Постанова

від 13.11.2013 по справі 910/10278/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2013 р. Справа№ 910/10278/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача: Синчанський С.О. - адвокат, посвідчення № 4225

від 26.10.2010р.

від відповідача 1: не з'явились

від відповідача 2: Книш М.Б. - дов. № 4650/02-12 від 21.06.2012р.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» на рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2013р. (повний текст підписано 19.08.2013р.)

у справі № 910/10278/13 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Літа»

до Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат

«Відрадний» (відповідач - 1)

Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія

«Київміськбуд» (відповідач - 2)

про стягнення 449 480, 77 грн.

В судовому засіданні 13.11.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В травні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Літа» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат «Відрадний» та Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про солідарне стягнення 449 480, 77 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем - 1 своїх зобов'язань за договором підряду № 16-06 від 16.06.2009р. щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт та невиконання відповідачем - 2 своїх зобов'язань за договором поруки № 101001/1/1 від 01.10.2010р., укладеного між сторонами з метою забезпечення виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором підряду, а тому просив стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 заборгованість у розмірі 381 283, 84 грн., 25 697, 49 грн. 3% річних, 13 033, 90 грн. інфляційних втрат, 29 468, 54 грн. пені, а також 8 989, 61 грн. судового збору та 15 000, 00 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.08.2013р. у справі № 910/10278/13 в позові до Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат «Відрадний» відмовлено повністю.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Літа» заборгованість за договором поруки № 101001/1/1 від 01.10.2010р. в розмірі 449 480, 77 грн., судовий збір у розмірі 8 989, 61 грн. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 15 000, 00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач - 2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та припинити провадження по справі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку апелянта, основне зобов'язання за договором підряду № 16-06 від 16.06.2009р. є припиненим у відповідності до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно припиненим є і зобов'язання відповідача - 2 як поручителя за договором поруки № 101001/1/1 від 01.10.2010р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013р. для розгляду справи № 910/10278/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Зеленін В.О., Синиця О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 02.10.2013р.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заперечував проти доводів відповідача - 2, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Подане представником відповідача - 2 клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 910/16915/13 за позовом ПАТ «ХК «Київміськбуд» до ТОВ «Літа» про визнання поруки припиненою, не підлягає задоволенню, оскільки дослідження обставин щодо припинення договору поруки підлягають оцінці в межах даного позову про виконання зобов'язань за цим договором, а не в межах іншої справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 23.04.2013р. у справі № 5011-33/15211-2012.

04.10.2013р. від представника позивача надійшли заперечення щодо вищезазначеного клопотання відповідача - 2, а 22.10.2013р. від відповідача - 1 надійшли пояснення, в яких останній просив розгляд справи проводити за відсутності його представника.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013р., у зв'язку з перебуванням судді Синиці О.Ф. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді -Зеленін В.О., Остапенко О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.

28.10.2013р. від представника позивача надійшли пояснення щодо суми основного боргу з долученням відповідних документів.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013р., у зв'язку з перебуванням судді Остапенка О.М, у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді -Зеленін В.О., Синиця О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався, останній раз на 13.11.2013р.

Представник відповідача - 2 в судовому засіданні апеляційної інстанції 13.11.2013р. підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та припинити провадження по справі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 13.11.2013р. заперечував проти доводів відповідача - 2, викладених в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача - 1 в судове засідання апеляційної інстанції 13.11.2013р. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Оскільки явка в судове засідання представника відповідача - 1 обов'язковою не визнавалась, зважаючи на клопотання відповідача - 1 про розгляд справи за відсутності його представника, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача - 1 за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 16.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Літа» (позивач, субпідрядник за договором) та Відкритим акціонерним товариством «Домобудівний комбінат «Відрадний» (відповідач - 1, генпідрядник за договором) укладено договір підряду № 16-06, відповідно до п. 1.1. якого субпідрядник зобов'язується виконати на об'єкті (будівництво житлового будинку по вул. Козацькій, 112-114 в Голосіївському районі м. Києва) за завданням генпідрядника роботи в об'ємах згідно до переданої затвердженої проектно-кошторисної документації у строки, які встановлені цим договором, а генпідрядник зобов'язується надати будівельну готовність об'єкта, прийняти і оплатити виконані роботи на умовах та в строки, які обумовлені цим договором.

Згідно п. 2.2. договору закінчення робіт оформлюється двостороннім актом.

Договірна ціна робіт за договором, що виконуються субпідрядником за замовленням генпідрядника по об'єкту, буде визначена після передачі генпідрядником комплектної проектної документації і направлена додатковими угодами (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних генпідрядником актів приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3, які подає субпідрядник не пізніше 25числа звітного місяця, а генпідрядник розглядає і підписує їх протягом 5 днів з дати отримання.

Пунктом 4.4. договору (в редакції додаткової угоди № 16-06/1/Д/В від 22.06.2010р.) сторони погодили, що генпідрядник розраховується з субпідрядником за виконані роботи, з урахуванням авансових платежів (за їх наявності), в 15-денний термін після підписання акту про прийняття виконаних робіт шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника.

Допускається розрахунок за виконані роботи у вексельній формі, що полягає у видачі генпідрядником субпідряднику простих векселів на суму, що дорівнює заборгованості (у повному обсязі або частково) за договором, зі строком платежу вказаному у векселі.

Видача векселя зменшує або, відповідно, взагалі припиняє грошові зобов'язання генпідрядника (в повному обсязі або частково) по цьому договору, на номінальну суму виданих відповідно до цього договору векселів.

Додаткова угода є невід'ємною частиною договору та набирає чинності з моменту її підписання сторонами.

Одним із пунктів 9.4. договору підряду передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання генпідрядником п. п. 4.2., 4.3., 4.4. договору він сплачує субпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми платежу за кожний день прострочення.

Цей договір, згідно п. 11.2., набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе по договору зобов'язань.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначав, що виконані ним за період дії договору роботи є частково неоплаченими відповідачем - 1, а саме за період з серпня 2010р. по грудень 2010р. на суму 381 283, 84 грн.

Колегією суддів встановлено, що по договору підряду № 16-06 від 16.06.2009р. станом на серпень 2010р. позивачем виконано роботи на загальну суму 2 263 005, 06 грн. (з урахуванням перезаліку коштів між заказами в розмірі 34 390, 14 грн.), що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за листопад 2009р. на суму 326 143, 20 грн., за грудень 2009р. на суму 270 670, 80 грн., за січень 2010р. на суму 134 990, 40 грн., за лютий 2010р. на суму 204 270, 00 грн., за березень 2010р. на суму 324 788, 40 грн., за квітень 2010р. на суму 448 036, 80 грн., за травень 2010р. на суму 226 298, 40 грн., за червень 2010р. на суму 180 094, 80 грн., за липень 2010р. на суму 182 102, 40 грн. та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи), а відповідачем - 1 оплачено виконані згідно зазначених актів роботи лише на суму 1 877 055, 50 грн. (з урахуванням простого векселю серії АА № 1311478 на суму 900 000, 00 грн. та перезаліків коштів), що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, у зв'язку з чим станом на серпень 2010р. неоплаченими були роботи на суму 385 949, 56 грн.

За період з серпня 2010р. по грудень 2010р. позивачем було виконано роботи на суму 596 686, 15 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за серпень 2010р. на суму 155 660, 40 грн., за вересень 2010р. на суму 306 192, 07 грн., за жовтень 2010р. на суму 48 128, 40 грн., за грудень 2010р. на суму 7 498, 24 грн., за грудень 2010р. на суму 2 887, 20 грн. та за грудень 2010р. на суму 76 319, 84 грн.

При цьому колегія суддів зазначає, що в акті виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за жовтень 2010р. підсумкова сума в розмірі 48 128, 40 грн. є арифметично невірною і складає 48 310, 42 грн., що підтверджується також довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2010р. (форми КБ-3) на суму 48 310, 42 грн. (а. с. 142, т. 2).

Таким чином, за період з серпня 2010р. по грудень 2010р. позивачем було виконано роботи на суму 596 868, 17 грн.

Вказані акти за формою КБ-2в та довідки форми КБ-3 за період з серпня 2010р. по грудень 2010р. включно були підписані уповноваженими представниками позивача, відповідача - 1 та відповідача 2 та скріплені печатками підприємств.

З серпня 2010р. по грудень 2010р. в погашення заборгованості в розмірі 385 949, 56 грн., яка існувала станом на серпень 2010р., та за виконанні позивачем роботи за період з серпня 2010р. по грудень 2010р. включно відповідачем - 1 було сплачено 601 533, 89 грн. (з урахуванням перезаліків коштів).

З вищенаведеного вбачається, що з початку дії договору № 16-06 від 16.06.2009р. по грудень 2010р. включно позивачем було виконано, а відповідачем - 1 прийнято роботи на загальну суму 2 859 873, 23 грн. (з урахуванням перезаліку коштів між заказами в розмірі 34 390, 14 грн.) без будь-яких зауважень щодо обсягів, якості чи інших умов договору.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови договору, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором підряду № 16-06 від 16.06.2009р.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача - 1 претензій та повідомлень про порушення підрядником умов договору.

Однак, відповідачем - 1 оплачено виконані та прийняті роботи лише на суму 2 478 589, 39 грн. (з урахуванням простого векселю серії АА № 1311478 на суму 900 000, 00 грн. та перезаліків коштів), у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість за виконані позивачем згідно договору підряду № 16-06 від 16.06.2009р. роботи в розмірі 381 283, 84 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного договору № 16-06 від 16.06.2009р. вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частинами 1, 2 ст. 854 Цивільного кодексу України унормовано, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 4.4. договору підряду сторони погодили, що генпідрядник розраховується з субпідрядником за виконані роботи, з урахуванням авансових платежів (за їх наявності), в 15-денний термін після підписання акту про прийняття виконаних робіт шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника.

Таким чином, враховуючи, що акт виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за серпень 2010р. був підписаний 25.08.2010р., строк виконання грошового зобов'язання по оплаті за даним актом настав 09.09.2010р, за актом за вересень 2010р. від 22.09.2010р. - 07.10.2010р., за жовтень 2010р. від 29.10.2010р. - 15.11.2010р., за трьома актами за грудень 2010р. від 31.12.2010р. - 17.01.2011р.

Крім того, у зв'язку з простроченням зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, позивачем заявлено вимоги про стягнення 29 468, 54 грн. пені, 25 697, 49 грн. 3% річних, 13 033, 90 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до одного із пунктів 9.4. договору за невиконання чи неналежне виконання генпідрядником п. п. 4.2., 4.3., 4.4. договору він сплачує субпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми платежу за кожний день прострочення.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, як це передбачено статтею 218 Господарського кодексу України.

Частиною 2 ст. 217 Господарського кодексу України визначено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як зазначено в статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частинами 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, нарахованої за період з 17.01.2011р. по 17.07.2011р. на суму боргу 381 283, 84 грн., та розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за період з 17.01.2011р. по 15.05.2013р. на суму боргу 381 283, 84 грн., погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення 29 468, 54 грн. пені, 25 697, 49 грн. 3% річних та 13 033, 90 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем - 2 не заявлялось про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог в частині стягнення пені, а тому посилання апелянта на положення ст. 258 ЦК України в цій частині не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією до уваги.

При цьому, під час розгляду справи було встановлено, що ухвалою від 12.04.2011р. господарського суду міста Києва в справі № 15/132-Б порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат «Відрадний», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника на весь час провадження справи про банкрутство у відповідності до ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зупинено виконання боржником грошових зобов'язань, строк виконання яких настав до введення мораторію і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

26.07.2011р. в Газеті «Урядовий кур'єр» № 134 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство боржника із зазначенням про те, що вимоги кредиторів приймаються протягом 30 днів з дня опублікування цього оголошення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній, на дату порушення справи про банкрутство) кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи, що у позивача вимоги до відповідача - 1 виникли до порушення провадження у справі № 15/132-Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат «Відрадний», колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про сплату заборгованості є конкурсними.

Відповідно до ч. 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на дату порушення справи про банкрутство) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача у встановлений ч. 1 ст. 14 Закону термін з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство.

Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Оскільки, позивач не звернувся у встановлений ч. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» термін з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника - Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат «Відрадний» у справі про банкрутство, то вимога позивача про стягнення з відповідача - 1 боргу в сумі 449 480,77 грн. є погашеною.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Враховуючи, що зобов'язання відповідача - 1 перед позивачем є припиненими з підстав, встановлених ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», колегія судді погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог позивача до відповідача - 1.

При цьому, судом встановлено, що 01.10.2010р. між Акціонерним товариством холдингова компанія «Київміськбуд», яке в подальшому було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» (відповідач - 2, поручитель за договором), Товариством з обмеженою відповідальністю «Літа» (позивач, кредитор за договором) та Відкритим акціонерним товариством «Домобудівний комбінат «Відрадний» (відповідач - 1, боржник за договором) укладено договір поруки № 101001/1/1, відповідно до 1.1. якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань боржника, що виникли за договором № 16-06 від 16.06.2009р. (надалі - основний договір), який був укладений між кредитором (в основному договорі «підрядник») та боржником (в основному договорі «замовник») на суму 734 984, 92 грн., у тому числі ПДВ 20% - 122 497, 49 грн.

Згідно п. 3.1. договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов'язання, зазначеного в п. 4 цього договору.

Пунктом 4.1. договору поруки сторони погодили, що поручитель відповідачє перед кредитором за виконання зобов'язання боржником, згідно основного договору в сумі, що дорівнює 734 984, 92 грн., у тому числі ПДВ 20% - 122 497, 49 грн. Підтвердженням зобов'язань є акт звірки розрахунків між боржником та кредитором.

Відповідно до п. 5.1.1. договору поруки поручитель зобов'язаний при порушенні боржником зобов'язань перед кредитором за основним договором, виконати за боржника зобов'язання за договором поруки.

Згідно п. 5.4.1. договору поруки у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором, кредитор (позивач) має право у триденний строк звернутися до поручителя (відповідача - 2) з вимогою про виконання таких зобов'язань.

Цей договір, згідно п. 7.1., набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами зобов'язань, окрім випадків визначених в ст. 559 Цивільного кодексу України.

У зв'язку з невиконанням боржником - ВАТ «Домобудівний комбінат «Відрадний» взятих на себе зобов'язань за договором підряду № 16-06 від 16.06.2009р. щодо повної оплати вартості виконаних робіт, позивач звертався до відповідача - 2, як до поручителя згідно договору поруки № 101001/1/1 від 01.10.2010р., з вимогами вих. № 110118/1 від 18.01.2011р. та вих. № 110301/11 від 01.03.2011р. про погашення заборгованості, які отримані відповідачем - 2 та залишені без задоволення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 2 ст. 555 Цивільного кодексу України поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем - 2 після отримання вимог позивача не виконано зобов'язання, забезпечене порукою, та не висунуто будь-яких заперечень проти вимог позивача. У матеріалах справи також відсутні докази того, що боржником за договором підряду погашено борг, а з акту звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем - 1 за період з 01.01.2009р. по 31.03.2013р. (а. с. 111, т. 2), який підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками підприємств, відповідачем - 1 визнано заборгованість по договору підряду № 16-06 від 16.06.2009р. в розмірі 381 283, 84 грн., що згідно п. 4.1. договору поруки № 101001/1/1 від 01.10.2010р. є підтвердженням зобов'язань.

Частиною 2 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Отже, дія ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до якої вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, не поширюється на зобов'язання майнового поручителя боржника, оскільки у даній справі майновий поручитель несе солідарну відповідальність, настання якої не пов'язується із заявленням кредитором вимоги до основного боржника у банкрутній справі.

Згідно пункту 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 24.11.2011р. № 01-06/1642/2011 «Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 N 01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» порушення справи про банкрутство боржника та пропущення кредитором строку заявлення вимог до нього у цій справі не позбавляє кредитора права вимоги до майнового поручителя боржника як солідарного боржника, а останнього не звільняє від виконання взятих на себе зобов'язань перед кредитором.

Таким чином, порушення справи про банкрутство боржника та пропущення кредитором строку заявлення вимог до нього у банкрутній справі не позбавляє кредитора права вимоги до майнового поручителя боржника як солідарного боржника, а останнього не звільняє від виконання взятих на себе зобов'язань перед кредитором. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.10.2011р. у справі № 10/1946.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача до відповідача - 2, як майнового поручителя боржника - ВАТ «Домобудівний комбінат «Відрадний», про стягнення 381 283, 84 грн. заборгованості, 29 468, 54 грн. пені, 13 033, 90 грн. інфляційних втрат та 25 697, 49 грн. 3% річних, а всього 449480,77 грн. є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем - 2 не спростованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача - 2 щодо припинення договору поруки у зв'язку з тим, що позивач не скористався своїм правом на звернення до суду протягом строку, передбаченого законодавством, не заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за період з серпня 2010р. по грудень 2010р. включно підписані позивачем, відповідачем - 1, відповідачем - 2, а п. 4.4. договору підряду № 16-06 від 16.06.2009р. встановлено 15-денний термін щодо оплати виконаних робіт після підписання зазначених актів, тобто встановлено строк виконання основного зобов'язання.

Оскільки акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010р. за формою КБ-2в підписаний 25.08.2010р., за вересень 2010р. за формою КБ-2в підписаний 22.09.2010р., за жовтень 2010р. за формою КБ-2в підписаний 29.10.2010р., за грудень 2010р. за формою КБ-2в підписані 31.12.2010р., строк виконання основного зобов'язання, з урахуванням терміну в 15 днів згідно п. 4.4. договору підряду № 16-069 від 16.06.2009р., настав щодо оплати робіт по кожному з актів 09.09.2010р., 07.10.2010р., 15.11.2010р. та 17.01.2011р. відповідно.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Оскільки договором поруки № 101001/1/1 від 01.10.2010р. не встановлено дату, до якої він діє, а п. 7.1. передбачено його дію до виконання сторонами зобов'язань, окрім випадків визначених в ст. 559 ЦК України, тому у відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України в даному випадку договір поруки припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, звертаючись до відповідача - 2 з вимогами вих. № 110118/1 від 18.01.2011р. та вих. № 110301/11 від 01.03.2011р. про погашення заборгованості, які отримані відповідачем - 2, що підтверджується відмітками останнього на вимогах, а саме № 275/0/1-11 від 18.01.2011р. та № 1610/0/1-11 від 01.03.2011р., не пропустив шестимісячний строк, передбачений ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, на пред'явлення вимоги до поручителя.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача - 1 та відповідача - 2 витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, в розмірі 15 000, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між позивачем та адвокатом Синчанським С.О. підтверджуються угодою № 130513 від 13.05.2013р. про надання правової допомоги, згідно свідоцтва № 4225 від 26.10.2010р. адвокат Синчанський С.О. має право на заняття адвокатською діяльністю.

На виконання умов вказаного договору, позивачем перераховано адвокату Синчанському С.О. 15 000, 00 грн. в якості оплати за послуги адвоката згідно договору про надання правової допомоги від 13.05.2013р. № 130513, що підтверджується видатковим касовим ордером, оригінал якого наявний в матеріалах справи (а. с. 38, т. 1).

Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, на рахунок якого здійснено оплату, наявність доказів фактичного перерахування коштів на підставі договору, враховуючи рекомендації, викладені в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 29.08.2013р. № 01-06/1238/2013 та враховуючи рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013р. № 6-рп/2013, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про кваліфікацію зазначених позивачем 15 000, 00 грн. судових витрат в якості витрат на оплату послуг адвоката в розумінні ст. 44 ГПК України.

Оскільки в задоволенні позову до відповідача - 1 судом першої інстанції відмовлено, а позов задоволено повністю щодо відповідача - 2, відповідно витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 15 000, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача - 2.

При цьому підстав для припинення провадження у справі колегія суддів не вбачає.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 12.08.2013р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» на рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2013р. у справі № 910/10278/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2013р. у справі № 910/10278/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/10278/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 19.11.2013р.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця