Постанова

від 05.11.2013 по справі 2а-12740/12/0170/17

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-12740/12/0170/17

05.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 22.11.2012 по справі № 2а-12740/12/0170/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-офісний центр "Казанський" (вул.Караїмська, буд. 36, оф. 1, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2012 у справі №2а-12740/12/0170/17 задоволений адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-офісний центр «Казанський» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби. Постановлено: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 17 жовтня 2012 №0005702204.

Не погодившись з постановою суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника, застосуванням судом норм матеріального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 05.11.2013 сторони, явку уповноважених представників не забезпечили, про дату та час апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, документи, надіслані на адресу позивача повернулись на адресу суду з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з 24.09.2012 по 28.09.2012 Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС проводилась позапланова документальна виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з КП «Альянс» за період з 01.07.2009 по 30.06.2012. В ході перевірки встановлені порушення п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, а саме віднесення до складу податкового кредиту грудня 2011 сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними КП «Альянс»

За результатами перевірки складено акт №6866/22-8/37285790 від 05.10.2012, який є підставою спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення позивачу збільшена сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем 319999 грн., застосована штрафна санкція в розмірі 79999,75 грн.

Судовою колегією встановлено, що між позивачем та КП «Альянс» 12.05.2011 був укладений договір підряду №12/461, відповідно до якого КП «Альянс» зобов`язується виконати роботи по монтажу та налагодженню обладнання, позивач згідно п.3 договору зобов`язується сплатити шляхом передоплати за обладнання 1820000 грн. на розрахунковий рахунок підрядника, 324175,35 грн. після підписання акту виконаних робіт. 01.07.2011 між сторонами була укладена додаткова угода до договору (а.с.53), згідно якої змінився порядок розрахунків між сторонами.

Позивачем в рамках зазначеного договору були отримані від КП «Альянс» наступні податкові накладні : №161 від 19.12.2011 (сума ПДВ 1333,33 грн.), №201 від 23.12.2011 (сума ПДВ 3333,33 грн.), №329 від 31.12.2011 (сума ПДВ 320000 грн.), а також додаток до податкової накладної №329 від 31.12.2011 - розрахунок №353 від 31.12.2011 (сума ПДВ -16666,67 грн.).

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, обов`язковою умовою виникнення права на податковий кредит з визначеної дати є або сплата за товар, або отримання платником товарів/послуг.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 зазначеної статті Податкового Кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На підтвердження факту реальності здійснювання господарської операції - виконання робот, позивач надав суду акт прийомки виконаних будівельних робот за грудень 2011 (а.с.59-68), копію підсумкова відомість ресурсів (а.с.69-75), яка не містить підписів ніяких посадових осіб, документ, який визначає договірну ціну станом на 30.12.2011, локальний кошторис на монтажні роботи станом на 30.12.2011, та відомість до локального кошторису станом на 30.12.2011, яка не містить підписів посадових осіб позивача та його контрагента, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011.

На підтвердження розрахунків за виконані роботи позивач надав: акт звірки взаєморозрахунків до договору від 12.05.2011, згідно якого станом на 31.12.2011 у сторін відсутня заборгованість, акт про взаємозалік зустрічних вимог від 31.12.2011, а також виписки банку.

Дослідивши виписки банку про сплату за договором підряду судова колегія встановила, що у травні 2011 позивачем на адресу КП «Альянс» була сплачена сума за договором в розмірі 1820000 грн., 06.07.2011 та 12.07.2011 КП «Альянс» повернув згідно листа №8 від 04.07.2011 цю ж суму двома платежами - 1100000 грн. та 720000 грн.; 19.12.2011 позивач перерахував за договором на адресу КП «Альянс» 80000 грн., 23.12.2011 - 20000 грн.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку стосовно того, що фактично за договором підряду позивачем було сплачено 10000 грн., що також підтверджується податковими накладними №161 від 19.12.2011 на суму 80000 грн. (в тому числі ПДВ 13333,33 грн.), №201 від 23.12.2011 на суму 20000 грн. (в тому числі ПДВ 3333,33 грн.).

Разом з тим, судова колегія зазначає, що докази, які надані позивачем на підтвердження реальності здійсненої операції, а саме докази сплати за роботи та акт звірки взаєморозрахунків, суперечать один одному. Так, податкова накладна №329 від 31.12.2011 свідчить про надання позивачеві послуг на суму 1920000 грн. - 83333,33 грн. ( в тому числі ПДВ 303333,33 грн.), документів про сплату послуг у такій сумі позивач суду не надав. У той же час у матеріалах справ наявний акт звірки взаєморозрахунків та акт зарахування зустрічних вимог, з яких випливає, що зобов`язання між сторонами відсутні. Тобто у позивача відсутнє зобов`язання сплатити роботи, які виконані КП «Альянс» на суму 1836666,67 грн., з чого випливає, що дані роботи для позивача не виконувались, оскільки заборгованість позивача перед контрагентом відсутня.

Суд цим обставинам належної оцінки не дав, та взагалі їх не досліджував.

З урахуванням вищевикладеного судова колегія дійшла висновку про відсутність у позивача права на включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковою накладною №329 від 31.12.2011 з додатком №353 в розмірі 303333,33 грн. у зв`язку з відсутністю факту реального отримання робот.

Разом з тим судова колегія вважає підтвердженим право позивача на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними №161 від 19.12.2011 (ПДВ 13333,33 грн.), №201 від 23.12.2011 (ПДВ 3333,33 грн.), оскільки реальність господарських операцій на суми, зазначені в податкових накладних, як розрахункових документах, підтверджуються матеріалами справи.

Розмір штрафних санкцій розрахований судовою колегією у відповідності с положеннями ст..123 Податкового Кодексу України, виходячи із суми грошового зобов`язання, що підлягає нарахуванню.

Доводи податкового органу щодо нікчемності взагалі правочину між позивачем та його контрагентом КП «Альянс», судова колегія вважає безпідставними, у зв'язку із наступним.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Висновки податкового органу про недійсність договорів, укладених позивачем з КП «Альянс», суперечать закріпленій у ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, згідно якій правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду, викладені в постанові, суперечать нормам матеріального права та частково спростовуються доводами апеляційної скарги, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2012 по справі № 2а-12740/12/0170/17 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 17 жовтня 2012 №0005702204 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-офісний центр «Казанський» в розмірі основного платежу 16666,66 грн. та штрафної санкції 4166,67 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська