Постанова

від 30.10.2013 по справі 805/13922/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2013 р. Справа №805/13922/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі судового засідання Михайлюк Х.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом приватного підприємства "Азовское торгово-транспортное агентство"

до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

від позивача: Криворучко В.Ж. (дов. № 1 від 2 вересня 2013 року)

від відповідача: Стасенко О.В. (дов. № 113 від 23 вересня 2013 року); Кунак О.В. (дов. № 127 від 21 жовтня 2013 року)

Приватне підприємство «Азовское торгово-транспортное агентство» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001201500 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 25 593,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 20475,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 5 118,75 грн. та № 0001211500 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 29 250,00 грн., у т.ч. за основним платежем -19 500,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9 750,00 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив незаконність проведеної відповідачем перевірки, що полягає в її проведенні за відсутності на те правових підстав та порушення порядку проведення перевірки, оскільки до початку її проведення відповідачем не було вручено посадовим особам позивача наказу про призначення перевірки.

В позовній заяві позивач зауважив на безпідставності висновків акту перевірки стосовно порушення вимог Податкового кодексу України внаслідок відображення в податковому обліку наслідків відбуття господарських операцій, що фактично не відбувалися, наполягав на тому, що відбуття господарських операцій підтверджено належним чином оформленими первинними документами, що досліджувалися відповідачем в ході проведеної перевірки.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, надав письмові заперечення. В обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень стали викладені в акті перевірки висновки про відображення позивачем в податковому обліку наслідків господарських операцій, які не мали реального відбуття. Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства висновків акту перевірки, відповідач зауважував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та правомірності прийнятих податковою інспекцією податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали викладене в запереченнях, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, зазначив, що є директором товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Киприда». Пояснив, що між підприємством позивача та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Киприда» у березні 2012 року були наявні господарські відносини, що здійснювалися на підставі умов укладених договорів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, свідка, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Азовское торгово-транспортное агентство» (позивач) є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 19 березня 2003 року, номер запису про державну реєстрацію 1 274 120 0000 001905, обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 32397536 (т.1 арк. справи 18, 19). Як платник податків позивач перебуває на обліку в Жовтневій об'єднаній державній податковій інспекції м. Маріуполя, є платником податку на додану вартість.

Наказом Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 290 від 7 серпня 2013 року на підставі пункту 20.1.4 статті 20 та підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75, пункту 79.2. статті 79 Податкового кодексу України призначено проведення документальної невиїзної позапланової перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Киприда» (ЄДРПОУ 37842281) в період з 1 березня 2012 року по 31 березня 2012 року тривалістю 5 робочих днів з 12 серпня 2013 року.(т. 2 арк. справи 99).

З наданих представником позивача пояснень встановлено, що наказ про призначення перевірки та повідомлення про її проведення отримані позивачем 13 серпня 2013 року, в той час як проведення перевірки розпочато 12 серпня 2013 року. Наведена обставина представниками відповідача не заперечувалася.

В період з 12 по 16 серпня 2013 на підставі зазначеного наказу Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, за наслідком проведення якої складений акт № 376/05-81-22-02/32397536 від 23 серпня 2013 року (т. 1 арк. справи 8-15). За висновками акту в ході проведення перевірки підприємства позивача встановлено порушення вимог підпункту 138.1.2, 138.2, 138.8. статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств в розмірі 20 475,00 грн. за 1 квартал 2012 року та порушення пункту 186.3 статті 186, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на 19 500,00 грн. у березні 2012 року.

Акт перевірки підписаний уповноваженою особою позивача із позначкою про надання заперечень у встановлені законодавством строки.

Заперечення на акт перевірки надані позивачем 28 серпня 2013 року (т. 1 арк. справи 35-36). 7 вересня 2013 року відповідачем направлено на адресу позивача відповідь на заперечення, якою повідомлено про підтвердження висновків акту перевірки.

9 вересня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001201500 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 25 593,75 грн., з яких за основним платежем - 20 475,00 грн., за штрафними санкціями - 5118,75 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001211500 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 29 250,00 грн., з яких за основним платежем - 19 500,00 грн., за штрафними санкціями - 9 750,00 грн. (т. 1 арк. справи 16, 17).

Спірним питанням цієї справи є правомірність формування позивачем податкового кредиту та витрат у березні 2012 року, внаслідок відображення здійснення господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Киприда».

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно наданої позивачем декларації з податку на додану вартість у березні 2012 року ним задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного періоду в сумі 12 978,00 грн., податковий кредит - 31620,00 грн., податкові зобов'язання - 44 598,00 грн. (т. 1 арк. справи 62-64).

Згідно приписів пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (робіт, послуг) (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно даних податкової звітності позивача за наслідком відображення вчинення господарських операцій за наслідком вчинення господарських операцій із товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Киприда» (ІПН 378422805663) до складу податкового кредиту березня 2012 року позивачем включений податок в сумі 19500,00 грн. Податковий кредит сформований на підставі податкових накладних від 30 березня 2012 року № 16 (ПДВ в сумі 6000,00), №17 (ПДВ в сумі 6 960,00 грн.) та № 18 (ПДВ в сумі 6 540,00 грн.) (т. 1 арк. справи 44, 51, 58).

Підпунктом 134.1.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Актом перевірки встановлено включення до складу витрат за березень 2012 року витрат, пов'язаних із здійсненням господарських операцій в товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Киприда» в сумі 97 500,00 грн. Наведена обставина не заперечувалася представником позивача.

Склад витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток та порядок їх визнання встановлений статтею 138 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються з витрат операційної діяльності та інших витрат.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, що беруться для визначення об'єкту оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 статті 138, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142, 143 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України обов'язковим правилом для визнання витрат є наявність первинних документів, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В акті перевірки податковою інспекцією зазначено, що враховуючи те, що надані до перевірки документи не забезпечують підтвердження правильності та повноти відображення господарської операцій між позивачем та ТОВ «Компанія «Киприда» та враховуючи обставини, що встановлені в ході проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «Киприда», щодо відсутності об'єктів оподаткування в період з 1 січня 2012 року по 31 жовтня 2012 року та обставини, що встановлені вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька, приватне підприємство "Азовское торгово-транспортное агентство" є вигодонабувачем отриманих послуг, витрати та податковий кредит за наслідком відображення наведених операцій в податковому обліку сформовані підприємством безпідставно.

З аналізу положень підпунктів 198.6 та 198.3 статті 198, статті 138 Податкового кодексу України виходить, що виникнення у платника податку права на включення податку до податкового кредиту та формування витрат пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі за текстом Закон № 996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом. Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За змістом наданих позивачем документів правовідносини між приватним підприємством "Азовское торгово-транспортное агентство" та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Киприда» відбувалися на підставі договорів на надання послуг № 14-ДОН/202 від 1 березня 2012 року, № 15-ДОН/2012 від 12 березня 2012 року та №16-ДОН/2012 від 22 березня 2012 року (т.1 арк. справи 40-41, 47-48, 54-55). Наведені договори мають тотожний зміст та передбачають виконання ТОВ «Компанія «Киприда» на замовлення позивача операцій, необхідних для набору тексту електронних копій вантажно-митних декларацій форми МД-2, МД-3, МД-6 в період з 1 по 12 березня 2012 року, з 13 по 22 березня 2012 року, з 23 по 30 березня 2012 року та надання інформаційно-консультаційних послуг в області зовнішньоекономічної діяльності та митного оформлення.

Згідно пунктів 4.2 договорів фактом надання послуги вважається підписаний сторонами договору акт виконаних послуг. На підтвердження виконання сторонами зобов'язань за цими договорами позивач надав акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30 березня 2012 року № ОУ-16, № ОУ-17, № ОУ-18 (т. 1 арк. справи 43, 50, 57). Ті ж самі документи досліджувалися податковою інспекцією в ході проведення перевірки.

Втім, як зазначено в акті перевірки, наведені документи не підтверджують фактичного відбуття господарських операцій, оскільки громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в ході розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України, зазначили, що наведені документи були укладені з метою надання послуг тіньової економіки, а саме надання послуг по транзиту та обналічуванню коштів у березні 2012 року, про що зазначено у вироку Куйбишевського районного суду м. Донецька від 22 квітня 2013 року у справі № 2569/2654/13-к. Окрім відомостей, що міститься у вироку Куйбишевського районного суду м. Донецька в обґрунтування безпідставності відображення позивачем в податковому обліку наслідків вчинення господарських операцій із ТОВ «Компанія «Киприда» відповідач зазначив відомості системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Інших доводів в підтвердження висновків про необґрунтованість формування позивачем податкового кредиту та витрат 1 кварталу 2012 року відповідач в акті не зазначив.

Вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 22 квітня 2013 року затверджено угоду при визнання винуватості від 28 березня 2012 року між прокурором прокуратури м. Макіївка юристом 2 класу Борисовим К.А. та обвинуваченим ОСОБА_5, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України.

Втім згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

У вироку Куйбишевського районного суду м. Донецька від 22 квітня 2013 року йдеться про те, що громадянином ОСОБА_5 в період з 18 червня 2012 року по 21 вересня 2012 року систематично здійснювалася незаконна діяльність, зокрема отримувалася грошові кошти на рахунки ТОВ "Карронада" та ТОВ «Компанія «Киприда» під виглядом оплати за надані роботи, товари, послуги.

Проте, суд зазначає що наведений вирок не доводить порушення підприємством позивача вимог 138.1.2, 138.2, 138.8. статті 138, пункту 186.3 статті 186, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України внаслідок відображення в податковому обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість вчинення господарських операцій з придбання в ТОВ «Компанія «Киприда» послуг, оскільки жодного посилання на наведені операції наведений вирок не містить.

Викладені відповідачем в акті перевірки доводи щодо безпідставності формування позивачем витрат та податкового кредиту, вмотивовані відомостями системи співставлення податкового кредиту чи податкових зобов'язань судом також не приймаються, оскільки відомості наведеної системи не є належним доказом відбуття чи невідбуття певної господарської операції. Суд зазначає, що висновки про порушення платником податків правил формування податкового кредиту не можуть засновуватися на даних податкової звітності контрагента постачальника такого платника, в якого відсутні будь-які правовідносини з таким платником податків. Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, в якому зазначено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

На підтвердження використання позивачем отриманих від ТОВ «Компанія «Киприда» послуг в господарській діяльності позивачем надані договори, акти виконаних робіт, податкові накладні згідно яких позивач в подальшому проводив митне оформлення на замовлення інших контрагентів (т. 1 арк. справи 152-230, т. 2 арк. справи 1-78). Доводи відповідача про неможливість прийняття наведених документів як доказів відбуття господарських операцій, оскільки вони не були надані до перевірки судом не приймаються, так як за змістом складеного відповідачем акту перевірки питання про використання позивачем послуг придбаних в ТОВ «Компанія «Киприда» в господарській діяльності взагалі не досліджувалося в ході проведеної перевірки, відсутності документів, які б підтверджували відношення отриманих позивачем послуг до здійснюваної позивачем господарської діяльності не встановлювалося.

Отже, всупереч вимог частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України податковою інспекцією не доведено належними та допустимими доказами правомірності викладених в акті перевірки висновків щодо невідбуття господарських операцій з надання ТОВ «Компанія «Киприда» послуг на користь позивача у березні 2012 року, з огляду на що суд дійшов висновку, що доводи податкової інспекції про завищення позивачем витрат та податкового кредиту є необґрунтованими. З огляду на таке, підстави для збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток за березень 2012 року та застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 123 Податкового кодексу України відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 9 вересня 2013 року № 0001201500 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 25 593,75 грн., та № 0001211500 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 29 250,00 грн. прийняті відповідачем необґрунтовано, із порушенням вимог чинного законодавства, через що позовні вимоги про їх скасування підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на зазначене, на підставі положень Податкового кодексу України та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов приватного підприємства "Азовское торгово-транспортное агентство" до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001201500 від 9 вересня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 25 593,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 20475,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 5 118,75 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001211500 від 9 вересня 2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 29 250,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 19500,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9 750,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь пприватного підприємства "Азовське торгово-транспортне агентство" (ЄДРПОУ 32397536, адреса: 87517, Донецька обл., м. Маріуполь , вул. Морських десантників, 17/4) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 548 (п'ятсот сорок вісім гривень) 44 коп.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні в присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 4 листопада 2013 року.

Суддя Михайлик А.С.