Ухвала

від 11.11.2013 по справі 801/6420/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/6420/13-а

11.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Воробйової С.О.,

суддів Кобаля М.І. ,

Курапової З.І.

секретар судового засідання Жабенко І.М.

за участю сторін:

представник відповідача, Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим, - Беличев Сергій Констянтинович, довіреність № 1592/10-29-90 від 10.10.2012 року;

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Агропромстрой", - не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача, Малоріченської сільської ради, - не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О.) від 10.07.2013 року у справі №801/6420/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Агропромстрой" (вул. Шполянська, 7/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

до Малоріченської сільської ради (вул. Фруктова, 1 а, с. Малоріченське, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98520),

Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим (вул. Кечкеметська, 114, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95038)

про визнання неправомірними дій та відміну рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.07.2013 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Агропромстрой" до Малоріченської сільської ради, Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим про визнання неправомірними дій та відміну рішення задоволені у повному обсязі.

Визнано протиправними дії Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим по затвердженню заключення державної експертизи землевпорядної документації від 25.12.2012 року №1170/15 проекту землеустрою по організації та встановленню меж прибережної захисної смуги Чорного моря в межах Малоріченської сільської ради в частині включення до прибережної захисної смуги Чорного моря земельних ділянок Приватного акціонерного товариства "Агропромстрой" площею 3,6066 га за адресою місцезнаходження: АР Крим, м. Алушта, с. Сонячногірське, 19 км Судакського шосе, кадастровий номер 0110392100:04:001:0420; площею 0,1244 га за адресою місцезнаходження: АР Крим, м. Алушта, с. Сонячногірське, 19 км Судакського шосе, кадастровий номер 0110392100:04:001:0421; площею 0,0500 га за адресою місцезнаходження: АР Крим, м. Алушта, с. Сонячногірське, 19 км Судакського шосе, кадастровий номер 0110392100:04:001:0422.

Визнано протиправним та скасовано рішення 50-ї сесії 6-го скликання Малоріченської сільської ради №50-8 від 29.12.2012 року "Про затвердження проекту землеустрою по організації та встановленню меж прибережної захисної смуги Чорного моря в межах Малоріченської сільської ради (с. Сонячногірське)" в частині включення до прибережної захисної смуги Чорного моря земельних ділянок Приватного акціонерного товариства "Агропромстрой" площею 3,6066 га за адресою місцезнаходження: АР Крим, м. Алушта, с. Сонячногірське, 19 км Судакського шосе, кадастровий номер 0110392100:04:001:0420; площею 0,1244 га за адресою місцезнаходження: АР Крим, м. Алушта, с. Сонячногірське, 19 км Судакського шосе, кадастровий номер 0110392100:04:001:0421; площею 0,0500 га за адресою місцезнаходження: АР Крим, м. Алушта, с. Сонячногірське, 19 км Судакського шосе, кадастровий номер 0110392100:04:001:0422.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариств "Агропромстрой" 34,41 грн. судових витрат.

Не погодившись із вищевказаною постановою суду, відповідач - Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.07.2013 року по справі №801/6420/13-а та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні 11.11.2013 року представник відповідача - Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі з підстав у ній викладених та просив її задовольнити.

Представник позивача - Приватного акціонерного товариства "Агропромстрой" у судове засідання 11.11.2013 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Представник відповідача - Малоріченської сільської ради у судове засідання 11.11.2013 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Судова колегія, вислухавши пояснення представника заявника апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство "Агропромстрой" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Малоріченської сільської ради, Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим, зменшивши позовні вимоги у порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України, про визнання протиправними дії Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим по затвердженню заключення державної експертизи землевпорядної документації від 25.12.2012 року №1170/15 в частині включення до прибережної захисної смуги Чорного моря належних Приватному акціонерному товариству "Агропромстрой" земельних ділянок площею 3,6066 га за адресою: с. Сонячногірське, Судакське шосе, 19 км, кадастровий номер 0110392100:04:001:0420; площею 0,1244 га за адресою: с. Сонячногірське, Судакське шосе, 19 км, кадастровий номер 0110392100:04:001:0421; площею 0,0500 га за адресою: с. Сонячногірське, Судакське шосе, 19 км, кадастровий номер 0110392100:04:001:0422; визнання протиправним та скасування рішення 50-ї сесії 6-го скликання Малоріченської сільської ради №50-8 від 29.12.2012 року "Про затвердження проекту землеустрою по організації та встановленню меж прибережної захисної смуги Чорного моря в межах Малоріченської сільської ради (с. Сонячногірське)" в частині включення до прибережної захисної смуги Чорного моря належних Приватному акціонерному товариству "Агропромстрой" земельних ділянок площею 3,6066 га за адресою: с. Сонячногірське, Судакське шосе, 19 км, кадастровий номер 0110392100:04:001:0420; площею 0,1244 га за адресою: с. Сонячногірське, Судакське шосе, 19 км, кадастровий номер 0110392100:04:001:0421; площею 0,0500 га за адресою: с. Сонячногірське, Судакське шосе, 19 км, кадастровий номер 0110392100:04:001:0422. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником спірних земельних ділянок. Право власності на зазначені земельні ділянки виникло у позивача на підставі рішення Малоріченської сільської ради №22/106 від 19.10.2004 року, договору купівлі-продажу від 10.02.2005 року, рішення Малоріченської сільської ради 53 сесії 5 скликання №53/7 від 07.07.2010 року, державних актів на право власності: серії ЯЛ №488970, серії ЯЛ №488971, серії ЯЛ 488972. До теперішнього часу право власності позивача на ці земельні ділянки не оспорювалось, рішення про передачу у власність земельних ділянок не скасовані та не визнані недійсними. При цьому, проектом землеустрою з організації та встановлення меж прибережної захисної смуги Чорного моря в межах Малоріченської сільської ради (с. Сонячногірське), який отримав позитивний висновок державної експертизи, проведеної Республіканським комітетом по земельним ресурсам АР Крим та затверджений рішенням Малоріченської сільської ради №50-8 від 29.12.2012 року, земельні ділянки, належні Приватному акціонерному товариству "Агропромстрой" на праві власності, включені у прибережну захисну смугу Чорного моря. Позивач вважає дії відповідачів такими, що порушують вимоги діючого законодавства України, зокрема статті 321 Цивільного кодексу України, статті 59, 373 Земельного кодексу України, статтю 88 Водного кодексу України, в частині включення земельних ділянок, що належать Приватному акціонерному товариству "Агропромстрой" на праві приватної власності, до прибережної захисної смуги Чорного моря в межах Малоріченської сільської ради.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Частиною четвертою статті 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, що передбачено частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України.

Частиною 6 статті 319 Цивільного кодексу України встановлено, що держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частиною 2 статті 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 1 статті 126 Земельного кодексу України, в редакції діючій на час набуття позивачем права власності на спірні земельні ділянки, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Згідно частини 1 та 2 статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З матеріалів справи слідує, що Приватному акціонерному товариству "Агропромстрой" на підставі рішення Малоріченської сільської ради від 19.10.2004 року №22/106 "Про продаж земельної ділянки ПАТ "Агропромстрой" (а.с.33), договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 10.02.2005 року №416, посвідченого нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (а.с.34-35), рішення Малоріченської сільської ради від 07.07.2010 року №53/7 "Про затвердження технічної документації про складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки ПАТ "Агропромстрой" (а.с.36) належать на праві власності земельні ділянки: площею 3,6066 га, кадастровий номер 0110392100:04:001:0420; площею 0,1244 га кадастровий номер 0110392100:04:001:0421; площею 0,0500 га кадастровий номер 0110392100:04:001:0422, розташовані за адресою: АР Крим, м. Алушта, с. Сонячногірське, 19 км Судакського шосе.

На вказані земельні ділянки позивачу були видані відповідні державні акти на право власності серії ЯЛ №488970 від 04.10.2010 року на земельну ділянку площею 3,6066 га (а.с.37), серії ЯЛ №488971 від 04.10.2010 року на земельну ділянку площею 0,1244 га (а.с.38), серії ЯЛ №488972 від 04.10.2010 року на земельну ділянку площею 0,0500 га (а.с.39).

Також, згідно зазначених державних актів на спірні земельні ділянки накладено постійне обтяження, як на землі розташовані в водоохоронних зонах та прибережних смугах малих річок та водоймі, на підставі статей 89, 90 Водного кодексу України, а саме: на земельній ділянці площею 3,6066 га, кадастровий номер 0110392100:04:001:0420 площа земельної ділянки, щодо використання якої встановлено обмеження (обтяження), складає 1,7214 га; на земельній ділянці площею 0,1244 га кадастровий номер 0110392100:04:001:0421 - складає 0,1244 га; на земельній ділянці площею 0,0500 га кадастровий номер 0110392100:04:001:0422 - складає 0,0500 га.

Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 60 Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Частиною 3 статті 60 Земельного кодексу України передбачено, що уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Згідно з частиною 1 статті 62 Земельного кодексу України у прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється: а) влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод; б) влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод об'ємом понад 1 кубічний метр на добу; в) влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів; г) застосування сильнодіючих пестицидів.

Законом України «Про внесення змін до Водного і Земельного кодексів України щодо прибережних захисних смуг» №2740-VI від 02.12.2010 року були внесені зміни до Водного кодексу України та стаття 88 викладена у новій редакції.

Так, відповідно до частини 1 статті 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Згідно з частиною 5 статті 88 Водного кодексу України землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

Тобто, стаття 88 Водного кодексу України не передбачає, що землі прибережних захисних смуг можуть перебувати у приватній власності.

На виконання вимог Закону України «Про внесення змін до Водного і Земельного кодексів України щодо прибережних захисних смуг» №2740-VI від 02.12.2010 року Республіканським комітетом по земельних ресурсах АР Крим було проведено державну експертизу проекту землеустрою з організації та встановлення меж прибережної захисної смуги Чорного моря в межах Малоріченської сільської ради, про що складено Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 25.12.2012 року №1170/15 (а.с.83-83 зв.).

Рішенням 50-ї сесії 6-го скликання Малоріченської сільської ради від 29.12.2012 року №50-8 затверджено проект землеустрою з організації та встановлення меж прибережної захисної смуги Чорного моря в межах Малоріченської сільської ради (с. Сонячногірське) (а.с.6).

У розділі 2 проекту землеустрою з організації та встановлення меж прибережної захисної смуги Чорного моря в межах Малоріченської сільської ради (с. Сонячногірське) зазначено, що згідно матеріалів інвентаризації с. Сонячногірське, в межах проекту прибережної захисної смуги Чорного моря знаходяться землекористувачі, серед яких зокрема Приватне акціонерне товариство "Агропромстрой" (а.с.13).

У розділі 3 вказаного проекту визначено, що згідно з обстеженням прибережної смуги Чорного моря в межах Малоріченської сільської ради в межах пляжної зони, визначеної Водним кодексом України як смуга шириною не менше 100 метрів від зрізу води, знаходяться землі загального користування (землі вулиць, площ, бульварів), зелені насадження загального користування (парки), здравниці, пансіонати, лікувально-оздоровчі комплекси, землі, що знаходилися у приватній власності (а.с.16).

Проте, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Водного і Земельного кодексів України щодо прибережних захисних смуг» №2740-VI від 02.12.2010 року зазначено, що цей Закон застосовується до правовідносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 1 січня 2011 року.

Крім того, згідно листа Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим №10040/10-25-50 від 26.11.2012 року до ДП «Кримський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» прибережна захисна смуга не встановлюється на землях, які знаходяться в приватній власності, а також землях під об`єктами нерухомості, функціональне призначення яких суперечить видам використання, передбаченими статтею 59 Земельного кодексу України та статтями 85, 90 Водного кодексу України (а.с.97).

При цьому, частиною 1 статті 140 Земельного кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку, згідно якого такими підставами є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

В матеріалах справи відсутні докази наявності підстав для припинення права власності позивача на вищевказані земельні ділянки.

Також, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять відомостей про те, що рішення Малоріченської сільської ради від 19.10.2004 року №22/106, договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 10.02.2005 року №416, посвідчений нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_3, рішення Малоріченської сільської ради від 07.07.2010 року №53/7 "Про затвердження технічної документації про складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки ПАТ "Агропромстрой", на підставі яких виникло право власності позивача на земельні ділянки площею 3,6066 га, 0,1244 га, 0,0500 га, розташовані за адресою: АР Крим, м. Алушта, с. Сонячногірське, 19 км Судакського шосе, були оскаржені чи скасовані.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що включення земельних ділянок, які належать на праві власності Приватному акціонерному товариству "Агропромстрой", в прибережну захисну смугу Чорного моря с. Сонячногірське відповідно до проекту землеустрою з організації та встановлення меж прибережної захисної смуги Чорного моря в межах Малоріченської сільської ради (с. Сонячногірське), затвердженого 29.12.2012 року рішенням 50-їсесії 6-го скликання Малоріченської сільської ради №50-8, не відповідає вимогам Конституції України та діючого законодавства, оскільки суттєво звужує зміст та обсяг існуючого права позивача на землю, враховуючи, що суб'єктивне право користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб'єктивного права власності на землю.

Таким чином, приймаючи до уваги усе вищезазначене у сукупності, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.07.2013 року у справі № 801/6420/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.07.2013 року у справі № 801/6420/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис С.О. Воробйова

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис З.І.Курапова

Суддя С.О. Воробйова