Рішення

від 12.11.2013 по справі 7/193

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/193 12.11.13 За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Святошин»

про стягнення 193 951,28 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Кучкова Ю.В.- довіреність б/н від 13.06.2013 року;

від відповідача: Навак Р.В. - довіреність б/н від 23.10.2013 року; Серьогін С.Ю. - довіреність від 23.10.2013 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулась в Господарський суд м. Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Святошин» про стягнення 193 951,28 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості спожитої теплової енергії у гарячій воді згідно умов Договору № 1410210 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.06.1999 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 164 243,22 грн. - основного боргу, 26 044,07 грн. - інфляційних втрат, 3 663,98 грн. - 3% річних, 1 939,51 грн. - витрат із сплати державного мита, 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2009 року порушено провадження у справі № 7/193 за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Святошин" про стягнення 193 951,28 грн. та призначено розгляд справи на 16.04.2009 року.

15.04.2009 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

16.04.2009 року у судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 14.05.2009 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2009 року зупинено провадження у справі № 7/193 до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131.

14.08.2013 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі № 7/193.

Ухвалою суду від 30.08.2013 року поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.09.2013 року.

23.09.2013 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про зміну найменування позивача з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на Публічне акціонерне товариство "Київенерго".

24.09.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

24.09.2013 року представник позивача підтримав, подану через відділ діловодства суду, заяву про зміну найменування позивача.

Судом встановлено, що зміна найменування позивача з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на Публічне акціонерне товариство "Київенерго" підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин суд вважає за необхідне замінити позивача з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на Публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, судом відкладено розгляд справи на 29.10.2013 року.

29.10.2013 року представники сторін у судове засідання з'явилися.

29.10.2013 року представник відповідача у судовому засіданні подав заяву про продовження строку розгляду спору на 15 днів, яку судом задоволено.

В судовому засіданні 29.10.2013 року оголошено перерву до 12.11.2013 року.

11.11.2013 року через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні 12.11.2013 року позовні вимоги підтримав в частині стягнення інфляційних втрат і 3% річних, зазначив що основний борг було сплачено відповідачем.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.11.2013 року позовні вимоги не визнав просив суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 13.11.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.06.1999 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Київенерго», далі по тексту - позивач, енергопостачальна організація) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Святошин» (далі по тексту - відповідач, абонент) укладено Договір № 1410210 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.1999 року (п. 8.1. Договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.4. Договору).

Суду не надано жодних доказів припинення дії Договору.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

Згідно з п. 2.3.1. Договору абонент зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 5.1. Договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку, розрахунковим методом.

Згідно з п. 2 Додатку № 4 до Договору «Порядок розрахунків за теплову енергію» (далі по тексту - Додаток № 4) абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту № 4 за адресою: вул. Лепсе, будинок № 22, розрахункова група, тел: 484-77-55,=, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент» повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Пунктом 3.1. Додатку № 4 встановлено, що в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред' являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно Додатку №1 до Договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати вартості спожитої теплової енергії відповідно до умов Договору у останнього за період з 01.10.2007 року по 01.02.2009 року (спірний період) перед позивачем виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 164 243,22 грн.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду копії облікових карток (табуляграм) за спірний період (копії табуляграм містяться в матеріалах справи), за спожиту теплову енергію за Договором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що договір, укладений між сторонами є договором енергопостачання.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частин 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставляв споживачу теплову енергію згідно умов Договору, а відповідач в супереч умовам Договору не сплатив вартість спожитої теплової енергії за період з 01.03.2009 року по 01.09.2009 року.

В судовому засіданні 12.11.2013 року представник позивача зазначив про сплату основного боргу в розмірі 164 243,22 грн., на підтвердження чого позивач надав довідку про надходження коштів від відповідача.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд дійшов висновку що частину основний борг в розмірі 164 243,22 грн. було сплачено відповідачем, а тому провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 164 243,22 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутню предмету спору.

Відзив відповідача не приймається судом в якості належного та допустимого доказу, та спростовується наявними в матеріалах справи документами та нормами чинного законодавства.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 663,98 грн. - 3% річних, 26 044,07 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3 663,98 грн. та 26 044,07 грн. - інфляційних втрат, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85, ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 164 243 (сто шістдесят чотири тисячі двісті сорок три) грн. 22 коп.

3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Святошин» (03179, м. Київ, Святошинський район, ВУЛ.УБОРЕВИЧА, будинок 27, код ЄДРПОУ 24924068) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, Печерський район, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5, код ЄДРПОУ 00131305) 26 044 (двадцять шість тисяч сорок чотири) грн. 07 коп. - інфляційних втрат, 3 663 (три тисячі шістсот шістдесят три) грн. 98 коп. - 3% річних, 1 939 (одну тисячу дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 51 коп. - державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 18.11.2013 року.