Рішення

від 06.11.2013 по справі 37/114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/114 06.11.13

За позовом До Третя особа, Про Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Житлово-будівельного кооперативу «Родина» яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Київська міська державна адміністрація стягнення 370 878,63 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники учасників судового процесу:

від позивача: Гаркавенко С.В. - дов. № 91/2013/01/28-11 від 28.01.13 р.

Іващенко О.В. - дов. № 91/2012/12/04-1 від 04.12.12 р.

від відповідача: Кириченко А.Є. - дов. № б/н від 13.09.13 р.

Лежух Т.В. - дов. № б/н від 13.09.13 р.

від третьої особи: Когут В.С. - дов. № 001-683 від 04.06.13 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Родина» про стягнення 403 690,83 грн. основного боргу, 143 482,49 грн. інфляційних нарахувань та 25 682,27 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати теплової енергії за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1110598 від 15.06.99 р., 19.10.05 р. та 17.02.06 р. та додатками до нього.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.09 р. (суддя Кондратова І.Д.) порушено провадження у справі № 37/114, розгляд справи було призначено на 14.04.09 р.; залучено до участі у даній справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київську міську державну адміністрацію; зобов'язано учасників судового процесу надати суду пені документи.

Ухвалою суду № 37/114 від 14.04.09 р. було зупинено провадження у даній справі до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131; зобов'язано сторін повідомити суду про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

У зв'язку з призначенням судді Кондратової І.Д. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, згідно з розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 20.05.09 р. справу № 37/114 було передано судді Гавриловській І.О.

З Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.09 р. у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 р. було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-2608/09 від 02.07.09 р. касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК «Київенерго» задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/131 від 24.01.08 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 22-а-14381/08 від 09.01.09 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ «Престиж» до Київської міської державної адміністрації,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго» про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.10 р. у справі № 2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК «Буревісник-3», ЖБК «Ремонтник», ЖБК «Суднобудівник-18», ЖБК «Алмазний», ОСББ «Мотор», ВАТ «Універсам № 14», ОСОБА-13 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.11 р. у справі № 2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ «Престиж» до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго», про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Враховуючи, що підстави, які зумовили зупинення провадження у даній справі відпали, ухвалою суду від 08.08.13 р. було поновлено провадження у справі № 37/114; призначено розгляд справи № 37/114 на 02.10.13 р.; зобов'язано сторін надати суду певні документи.

Через службу діловодства господарського суду 02.10.13 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та заява про застосування строку позовної давності, які залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.10.13 р. представник позивача надав заяву про зміну найменування сторони позивача на ПАТ «Київенерго» з підтверджуючими документами, яка залучена до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.10.13 р. оголошено перерву до 16.10.13 р. о 10:40 год. для дослідження доказів у справі та для витребування у позивача - письмових пояснень на відзив відповідача на позовну заяву.

Через службу діловодства господарського суду 15.10.13 р. від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті спору, які залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.10.13 р. повідомив, що 16.10.13 р. подав через службу діловодства господарського суду документи на виконання вимог ухвали суду.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що дані документи відсутні в матеріалах справи на момент проведення судового засідання.

Крім того, представники сторін просили суд оголосити перерву в судовому засіданні, для надання їм можливості представити суду додаткові докази у справі.

Представник позивача заявив письмове клопотання про продовження строку розгляду спору, яке судом з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи задоволено та продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Розглянувши клопотання сторін про відкладення розгляду справи, суд задовольнив його та оголосив перерву у судовому засіданні 16.10.13 р. до 28.10.13 р. о 09:00 год. для дослідження доказів у справі та для повторного витребування у позивача - письмових пояснень на відзив відповідача на позовну заяву.

Через службу діловодства господарського суду 21.10.13 р. від третьої особи надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

Через службу діловодства господарського суду 21.10.13 р. від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті спору; 25.10.13 р. від позивача надійшли письмові пояснення; 25.10.13 р. від відповідача надійшли додаткові документи у справі та клопотання про витребування у позивача документів про державну реєстрацію позивача, що підтверджують його організаційно-правову форму, документи, які підтверджують право звернення до суду Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», деталізованого розрахунку позовних вимог із зазначенням процедури нарахування боргу за спожиту теплову енергію відповідачем, тарифів, відповідно до яких на кожному етапі надання послуг здійснювалися нарахування за теплову енергію та документів, на підставі яких здійснювався розрахунок за надані послуги, дані документи залучені до матеріалів справи.

25.10.13 р. через службу діловодства господарського суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у відповідності до якої основний борг ЖБК «Родина» за спожиту теплову енергію за договором № 1110598 від 15.06.99 р., 19.10.05 р. та 17.02.06 р. за період з 01.02.06 р. до 01.02.09 р. станом на 01.10.13 р. становить 194 875,43 грн., інфляційна складова боргу - 128 972,91 грн. за період з березня 2006 р. до липня 2013 р. та три відсотки річних - 47 030,29 грн. за період з березня 2006 р. до серпня 2013 р. Дана заява позивача була прийнята судом.

У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, з огляду на те, що судом прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог, то у вирішенні спору має місце нова ціна позову - 370 878,63 грн.

У судовому засіданні 28.10.13 р. представник відповідача підтримав клопотання про витребування доказів у позивача, просив його задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд не прийняв документи, подані відповідачем, оскільки дані копії виписок Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк» не засвідчені належним чином.

Розглянувши клопотання відповідача про витребування документів у позивача, суд його відхилив у зв'язку з необґрунтованістю, оскільки матеріали справи містять документи, які просить відповідач витребувати у позивача.

У зв'язку з вищенаведеним представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи та представити суду додаткові докази у справі.

Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання.

Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд задовольнив його з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання 28.10.13 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги наведене, господарський суд для надання можливості відповідачу підготувати додаткові докази у справі, ухвалою суду від 28.10.13 р. відклав розгляд даної справи на 06.11.13 р.

Представник позивача в судовому засіданні 06.11.13 р. надав суду докази направлення на адресу відповідача заяви про уточнення позовних вимог, які залучено до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.11.13 р. проти позову заперечив в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання 06.11.13 р. не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення третьої особи про час та місце судового засідання, про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 06.11.13 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго» (енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом «Родина» (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 111-0598-3 від 15.06.1999 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1. договору № 111-0598-3 від 15.06.1999 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 111-0598-3 від 15.06.1999 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку - по 25 число поточного місяця, надання звіту в ВРТ № 1 - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до договору № 111-0598-3 від 15.06.1999 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 111-0598-3 від 15.06.1999 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 1 за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 63, тел. 221-05-89, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. п. 3, 3.1. та 3.2. вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2. цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до даного договору); у випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками; абонентам, які не мають приладів обліку:

- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Додатковою угодою від 19.10.05 р. до договору № 111-0598-3 від 15.06.1999 р. було змінено номер договору 111-0598-3 від 15.06.1999 р. на № 1110598 та п. 3 внесено зміни і доповнення до договору шляхом викладення його у новій редакції від 19.10.05. № 1110598, який носив тимчасовий характер з терміном дії до 20.04.06 р.

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (постачальник) та Житлово-будівельнгим кооперативом «Родина» (споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1110598 від 19.10.05 р., відповідно умов постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у даному договорі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1 договору № 1110598 від 19.10.05 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 2.2.1 договору № 1110598 від 19.10.05 р., постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до даного договору.

Відповідно до п. 2.3.1 вищезазначеного договору, споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього договору.

Пунктом 1. додатку № 2 до договору № 1110598 від 19.10.05 р. визначено, що розрахунки зі споживачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими постачальнику Управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації (КМДА), затвердженими розпорядженням КМДА від 10.12.04 р. № 2249, за кожну відпущену гігакалорію (1Гкал/грн.) без урахування ПДВ для розрахунків із житловими організаціями 54,42 грн. (100 % - опалення, 100 % гаряче водопостачання).

Згідно з пунктами 2. і 3. додатку № 2 до договору № 1110598 від 19.10.05 р., у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3 і 4); у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові втрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3. додатку 1.

У відповідності до п. п. 4. і 5. додатку № 2 до договору № 1110598 від 19.10.05 р., дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - по 25 число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліки, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в МВРТ № 1 за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 63 - не пізніше 28 числа поточного місяця.

Згідно з п. 7. додатку № 2 до договору № 1110598 від 19.10.05 р., у випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) - від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень.

Пунктом 8. додатку № 2 до договору № 1110598 від 19.10.05 р. визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

- на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Пунктом 9. вищезазначеного додатку, визначено, що споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ № 1 за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 63 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10. додатку № 2 до договору № 1110598 від 19.10.05 р., споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

17.02.2006 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Родина» (споживач) був укладений постійний договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1110598, відповідно умов постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у даному договорі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1 договору № 1110598 від 17.02.06 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 2.2.1 договору № 1110598 від 17.02.06 р., постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до даного договору.

Відповідно до п. 2.3.1 вищезазначеного договору, споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього договору.

Пунктом 1. додатку № 2 до договору № 1110598 від 17.02.06 р. визначено, що розрахунки зі споживачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими постачальнику Управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації (КМДА), затвердженими розпорядженням КМДА від 10.12.04 р. № 2249, за кожну відпущену гігакалорію (1Гкал/грн.) без урахування ПДВ для розрахунків із житловими організаціями 54,42 грн. (100 % - опалення, 100 % гаряче водопостачання).

Згідно з пунктами 2. і 3. додатку № 2 до договору № 1110598 від 17.02.06 р., у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3 і 4); у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові втрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3. додатку 1.

У відповідності до п. п. 4. і 5. додатку № 2 до договору № 1110598 від 17.02.06 р., дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - по 25 число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліки, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в МВРТ № 1 за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 63 - не пізніше 28 числа поточного місяця.

Згідно з п. 7. додатку № 2 до договору № 1110598 від 17.02.06 р., у випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) - від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень.

Пунктом 8. додатку № 2 до договору № 1110598 від 17.02.06 р. визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

- на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Пунктом 9. вищезазначеного додатку, визначено, що споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ № 1 за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 63 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10. додатку № 2 до договору № 1110598 від 17.02.06 р., споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії облікових карток відповідача за період з серпня 2004 р. до грудня 2006 р., протоколи обліку споживання теплової енергії за спірний період, довідку про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію ЖБК «Родина» за період з червня 2004 р. до січня 2009 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.08.04 р. до 01.02.09 р. становила 594 407,91 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 1110598 від 15.06.99 р., 19.10.05 р. та 17.02.06 р. та додатками до нього, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 189 717,08 грн., у зв'язку з чим станом на 01.02.09 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 403 690,83 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Родина» про стягнення 403 690,83 грн. основного боргу, 143 482,49 грн. інфляційних нарахувань та 25 682,27 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати теплової енергії за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1110598 від 15.06.99 р., 19.10.05 р. та 17.02.06 р. та додатками до нього.

Оскільки судом було прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог, у відповідності до якої позивач просить стягнути з ЖБК «Родина» основний борг ЖБК «Родина» за спожиту теплову енергію за договором № 1110598 від 15.06.99 р., 19.10.05 р. та 17.02.06 р. за період з 01.02.06 р. до 01.02.09 р. станом на 01.10.13 р. становить 194 875,43 грн., інфляційна складова боргу - 128 972,91 грн. за період з березня 2006 р. до липня 2013 р. та три відсотки річних - 47 030,29 грн. за період з березня 2006 р. до серпня 2013 р., то у вирішенні спору має місце нова ціна позову - 370 878,63 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 1110598 від 15.06.99 р., 19.10.05 р. та 17.02.06 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем в заяві про уточнення позовних вимог, суду не надав.

Крім того, відповідач просив суд у заяві від 02.10.13 р. та відзиві на позовну заяву застосувати строк позовної давності, пояснюючи це тим, що у позові було здійснено розрахунок позовних вимог за період в майже п'ять років - з 01.08.04 р. до 01.-2.09 р., тоді як позов було подано до суду лише 13.03.09 р.

Таким чином, на думку відповідача, з урахуванням дати подачі позову до суду, в розрахунках спірної заборгованості відповідачем може братися тільки період з 13.03.06 р. до 13.03.09 р.

Господарський суд не бере до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності до даних спірних відносин.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, зокрема, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно зі ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Господарський суд не приймає доводи відповідача, оскільки згідно з уточненим розрахунком позовних вимог, позивач заявив вимоги за період заборгованості за договором 1110598 від 15.06.99 р., 19.10.05 р. та 17.02.06 р. за спожиту теплову енергію за період з 01.02.06 р. до 01.02.09 р., а не з 01.08.04 р.

Також господарський суд відзначає, що за спірний період, у відповідності до письмових пояснень Київської міської адміністрації, розрахунок вартості спожитої теплової енергії розрахований позивачем за чинними тарифами, встановленими нормативно-правовими актами (розпорядженнями) КМДА та НКРЕ.

Відповідно до вимог частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У зв'язку з вирішенням судовими інстанціями питання щодо чинності тарифів, за якими нараховувалась відповідачу вартість спожитої теплової енергії, провадження у справі № 37/178 зупинялось.

На теперішній час не надано суду жодного процесуального судового документу, згідно з яким визнано вищевказані тарифи нечинними.

Крім того, постановою Верховного Суду України від 28.11.11 р. не встановлено нечинність тарифів.

Таким чином, на сьогодні, відсутні підстави визнавати, що позивачем для розрахунку заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію застосовувались нечинні тарифи.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 194 875,43 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру уточнених позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» щодо стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Родина» суми основного боргу за період з 01.02.06 р. до 01.02.09 р. за договором № 1110598 від 15.06.99 р., 19.10.05 р. та 17.02.06 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього станом на 01.10.13 р. у розмірі 194 875,43 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд також стягнути з відповідача інфляційної складової боргу - 128 972,91 грн. за період з березня 2006 р. до липня 2013 р. та три відсотки річних - 47 030,29 грн. за період з березня 2006 р. до серпня 2013 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 1110598 від 15.06.99 р., 19.10.05 р. та 17.02.06 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з березня 2006 р. до липня 2013 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 1110598 від 15.06.99 р., 19.10.05 р. та 17.02.06 р. станом на 01.02.09 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню інфляційна складова боргу - 128 972,91 грн. за період з березня 2006 р. до липня 2013 р. та три відсотки річних - 47 030,29 грн. за період з березня 2006 р. до серпня 2013 р.

Враховуючи вищенаведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Родина» підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Родина» (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 10, код ЄДРПОУ 22883614) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 194 875 (сто дев'яносто чотири тисячі вісімсот сімдесят п'ять) грн. 43 коп. основного боргу, 128 972 (сто двадцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 91 коп. інфляційної складової боргу, 47 030 (сорок сім тисяч тридцять) грн. 29 коп. трьох відсотків річних, 3 708 (три тисячі сімсот вісім) грн. 79 коп. витрат на сплату державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 11.11.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.