Постанова

від 28.10.2013 по справі 808/7754/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року 15:34Справа № 808/7754/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н.В.,

розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив»,

м. Запоріжжя,

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, м. Запоріжжя,

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запоріжвогнетрив» (далі позивач, ПАТ «Запоріжвогнетрив») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі відповідач, СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000782600 від 17.09.2013, яким ПАТ «Запоріжвогнетрив» нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 44530 грн. 50 коп.

Позивач вважає у позові, що оскаржуване ним податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки №104/26-00/00191885 від 30.08.2013, підлягає скасуванню, оскільки відповідач під час перевірки безпідставно дійшов висновку про неможливість здійснення господарських операцій між ПАТ «Запоріжвогнетрив» і контрагентами ТОВ «Мерідіан-Дніпро», ТОВ «Капітал-Сервіс», та, як наслідок, заниження ПАТ «Запоріжвогнетрив» суми податку на додану вартість у розмірі 29687 грн., оскільки такі висновки відповідача не відповідають дійсності, суперечать первинним документами, які були надані до перевірки.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні. Під час надання пояснень та у своїх письмових заперечення (вх. №40690 від 17.10.2013) обґрунтував свою позицію висновками акту перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення, вважає, що відповідач цілком правомірно дійшов висновку про порушення ПАТ «Запоріжвогнетрив» вимог ст. 198 ПК України, оскільки ним безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним контрагентами ТОВ «Мерідіан-Дніпро» в листопаді 2012 року та ТОВ «Капітал-Сервіс» у вересні-листопаді 2012 року по операція, що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства.

Під час розгляду справи судом з'ясовано наступне.

Суд з'ясував, що на підставі наказів №103 від 13.08.2012 та №120 від 20.08.2013, у період з 16.08.2012 по 22.08.2013, СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Запоріжвогнетрив» з питання дотримання ним вимог податкового законодавства за період листопад 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «Мерідіан-Дніпро» (код ЄДРПОУ 32515299) та за період вересень-листопад 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «Капітал-Сервіс» (код ЄДРПОУ 25216592). За наслідками цієї перевірки відповідачем складений акт №104/26-00/00191885 від 30.08.2013 (далі акт перевірки).

Згідно акту перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПАТ «Запоріжвогнетрив» суми податку на додану вартість у розмірі 29687 грн., в тому числі: за вересень 2012 року на 6272 грн., за жовтень 2012 року на 6272 грн., за листопад 2012 року на 17143 грн.

Не погоджуючись із такими висновками, позивач 05.09.2013 подав відповідачу письмові заперечення, у яких просив скасувати акт перевірки. Однак, відповідач у своїй відповіді на заперечення відмовив позивачу у задоволенні такої вимоги та зазначив, що висновки акту перевірки є цілком обґрунтованими.

17 вересня 2013 року відповідачем, на підставі акту перевірки, прийняте податкове повідомлення-рішення №0000782600, яким позивачу було нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 44530 грн. 50 коп., з яких 29687 грн. за основним платежем, а 14843 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із нарахуванням такого грошового зобов'язання, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення0-рішення №0000782600 від 17.09.2013.

Вивчивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнитиповінстю, виходячи з наступного.

Судом з'ясовано, що 13.11.2012 між ТОВ «Мерідіан-Дніпро» (Продавець) та ПАТ «Запоріжвогнетрив» (Покупець) був укладений договір № 30, згідно якого Продавець був зобов'язаний продати та відвантажити Покупцю металоконструкцію відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору. Згідно додатку №1 (специфікації) до договору №30 від 13.11.2012, предметом купівлі-продажу за договором №30 від 13.11.2012 була труба ф 325х12 мс12Х18Н10Т, ДСТУ 9940-81, у кількості 0,590 т, вартість товару з ПДВ 42627 грн. 49 коп.

На підтвердження здійснення господарських операцій з поставки товару за договором 30 від 13.11.2012, позивачем до перевірки та суду були надані наступні документи: копія податкової накладної №7 від 15.11.2012 на суму 42627 грн. 49 коп.; на підтвердження отримання товару - копії накладної №34 від 15.11.2012, товарно-транспортної накладної №15-11/12 від 15.11.2012; на підтвердження оплати за товар - копії рахунку-фактури №54 від 14.11.2012, виписку банку про перерахування коштів на рахунок ТОВ «Меридіан-Дніпро»; копії прибуткового ордеру №16521/12/1146 від 15.11.2012 та копію додатку до матеріального звіту за період 01.12.2012-29.12.2012 - на підтвердження використання придбаного товару у власній господарській діяльності.

Окрім того, судом з'ясовано, що між ТОВ «Капітал-Сервіс» (Підрядник) та ПАТ «Запоріжвогнетрив» (Замовник) були укладені договори №18-779 від 28.08.2012 та №18-884 від 11.10.2012, за якими Замовник доручає та оплачує, а Підрядник зобов'язується виконати поточний ремонт електрообладнання та опор №1, 2, 3, 4, 5 повітряної лінії 154 кВ ВЛ-107 та ВЛ-108 інв.№30013101Ю що належать ОЄЄЦ ПАТ «Запоріжвогнетрив». Загальна вартість робіт за договором №18-779 від 28.08.2012 - 75265 грн. 18 коп., а за договором №18-884 від 11.10.2012 - 60231 грн. 61 коп.

На підтвердження здійснення господарських операцій з надання послуг за договорами №18-779 від 28.08.2012 та №18-884 від 11.10.2012, позивачем до перевірки та суду були надані наступні документи: копії податкових накладних №1 від 12.09.2012, №1 від 01.10.2012, №1 від 02.11.2012; копії актів приймання виконаних будівельних робіт №1 від 01.10.2012, №1 від 02.11.2012 та довідок про вартість виконаних робіт за жовтень-листопад 2012 року у яких міститься докладний опис найменування робіт, їх характеру та вартості; копії рахунків-фактур №СФ-0000049 від 03.09.2012, №СФ-0000060 від 01.10.2012, №СФ-0000064 від 02.11.2012; копії виписок по особовому рахунку щодо перерахування коштів Підряднику за виконані роботи. Разом з цим, на підтвердження необхідності придбання послуг з ремонту за договорами №18-779 від 28.08.2012 та №18-884 від 11.10.2012 позивачем надані копія припису Держінспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії в Запорізькій області №01/20-07-092 від 16.11.2011 за яким позивач був зобов'язаний провести оновлення устаткування металевих опор.

Свій висновок про безпідставність формування ПАТ «Запоріжвогнетрив» податкового кредиту по операціях з ТОВ «Меридіан-Дніпро» в листопаді 2012 року та з ТОВ «Капітал-Сервіс» у вересні-листопаді 2012 року, позивач обґрунтовує у акті перевірки наявністю інформації, яка свідчить на його думку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Так, у акті перевірки відповідач посилається, на акт ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 15.02.2012 за №479/22.5-08/32515299 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Меридіан-Дніпро» щодо підтвердження здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ «Ферріт-Д» за лютий-вересень та листопад 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку», у якому податковий орган зробив висновок про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям у лютому-вересні та листопаді 2012 року, а також порушення ТОВ «Меридіан-Дніпро» вимог ст. 184 ПК України в частині відсутності оподаткування податком на прибуток на додану вартість по ланцюгу постачання товарів (робіт/послуг) з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями зазначеними в таблицях за період лютий-вересень, листопад 2012 року.

Також, у акті перевірки відповідач посилається на довідку ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя за №239/22-12/25216592 від 26.04.2012 «Про результати зустрічної звірки ТОВ «Капітал-Сервіс» щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «Альта-Ком» у жовтня 2012 року, ТОВ «Гранд сервіс Корпорейшн» у липні-грудні 2012 року, ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» у березні-червні 2012 року, ТОВ «Константа-інкорпорейтед» у січні, березні 2012 року, ТОВ «Онікс-Трейд» у червні, червні, жовтні, грудні 2012 року», у якій контролюючий орган дійшов висновку про відсутність підтвердження господарських операцій між ТОВ «Капітал-Сервіс» та його контрагентами, зокрема, ТОВ «Альта-Ком» та ТОВ «Гранд сервіс Корпорейшн», з придбання товарів/послуг, які у подальшому були реалізовані ПАТ «Запоріжвогнетрив».

Суд не погоджується з зазначеними висновками та доводами відповідача, викладеними у акті перевірки №104/26-00/00191885 від 30.08.2013, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно д п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Як зазначалось вище, позивачем були надані відповідачу під час перевірки, а також суду під час розгляду справи, первинні документи у обсязі, достатньому для формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В акті перевірки не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають наведеним вимогам.

Посилання відповідача у акті перевірки №104/26-00/00191885 від 30.08.2013 на обставини, які були встановлені ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська у акті про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Меридіан-Дніпро» від 15.02.2012 за №479/22.5-08/32515299, а також довідці ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя за №239/22-12/25216592 від 26.04.2012 «Про результати зустрічної звірки ТОВ «Капітал-Сервіс», суд не може прийняти за належний та допустимий доказ нездійснення ПАТ «Запоріжвогнетрив» спірних господарських операцій, оскільки, фінансово-господарські відносини між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Мерідіан-Дніпро» і ТОВ «Капітал-Сервіс» - не були предметом цих перевірок та не досліджувались під час їх проведення. Разом з цим, суд вважає, що відповідачем не доведено суду того факту, що саме у контрагентів, наведених у таких актах перевірок та про неможливість проведення перевірок, придбавались контрагентами позивача товари (послуги), які в подальшому реалізовувались (надавались) позивачеві. Крім того, висновки, наведені у довідці ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя за №239/22-12/25216592 від 26.04.2012 в свою чергу зроблені на підставі акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС №689/2240/38204618 від 11.03.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альта-Ком» та акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва №523/22-2/38138100 від 15.03.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гранд Сервіс Корпорейшн», які в свою чергу не можуть бути належними та допустимими доказами щодо обставин, зазначених у них, оскільки акти складені про неможливість проведення звірок, однак чомусь містять висновки про начебто проведені звірки.

Суд також зазначає, що порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства чи не виконання ними своїх зобов'язань перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки, відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

Згідно ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, України визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «Бульвес А.Д. проти Болгарії (заява №3991/03)» визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на наведене, у зв'язку з недоведеністю відповідачем фактів порушень, які послугували підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, суд вважає, що уданому випадку відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення про нарахування як самого грошового зобов'язання, так і штрафних (фінансових) санкцій на суму такого зобов'язання.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000782600 від 17 вересня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» (ідентифікаційний код 00191885) 445 (чотириста сорок п'ять) гривень 31 копійку судового збору

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова буде складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова