Постанова

від 14.11.2013 по справі 826/15024/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2013 року № 826/15024/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КОЛЛ» ДоДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.04.2013 року № 0002662240 та № 0002652240

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КОЛЛ» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі - ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення: п. 138.1, пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями та винесено податкові повідомлення-рішення від 15.04.2013р. №0002652240, в результаті чого занижено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 85977,00 грн. та № 0002662240, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість у розмірі 74763,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 15014,00 грн.

Встановлені порушення, як вважає позивач є незаконними та такими, що не відповідають чинному законодавству. Правочини укладені з контрагентом носять реальний характер, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

У зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, суду надано письмові заперечення, які мотивовано тим, що за результатами проведеної перевірки встановлені порушення: п. 138.1, пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, що підтверджується актом перевірки, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ІЗІ КОЛЛ» зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією. Свідоцтво про державну реєстрацію від 05.10.2010 року № 1 074 102 0000 037835.

ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі пп. 78.1.1, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, наказу № 474 від 05.03.2013 року, направлення № 354 від 05.03.2013 року, постанови слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві Цуркан А.В. від 03 січня 2013 року за матеріалами досудового розслідування (внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110000000049 від 22.11.2012р., за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 205, ч.2 ст.358 КК України) про призначення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «ІЗІ КОЛЛ» (код ЄДРПОУ 37354298), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ІЗІ КОЛЛ» з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по фінансово - господарських взаємовідносинах з ТОВ «Смарткол» (код ЄДРПОУ 37146189) за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 18.03.2013р. № 662/22-409/37354298, яким встановлено порушення: п. 138.1, пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями та винесено податкові повідомлення-рішення від 15.04.2013р. № 0002652240, в результаті чого занижено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 85977,00 грн. та № 0002662240, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість у розмірі 74763,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 15014,00 грн.

Податковим органом в ході проведення перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ "Смарткол" (код ЄДРПОУ 37146189) для ТОВ "ІЗІ КОЛЛ", а саме: відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що призвело до заниження податку на додану вартість та заниження податку на прибуток у періоді, що перевірявся. Представником позивача зазначено, що податковим органом зроблено хибний висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності з ТОВ "Смарткол". Суд не може погодитись з доводами представника позивача щодо протиправності винесених податкових повідомлень-рішень виходячи з наступного. Між ТОВ "ІЗІ КОЛЛ" (Покупець) та ТОВ "Смарткол" (Продавець) , було укладено Договір купівлі - продажу № 1 від 29.04.2011р. Відповідно до даного Договору, Продавець передає у власність Покупця товари, а Покупець приймає й оплачує його шляхом здійснення 100% попередньої оплати.

На виконання зазначеного договору позивачу були виписані контрагентом видаткова накладна від 29.04.2011р. № 221 з номенклатурою товару «чулки, колготи, шкарпетки чоловічі, жіночі, дитячі» та інші товари згідно переліку на загальну суму 448575,10 грн. (сума ПДВ склала 74762,52 грн.), видаткова накладна від 10.05.2011р. № 124 з номенклатурою товару «колготи, шкарпетки дитячі» та інші товари згідно переліку на загальну суму 1887,52 грн. (сума ПДВ - 314,59 грн.). Розрахунки проводились у безготівковій формі.

На підтвердження власних доводів позивач надав суду податкові накладні № 162 від 30.04.2011р., № 26 від 10.05.2013р. та рахунки-фактури № 251 від 29.04.2011р., № 445 від 10.05.2011р.

Також, на підтвердження власних доводів Позивач надав суду видаткові накладні: №198 від 31.10.2011р., № 4 від 04.01.2012р., № 4 від 04.01.2012р., № 9 від 04.01.2012р., № 8 від 04.01.2012 р., № 10 від 04.01.2012р., № 3 від 04.01.2012р., № 6 від 04.01.2012р., № 12 від 05.01.2012р., № 16 від 10.01.2012р., № 15 від 10.01.2013р., № 23 від 11.01.2012р., № 40 від 17.01.2012р., № 38 від 17.01.2012р., № 37 від 17.01.2012р., № 36 від 17.01.2013р., № 29 від 17.01.2012р., № 44 від 19.01.2012р., № 42 від 19.01.2012р., № 46 від 20.01.2012р., № 45 від 20.01.2012р., № 56 від 23.01.2012р., № 50 від 23.01.2012р., № 49 від 23.01.2012р., № 47 від 23.01.2012р., № 57 від 25.01.2012р., № 71 від 30.01.2012р., № 72 від 31.01.2012р., № 74 від 31.01.2012р., № 29 від 17.01.2012р., № 31 від 17.01.2012р., № 76 від 02.02.2012р., № 84 від 03.02.2012р., № 89 від 06.02.2013р., № 88 від 06.02.2013р., № 90 від 13.02.2012р., № 101 від 14.02.2012р, № 119 від 20.02.2012р., № 118 від 20.02.2012р., № 121 від 21.02.2012р., № 106 від 14.02.2012р., № 105 від 14.02.2012р., № 103 від 14.02.2012р., № 121 від 21.02.2012р., № 124 від 24.02.2012р., № 126 від 24.02.2012р., № 123 від 24.02.2012р., № 125 від 24.02.2012р., № 100 від 13.02.2012р., № 135 від 01.03.2012р., № 140 від 02.03.2012р., № 152 від 12.03.2012р., № 167 від 22.03.2012р., № 162 від 20.03.2012р., № 161 від 20.03.2012р., № 171 від 27.03.2012р., № 162 від 20.03.2012р., № 182 від 12.04.2012р., № 199 від 26.04.2012р., № 204 від 26.04.2012р., № 196 від 25.04.2012р., № 197 від 26.04.2012р., № 199 від 26.04.2012р., № 198 від 26.04.2012р., № 219 від 08.05.2012р., № 224 від 10.05.2012р., № 241 від 17.05.2012р., № 240 від 17.05.2012р., № 247 від 24.05.2012р., № 248 від 28.05.2012р., № 249 від 28.05.2012р., № 253 від 24.05.2012р., № 254 від 24.05.2012р., № 258 від 11.06.2012р., № 257 від 11.06.2013р., № 275 від 03.06.2012р., № 274 від 03.06.2012р., № 278 від 06.06.2012р.

Однак, представником позивача не надано суду додаткових документів, окрім видаткових, податкових накладних, рахунків-фактур, які б свідчили про реальність ведення господарської діяльності товариства з ТОВ "Смарткол" щодо укладеного договору.

Судом встановлено, що відповідно до постанови слідчого СУ ГУМВС України Цуркан А.В. від 03 січня 2013р. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110000000049 від 22.11.2012р. встановлено: «Невстановлені слідством особи протягом 2010 - 2012 років з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом обману, зареєстрували у органах державної влади на «підставних» осіб з числа малозабезпечених верств населення низку підприємств, реквізити яких використовували для надання суб'єктам господарської діяльності послуг з мінімізації податкових зобов'язань.

Також, матеріалами справи встановлено, що постачальником товарів на адресу ТОВ «ІЗІ КОЛЛ» було ТОВ «Смарткол». При чому, на час зазначених взаємовідносин, диреткором та засновником ТОВ «Смарткол» одноосібно рахувався ОСОБА_2, який будучи опитаним повідомив, що надав свій паспорт громадянина України малознайомій особі заради отримання грошової винагороди, для реєстрації на своє ім'я ТОВ «Смарткол» та до діяльності цього підприємства відношення не має».

ТОВ «ІЗІ КОЛЛ» задекларовано податковий кредит з податку на додану варість за травень 2011 року на загальну суму ПДВ - 74763,00 грн. за рахунок ТОВ «Смарткол». В ході аналізу податкової звітності, відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Крім того, операції між ТОВ «ІЗІ КОЛЛ» та ТОВ «Смарткол» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим, ТОВ «ІЗІ КОЛЛ» та ТОВ «Смарткол» не мало можливості фактично здійснювати господарські операції. У зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності є неможливим. З вищезазначених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «ІЗІ КОЛЛ» та ТОВ «Смарткол» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності ТОВ «ІЗІ КОЛЛ» та ТОВ «Смарткол», фінансово-господарські взаємовідносини є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Отже, в порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового Кодексу України 2755-VI від 02.12.2010 р. зі змінами та доповненнями, підприємством віднесено до складу валових витрат, витрати за 2-4 кв. 2011р. в розмірі 373812,00 грн., які фактично не підтвердженні первинними документами та не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України 2755-VI від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями, не включаються до складу валових витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Зазначені вище взаємовідносини ТОВ «ІЗІ КОЛЛ» та ТОВ «Смарткол» мали вплив на формування податкового кредиту, і як наслідок встановлено його завищення у травні 2011р. на загальну суму 74763,00 грн. Так, відповідно до вимог п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, ТОВ «ІЗІ КОЛЛ» не мало підстав відображати у складі податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ за травень 2011 року податкові накладні з реквізитами контрагента-постачальника ТОВ «Смарткол».

Враховуючи вищенаведене, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно контрагенту, який не виконує свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пп. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України. Таким чином, суд проаналізувавши викладене, погоджується з доводами відповідача про те, що зазначені господарські операції фактично не здійснювалися, а первинні документи були складені з метою штучного формування податкового кредиту.

Отже, незалежно від того, чи визнавався зазначений господарський договір недійсним в судовому порядку, останній не був спрямований на досягнення будь-яких наслідків, пов'язаних із здійсненням підприємницької господарської діяльності, що унеможливлює врахування його наслідків в податковому обліку платника податку. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІV зі змінами та доповненнями, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІV зі змінами та доповненнями, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Враховуючи наведені правові норми, а також ті обставини, що первинні документи - податкові накладні, видаткові накладні, видані позивачеві контрагентом ТОВ «Смарткол» на виконання укладеного договору купівлі-продажу товарів, не мають ознак реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку. В зв'язку з цим, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати подані позивачем документи достатніми для підтвердження податкового кредиту первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем товарів від контрагента, фактичне здійснення господарських операцій та дають позивачу право на податковий кредит. Крім того, суд звертає увагу на позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в оглядовому листі від 06.07.2009р. № 982/13/13-09, правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги правову позицію викладену у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, а також керуючись внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про відсутність факту реального здійснення господарських операцій. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення.

Згідно вимог, встановлених абз. 1 п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Разом з тим, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Системний аналіз вищезазначених правових норм дозволяє стверджувати про те, що законодавцем наділено платника податків необхідним механізмом захисту своїх прав від можливих незаконних дій співробітників контролюючого органу. Разом з тим, на платника податків також покладено обов'язок надання документів, необхідних для здійснення перевірки та чітко встановлено наслідки невиконання цього обов'язку.

В той же час, згідно матеріалів справи, позивачем до суду не подано жодних документів, які б спростовувати висновки податкового органу, а саме: докази здійснення предоплати товару, заявки. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про те, що відповідач, приймаючи оскаржувані податкові-повідомлення рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України. Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За таких обставин, суд за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КОЛЛ» відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук