 грн. за березень 2013р., 7520грн. за квітень 2013р., 7520 грн. за травень 2013р., 7520 за червень 2013р., 3458,40грн. за липень 2013р.

При цьому як встановлено судом, ТОВ "Техно-Буд" за вказаний період перераховано на поточний рахунок Позивача 40592 грн. в якості оплати за надані послуги охорони.

Слід зазначити, що представником відповідача визнається наявність заборгованості у сумі 4600,00 грн., яка підтверджується, також, і наданим суду актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.11.2012р. по 02.10.2013р. проведеним сторонами станом на 23.10.2013р. Зазначений акт підписаний та завірений печатками як позивача так і відповідача.

Суд також, вважає доведеним позивачем факт існування заборгованості за травень та червень 2013р. у розмірі 15040грн.

Одночасно, зважаючи на той факт, що Додаткову угоду №4, якою вартість послуги зменшена до 4380 грн. в місяць, сторони підписали 08 липня 2013р., а тому з 01.07.2013р. по 07.07.2013р. нарахування за надані послуги охорони проводилось за тарифами встановленими угодою №1, тобто 12 грн. 36 коп. за годину, всього на суму 1730,40 грн. Відповідно з 08.07.2013р. (після підписання угоди №4) нарахування суми за послуги охорони проведено згідно Додатку №2.4 до Договору, а саме виходячи з вартості години охорони 12,00 грн., що в підсумку складає 1728,00 грн. Таким чином за липень місяць правомірним є нарахування відповідачу 3458,40 грн. боргу.

Враховуючи вищевказане, у матеріалах справи знаходять свої підтвердження доводи позивача щодо непогашення боржником заборгованості за отримані послуги у квітні, травні, червні та липні 2013 року всього на суму 23098,40 грн., що є порушенням вимог чинного законодавства в частині належного виконання зобов'язання.

При цьому суд критично оцінює заперечення відповідача щодо того, що позивач в порушення п.3.3. договору не оформляв та не надсилав відповідачу актів виконаних робіт (наданих послуг) відповідно строк розрахунку за надані послуги у травні-липні2013р. не наступив.

Зокрема, як уже зазначалось судом відповідно до п. 3.2. договору Оплата за цим договором здійснюється Замовником щомісячно до 20-го числа місяця, в якому надаються послуги , шляхом перерахування Замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, на рахунок Виконавця.

Із змісту вказаного пункту, обчислення 20-денного строку оплати пов'язано у першу чергу з наданням послуг у відповідному місяці. І ні п. 3.2 ні п. 3.3 Договору не містять умови що такий строк обраховується виключно через 20-днів після підписання акту прийому передачі чи виставлення рахунку.

Так, за умовами п. 3.3. Договору до закінчення поточного місяця Виконавець надає Замовнику два примірники акту надання послуг, який останній зобов'язаний протягом двох перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акту повернути Виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих Виконавцем у звітному місяці, Замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі надати Виконавцю свої обґрунтовані заперечення. За умови неповернення Замовником підписаного акту надання послуг чи наведення необґрунтованих заперечень, щодо обсягу послуг наданих Виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений даним Договором, вважається, що послуги в такому місяці надані Виконавцем в повному обсязі і прийняті Замовником без зауважень.

При цьому слід зазначити, що договором не передбачено способу, за яким акти про надання послуг повинні були надсилатись (вручатись) виконавцем замовнику.

У свою чергу, позивачем надано реєстри вихідної кореспонденції (рахунки і акти) за листопад 2012р. по липень 2013р. з яких вбачається, що у них відображено про надіслання на адресу відповідача відповідних актів та рахунків.

Судом також, в порядку ст. 30 ГПК України у судових засіданнях опитано відповідального працівника позивача Биц Василя Богдановича, який надав пояснення про те, що так як в договорі про здійснення фізичної охорони об'єкту не встановлено особливих вимог щодо надання контрагенту рахунків та актів вся кореспонденція направлялась звичайними листами на вказану Замовником адресу у договорі (письмові пояснення долучено до матеріалів справи).

Слід також зазначити, що надання послуг з охорони об'єкта у вказаний період підтверджується і іншими доказами, зокрема, про це свідчать представлені суду належним чином завірені копії рапортів осіб, що несли службу. Рапорти знаходяться в Журналі рапортів охоронників об'єкту ТОК ПЦ «Мати і дитина», вул. Замкова.

А також, вказаний факт підтверджено і безпосередньо листом відповідача від 08.07.2013р. вих. № 58/07-13, який було адресовано позивачу і у якому з метою врегулювання питання відшкодування збитків за актом інвентаризації від 19 квітня відповідач погоджується на зарахування зустрічних вимог по послугах охорони за травень-червень 2013р.

Щодо вказаних збитків, які як вважає відповідач можуть бути зараховані як зустрічні вимоги, то суд має за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Виходячи з вищевикладеного, обов'язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача як заподіювача збитків; вина відповідача. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків. При цьому саме на кредитора покладається обов'язок доведення факту протиправної поведінки, наявності збитків і їх розміру та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою й понесеними збитками.

(Аналогічна наведеній правова позиція щодо наслідку відсутності будь-якої з ознак збитків викладена у постановах ВГСУ від 25.01.2011р. № 2/125-10, від 29.09.2010р. № 15/109-09, від 25.05.2010р. № 16/99-09-2418, Постанові Верховного Суду України від 22 січня 2013 р. у справі № 3-72 гс 12, Інф. Лист. ВГСУ від 16.07.2013 № 01-20/943/1083/13 ).

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог , строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно ч. 3. ст. 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги , строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

При цьому суд в межах даної справі розглядає спір за зверненням позивача до відповідача про стягнення заборгованості за договором. Тоді як відповідачем не подавалось зустрічного позову про стягнення шкоди (збитків) завданими йому зі сторони позивача у зв'язку з невиконаннями умов Договору і зазначене не є предметом спору та відповідачем не обґрунтовувалось і не доводилось наявності усіх ознак (складу) цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності збитків і їх розміру та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою й понесеними збитками) . Зокрема, такого належного обґрунтування в порядку ст.1166 ЦК України не здійснено відповідачем і у поданому письмовому відзиві на позов (вх. № 16791 від 14.10.2013р.).

Одночасно відповідачем не подану суду і будь-яких інших судових рішень, що набрали законної сили і які б підвереджували факт завдання збитків позивачем відповідачу.

Враховуючи зазначене, суд не вважає доведеним зі сторони відповідача, що в межах даної справи є підстави вважати, що пропозиція відповідача про зарахування збитків завданих у зв'язку з неналежним виконанням Договору висловлена ним у листі від 08.07.2013р. № 58/07-13 може розглядатись заявою про зарахування однорідних вимог з вимогами позивача у даній справі про стягнення заборгованості за цим Договором.

При цьому відповідач у випадку якщо він вважає, що йому завдано збитків зі сторони позивача у зв'язку з неналежним виконанням ним умов Договору не позбавлений права звернутись з окремими позовом до суду належним чином обґрунтувавши свої вимоги в порядку ст. 1166 ЦК України.

Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши докази подані позивачем, які підтверджують той факт, що на час розгляду справи взяте на себе зобов'язання відповідач виконав частково, при цьому наявність заборгованості перед позивачем за надані послуги відповідач частково визнає шляхом підписання Акту звіряння взаєморозрахунків, суд вважає правомірною, документально обґрунтованою та такою, що підлягає до стягнення суму основного боргу у розмірі 23098,40 грн.

У свою чергу у задоволенні позовних вимог, щодо стягнення 573,60 грн. основного боргу у позові слід відмовити як помилково та безпідставно нарахованих.

Статтею 4 3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1,2 статті 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ст. 1, 4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати - 1720,50 грн. та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат - 68820 грн. (станом на час подання позовної заяви).

У разі ж зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону) (п.п. 2.8. Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Також і згідно п.п. 4.6. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Вищим господарським судом відмічено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору.

А тому, зважаючи на те, що позивачем первинно було заявлено 59896 грн. 53 коп., а в подальшому зменшено вимоги до 23672 грн. 00 коп., беручи до уваги часткове задоволення позову по стягненню 23098 грн. 40 коп. боргу та відмову у задоволенні у стягненні 573 грн. 60 коп. боргу, суд, згідно ст. 49 ГПК України покладає судовий збір у розмірі 663 грн. 42 коп. на відповідача та він підлягає стягненню в користь позивача. В свою чергу, судовий збір у розмірі 16 грн. 52 коп. покладається на позивача у справі. Одночасно, поверненню позивачу з Державного бюджету підлягає судовий збір в розмірі 1040 грн. 56 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4 3 , 32-33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд", вул. Шептицького, 1, м. Тернопіль, 46008 (код ЄДРПОУ 35157560) на користь Приватного підприємства "Технології безпеки", вул. С. Бандери, 34а/оф.7, м. Тернопіль, 46002 (код ЄДРПОУ 33198647): 23098 (двадцять три тисячі дев'яносто вісім) грн. 40 коп. - основного боргу, 663 (шістсот шістдесят три) грн. 42 коп. судового збору.

3.В стягненні 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 60 коп. основного боргу у позові відмовити.

4.Повернути з Державного бюджету Приватному підприємству "Технології безпеки", вул. С. Бандери, 34а/оф.7, м. Тернопіль, 46002 (код ЄДРПОУ 33198647) - 1040 (одну тисячу сорок) грн. 56 коп. судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 13.11.2013р.

Суддя В.Л. Гевко