Ухвала

від 18.11.2013 по справі 5006/36/126пд/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 листопада 2013 року Справа № 5006/36/126пд/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Козир Т.П. суддів:Гольцової Л.А., Губенко Н.М. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приоритет" на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 25.02.2013 у справі№ 5006/36/126пд/2012 господарського судуДонецької області за позовомГорлівської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Приоритет" про внесення змін до договору оренди землі та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Приоритет" доГорлівської міської ради провизнання відсутнім права вимоги зміни умов договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Повторно подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 111 1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

До касаційної скарги ТОВ "Приоритет" не додано доказів надіслання її копії Горлівській міській раді.

Не повідомлені сторони у справі належним чином, як учасники господарського процесу позбавлені можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу, оскільки порушуються процесуальні права цих сторін, принципи рівності та змагальності, закріплені статтями 4 2 , 4 3 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відсутність доказів повідомлення сторони у справі про подання касаційної скарги є підставою для її повернення.

Відповідно до п. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Приоритет" подано касаційну скаргу без доказів сплати судового збору, однак було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Статтею 8 Закону передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору з урахуванням майнового стану сторони.

Частиною першою цієї статті встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.

З матеріалів касаційної скарги ТОВ "Приоритет" не вбачається жодних доводів та доказів на підтвердження того, що майновий стан відповідача перешкоджав сплаті судового збору у встановлених законом розмірах і в строки.

Відтак, в даному випадку відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору, передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

З огляду на наведене, подане скаржником клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Пунктом 5 частини першої статті 111 3 цього ж кодексу передбачено, що господарський суд повертає касаційну скаргу без розгляду, якщо її подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.

Вперше заявником касаційна скарга була подана в межах встановленого процесуального строку, однак з порушенням вимог Господарського процесуального кодексу України, а тому ухвалою Вищого господарського суду України від 02.04.2013 повернена скаржнику на підставі пунктів 3, 4 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Вдруге ухвалою Вищого господарського суду України від 07.06.2013 касаційну скаргу ТОВ "Приоритет" повернено на підставі п.п. 3, 4, 5 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Втретє ухвалою Вищого господарського суду України від 08.10.2013 касаційну скаргу ТОВ "Приоритет" повернено на підставі п.п. 3, 4, 5 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Повторно Товариство з обмеженою відповідальністю "Приоритет" з касаційною скаргою звернулось 18.10.2013, тобто з пропуском встановленого процесуального строку.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Однак, у матеріалах касаційної скарги відсутнє клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку , що є підставою для повернення поданої позивачем касаційної скарги на підставі пункту 5 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що ТОВ "Приоритет" вкотре звернулось з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2013, при цьому в черговий раз не усунуло недоліки, на підставі яких попередні скарги було повернено ухвалами Вищого господарського суду України у даній справі.

Відповідні дії скаржника можуть бути розцінені судом касаційної інстанції, як такі, що скеровані на затягування розгляду справи по суті, а отже й такими, що підпадають під визначення ст. 13 Цивільного кодексу України "зловживання правом".

Отже, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України колегія суддів Вищого господарського суду України вправі накласти на сторону, яка зловживає своїми процесуальними правами, штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в тексті касаційної скарги ТОВ "Приоритет" оскаржує ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2013 проте в матеріалах справи № 5006/36/126пд/2012 такого процесуального документу не існує. Однак, присутня ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2013 в даній справі.

Керуючись статтями 86, 111, п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приоритет" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2013 у справі №5006/36/126пд/2012 повернути скаржнику.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Л.А. Гольцова

Н.М. Губенко