Ухвала

від 10.12.2013 по справі 805/13922/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року справа №805/13922/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І. А., Казначеєва Е.Г., Яманко В.Г.,

Секретар судового засідання Коханюк А.Р.,

За участі представника позивача Криворучко В.Ж. (на підставі довіреності)

За участі представника відповідача Домашенко Т.Г. (на підставі довіреності)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі № 805/13922/13-а за позовом Приватного підприємства "Азовское Торгово-транспортное агентство" до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2013 року позивач звернувся до суду (поштовий конверт) з позовом до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя головного управління Міндоходів у Донецькій області № 0001201500 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за основним платежем на 20475 грн. та за штрафними санкціями на 5118,75 грн. та № 0001211500 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на 19500 грн. та за штрафними санкціями на 9750 грн. (т. 1 а.с. 3-6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року позов приватного підприємства "Азовское торгово-транспортное агентство" задоволений повністю, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001201500 від 09 вересня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 25593,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 20475,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 5118,75 грн., скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001211500 від 09 вересня 2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 29250,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 19500,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9750,00 грн. (т. 2 а.с. 139-142).

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (т. 2 а.с. 148-151).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції винесено з порушення норм процесуального та матеріального права, а саме: п. 138.1, 138.2, 138.8 ст. 138, п. 186.3 ст. 186, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України; ст.ст. 69, 71, ч. 4 ст. 72, 79, 86, 159, п. 1,2 ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не враховано те, що відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з : витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами138.6-138.9 цієї статті та інших втрат.

Апелянт посилається на безпідставність формування позивачем витрат та податкового кредиту, вмотивовані відомостями системи співставлення податкового кредиту чи податкових зобов'язань.

Апелянт посилається на неврахування судом першої інстанції обвинувального вироку Куйбишевського районного суду м. Донецька від 22 квітня 2013 року, яким ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 КК України. Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_6 будучи організатором та виконавцем фіктивного підприємництва, діючи умисно, повторно, створив ряд суб'єктів підприємницької діяльності, а саме: ТОВ «Карронада» та ТОВ «Компанія Киприда» з метою прикриття незаконної підприємницької діяльності.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Приватне підприємство "Азовское торгово-транспортное агентство" є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 19 березня 2003 року, номер запису про державну реєстрацію 1 274 120 0000 001905, обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 32397536 (т.1 а.с. 18, 19). Як платник податків позивач перебуває на обліку в Жовтневій об'єднаній державній податковій інспекції м. Маріуполя, є платником податку на додану вартість.

Наказом Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 290 від 07 серпня 2013 року на підставі пункту 20.1.4 статті 20 та підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75, пункту 79.2. статті 79 Податкового кодексу України призначено проведення документальної невиїзної позапланової перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Киприда" (ЄДРПОУ 37842281) в період з 1 березня 2012 року по 31 березня 2012 року тривалістю 5 робочих днів з 12 серпня 2013 року.(т. 2 а.с. 99).

З наданих представником позивача пояснень встановлено, що наказ про призначення перевірки та повідомлення про її проведення отримані позивачем 13 серпня 2013 року, в той час як проведення перевірки розпочато 12 серпня 2013 року.

В період з 12 по 16 серпня 2013 на підставі зазначеного наказу Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, за наслідком проведення якої складений акт № 376/05-81-22-02/32397536 від 23 серпня 2013 року (т. 1 а.с. 8-15).

За висновками акту в ході проведення перевірки підприємства позивача встановлено порушення вимог підпункту 138.1.2, 138.2, 138.8. статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств в розмірі 20 475,00 грн. за 1 квартал 2012 року та порушення пункту 186.3 статті 186, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на 19 500,00 грн. у березні 2012 року.

Акт перевірки підписаний уповноваженою особою позивача із позначкою про надання заперечень у встановлені законодавством строки.

Заперечення на акт перевірки надані позивачем 28 серпня 2013 року (т. 1 а.с. 35-36). 07 вересня 2013 року відповідачем направлено на адресу позивача відповідь на заперечення, якою повідомлено про підтвердження висновків акту перевірки.

09 вересня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001201500 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 25 593,75 грн., з яких за основним платежем - 20 475,00 грн., за штрафними санкціями - 5118,75 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001211500 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 29 250,00 грн., з яких за основним платежем - 19 500,00 грн., за штрафними санкціями - 9 750,00 грн. (т. 1 а.с. 16, 17).

Судова колегія звертає увагу, що спірним питанням цієї справи є правомірність формування позивачем податкового кредиту та витрат у березні 2012 року, внаслідок відображення здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Киприда".

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до декларації з податку на додану вартість у березні 2012 року позивачем задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного періоду в сумі 12 978,00 грн., податковий кредит - 31620,00 грн., податкові зобов'язання - 44 598,00 грн. (т. 1 а.с. 62-64).

Згідно приписів пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (робіт, послуг).

Згідно даних податкової звітності позивача за наслідком відображення вчинення господарських операцій за наслідком вчинення господарських операцій із товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Киприда" (ІПН 378422805663) до складу податкового кредиту березня 2012 року позивачем включений податок в сумі 19500,00 грн. Податковий кредит сформований на підставі податкових накладних від 30 березня 2012 року № 16 (ПДВ в сумі 6000,00), №17 (ПДВ в сумі 6 960,00 грн.) та № 18 (ПДВ в сумі 6 540,00 грн.) (т. 1 а.с. 44, 51, 58).

Підпунктом 134.1.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Актом перевірки встановлено включення до складу витрат за березень 2012 року витрат, пов'язаних із здійсненням господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Киприда" в сумі 97 500,00 грн.

Склад витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток та порядок їх визнання встановлений статтею 138 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються з витрат операційної діяльності та інших витрат.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, що беруться для визначення об'єкту оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 статті 138, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142, 143 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України обов'язковим правилом для визнання витрат є наявність первинних документів, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В акті перевірки податковою інспекцією зазначено, що враховуючи те, що надані до перевірки документи не забезпечують підтвердження правильності та повноти відображення господарської операцій між позивачем та ТОВ "Компанія "Киприда" та враховуючи обставини, що встановлені в ході проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Компанія "Киприда", щодо відсутності об'єктів оподаткування в період з 1 січня 2012 року по 31 жовтня 2012 року та обставини, що встановлені вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька, приватне підприємство "Азовское торгово-транспортное агентство" є вигодонабувачем отриманих послуг, витрати та податковий кредит за наслідком відображення наведених операцій в податковому обліку сформовані підприємством безпідставно.

З аналізу положень підпунктів 198.6 та 198.3 статті 198, статті 138 Податкового кодексу України виходить, що виникнення у платника податку права на включення податку до податкового кредиту та формування витрат пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі за текстом Закон № 996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Правовідносини між приватним підприємством "Азовское торгово-транспортное агентство" та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Киприда" відбувалися на підставі договорів на надання послуг № 14-ДОН/202 від 1 березня 2012 року, № 15-ДОН/2012 від 12 березня 2012 року та №16-ДОН/2012 від 22 березня 2012 року (т.1 а.с. 40-41, 47-48, 54-55).

Наведені договори мають тотожний зміст та передбачають виконання ТОВ "Компанія "Киприда" на замовлення позивача операцій, необхідних для набору тексту електронних копій вантажно-митних декларацій форми МД-2, МД-3, МД-6 в період з 1 по 12 березня 2012 року, з 13 по 22 березня 2012 року, з 23 по 30 березня 2012 року та надання інформаційно-консультаційних послуг в області зовнішньоекономічної діяльності та митного оформлення.

Згідно пунктів 4.2 договорів фактом надання послуги вважається підписаний сторонами договору акт виконаних послуг.

На підтвердження виконання сторонами зобов'язань за цими договорами позивачем надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30 березня 2012 року № ОУ-16, № ОУ-17, № ОУ-18 (т. 1 а.с. 43, 50, 57).

Судова колегія звертає увагу, що ті ж самі документи досліджувалися податковою інспекцією в ході проведення перевірки.

Втім, як зазначено в акті перевірки, наведені документи не підтверджують фактичного відбуття господарських операцій, оскільки громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в ході розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчинені злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України, зазначили, що наведені документи були укладені з метою надання послуг тіньової економіки, а саме надання послуг по транзиту та обналічуванню коштів у березні 2012 року, про що зазначено у вироку Куйбишевського районного суду м. Донецька від 22 квітня 2013 року у справі № 2569/2654/13-к.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

У вироку Куйбишевського районного суду м. Донецька від 22 квітня 2013 року йдеться про те, що громадянином ОСОБА_7 в період з 18 червня 2012 року по 21 вересня 2012 року систематично здійснювалася незаконна діяльність, зокрема отримувалася грошові кошти на рахунки ТОВ "Карронада" та ТОВ "Компанія "Киприда" під виглядом оплати за надані роботи, товари, послуги.

Проте, судова колегія зазначає що наведений вирок не доводить порушення підприємством позивача вимог 138.1.2, 138.2, 138.8. статті 138, пункту 186.3 статті 186, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України внаслідок відображення в податковому обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість вчинення господарських операцій з придбання в ТОВ "Компанія "Киприда" послуг, оскільки жодного посилання на наведені операції наведений вирок не містить. Крім того, вирок, на який посилається апелянт у даній справі не є доказом недійсності укладених угод між позивачем та його контрагентами з огляду на те, що вони не встановили недійсності господарських договорів, вони свідчать лише про те, чи мали місце в момент створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності протиправні дії, ким вони вчинені, проте не встановлює наслідків цих дій. Тобто в силу формального складу злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального Кодексу України, ним не може охоплюватись подальша діяльність створеного (придбаного) суб'єкта підприємницької діяльності.

На підтвердження використання позивачем отриманих від ТОВ "Компанія "Киприда" послуг в господарській діяльності позивачем надані договори, акти виконаних робіт, податкові накладні згідно яких позивач в подальшому проводив митне оформлення на замовлення інших контрагентів (т. 1 а.с. 152-230, т. 2 а.с. 1-78).

Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 9 вересня 2013 року № 0001201500 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 25593,75 грн., та № 0001211500 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 29250,00 грн. прийняті відповідачем необґрунтовано та з порушенням вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі № 805/13922/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі № 805/13922/13-а - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 13 грудня 2013 року.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв