Рішення

від 12.11.2013 по справі 922/4076/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р.Справа № 922/4076/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Бояр В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ 1 ЗЗБК №1", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой", м. Харків про стягнення 185360,55 грн. за участю представників:

позивача - Маркова М.В., довіреність від 09.10.2013 року;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення 185360,55 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 12.10.2013 року платіжним дорученням № 3480 перерахував на розрахунковий рахунок відповідача № 26008010098726 в ПАТ "ВТБ Банк" (МФО 321767) грошові кошти на загальну суму 180000,00 грн. з призначенням платежу: "Оплата за БМР згідно рах. № 61 від 12.10.2012р. у т.ч. ПДВ 30000,00 грн., які були перераховані позивачем в якості оплати за Договором підряду на виконання підготовчих робіт (житловий будинок № 1 у 2 мікрорайоні житлового масиву Позняки в Дарницькому районі м. Києва), який між сторонами так і не було укладено.

З урахуванням вищенаведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача основну суму безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 180000,00 грн., 3 % річних (нарахованих за період з 12.10.2012 року по 15.09.2013 року) в розмірі 5000,55 грн. та індекс інфляції (нарахованих за період з жовтня 2012 року по липень 2013 року) в розмірі 360,00 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 вересня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/4076/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 15 жовтня 2013 року об 11:00.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2013 року усне клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено та розгляд справи відкладено на 05 листопада 2013 року о 12:00; від 05 листопада 2013 року усне клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено та розгляд справи відкладено на 12 листопада 2013 року об 11:40, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

08 листопада 2013 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. № 41434), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача основну суму безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 180000,00 грн., 3 % річних (нарахованих за період з 13.10.2012 року по 10.10.2013 року) в розмірі 5353,38 грн. та понесені судові витрати.

12 листопада 2013 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 41857) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Позивач в призначене судове засідання з'явився та підтримав позовні вимоги з врахування поданої раніше заяви про уточнення позовних вимог (вх. № 41434), яку просить суд прийняти до розгляду, задовольнити та стягнути з відповідача основну суму безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 180000,00 грн., 3 % річних (нарахованих за період з 13.10.2012 року по 09.10.2013 року) в розмірі 5353,38 грн. та понесені судові витрати.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.

Суд, дослідивши заяву позивача про уточнення позовних вимог (вх. № 41434), виходить з наступного.

Згідно зі ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.11., п. 3. 12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Отже, розглянувши подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 41434), суд розцінює її як зменшення розміру позовних вимог, приймає її до розгляду та розглядатиме справу в подальшому з її врахуванням.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

12.10.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СМУ 1 ЗЗБК №1" позивач, платіжним дорученням №3480 перерахував на розрахунковий рахунок відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой", № 26008010098726 в ПАТ "ВТБ Банк" (МФО 321767) грошові кошти на загальну суму 180000,00 грн. з призначенням платежу: "Оплата за БМР згідно рах. № 61 від 12.10.2012р. у т.ч. ПДВ 30000,00 грн."

Відповідно до рахунку № 61 від 12.10.2012 року, вказані кошти були перераховані позивачем як попередня оплата за Договором.

Як зазначає позивач, між ним та відповідачем тривали перемови щодо укладання договору підряду на виконання підготовчих робіт (житловий будинок № 1 у 2 мікрорайоні житлового масиву Позняки в Дарницькому районі м. Києва), але вказаний договір сторонами укладено не було, відповідні роботи не проведені, інших договірних відносин між позивачем та відповідачем не існує, а отже відсутні підстави для набуття спірних коштів відповідачем.

26 березня 2013 року позивач надіслав на адресу відповідача Лист - вимогу, в якій просив відповідача повернути помилково перераховані грошові кошти в розмірі 180000,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача (арк. справи 17-20).

Проте відповідач відповіді на вищезазначений Лист - вимогу позивачу не надав та безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 180000,00 грн. позивачу не повернув, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази сплати відповідачем безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 180000,00 грн. в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч.1 ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь уповноваженого представника в судовому засіданні, зі свого боку не надав доказів на спростування заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 180000,00 грн. є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума в розмірі 180000,00 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5352,38 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем нарахування 3% річних (нарахованих за період з 13.10.2012 року по 10.10.2013 року) в розмірі 5352,38 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Наведені обставини є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у розмірі 1720,50 грн. за вимоги майнового характеру спору у даному разі, покладається на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой", (61052 м. Харків, провулок Мало - Панасівський, буд. 4/7, код ЄДРПОУ 33605698) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ 1 ЗЗБК № 1", (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5, код ЄДРПОУ 33935686) - 180000,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів, 5352,38 грн. 3 % річних, 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.11.2013 р.

Суддя Жиляєв Є.М.