ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 824/1305/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Огородник А.П.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адмінсітративного суду від 24 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Вікнянського сільського споживчого товариства до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернівецькій області про скасування рішень про застосування фінансових санкцій , -
В С Т А Н О В И В :
У червні 2013 року Вікнянське сільське споживче товариство (Вікнянське ССТ) звернулось в суд з адміністративним позовом до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Чернівецькій області (РУ ДКВОСАНТВ ДПС України у Чернівецькій області) про скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 01 квітня 2013 року №240198 та №240197.
24 вересня 2013 року Чернівецький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
Сторони в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені завчасно і належним чином, а відтак судом апеляційної інстанції у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглянуто справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено те, що працівниками регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у Чернівецькій області 25 березня 2013 року проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, транспортування, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами кафе-магазину, розташованого в с. Погорилівка, Заставнівського району, Чернівецької області, де здійснює підприємницьку діяльність позивач.
За результатами перевірки встановлено, що позивач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій, про що складено акт №39/21/01707316 від 25 березня 2013 року.
На підставі зазначеного акту, регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у Чернівецькій області 01 квітня 2013 року прийняті рішення про застосування фінансових санкцій №240197, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 1700 грн. за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії та №240198, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 19552,46 грн. за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії.
Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач оскаржив їх до Чернівецького окружного адміністративного суду.
Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що вказані рішення відповідача прийняті не обґрунтовано, без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення, оскільки останнім днем дії ліцензій на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами є 01 лютого 2013 року, а не 31 січня 2013 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, судом першої інстанції встановлено наявність у Вікнянського ССТ ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами серії АГ №485803 та АГ №485319 дійсність яких встановлено з 01 лютого 2012 року по 01 лютого 2013 року.
Відповідно до ч. 21 ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" вiд 19 грудня 1995 року №481/95-ВР документом, що засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності здійснювати продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів протягом визначеного строку є ліцензія.
Статтею 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності у них ліцензій.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва торгівлі етиловим, коньячним, і плодовим спиртом, алкогольними напоями та тютюновим виробами" ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Так, відповідно до ч. 14 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності.
В свою чергу, Закон України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі етиловим, коньячним, і плодовим спиртом, алкогольними напоями тютюновими виробами" не визначає порядок обчислення строку (терміну) дії ліцензії.
Проте, відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює відповідні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів загальних засад права (аналогія права).
Так, згідно з ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Згідно з ч. 2 цієї статті, терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Згідно зі ст. 253 цього ж Кодексу, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно із статтями 254, 255 ЦК України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Тобто, наведені правові норми ведуть мову про строк та термін. Кожен із них мають своє значення, визначення у часі, перебіг та закінчення.
Як вбачається із положень ч. 14 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", ліцензія видається терміном на один рік. Відповідно до вище наведених правових норм, роками визначається строк. Таким чином, практичне застосування цієї статті має визначатися сукупно щодо початку перебігу строку та визначення терміну.
Зокрема, з аналізу зазначених норм слідує, що строк дії ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами починається з наступного дня після дати їх видачі, а закінчується датою, яка зазначена днем їх видачі, через один рік. В свою чергу, термін визначається вказівкою на календарну дату, тобто конкретний день, який чітко зазначений у ліцензії.
За таких обставин, враховуючи що ліцензії АГ №485803 та АГ №485319 діють з 01 лютого 2012 року до 01 лютого 2013 року, висновки відповідача про те, що Вікнянське ССТ 01 лютого 2013 року здійснювало роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій є помилковими, що в свою чергу спростовує висновок про порушення вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Також, судом першої інстанції встановлено те, що маючи намір провадити зазначені в ліцензіях види господарської діяльності після закінчення строку їх дії, позивач у порядку, встановленому Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", 31 січня 2013 року зареєстрував нові ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами терміном дії з 02 лютого 2013 року по 02 лютого 2014 року. Наведене, також підтверджує, що строк дії попередніх ліцензій закінчилися саме 01 лютого 2013 року, при чому, до 24 години цього дня.
Тобто, на час перевірки наявні у позивача ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами в установленому порядку призупинені чи анульовані не були.
Враховуючи викладене, 01 лютого 2013 року вказані ліцензії ще були чинні і надавали право позивачу здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, а доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернівецькій області, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адмінсітративного суду від 24 вересня 2013 року, - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Курко О. П.
Совгира Д. І.
Суд | Вінницький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2013 |
Оприлюднено | 20.11.2013 |
Номер документу | 35312448 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Матохнюк Д.Б.
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Огородник Анатолій Петрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Огородник Анатолій Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні