Ухвала

від 13.11.2013 по справі 801/5960/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/5960/13-а

13.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Лінчінська Ю.А.

за участю сторін:

позивач, - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 - не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Управління Укртрансінспекції в Автономній Республіці Крим - Ліхачов Артем Миколайович, довіреність № б/н від 08.04.12

розглянувши апеляційну скаргу Управління Укртрансінспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 15.07.13 у справі № 801/5960/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 96300)

до Управління Укртрансінспекції в Автономній Республіці Крим (вул.Надинського, 15, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)

про скасування постанови від 20.05.2013 №010090 про застосування фінансових санкцій у вигляді адміністративного штрафу в суммі 1700,00грн. та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.07.2013 адміністративний позов, - задоволено частково.

Скасовано постанову Управління Укртрансінспекції в Автономній Республіці Крим від 20.05.2013 №010090 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700,00грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 шляхом безспірного списання з рахунків Управління Укртрансінспекції в Автономній Республіці Крим 80,29грн. судового збору (арк.с.33-35).

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем застосовані штрафні санкції до позивача у сумі 1700,00 грн. у зв'язку з наданням послуг з нерегулярних перевезень пасажирів без оформлення документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: договору із замовником транспортних послуг, але позивач надав суду документи, необхідні для нерегулярних пасажирських перевезень, які підтверджують його позицію.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Управління Укртрансінспекції в Автономній Республіці Крим, звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи; суд при вирішенні питання про застосування фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн., не врахував статтю 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якої перевізник повинен оформляти договір із замовником транспортних послуг, типову форму якого затверджено наказом міністерства Інфраструктури України № 331 від 20.06.2012 «Про затвердження Типової форми договору про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільних транспортом на внутрішньо обласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах».

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати по мотивам, викладеним в ній.

В судове засідання, призначене на 13.11.2013, позивач явку не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача за наявними матеріалами.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

24.02.1999 видано свідоцтво серії НОМЕР_2 про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 Державним реєстратором Первомайської районної державної адміністрації АР Крим (арк.с. 5).

14.04.2013 укладено господарський договір №2 про перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та замовником, який діє на підставі Ліцензії НОМЕР_3 від 17.04.2012 на надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автомобільним транспортом у межах України, свідоцтва державної реєстрації ФОП №НОМЕР_4 від 24.02.1999, предметом якого є господарська діяльність щодо здійснення регулярних замовних пасажирських перевезень автобусами, мікроавтобусами з привокзальної площі, залізничних вокзалів, аеропортів м. Сімферополя та інших міст Криму і України, в курортні міста, селища, санітарно-курортні установи, а також в зворотному напрямку (арк.с. 11).

Позивачем надано прибутковий касовий ордер Серії 01АААБ № 090810 від 14.04.2013 (арк.с. 13), журнал обліку перевірок особи-підприємця ОСОБА_2 на 2007 - 2011 (арк.с. 14-15).

20.05.2013 Управлінням Укртрансінспекції в АР Крим винесено постанову №010090 про застосування фінансових санкцій до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в сумі 1700,00грн., в якій зазначено: на транспортному засобі марки Iveco номерний знак НОМЕР_1 допущено порушення вимог абзацу 3 частини першої сттатті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт": надання послуг з нерегулярних перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, а саме: договору із замовником транспортних послуг (арк.с. 10).

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції в Автономній Республіці Крим про скасування постанови від 20.05.2013 №010090 про застосування фінансових санкцій у вигляді адміністративного штрафу в сумі 1700,00грн. та спонукання до виконання певних дій.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Закону України "Про автомобільний транспорт", Положенням "Про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті", затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. №387/2011, Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ від 08.11.06р. №1567, Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України.

Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог частково.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху. При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується.

Згідно зі статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 3 цього Закону встановлено, що цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорті" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що обов'язковими документами для нерегулярних пасажирських перевезень, які повинні бути у водія автобуса, є, в т.ч. договір із замовником транспортних послуг.

Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ від 08.11.2006 №1567, встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно пункту 25 Порядку справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем застосовані штрафні санкції до позивача у зв'язку з наданням послуг з нерегулярних перевезень пасажирів без оформлення документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: договору із замовником транспортних послуг.

Перелік документів, на підставі яких виконуються ПАСАЖИРСЬКІ перевезення, порушення яких, на думку Управління Укртрансінспекції в АР Крим, мало з боку позивача, встановлений статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а не статтею 48 Закону України на яку посилається відповідач, яка встановлює перелік документів, на підставі яких виконуються ВАНТАЖНІ перевезення.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Постанова відповідача зазначеним вимогам не відповідає.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своєї постанови відповідачем не надано.

Доводи відповідача, що в постанові допущена описка в зазначенні нормативного акту, що регулює спірні відносини: стаття 48 замість статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" не заслуговують на увагу, так як подібні помилки є не допустимими.

Закриття провадження по справі про накладення адміністративно-господарських штрафів не відноситься до компетенції суду, а є власною компетенцією суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, про скасування постанови про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 1700,00грн. від 20.05.2013 №010090 та про відмову в задоволенні вимоги позивача про закриття провадження по справі про накладення адміністративно-господарських штрафів на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Правова оцінка, яку суд першої інстанції надав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Управління Укртрансінспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.07.13 у справі № 801/5960/13-а залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.07.13 у справі № 801/5960/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 18 листопада 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна