Ухвала

від 04.02.2014 по справі 802/3942/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/3942/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Мельник-Томенко Ж. М.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач : Скальський Ігор Борисович

відповідач (апелянт) : Міровський Вадим Анатолійович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс Вінниччина" до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс Вінниччина" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс Вінниччина" задоволено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Вінницькій області - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду 12 листопада 2013 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що в період з 18.04.2013р. по 19.04.2013р. головним державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю Барської МДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ "Агрокомплекс - Вінниччина" вимог валютного законодавства при проведенні зовнішньоекономічної діяльності по контракту № 10-12 від 06.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 25.04.2013р. № 303/22/37869256 (надалі - акт перевірки), згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Агрокомплекс - Вінниччина" норм статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині порушення термінів розрахунків за імпортними операціями згідно контракту № 10-12 від 06.12.2012 року.

В акті перевірки перевіряючим зазначено, що перевіркою дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні імпортних зовнішньоекономічних операцій за контрактом № 10-12 від 06.12.2012р., укладеним позивачем із фірмою нерезидентом GRIBA BAUMSCHULGEN. Landw.Ges. Italy, встановлено порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в частині несвоєчасного надходження товару за проведену оплату валютними коштами по зазначеному контракту, а саме: за проведений авансовий платіж ТОВ "Агрокомплекс - Вінниччина" на користь нерезидента фірми GRIBA BAUMSCHULGEN. Landw.Ges. Italy, згідно платіжного доручення № 1 від 21.12.2012 року на суму 96000,00 євро або 1016402,69 грн., граничний термін надходження товару або повернення валютної виручки становить 21.03.2013р., фактично ж товар надійшов резиденту, згідно оформленої митної декларації (типу ІМ 20) - 25.03.2013р.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Барською МДПІ 23.05.2013р. прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000212200, яким нараховано пеню ТОВ "Агрокомплекс - Вінниччина" в сумі 11877,45 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, за невиконання зобов`язань.

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення відповідача не відповідають вимогам Податкового Кодексу, тобто є протиправними та підлягають скасуванню. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

між ТОВ "Агрокомплекс - Вінниччина" та фірмою нерезидентом GRIBA BAUMSCHULGEN. Landw.Ges. Italy укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі - продажу № 10-12 від 06.12.2012р., предметом якого є продаж та придбання дерев (саджанців яблунь). Загальна вартість контракту 228232,00 євро.

20.12.2012р. між ТОВ "Агрокомплекс - Вінниччина" та фірмою нерезидентом GRIBA BAUMSCHULGEN. Landw.Ges. Italy підписано доповнення до контракт купівлі - продажу № 10-12 від 06.12.2012р., яким змінено загальна вартість контракту, яка в подальшому становить 225933,65 грн. При цьому, згідно даного доповнення, ТОВ "Агрокомплекс - Вінниччина" необхідно сплатити 96000,00 євро до 31.12.2012р.

На виконання вимог контракту № 10-12 від 06.12.2012р. та доповнень до нього від 20.12.2012р., ТОВ "Агрокомплекс - Вінниччина", згідно платіжного доручення № 1 від 21.12.2012 року, перераховано на користь нерезидента GRIBA BAUMSCHULGEN. Landw.Ges. Italy 96000,00 євро.

Тобто, в даному випадку, 90-денний строк поставки товару закінчувався у позивача 21.03.2013 року.

Як зазначено в акті перевірки, товар по імпорту надходив згідно ВМД № 005353 від 25.03.2013р. на суму 32636,00 євро, згідно ВМД № 05371 від 25.03.2013р. на суму 31840,00 євро, згідно ВМД № 05369 від 25.03.2013р. на суму 31560,00 євро.

За частиною 1 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23 вересня 2004 року (в редакції станом на час прийняття спірного рішення) (далі - Закон № 185) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Тобто, за наведеним законом строків зарахування валютної виручки складає 180 календарних днів з дати митного оформлення, а за пунктом 3 Постанови Правління Національного банку України від 16 листопада 2012 року № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 листопада 2012 року за № 1921/22233, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова Правління Національного банку України від 16 листопада 2012 року № 475 набула чинності з 19 листопада 2012 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» № 5480-VІ від 6 листопада 2012 року, який набрав чинності з 16 листопада 2012 року, доповнено частину 1 статті 25 Закону України "Про Національний банк України" новими пунктами, за якими основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси, в тому числі через: "7) запровадження на строк до шести місяців вимоги щодо обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті; 8) зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів". Також, вказаним законом стаття 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» доповнено новою частиною такого змісту: "Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті".

Частиною 1 статті 4 Закону № 185 передбачено що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

За пунктом 4 частини 1 статті 4 Митного кодексу України, в редакції яка діяла станом на лютий 2013 року, ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Відповідно до абзацу чотирнадцятого до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 959-ХІІ від 16 квітня 1991 року (в редакції станом на час існування спірних правовідносин) (далі - Закон № 959) імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. За абзацом тридцять восьмим статті 1 Закону № 959 момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

За пунктом 3.3 розділу 3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України після: отримання інформації про цю операцію в реєстрі МД (типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", IM-72 "Магазин безмитної торгівлі", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування") - якщо для митного оформлення продукції використовується МД; пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції, - якщо для митного оформлення продукції не використовується МД; пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - в інших випадках.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 19 травня 2010 року у справі № К-13382/08 вказав: ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення її за межі і транзиту через територію України, неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України, тобто поняття «перетину товаром митного кордону» збігається із «переміщенням товару через митний кордон України - ввезенням товару в Україну», підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем» з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону. Причому «перетин товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем» з відповідною датою, не можна ототожнювати з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України і який підтверджується оформленою вантажною митною декларацією. За висновком касаційної інстанції, імпортний товар вважається таким, що ввезений на митну територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення вантажної митної декларації.

Верховний Суд України в постанові від 16 січня 2012 року визначив правову позицію, за якою моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону № 185 є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України або перехід права власності на товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно відбитків штемпелів Чопської митниці на товаросупровідних документах, доданих до вантажно-митних декларацій № 05353 від 25.03.2013р. та № 05371 від 25.03.2013р., товар на адресу ТОВ "Агрокомплекс - Вінниччина" від фірми нерезидента GRIBA BAUMSCHULGEN. Landw.Ges. Italy надійшов під митний контроль на територію України 21.03.2013р., тобто в останній день строку, що дорівнює 90-денному терміну з моменту здійснення авансового платежу, встановленого ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

З огляду на викладене в даній ухвалі, постанова суду першої інстанції залишається без змін, а апеляційна скарга Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Вінницькій області - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 лютого 2014 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Мельник-Томенко Ж. М.