Ухвала

від 12.11.2013 по справі 826/9551/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9551/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

12 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 14 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Заритого акціонерного товариства «Південна інвестиційна компанія» до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив: визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства екології та природних ресурсів України від 07 червня 2013 року про повернення на доопрацювання документів, для отримання ним погодження відповідача на продовження терміну дії спеціального дозволу на користування надрами №3058 від 16 липня 2003 року на видобуток піску на Донулазькому родовищі Південно-Східної ділянки Центральної частини (площа1) у північній частині озера Донузлав Сакського району АР Крим; зобов'язати відповідача погодити йому продовження дії даного дозволу шляхом підтвердження можливості продовження строку дії цього спеціального дозволу на користування надрами.

Поданий адміністративний позов, позивач обґрунтовує тим, що неправомірними діями Мінприроди України було порушено порядок отримання погодження надання надр у користування, визначений Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та Регламентом погодження Мінприроди України надання надр у користування, в результаті чого відбулось порушення прав та інтересів ЗАТ «Південна інвестиційна компанія». Рішення Міністерства екології та природних ресурсів України про повернення документів ЗАТ «Південна інвестиційна компанія», прийняте 07 червня 2013 р. комісією з питань погодження надр у користування, є, на думку позивача, безпідставним, а отже підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва 14 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач вказує на правомірність прийняття ним оскаржуваного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що Закрите акціонерне товариство «Південна інвестиційна компанія» (ідентифікаційний код юридичної особи 32159345) зареєстровано 27 серпня 2002 року за № 10701200000028286 (Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 468163). Вказане товариство розташоване за адресою: 01023, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, будинок 11.

До видів діяльності ЗАТ «Південна інвестиційна компанія» за КВЕД-2010 відповідно до Довідки серії АА № 782425 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) відноситься, зокрема, 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну.

Так, позивачем 16 липня 2003 року отримано Спеціальний дозвіл на користування надрами № 3058 на видобування піску в Донузлавському родовищі Південно-Східної ділянки Центральної частини (площа 1) у північній частині озера Донузлав Сакського району АР Крим, терміном дії дозволу 10 років.

12 січня 2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою разом з матеріалами для погодження продовження йому строку дії спеціального дозволу на користування надрами. Вказані вище документи на адресу відповідача надійшли 17 січня 2013 року за вх. № 1028/0/10-13.

Супровідним листом Мінприроди України № 1288/06/10-13 від 24 січня 2013 р. весь пакет документів, наданий позивачем, був направлений на опрацювання до Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції для складання Екологічної картки.

Листом від 11 лютого 2013 р. № 4/408 Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція направила до Мінприроди України Екологічну картку та пакет документів ЗАТ «Південна інвестиційна компанія».

Листом від 06 березня 2013 р. № 3788/06/10-13 Мінприроди України повідомило позивача про прийняте комісією рішення, про повернення документів на доопрацювання у зв'язку з поданням останнім пакету документів не в повному обсязі та в зв'язку з їх невідповідністю вимогам законодавства.

На запит ЗАТ «Південна інвестиційна компанія» від 12 березня 2013 р. № 12, відповідач листом від 29 березня 2013 р. направив позивачу витяг із протоколу засідання комісії з питань погодження надання надр у користування від 05 березня 2013 року.

Позивач 01 квітня 2013 року повторно звернувся до відповідача з заявою разом з матеріалами для погодження продовження йому строку дії спеціального дозволу на користування надрами. Вказані вище документи на адресу відповідача надійшли 19 квітня 2013 року за вх. № 9970/0/10-13.

Листом від 10 червня 2013 р. № 9162/06/10-13 Мінприроди України повторно повідомило позивача про прийняте комісією рішення, на засіданні якої вирішено повернути документи суб'єкту господарювання на доопрацювання у зв'язку з поданням останнім пакету документів не в повному обсязі та в зв'язку з їх невідповідністю вимогам законодавства.

Рішення комісії від 07 червня 2013 р. оформлене в вигляді Протоколу засідання комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Повністю задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції вказав на протиправність оскаржуваного рішення відповідача від 07 червня 2013 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 1 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Відповідно до положень ст. 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.

Частиною першою статті 13 Кодексу України про надра визначено, що користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Надра надаються у користування для, зокрема, геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та для видобування корисних копалин (ст. 14 Кодексу України про надра).

Відповідно до ст. 15 Кодексу України про надра, надра надаються у постійне або тимчасове користування.

Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку.

Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ч. 8 ст. 16 Кодексу України про надра переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Приписами ст. 17 Кодексу України про надра визначено, що гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При наданні гірничих відводів вирішуються питання щодо правильності поділу родовищ корисних копалин на окремі гірничі відводи з метою запобігання залишенню поза гірничими відводами менш цінних ділянок родовищ та не придатних для самостійної розробки, дотримання вимог безпеки під час проведення гірничих і підривних робіт при розробці родовищ корисних копалин та при використанні надр для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, відвернення небезпеки для людей, майна та навколишнього природного середовища.

Порядок надання гірничих відводів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

На виконання ч. 2 ст. 16 Кодексу України про надра та ч. 1 ст. 14 Закону України «Про нафту і газ» Кабінет Міністрів України постановою від 30 травня 2011 року №615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - «Порядок № 615»).

Відповідно до п. 1 Порядку № 615 цей Порядок регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами.

Згідно з абз. третім п. 7 Порядку № 615 дозвіл надається на строк, визначений заявником, але не більш як на 10 років - на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ нафти і газу, в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України.

Приписами абз. четвертого п. 9 Порядку № 615 визначено, що надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується заявником з Мінприроди - на всі види користування надрами.

У відповідності до п. 14 Порядку № 615 у разі виникнення потреби у закінченні геологічного вивчення, геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, та затвердження запасів родовища корисних копалин, продовженні видобування корисних копалин строк дії дозволу продовжується за наявності інформації про відсутність порушень надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.

Продовження строку дії дозволу на геологічне вивчення може здійснюватися не більше двох разів, крім дозволів на геологічне вивчення, згідно з якими роботи виконуються за кошти державного бюджету.

Строк дії дозволу, наданого відповідно до підпункту 8 пункту 8 цього Порядку, може бути продовжено лише в межах строку дії договору оренди (концесії) цілісного майнового комплексу.

Для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин надрокористувач подає органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин не пізніше ніж за шість місяців, на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, - за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу.

Для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає ті ж документи, що і для отримання дозволу без проведення аукціону, крім документів, що підтверджують погодження з органами місцевого самоврядування.

Строк продовження дії дозволу не може перевищувати строки, передбачені пунктом 7 цього Порядку.

Продовження дії дозволу, наданого на підставі підпункту 15 пункту 8 цього Порядку, здійснюється на період продовження відповідної угоди про розподіл продукції в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про угоди про розподіл продукції» та відповідною угодою про розподіл продукції.

Рішення про продовження строку дії дозволу приймається органом з питань надання дозволу протягом 60 днів після надходження документів у повному обсязі.

Збір за продовження строку дії дозволу справляється у розмірі, визначеному згідно з додатком 2.

На виконання п. 9 Порядку № 615, п. 6 Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 594, абзацу дванадцятого підпункту 9 пункту 4 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 р. № 452 Міністерство екології та природних ресурсів України своїм наказом від 26 липня 2011 року № 262 затвердило Регламент погодження Мінприроди України надання надр у користування.

Регламент № 262 встановлює процедуру здійснення організаційних заходів та перелік необхідних документів для погодження Мінприроди України надання надр у користування у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

Погодження відбувається шляхом підтвердження Мінприроди України можливості надання надр у користування, в тому числі підтвердження пропозицій Держгеонадр України щодо визначення переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими виставляються на аукціон, та можливості продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами (далі - підтвердження) (п. 1 Регламенту № 262).

Вказаний Регламент передбачає дві форми рішень відповідача за наслідками розгляду документів, поданих суб'єктами господарювання, зокрема, у формі рішення щодо підтвердження можливості надання надр у користування та можливості продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами, або у формі рішення щодо повернення документів на доопрацювання.

Відповідно до п. 4 Регламенту № 262 для підтвердження до Мінприроди України подаються такі документи: супровідний лист; заява, в якій зазначаються відомості про заявника (повне найменування юридичної особи (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця), її місцезнаходження (місце проживання)), назва об'єкта, його місцезнаходження, характеристика об'єкта із зазначенням виду корисних копалин згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 р. № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», мета та вид користування надрами, перелік документів, що додаються до заяви; документи, перелік яких наведено в додатку 1, залежно від виду користування надрами.

Згідно з п. 6 Регламенту № 262 для підтвердження можливості продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами подаються такі самі документи, як і для підтвердження можливості надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - «Регламент №262»).

Відповідно до Додатку 1 до Регламенту № 262 для отримання підтвердження можливості видобування корисних копалин, суб'єкт господарювання має подати: пояснювальну записку з характеристикою об'єкта, стану його геологічного вивчення, методу розробки та обґрунтування необхідності використання надр; програму робіт з розробки ділянки надр; результати хімічного та бактеріологічного аналізу води строком давності не більш як шість місяців (для родовищ підземних вод); завірені заявником копії протоколів Державної комісії по запасах корисних копалин (Української територіальної комісії по запасах корисних копалин, центральної комісії по запасах корисних копалин, науково-технічних/технічних рад) про затвердження (апробацію) запасів у повному обсязі; каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі; довідку державного науково-виробничого підприємства «Геоінформ України» про залишкові запаси корисної копалини на початок поточного року за даними державного балансу запасів; оглядову карту (масштаб не менш як 1:200000); ситуаційний план з нанесеними межами площі видобування та географічними координатами її кутових точок (похибка - менш як 1 секунда); план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, межами земельного та гірничого відводів (за наявності), контуром ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда), а також з лініями геологічних розрізів; гідрогеологічна карта (для родовищ підземних вод); структурну карту (для родовищ нафти і газу); характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначками.

Відповідно до п. 13 Регламенту № 262 підтвердження надається (або документи повертаються на доопрацювання) суб'єкту господарювання у строк не більше ніж 10 робочих днів з дати надходження Екологічної картки та пакета документів, визначеного пунктом 4 цього Регламенту.

Приписами п. 14 Регламенту № 262 визначено, що документи повертаються на доопрацювання суб'єкту господарювання у разі: подання суб'єктом господарювання пакета документів не в повному обсязі; виявлення недостовірних відомостей в документах, поданих суб'єктом господарювання; невідповідність документів, поданих суб'єктом господарювання, вимогам законодавства; наявність на території, на якій запланована діяльність, встановлених законодавством обмежень щодо здійснення виду діяльності з користування надрами, зазначеного в заяві суб'єкта господарювання; застосування застарілих технологій (для діючих підприємств) при використанні надр, що завідомо можуть призвести до негативних екологічних наслідків; недостатності передбачених природоохоронних заходів для підтримання належного екологічного стану навколишнього природного середовища при користуванні надрами.

Виходячи з аналізу зазначених вище норм, колегія суддів вважає, що в разі надходження документів від суб'єкта господарювання для підтвердження можливості продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами, Мінприроди України зобов'язано або підтвердити, або повернути документи на доопрацювання в порядку та в строки, що визначені в п. 13 Регламенту № 262.

Повторне повернення документів на доопрацювання нормами вищевказаного регламенту не передбачено.

В пункті 16 Регламенту № 262 зазначено, що рішення Мінприроди України щодо повернення документів на доопрацювання може бути оскаржене суб'єктом господарювання в судовому порядку.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що заява разом з матеріалами для погодження продовження ЗАТ «Південна інвестиційна компанія» строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 3058 надійшла на адресу відповідача 17 січня 2013 року вх. № 1028/0/10-13, а передані вказані документи Державній Азово-Чорноморській екологічній інспекції на опрацювання 24 січня 2013 р. вих. № 1288/06/10-13.

В той же час, судом встановлено що зі сторони позивача термін, визначений в п. 14 Порядку № 615, не порушено.

Після надходження Екологічної картки та пакету документів від Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції, відповідач, рішенням (п. 3), яке оформлене протоколом засідання комісії з питань погодження надання надр у користування Мінприроди України від 05 березня 2013 року, на підставі абзаців другого та четвертого п. 14 Регламенту № 262, документи, надані для погодження надання дозволу, повернуто позивачу на доопрацювання.

Підставами для повернення документів стали відсутність характеристики об'єкта, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. № 827; інших документів, а саме: програми робіт та протоколу ДЗК з причин їх неналежності завірення.

Усунувши вказані в протоколі засідання комісії з питань погодження надання надр у користування Мінприроди України від 05 березня 2013 року недоліки, позивач для погодження продовження йому строку дії спеціального дозволу на користування надрами 01 квітня 2013 р. повторно звернувся з заявою та з документами до відповідача.

Проте, останній 07 червня 2013 року повторно прийняв рішення про повернення документів на доопрацювання, у зв'язку з тим що довідка «Геоінформ України» застаріла.

Одночасно, суд зазначає, що в якості однієї з підстав повернення документів на доопрацювання 05 березня 2013 року не значилося зауважень щодо вищевказаної довідки.

Проаналізувавши рішення відповідача, оформлене протоколом засідання комісії з питань погодження надання надр у користування Мінприроди України, суд встановив, що воно з урахуванням вищевказаних обставин, видано повторно, тобто, не у спосіб та не в порядку, що визначені Регламентом № 262, що є підставою для визнання його протиправним та скасуванню.

Судом першої інстанції в ході розгляду справи встановлено, що відповідачем не заперечувалось надання позивачем всього пакету документів, визначених в Додатку № 1 до Регламенту № 262, за виключенням довідки ДНВП «Геоінформ України» про залишкові запаси корисної копалини на початок 2013 року за даними державного балансу запасів.

Така довідка за № 02/302-1680 від 22 травня 2013 р. була надана суду Закритим акціонерним товариством «Південна інвестиційна компанія».

Стосовно вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, суд зазначає наступне.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 11 та п. 2 ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог; адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, з урахуванням вищезазначених фактів, суд вважає, що для повного захисту прав та інтересів позивача необхідно зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме: зобов'язати Міністерство екології та природних ресурсів України в установленому законодавством порядку погодити Закритому акціонерному товариству «Південна інвестиційна компанія» продовження терміну дії спеціального дозволу на користування надрами № 3058 від 16.07.2003 р. на видобуток піску на Донузлавському родовищі Південно-Східної ділянки Центральної частини (площа 1) в північній частині озера Донузлав Сакського району АР Крим, шляхом підтвердження можливості продовження строку дії цього спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності, у судовому рішенні можуть бути визначені спосіб, строки і порядок його виконання. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Матеріали справи не містять належних достатніх доказів, які б обґрунтовували необхідність встановлення відповідачу строку виконання судового рішення з моменту набрання ним законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Південна інвестиційна компанія» задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України документально підтверджені витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 34,41 грн. підлягають присудженню з Державного бюджету України.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів правомірності прийняття ним оскаржуваного рішення від 07 червня 2013 року. Адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 14 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст виготовлено 18.11.13 року.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.