Постанова

від 05.11.2013 по справі 925/1041/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа№ 925/1041/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Коротун О.М.

при секретарі Натха М.С.

за участю представників:

від позивача: Лінчіцька І.Г. - за довіреністю

від відповідача: Геращенко М.В. - за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант"

на рішення господарського суду Черкаської області від 18.09.2013р.

(дата складання рішення 23.09.2013р.)

у справі №925/1041/13 (суддя Курченко Н.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Елосвіт"

про стягнення 40 768,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 18.09.2013р. у справі №925/1041/13 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Елосвіт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" - 5096,00 грн. помилково повернутих коштів сплаченої орендної плати та 1720,50 грн. судового збору; у решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 18.09.2013р. скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант» орендної плати в сумі 34 398, 00 грн. за користування підвальними приміщеннями по пров. Корнійчука, буд. 17 у м. Черкаси з липня 2010 року по вересень 2012 року включно та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Скаржник вважає, що висновки, викладені у рішенні господарського суду Черкаської області від 18.09.2013р. не відповідають обставинам справи, а вказане рішення прийнято внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2013р. у справі №925/1041/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Коротун О.М. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант» прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 05.11.2013р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013р., у зв'язку з перебуванням судді Ільєнок Т.В. у відпустці, змінено склад судової колегії: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді - Іоннікова І.А., Коротун О.М.

У судовому засіданні 05.11.2013р. представник позивача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 18.09.2013р. - без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.04.2009 року та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ТОВ "Гарант" (позивач) є власником нежитлового приміщення підвалу з №VIII до №XIV, 10А у будинку по пров.Корнійчука, буд.17 у м.Черкаси.

01.10.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елосвіт» (орендар) укладено Договір оренди приміщень, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу з входом, а саме: частина підвалу №№ХІІІ та ХІV та вхід згідно експлікації з технічної характеристики приміщення КП Черкаського БТІ, номер запису 2813, в книзі 33, загальною площею 127,4 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, пр. Корнійчука, 17 (п.п. 1.1.,1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, розмір орендної плати за користування приміщенням складає 1274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) гривні за один місяць оренди, в тому числі ПДВ - 20% (ПДВ -212,32грн).

Згідно п. 2.2 та п.2.3 Договору, орендна плата сплачується Орендарем на підставі цього договору. Орендар сплачує орендну плату на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним. Розмір орендної плати може бути змінено тільки за погодженням сторін.

Відповідно до п.2.5. Договору нарахування орендної плати починається з дня, наступного за підписанням цього договору, та завершується по завершенню строку дії цього договору.

Згідно п. 3.1 Договору, приміщення вважається переданими в оренду з моменту підписання цього договору.

Відповідно до п.6.1. Договору строк дії Договору складає 1090 днів. Початок дії договору встановлюється з дня підписання цього Договору.

На виконання умов Договору, у період з жовтня 2012 року по серпень 2013 року відповідач сплатив позивачу 11466,00 грн. орендної плати, що підтверджується платіжними дорученнями: від 31.10.2012 р. №885 на суму 1274,00 грн., від 30.11.2012 р. №1001 на суму 1274,00 грн., від 28.12.2012 р. №1127 на суму 1274,00 грн., від 31.01.2013 р. №83 на суму 1274,00 грн., від 28.02.2013 р. №155 на суму 1274,00 грн., від 09.04.2013 р. №249 на суму 1274,00 грн., від 29.04.2013 р. №310 на суму 1274,00 грн., від 10.06.2013 р. №411 на суму 1274,00 грн., від 09.07.2013 р. №489 на суму 1274,00 грн. та від 08.08.2013 р. №578 на суму 1274,00 грн.

Частину вказаних платежів позивач не прийняв та повернув їх з призначенням платежу: "Повернення помилково перерахованих коштів зг.дог. від 01.10.12", що підтверджується платіжними дорученнями від 01.11.2012 р. №14381 на суму 1274,00 грн., від 03.12.2012 р. №14498 на суму 1274 грн., від 03.01.2013 р. №4586 на суму 1274,00 грн., від 01.02.2013 р. №14645 на суму 1274,00 грн., а всього 5096,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач помилково не прийняв оплати за період з жовтня 2012р. по січень 2013р. в загальній сумі 5096,00 грн. та помилково повернув сплачену за ці місяці орендну плату відповідачу.

Відповідач не заперечував отримання від позивача зазначеної суми повернутих коштів.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05 квітня 2013 року у справі №925/232/13-г, яке набрало законної сили, відмовлено у позові ТОВ "Гарант" до ТОВ "ТД "Елосвіт" про визнання недійсним договору оренди від 01.10.2012 року та звільнення (виселення) відповідача з нежитлових приміщень.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 13 травня 2013 року у справі №925/328/13-г, яке набрало законної сили, задоволено позов ТОВ "Гарант" до ТОВ "ТД "Елосвіт", визнано право ТОВ "Гарант" на знесення самочинно збудованої прибудови окремого входу до підвального приміщення літ.А-10 №ХХХ площею 10,3 кв.м. за адресою: пров.Корнійчука, 17 у м.Черкаси.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за користування підвальними приміщеннями по пров. Корнійчука, буд. 17 у м.Черкаси за період з жовтня 2012 року по лютий 2013 року (5 місяців) в сумі 6370,00 грн. згідно договору оренди підвальних приміщень від 01.10.2012р. та за період з липня 2010 року по вересень 2012 року (27 місяців) в сумі 34398,00 грн. із розрахунку 1274 грн. в місяць згідно цього ж договору оренди (з урахуванням змін та уточнень до позовних вимог від 12.08.2013р.).

Відповідно до ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема з господарського договору (ст.174 ГК України).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст. ст. 526, 629 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на зазначені правові норми, умови договору та встановлені обставини справи, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність заборгованості відповідача з орендної плати згідно договору від 01.10.2012р. за період з жовтня 2012р. по січень 2013р. та обґрунтованістю позовних вимог в цій частині на суму 5096,00 грн. (помилково повернутих коштів сплаченої орендної плати).

Позивач також просив стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 34398 грн. за період з липня 2010 року по вересень 2012 року, тобто за період до укладення договору оренди приміщень від 01.10.2012р., із розрахунку 1274 грн. в місяць згідно вказаного договору.

За доводами позивача у травні 2008 року між директорами позивача та відповідача була досягнута усна домовленість про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант" передає Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД "Елосвіт" в оренду підвальні приміщення літ.А-10 №ХІІІ та XIV. Відповідно домовленості ціна орендних приміщень складала 2 468 грн. щомісяця, які відповідач зобов'язувався перераховувати на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант". З червня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Елосвіт" став орендарем цих приміщень і використовує їх до даного часу, однак договір оренди не уклав і сплатив лише 13499,20 грн. 30.09.2008 року та 1467,20 грн. 10.03.2009 року.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині та виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з часу будівництва відповідачем окремого входу в підвальні приміщення з фасаду, яке було завершено у жовтні 2008 року, відповідач фактично користується нежитловими підвальними приміщеннями, які стали предметом договору оренди від 01.10.2012 року. Право приватної власності на ці нежитлові приміщення підвалу позивач набув 29 квітня 2009 року.

Отже, відповідно до ст.761 ЦК України з 29 квітня 2009 року у позивача виникло право передання цих приміщень у найм.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 284 ГК України встановлено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ч.1 ст.208 ЦК України для правочинів (за змістом ч.2 ст.202 ЦК України, договір між двома особами є двостороннім правочином) між юридичними особами встановлена письмова форма.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Позивачем не надано суду належних доказів щодо документального фіксування волевиявлення сторін на укладення договору найму та досягнення згоди щодо істотних його умов зокрема, шляхом фіксування його змісту в одному або кількох документах, шляхом обміну листами, телеграмами, факсограмами тощо.

Суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги посилання позивача на платіжні доручення від 30.09.2008 року №664 на суму 13499,20 грн. та від 13.03.2009 року №139 на суму 1467,20 грн., оскільки у платіжному дорученні від 30.09.2008 року №664 призначенням платежу вказано: "За улаштування входу в підвал згідно рах.№СФ-000083 від 29.09.08р. у т.ч. ПДВ 20% - 2249,87 грн.", а у платіжному дорученні від 13.03.2009 року №139 призначенням платежу вказано: "За улаштування входу в підвал згідно рах.№СФ-000003 від 10.03.09р. у т.ч. ПДВ 20% - 244,53 грн.". Отже, платежі, на які посилається позивач, не є орендною платою за користування приміщеннями.

Згідно ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відтак, оренду слід розуміти як відносини, що базуються на господарському договорі, змістом якого є строкове платне користування майном з метою провадження господарської діяльності.

Отже, правовою підставою користування майном, і в свою чергу, сплати орендної плати - є договір оренди.

Оскільки, як свідчать матеріали справи, договір оренди підвальних приміщень до 01.10.2012р. між сторонами укладено не було, обов'язок щодо сплати орендної плати за користування майном у відповідача перед позивачем за спірний період не виник.

Також, слід зазначити, що Договором оренди від 01.10.2012р. не передбачено, що його умови застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення.

Враховуючи вищевикладене, висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 34398 грн. за період з липня 2010 року по вересень 2012 року, є законним та обґрунтованим.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 18.09.2013р. у справі №925/1041/13 відповідає фактичним обставинам справи, прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення не вбачається.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" на рішення господарського суду Черкаської області від 18.09.2013р. у справі №925/1041/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 18.09.2013р. у справі №925/1041/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/1041/13 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді І.А. Іоннікова

О.М. Коротун