Постанова

від 12.11.2013 по справі 802/3942/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 листопада 2013 р. Справа № 802/3942/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кошевого Богдана Анатолійовича

представника позивача: Скальського І.Б.

представника відповідача: Міровського В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс - Вінниччина"

до: Жмеринської об`єднаної державної податкової інспекції

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000212200 від 23 травня 2013 року

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс - Вінниччина" (далі -позивач) з позовом до Барської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000212200 від 23 травня 2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі висновків акту виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Агрокомплекс - Вінниччина" від 25.04.2013р. № 303/22/37869256 з питань дотримання вимог валютного законодавства, по контракту № 10-12 від 06.12.2012 року, згідно отриманої інформації від філії ПАТ "Банк "Київська Русь" від 09.04.2013р. № 1388/10, Барською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000212200 від 23 травня 2013 року, яким нараховано пеню ТОВ "Агрокомплекс - Вінниччина" в сумі 11877,45 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, за невиконання зобов`язань.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки, а, відповідно, і з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та просить його скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та пояснення, надані у судових засіданнях, просив позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні 14.10.2013р. судом, керуючись ст. 55 КАС України, прийнято протокольну ухвалу, із занесенням до журналу судового засідання, про заміну відповідача - Барської міжрайонної державної податкової інспекції, її правонаступником - Жмеринською об`єднанню державною податковою інспекцією.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказавши при цьому, що Барська МДПІ, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення, діяла згідно із нормами чинного законодавства на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, в період з 18.04.2013р. по 19.04.2013р. головним державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю Барської МДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ "Агрокомплекс - Вінниччина" вимог валютного законодавства при проведенні зовнішньоекономічної діяльності по контракту № 10-12 від 06.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 25.04.2013р. № 303/22/37869256 (надалі - акт перевірки) (а.с. 9-12), згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Агрокомплекс - Вінниччина" норм статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині порушення термінів розрахунків за імпортними операціями згідно контракту № 10-12 від 06.12.2012 року.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Барською МДПІ 23.05.2013р. прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000212200 (а.с. 8), яким нараховано пеню ТОВ "Агрокомплекс - Вінниччина" в сумі 11877,45 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, за невиконання зобов`язань.

Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив з наступного.

Так, в пункті 3.2 акту перевірки перевіряючим зазначено, що перевіркою дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні імпортних зовнішньоекономічних операцій за контрактом № 10-12 від 06.12.2012р., укладеним позивачем із фірмою нерезидентом GRIBA BAUMSCHULGEN. Landw.Ges. Italy, встановлено порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в частині несвоєчасного надходження товару за проведену оплату валютними коштами по зазначеному контракту, а саме: за проведений авансовий платіж ТОВ "Агрокомплекс - Вінниччина" на користь нерезидента фірми GRIBA BAUMSCHULGEN. Landw.Ges. Italy, згідно платіжного доручення № 1 від 21.12.2012 року на суму 96000,00 євро або 1016402,69 грн., граничний термін надходження товару або повернення валютної виручки становить 21.03.2013р., фактично ж товар надійшов резиденту, згідно оформленої митної декларації (типу ІМ 20) - 25.03.2013р.

Тобто, в даному випадку посадовою особою Барської МДПІ зроблено висновок, що датою імпорту товарів є дата оформлення вантажно-митної декларації.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що між ТОВ "Агрокомплекс - Вінниччина" та фірмою нерезидентом GRIBA BAUMSCHULGEN. Landw.Ges. Italy укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі - продажу № 10-12 від 06.12.2012р. (а.с. 14-19), предметом якого є продаж та придбання дерев (саджанців яблунь). Загальна вартість контракту 228232,00 євро.

20.12.2012р. між ТОВ "Агрокомплекс - Вінниччина" та фірмою нерезидентом GRIBA BAUMSCHULGEN. Landw.Ges. Italy підписано доповнення до контракт купівлі - продажу № 10-12 від 06.12.2012р. (а.с. 25) яким змінено загальна вартість контракту, яка в подальшому становить 225933,65 грн. При цьому, згідно даного доповнення, ТОВ "Агрокомплекс - Вінниччина" необхідно сплатити 96000,00 євро до 31.12.2012р.

На виконання вимог контракту № 10-12 від 06.12.2012р. та доповнень до нього від 20.12.2012р., ТОВ "Агрокомплекс - Вінниччина", згідно платіжного доручення № 1 від 21.12.2012 року, перераховано на користь нерезидента GRIBA BAUMSCHULGEN. Landw.Ges. Italy 96000,00 євро.

Тобто, в даному випадку, 90-денний строк поставки товару закінчувався у позивача 21.03.2013 року.

Як зазначено в акті перевірки, товар по імпорту надходив згідно ВМД № 005353 від 25.03.2013р. на суму 32636,00 євро, згідно ВМД № 05371 від 25.03.2013р. на суму 31840,00 євро, згідно ВМД № 05369 від 25.03.2013р. на суму 31560,00 євро.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Зокрема, п. 4 ст. 4 цього Кодексу передбачено, що ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку

Пунктом 25 статті 4 Митного кодексу України визначено комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення як митний режим.

Статтею 74 Митного кодексу України визначено, що імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Митного кодексу України, митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території.

Тобто, у разі ввезення на митну територію України товарів митний контроль розпочинається з моменту надходження товару на митну територію України і закінчується після виконання усіх необхідних митних формальностей.

Таким чином, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статтей 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.10.2012р. по справі К/9991/55624/11 та постанові Верховного суду України від 16.01.2012р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно відбитків штемпелів Чопської митниці на товаросупровідних документах, доданих до вантажно-митних декларацій № 05353 від 25.03.2013р. та № 05371 від 25.03.2013р., товар на адресу ТОВ "Агрокомплекс - Вінниччина" від фірми нерезидента GRIBA BAUMSCHULGEN. Landw.Ges. Italy надійшов під митний контроль на територію України 21.03.2013р., тобто в останній день строку, що дорівнює 90-денному терміну з моменту здійснення авансового платежу, встановленого ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

І лише, згідно відбитків штемпеля Чопської митниці на товаросупровідних документах, доданих до вантажно-митної декларації № 05369 від 25.03.2013р., товар на адресу ТОВ "Агрокомплекс - Вінниччина" від фірми нерезидента GRIBA BAUMSCHULGEN. Landw.Ges. Italy надійшов під митний контроль на територію України 22.03.2013р., тобто з прострочення на один день граничного строку надходження товару за проведену оплату валютними коштами, встановленого ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

А тому висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 25.04.2013р. № 303/22/37869256, суперечать нормам ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та не відповідають фактичним обставинам справи і не можуть претендувати на законність і обґрунтованість.

Таким чином, на думку суду, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем не досліджено усіх обставин, що мали значення для його прийняття.

З урахуванням усього вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскільки висновки, викладені в акті перевірки від 25.04.2013р. № 303/22/37869256, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а, отже, і прийняте, на його підставі податкове повідомлення-рішення № 0000212200 від 23 травня 2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи, встановлених судом, вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходив із того, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені судом обставини, оскаржуване рішення не відповідає вище переліченим вимогам.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки, платіжним дорученням № 298 від 20.09.2013р. (а.с. 2) підтверджено розмір судового збору сплаченого позивачем, що складає 118,88 грн., а адміністративний позов задоволено повністю, суд прийшов до висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми сплаченого судового збору шляхом її безспірного списання органами Державної казначейської служби з рахунків Жмеринської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000212200 від 23 травня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс Вінниччина" (23056, Вінницька область, Барський район, с. Шипинки, вул. Гагаріна, 43, код ЄДРПОУ 37869256) судові витрати в сумі 118 грн. 88 коп. (сто вісімнадцять гривень 88 копійок) шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби з рахунків Жмеринської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна