Справа № 815/7426/13-а
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого по справі судді Бжассо Н.В.
за участю секретаря Музика А.О., Музики І.О.
сторін:
представника позивача Іванової І.С. (за довіреністю)
представника відповідача Трусова А.С. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБЛЬ-Б» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання дій неправомірними, скасування наказу
ВСТАНОВИВ:
До суду з адміністративним позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ДУБЛЬ-Б» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - ДПІ у Київському районі м. Одеси) про визнання дій державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси щодо призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДУБЛЬ-Б» з питань дотримання податкового законодавства в частині правильності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Дана-Даблью» за період з 01.11.2010 р. по 31.01.2011 р., визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» №202-п від 12.08.2013р.; визнання протиправними дій ДПІ у Київському районі м. Одеси з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДУБЛЬ-Б» з питань дотримання податкового законодавства в частині правильності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Дана-Даблью» за період з 01.11.2010 р. по 31.01.2011 р. та складення акту «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДУБЛЬ-Б» з питання правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Дана-Даблью» за період з 01.11.2010р. по 31.01.2011р.» від 15.08.2013р. №209/22-01/31976610.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ДУБЛЬ-Б» з питань дотримання податкового законодавства в частині правильності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Дана-Даблью» за період з 01.11.2010р. по 31.01.2011р. була призначена та проведена незаконно, викладені в акті відомості та дані не відповідають дійсності, висновки акту є незаконними, наказ «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» № 202-п від 12.08.2013р., на думку позивача є такий, що був прийнятий з порушенням вимог Конституції України та Податкового кодексу України, а тому має бути визнаний протиправним та скасований, а дії відповідача з призначення, проведення перевірки та складання акта перевірки мають бути визнані протиправними.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ДУБЛЬ-Б» у повному обсязі, зазначивши, що наказ на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 12.08.2013 року №202-п є законним та скасуванню не підлягає, оскільки винесений податковим органом відповідно до вимог податкового законодавства. Разом з цим, відповідач зазначив, що у ДПІ у Київському районі були наявні підстави, визначені Податковим кодексом України для проведення перевірки, оскільки наказ на проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки були надіслані на адресу підприємства поштовим зв'язком завчасно.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, проаналізувавши обставини якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач зареєстрований виконавчим комітетом Одеської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 29.04.2002р. № 1 556 120 0000 014254 (аркуш справи 12).
Згідно довідки про взяття платника податків на облік, 13.05.2002 р. за № 4523 позивача було взято на облік у ДПІ у Київському районі м. Одеси, що підтверджується довідкою за формою № 4-ОПП (аркуш справи 33).
14.05.2002 року, позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 22454073, НБ № 163154 (аркуш справи 34).
Статутом TOB «Дубль-Б» перереєстрованого 13.05.2002 р., реєстраційний № 4523 передбачено, що метою створення підприємства є одержання прибутку шляхом виконання робіт і надання послуг підприємствам, організаціям і населенню, виробництва товарів народного споживання та товарів виробничого призначення (аркуші справи 14-31).
Судом встановлено, що 19.08.2013 р. ТОВ «ДУБЛЬ-Б» отримало повідомлення ДПІ у Київському районі м. Одеси № 62 від 12.08.2013 р. про проведення на підставі пп.78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України з 15.08.2013 р. позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства в частині правильності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Дана-Даблью» за період з 01.11.2010 р. по 31.01.2011 р.(аркуші справи 35, 36).
Не погоджуючись із проведенням перевірки, 20.08.2013р. ТОВ «ДУБЛЬ-Б» подало до ДПІ у Київському районі заяву, в якій заперечувало проти проведення перевірки, у зв'язку з тим, що в порушення норми п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України разом з повідомленням не було надано копії наказу про проведення перевірки. Крім цього, були відсутні підстави для проведення позапланової перевірки, передбачені пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, оскільки жодних письмових запитів про надання пояснень та документів на адресу ТОВ «ДУБЛЬ-Б» не надходило.
З матеріалів справи вбачається, що 16.09.2013 р. на адресу ТОВ «ДУБЛЬ-Б» надійшов наказ ДПІ у Київському районі м. Одеси «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 12.08.2013р. №202-п та акт «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДУБЛЬ-Б» з питання правомірності формування податкових зобов'язань та податкового і кредиту на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Дана-Даблью» за період з 01.11.2010 р. по 31.01.2011 р.» від 15.08.2013 р. за № 209/22-01 /31976610 (аркуші справи 38, 39, 40-44).
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України наказ про проведення позапланової перевірки приймається лише за наявності обставин, передбачених ст.78 Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що в оскаржуваному наказі зазначено проведення перевірки з підстав, передбачених пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідно до якого документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
В акті від 15.08.2013 р. вказується, що для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарським відносинам з ПП «Дана-Даблью» надіслано запит № 24459/1-/22-34 від 28.12.2012 р. щодо надання інформації та її документального підтвердження фінансово-господарських відносини з даним контрагентом. Станом на дату проведення перевірки документи на перевірку не надані.
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що ні в грудні 2012 року, ні в 2013 році на адресу ТОВ «ДУБЛЬ-Б» не надходило жодних письмових запитів, в тому числі запиту № 24459/1-/22-34 від 28.12.2012 р., про надання пояснень щодо господарських відносин з ПП «Дана-Даблью» за період з 01.11.2010 р. по 31.01.2011 р. та документів в їх підтвердження. Письмовим запитом № 1220/15-02/ від 20.01.2012р., яке ТОВ «ДУБЛЬ-Б» отримало 28.01.2012р., відповідач просив надати завірені копії документів по взаємовідносинам, зокрема, з ПП «Дана-Даблью» за листопад - грудень 2010 року.
10.02.2012р. листом № 9/02 від 09.02.2012р. ТОВ «ДУБЛЬ-Б» надало відповідачу копії запитуваних документів на 62 аркушах, в тому числі документи по взаємовідносинам з ПП «Дана-Даблью» за листопад - грудень 2010 року. Будь-яких інших письмових запитів, як зазначив представник позивача, в тому числі про надання додаткових документів щодо господарських відносин з ПП «Дана-Даблью» за листопад - грудень 2010р. та документів за січень 2011 року, від відповідача на адресу ТОВ «Дубль-Б» не надходило.
У зв'язку із наведеним, суд дійшов висновку, що підстав для прийняття наказу «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 12.08.2013р. № 202-п,передбачених п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, не було, а дії ДПІ у Київському районі м. Одеси з призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДУБЛЬ-Б» з позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства в частині правильності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Дана-Даблью» за період з 01.11.2010 р. по 31.01.2011 р. являються протиправними, підстав для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки з матеріалів справи не вбачається.
Стосовно вимоги позивача, щодо визнання протиправними дій ДПІ у Київському районі м. Одеси з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДУБЛЬ-Б» з питань дотримання податкового законодавства в частині правильності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Дана-Даблью» за період з 01.11.2010 р. по 31.01.2011 р. та складення акту «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДУБЛЬ-Б» з питання правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Дана-Даблью» за період з 01.11.2010р. по 31.01.2011р.» №209/22-01/31976610 від 15.08.2013р. судом встановлено наступне.
Згідно зі ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Згідно статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання таких умов надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Відповідно до абз. 2 п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України передбачені особливі умови проведення позапланової перевірки, а саме: право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Судом встановлено, що копія наказу «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 12.08.2013р. № 202-п позивачу, в порушення норм податкового законодавства, під розписку не вручалась.
У судовому засіданні представник позивача зазначив, що ТОВ «ДУБЛЬ-Б» отримало рекомендованим листом лише письмове повідомлення № 62 від 12.08.2013р. про дату початку та місце проведення перевірки, без копії наказу ДПІ у Київському районі м. Одеси «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 12.08.2013р. №202-п.
З матеріалів справи, а саме відбитку поштовою штемпеля на конверті вбачається, що вказане повідомлення було надіслано на адресу ТОВ «ДУБЛЬ-Б» 14.08.2013р., та отримано позивачем 19.08.2013р.
Наступного дня, 20.08.2013р. ТОВ «ДУБЛЬ-Б» подало до ДПІ в Київському районі м. Одеси заяву, в якій зазначило, що заперечує проти проведення перевірки.
Копію наказу ДПІ у Київському районі м. Одеси «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 12.08.2013р. № 202-п ТОВ «ДУБЛЬ-Б» отримало лише 16.09.2013р. поштою разом з актом «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДУБЛЬ-Б» з питання правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Дана-Даблью» за період з 01.11.2010 р. по 31.01.2011р.» від 15.08.2013р. №209/22- 01/31976610.
Слід зазначити, що хоча законодавчо не визначено за який час суб'єкт господарювання повинен бути повідомлений про початок проведення перевірки, разом з тим, суд вважає, що зміст норми ст. 79 Податкового кодексу України спрямований не на дотримання певної формальності, а на дотримання права суб'єкта господарювання на прийняття участі у проведенні перевірки, або, щонайменше права подавати пояснення чи документи з приводу її проведення та виходячи з цього час, який повинен пройти з дня видання наказу про проведення перевірки до дати її початку повинен бути не менш ніж час, необхідний для доставляння рекомендованого листа з повідомленням, встановлений Наказом Українського Державного підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» від 12 травня 2006 року № 211 «Про затвердження та введення в дію Порядку пересилання поштових відправлень».
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем, не було завчасно повідомлено позивача про проведення перевірки, а копію наказу «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 12.08.2013р. № 202-п отримало лише 16.09.2013р. поштою разом з актом «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДУБЛЬ-Б» з питання правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Дана-Даблью». Отже, ДПІ у Київському районі м. Одеси при проведенні перевірки порушило вимоги ст. 79 Податкового кодексу України щодо надіслання позивачу наказу про проведення перевірки, оскільки наказ був спрямований на адресу позивача не завчасно.
Із врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що приписи діючого податкового законодавства визначають виключні умови проведення невиїзної документальної перевірки, - фактичне отримання платником податків наказу та повідомлення на перевірку засобами поштового зв'язку, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, яке повертається на адресу податкового органу або розписка платника про особисте отримання наказу та повідомлення.
Посилання представника відповідача на те, що податковий орган не зобов'язаний починати проведення невиїзної документальної перевірки лише після отримання поштового повідомлення про вручення платнику податків наказу на проведення перевірки та повідомлення суд вважає безпідставним, оскільки приписи п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України чітко визначають умови проведення документальної позапланової невиїзної перевірки посадовими особами органу державної податкової служби, зокрема, надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення наказу та повідомлення на проведення перевірки.
15.08.2013 року, ДПІ у Київському районі м. Одеси була проведена позапланова документальна перевірка, за результатами якої було складено акт «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДУБЛЬ-Б» з питання правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Дана-Даблью» за період з 01.11.2010р. по 31.01.2011р.» від 15.08.2013р. №209/22- 0131976610.
Як вбачається з акту перевірки від 15.08.2013р. №209/22- 0131976610, під час проведення перевірки були використані акти, складені ДПІ у Приморському районі м. Одеси, від 08.04.2011р. № 615/23-5/37351889, від 08.03.2011р. №263/23-5/37351889, від 26.04.2011р. №2489/23-5/373551889 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Дана-Даблью» за період березень-листопад 2010 р., за грудень 2010 р., за січень 2011 року.
Згідно вказаних актів, на момент проведення перевірки місцезнаходження ПП «Дана- Даблью» не встановлено. Відповідно до службової записки від 03.03.2011р . №1135/26-53 ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси місцезнаходження підприємства не встановлено. У ПП «Дана-Даблью» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, тому згідно пунктів 1 та 5 ст.203, частин 1 та 2 ст.215, 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами за період листопад - грудень 2010р., січень 2011р. мають ознаки нікчемності.
У зв'язку з чим, податковим органом зроблено висновок, про укладення угод без мети настання реальних наслідків та неможливість придбання товарів у ПП «Дана-Даблью».
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що має усі необхідні первинні бухгалтерські документи, які підтверджують проведення фінансово-господарських операцій з ПП «Дана-Даблью», крім того, документи за листопад-грудень 2010р. були надані відповідачу, а за січень 2011р. не запитувались взагалі.
Зазначаючи, що договори з ПП «Дана-Даблью» були укладені без мети настання реальних наслідків, тобто є фіктивними (ст.234 Цивільного кодексу України), податковий орган одночасно стверджує, що договори з ПП «Дана-Даблью» є удаваними (ст.235 Цивільного кодексу України).
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Надаючи оцінку посиланням відповідача на положення Цивільного кодексу України з приводу нікчемності угод укладених з контрагентом позивача ПП «ДАНА-ДАБЛЬЮ» слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Разом з тим, цією нормою прямо не встановлена недійсність (нікчемність) угод, які не відповідають вищевказаним вимогам, у зв'язку з чим така угода не є нікчемною, а є оспорюваним правочином.
Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена Законом або якщо він невизнаний судом недійсним.
Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного кодексу України, згідно з якою правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Однак нікчемність такого правочину відповідачем не доведена, а саме, до суду не надано судового рішення, яким засвідчено вину хоча б однієї із сторін цього правочину.
В свою чергу, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, згідно з положеннями ст. 234 Цивільного кодексу України є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.
Таким чином, посилання на недійсність правочину, відповідно до вимог чинного законодавства можливе лише у разі визнання відповідного правочину недійсним у судовому порядку, а посилання на нікчемність правочину - у разі прямого припису законодавства про нікчемність правочину за умови існування конкретних дефектів таких правочинів.
Судом встановлено, що жодного вироку чи рішення суду, який встановлював би, що договори з «Дана-Даблью» укладені ТОВ «ДУБЛЬ-Б» з метою порушити публічний порядок, немає, договори в судовому порядку недійсними не визнавалися.
У судовому засіданні представник позивача зазначив, що ТОВ «ДУБЛЬ-Б» не мало наміру укладати з ПП «Дана-Даблью» фіктивний чи удаваний договір, або договір, що порушує публічний порядок.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову, не надав доказів правомірності своїх дій щодо проведення перевірки позивача та правомірності складання акту «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДУБЛЬ-Б» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Дана-Даблью» за період з 01.11.2010 р. по 31.01.2011 р.» від 15.08.2013 р. за № 209/22-01/31976610, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «ДУБЛЬ-Б» є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, підтверджені доказами, та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9,11, 70, 71, 86, 159-164 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБЛЬ-Б» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання дій неправомірними, скасування наказу.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області з призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДУБЛЬ-Б» з позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства в частині правильності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Дана-Даблъю» за період з 01.11.2010 року по 31.01.2011 року.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 12.08.2013 р. №202-п.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДУБЛЬ-Б» з позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства в частині правильності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Дана-Даблъю» за період з 01.11.2010 року по 31.01.2011 року та складання акту «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДУБЛЬ-Б» (код ЄДРПОУ 31976619) з питання правомірності формування податкових забов'язань та податкового кредиту на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Дана-Даблъю» код 37351889 за період з 01.11.2010р. по 31.01.2011р.» від 15.08.2013р. №209/22-01/31976610.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Н.В.Бжассо
Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБЛЬ-Б» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання дій неправомірними, скасування наказу.
15 листопада 2013 року.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2013 |
Оприлюднено | 20.11.2013 |
Номер документу | 35314818 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Бжассо Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні