Ухвала

від 12.11.2013 по справі 827/1318/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/1318/13-а

12.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Горошко Н.П. ,

Кондрак Н.Й.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

за участю сторін:

представник позивача, ТОВ "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" - Чиркова Олена Леонідівна, довіреність № б/н від 04.01.13,

відповідач, Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції АРК Асланов Є.С. - не з'явився сповіщений у встановленому законом порядку,

представник третьої особи, Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургічний комбінат імені Ілліча" - не з'явився сповіщений у встановленому законом порядку,

представник заявника апеляційної скарги, Феодосійського міського управління юстиції АР Крим - не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійського міського управління юстиції АР Крим (вул. Земська, 4, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100) на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Александров О.Ю.) від 09.07.13 у справі №827/1318/13-а,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" (вул. Лісна, 4, сщ. Данилівка, смт. Гурзуф, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98641; вул.. Велика Морська, 21, м. Севастополь, 99011)

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим Асланова Є.С. (АДРЕСА_1, 98100)

третя особа: Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургічний комбінат імені Ілліча" (вул. Левченко, 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87504)

про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 09.07.2013 уточнений адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення № 1793861 від 19 квітня 2013р. державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Асланова Е.С. про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Курортна, будинок 1.

Визнано протиправним та скасовано рішення № 2006119 від 26 квітня 2013р. державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Асланова Е.С. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", яка розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Курортна будинок 1.

Зобов'язано Реєстраційну службу Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим вчинити дії щодо державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Курортна будинок 1.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" з Державного бюджету України витрати з судового збору у сумі 34,41 грн.

Не погодившись з рішенням суду, Феодосійське міське управління юстиції АР Крим звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 09.07.2013 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Феодосійського міського управління юстиції АР Крим, проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2013 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 12.11.2013, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Третя особа явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Представник заявника апеляційної скарги явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Згідно з ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Судова колегія , розглянувши справу в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з представлених доказів в матеріалах справи та було встановлено судом першої інстанції, 15.02.2011р. рішенням Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" № 1 було утворено Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль".

Так, товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" зареєстровано як юридичну особу Ленінською районною державною адміністрацією в місті Севастополі 22.02.2011р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 719900.

Згідно з п. 1.2 Статуту позивача, затвердженого рішенням засновника ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" від 15.02.2011р. № 1, та зареєстрованого 22.02.2011р. державним реєстратором Ленінської районної державної адміністрації в місті Севастополі, єдиним засновником та власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль", є Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".

Відповідно до п. 2 рішення № 2 ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" від 09.03.2011р. вирішено частину Статутного капіталу позивача сформувати шляхом внесення майна Цілісного майнового комплексу структурного підрозділу ПАТ «ММК імені Ілліча» Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль.

21.03.2011р. між ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" та ТОВ "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" підписаний Акт прийому - передачі Цілісного майнового комплексу в якості внеску засновника до статутного фонду ТОВ "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль".

Таким чином, до складу переданого майна увійшов комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", що розташована за адресою: м. Феодосія, с. Берегове, вул. Курортна, будинок 1.

Крім того, право власності на вказаний комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса" було визначено за Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на підставі рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2010р. по справі № 2-1/4898.1-2009.

Право власності на вказаний об'єкт було зареєстровано у встановленому порядку за Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" 20.05.2010р. (номер запису 25 в книзі 1), що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.05.2010р. № 26180330.

Більше того, вказана реєстрація на час судового розгляду справи не скасована, майно зареєстровано за ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", що підтверджується Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.07.2013р. та довідкою КП «ФМБРТІ» вих. № 211738 від 04.07.2013р.

З матеріалів справи вбачається, що 12.04.2013 року позивач звернувся до реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим з заявою для проведення державної реєстрації права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", що розташована за адресою: м. Феодосія, с. Берегове, вул. Курортна, будинок 1.

З облікової справи №1601214 вбачається, що позивач надав до Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим заяву та комплект документів, необхідних для оформлення та видачі свідоцтва про право власності позивача, зокрема, копії рішень засновника, акту прийому-передачі майна, рішення господарського суду АРК, копії технічного паспорту та інших документів,

Таким чином, реєстраційною службою Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим в особі державного реєстратора Асланова Е.С. на підставі п. 13 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 винесено рішення № 1793861 від 19 квітня 2013р. про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з підстав відсутності документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту.

Відтак, з урахуванням не усунення в п'ятиденний строк обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду справи, 26 квітня 2013р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Аслановим Е.С. з посиланням на ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", було прийнято рішення № 2006119 про відмову ТОВ "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", що розташована за адресою: м. Феодосія, с. Берегове, вул. Курортна, будинок 1.

Таким чином, не погодившись з вказаними рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду.

В статті 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 85 Господарського кодексу України, майно, яке передано засновником до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю, є його власністю.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 331 ЦК України, за загальним правилом, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

В частині 1 ст. 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до п.13 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. № 1952-ІУ, порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок).

Відповідно до п. 4 Порядку у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення.У разі коли законодавством встановлено вимогу щодо прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація права власності на нього проводиться після прийняття такого об'єкта в експлуатацію в установленому законодавством порядку. Державна реєстрація права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини проводиться незалежно від того, чи зареєстроване право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Згідно з пунктом 7 Порядку, для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.Згідно з пунктом 9 Порядку заявник під час подання заяви про державну реєстрацію пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документ, що посвідчує його особу. Пунктом 10 Порядку передбачено, що заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Частиною першою статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника, а відповідно до ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", передбачено прво реєстратора на відмову в реєстрації майнових прав.

З матеріалів справи вбачається, що як рішення про зупинення розгляду заяви позивача про реєстрацію права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", що розташована за адресою: м. Феодосія, с. Берегове, вул. Курортна, будинок 1, так і про відмову в реєстрації вказаних прав, були фактично прийняті з однієї підстави - у зв'язку з відсутністю документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту.

Вимоги позивача у цій частині є необґрунтованими з огляду на наступне.

Порядком № 703 окрім норм загального застосування, врегульований порядок реєстрації майна, яке передано до статутного фонду.

Відповідно до абз. 1 пункту 44 Порядку державна реєстрація права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності на таке майно за новим правонабувачем проводиться за наявності державної реєстрації права власності на таке майно за попереднім правонабувачем, крім проведення державної реєстрації права власності на новозбудоване нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, право власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку «Алые паруса» було зареєстровано у встановленому порядку за Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" 20.05.2010р.,вказана реєстрація на час судового розгляду справи не скасована.

При цьому, як витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.05.2010р. № 26180330 так і Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.07.2013р. та довідкою КП «ФМБРТІ» вих.. № 211738 від 04.07.2013р. підтверджується що було зареєстровано право на майно, як на таке, що не здано в експлуатацію, про що свідчать помітки у всіх вказаних документах.

Так, пунктом 50 (абзаці 1 і 2) Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з внесенням до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 - 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав акт приймання-передачі об'єкта нерухомого майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи. У разі коли внесення нерухомого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи здійснюється іншою юридичною особою, заявник, крім документів, що зазначені в абзаці першому цього пункту, подає органові державної реєстрації прав рішення про внесення нерухомого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи, прийняте уповноваженим органом управління такої юридичної особи.

Відтак, законодавством визначений вичерпний перелік документів, які подаються разом із заявою про державну реєстрацію права власності на майно, у зв'язку з внесенням до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи нерухомого майна, документ, який засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, у даному переліку відсутній.

Крім того, є наявність зазначених документів у позивача і надання їх до державного реєстратора (відповідача) з заявою про реєстрацію права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса ".

Однак, відповідно до Порядку (п. 46) вимога щодо надання документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта передбачена для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За приписами частини другої цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не надано суду доказів правомірності прийняття рішень №1793861 від 19 квітня 2013р. про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та № 2006119 від 26 квітня 2013р. про відмову в реєстрації прав та їх обтяжень.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сформульовані у спірних рішеннях №1793861 від 19 квітня 2013р. про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та № 2006119 від 26 квітня 2013р. про відмову в реєстрації прав, підстави є необґрунтованими, а тому вказані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом з цим, вимога щодо визнання рішень державного реєстратора протиправними позивачем не заявлена, але суд першої інстанції визнав в даному випадку можливим, керуючись положеннями ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності та про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Так, скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком визнання його протиправним.

Отже, суд першої інстанції, вірно на думку судової колегії вказав, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення №1793861 від 19 квітня 2013р. державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Асланова Е.С. про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, с.Берегове, вул. Курортна, будинок 1 та рішення відповідача № 2006119 від 26 квітня 2013р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомості підлягають задоволенню.

Проте, позов в частини вимог про зобов'язання державного реєстратора прийняти рішення про державну реєстрацію прав, видати Свідоцтво про право власності, провести державну реєстрацію та надати витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, судом першої інстанції обгрунтовано визнано таким, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо реєстрації права власності на нерухоме майно та видачі відповідних свідоцтв, є виключною компетенцією уповноваженого органу.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду -тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Отже, вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Також, вказана позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України (наприклад, викладена, в ухвалі від 10.10.2012р. по справі К/9991/45977/11). ВАСУ зазначив, що виходячи з принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Судом першої інстанції також встановлено, що відмова позивачу в реєстрації права власності на нерухоме майно обумовлена виключно ненаданням документу, що підтверджує здачу будівель та споруд комплексу в експлуатацію. В той же час, відповідачем в судовому засіданні зазначено, що відповідність складу майна, переданого засновником (третьою особою) відповідачу, раніш зареєстрованому за третьою особою майну, реєстратором не вивчалася, потрібність в додаткових документах з цього питання не розглядалася, будь-яки додаткові документи державним реєстратором не витребувалися, йому не надавалися та їх зміст державним реєстратором не вивчався.

При цьому, суд першої інстанції також врахував, що вимоги про зобов'язання державного реєстратора прийняти рішення про державну реєстрацію прав, видати Свідоцтво про право власності, провести державну реєстрацію та надати витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно є окремими складовими процедури проведення реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Більше того, вимоги про видачу Свідоцтва про право власності та надання витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно є похідними від вимог про реєстрацію права власності на нерухоме майно, є обов'язковим наслідком проведення реєстрації, а тому є передчасними.

Відтак, вищезазначені обставини також є підставою для відмови в задоволенні позову в цієї частині.

Враховуючи встановлену протиправність зупинення відповідачем розгляду заяви про реєстрацію прав та відмови відповідача в реєстрації прав власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", з підстав, зазначених у рішеннях державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Асланова Е.С. № 1793861 від 19 квітня 2013р. № 2006119 від 26 квітня 2013р., судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що є підстави вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Реєстраційну службу Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим вчинити дії щодо державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний оздоровчий комплекс "Ай-Даніль" (ЄДРПОУ 37554836) на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку "Алые паруса", що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, с. Берегове, вул. Курортна, будинок 1.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Феодосійського міського управління юстиції АР Крим - залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 09.07.13 у справі №827/1318/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 листопада 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис Н.Й. Кондрак

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська