Постанова

від 19.11.2013 по справі 904/5220/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2013 року Справа № 904/5220/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Прокопенко А.Є. (доповідач)

суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження в.о. голови суду М.О.Дарміна №277 від 15.11.2013р.)

при секретарі судового засідання: Лазаренко П.М.

представники сторін у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу освіти Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2013р . у справі №904/5220/13

за позовом Відділу освіти Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради, м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Айс-Плюс", м.Дніпропетровськ

про примусове виселення з орендованого приміщення

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013р. Відділ освіти Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Айс-Плюс" про виселення останнього з орендованого приміщення колишнього ДНЗ№303, розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Заводська, буд.119Б.

21.08.2013р. позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив суд:

- витребувати з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Айс-Плюс" та передати у володіння відділу освіти Ленінської районної у місті ради нежитлове приміщення (будівлю) колишнього ДНЗ № 303, загальною площею 1835 кв.м., за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Заводська, 119Б;

- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Айс-Плюс" звільнити земельну ділянку площею 0,1265 га під будівлею колишнього ДНЗ №303 та земельну ділянку площею 0,2055 га для короткочасного перебування автотранспорту за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Заводська, 119Б.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2013р. у справі №904/5220/13 (суддя Мельниченко І.Ф.) у задоволені позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано наступним.

Заяву позивача про уточнення позовних вимог від 21.08.2013р. не прийнято до розгляду господарським судом, оскільки остання містить зміну як предмету так і підстав позову; із вказаною заявою останній звернувся до суду після початку розгляду спору по суті. Щодо первісно заявленої позовної вимоги, то господарський суд з посиланням на приписи статей 32,33 Господарського процесуального кодексу України зазначив, що доказів, які б свідчили, що позивачем передавалось в оренду приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 119Б, строк якого сплив, а орендар не повертає приміщення з оренди, позивачем надано не було.

Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, Відділ освіти Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти, нове яким:

- витребувати з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Айс-Плюс" та передати у володіння відділу освіти Ленінської районної у місті ради нежитлове приміщення (будівлю) колишнього ДНЗ №303, загальною площею 1835 кв.м., за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Заводська, 119Б;

- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Айс-Плюс" звільнити земельну ділянку площею 0,1265 га під будівлею колишнього ДНЗ №303 та земельну ділянку площею 0,2055 га для короткочасного перебування автотранспорту за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Заводська, 119Б.

Скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме:

- будівля колишнього ДНЗ №303 наразі має адресу: м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Заводська, 119Б, про що свідчить довідка №390 від 22.11.2002р. про адресу об'єкта і лист ГоловАПУ ДМР №05/21-2 від 16.01.2013р.;

- судом не розглянуто по суті доповнені позовні вимоги, зокрема, скаржник вважає, що така заява містила зміну підстави позову та збільшення розміру позовних вимог шляхом уточнення існуючої вимоги (замінено виселення як спосіб захисту на витребування з незаконного володіння і передання у володіння іншій особі), пред'явлено додаткову позовну вимогу (зобов'язання звільнити земельну ділянку), яка зв'язана з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення та поданими доказами з дотриманням приписів ст.58 Господарського процесуального кодексу України;

- суд порушив право позивача на участь у судовому засіданні, неналежно повідомив позивача про дату і час наступного судового засідання, ухвала на адресу позивача не надходила;

- проігноровано акт від 12.08.2013р. про знаходження відповідача у будівлі колишнього ДНЗ №303 та лист Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради №4/4-613 від 06.08.2013р. про незаконне зберігання автомобілів;

- суд не залучив до участі у справі в якості третьої особи Головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської ради та Департамент транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради.

11.11.2013р. представник позивача (скаржника) звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності (а.с.101).

Відповідач правом надання відзиву на апеляційну скаргу (ст.96 ГПК України), правом участі в судовому засіданні (ст.22 ГПК України) не скористався, сторони про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.10.2013р., яка містить на звороті штамп канцелярії апеляційного господарського суду про розсилку згідно з п.2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 року №28.

З огляду те, що розгляд справи неодноразово відкладався (ст.77 ГПК України) та оскільки суд апеляційної інстанції обмежений строками розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду (ст.102 ГПК України), враховуючи те, що неявка сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті в цьому судовому засіданні (ст.ст.75,99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутнього у судових засіданнях представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог про виселення товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Айс-Плюс" з орендованого приміщення колишнього ДНЗ№303, розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Заводська, буд.119Б позивач послався на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.11р. по справі №41/30-10(6/369-10) за позовом Відділу освіти Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Айс-Плюс" про стягнення 107 874,28 грн., яким з відповідача стягнуто заборгованість з орендної плати, пеню та зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Айс-Плюс" повернути Ленінській районній у місті Дніпропетровську раді орендоване приміщення, площею 1835 м2, розташоване за адресою: м.Дніпропетровськ, ж/м Комунар, 5.

Наведене рішення господарського суду постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.04.2011р. в частині зобов'язання повернути приміщення - залишено без змін.

Наказ господарського суду, який виданий на виконання вказаного рішення, повернутий ВДВС позивачу через розбіжності у адресі колишнього ДНЗ№303 - наразі орендоване приміщення знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Заводська, буд.119Б замість м.Дніпропетровськ, ж/м Комунар, 5.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При розгляді справи №41/30-10(6/369-10) господарським судом встановлено факт укладення сторонами договору оренди № 40Л, згідно п.1.1 якого Орендодавець (позивач у даній справі) передає, а Орендар (відповідач) приймає у строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею 1835 кв.м., розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м Комунар, 5.

Встановлено вказаним рішенням і факт передачі об'єкту оренди за вказаною адресою.

В той же час прохальна частина позовної заяви містить вимогу виселити відповідача з орендованого приміщення колишнього ДНЗ № 303, що знаходиться за адресою: вул. Набережна Заводська, 119Б.

Статтями 32-34,36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

З довідок Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради №05/21-2/16.01.2013р. та №07/21-130 від 15.10.2013р. (а.с.33,88) вбачається, що будівля колишнього дошкільного закладу №303 повинна мати адресу - вул.Набережна Заводська, буд.119Б, але офіційно ця адреса не присвоєна; за даними Адресного плану міста та містобудівного кадастру офіційно адреса - вул.Набережна Заводська, буд.119Б жодному об'єкту нерухомості на території міста не присвоювалась.

Отже, і доводи скаржника про те, що будівля колишнього ДНЗ №303 наразі має адресу: м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Заводська, 119Б, про що свідчить довідка №390 від 22.11.2002р. про адресу об'єкта і лист ГоловАПУ ДМР №05/21-2 від 16.01.2013р. спростовуються матеріалами справи.

З цих же підстав не приймається до уваги і акт від 12.08.2013р. про знаходження відповідача у будівлі колишнього ДНЗ №303 за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Заводська, буд.119Б (а.с.59).

Отже, позивачем не доведено належними і допустимими доказами той факт, що приміщення будівлі колишнього ДНЗ знаходиться у користуванні відповідача по договору оренди №40Л від 11.09.2001р. за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Заводська, буд.119Б.

За наведених обставин, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зауваження скаржника про те, що господарським судом проігноровано лист Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради №4/4-613 від 06.08.2013р. про незаконне зберігання автомобілів, а також про те, що суд не залучив до участі у справі в якості третьої особи Головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської ради та Департамент транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради не приймаються до уваги судовою колегією, оскільки:

- лист Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради №4/4-613 від 06.08.2013р. в силу приписів ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України не є допустимим доказом, оскільки не підтверджує той факт, що приміщення будівлі колишнього ДНЗ знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Заводська, буд.119Б;

- положеннями статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено право третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору вступати у справу за власною ініціативою на підставі відповідної заяви, а також їх може бути залучено за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи суду; з клопотанням про залучення третіх осіб позивач не звертався, а господарському суду надано право залучати третіх осіб, а не встановлений обов'язок.

Щодо позиції скаржника, що судом не розглянуто по суті доповнені позовні вимоги, зокрема, скаржник вважає, що така заява містила зміну підстави позову та збільшення розміру позовних вимог шляхом уточнення існуючої вимоги (замінено виселення як спосіб захисту на витребування з незаконного володіння і передання у володіння іншій особі), пред'явлено додаткову позовну вимогу (зобов'язання звільнити земельну ділянку), яка зв'язана з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення та поданими доказами з дотриманням приписів ст.58 Господарського процесуального кодексу України, то судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції.

Так, заява позивача від 21.08.2013р., містить зміну як предмету так і підстав позову, до того ж, із вказаною заявою останній звернувся до суду після початку розгляду спору по суті, про що свідчить протокол судового засідання від 30.07.2013р.

Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачають права позивача на одночасну зміну предмета та підстав позову.

До того ж, право на зміну предмету чи підстав позову, відповідно до зазначеної вище норми процесуального кодексу, може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Також судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги в частині доводів про те, що суд порушив право позивача на участь у судовому засіданні, неналежно повідомив позивача про дату і час наступного судового засідання.

З протоколу судового засідання від 30.07.2013р. вбачається, що в судовому засіданні був присутній представник позивача Якубович К.О., який діяв на підставі довіреності від 27.06.2013р.

Пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Враховуючи вище викладене, підстави для скасування рішення господарського суду, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Судовий збір за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу освіти Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради, м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2013р. у справі №904/5220/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя А.Є. Прокопенко

Суддя А.К.Дмитренко

Суддя В.І. Крутовських