Постанова

від 14.11.2013 по справі 2а-11413/12/0170/8

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-11413/12/0170/8

14.11.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Кушнова А.О. ) від 12.06.2013 по справі № 2а-11413/12/0170/8

за позовом Приватного підприємства "Кримфарма" (вул. Севастопольська, буд. 41/2, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95021)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12 червня 2013 року у справі №2а-11413/12/0170/8 адміністративний позов Приватного підприємства «Кримфарма» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 0005941501 від 01.10.2012 року. Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 12 червня 2013 року, прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на завищення позивачем податкового кредиту по фінансово-господарським взаємовідносинам із ПП «Градостройінвест-СВ» та ТОВ «Фірма Радіус Інвест».

У судове засідання представники сторін не з'явились. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони сповіщені належним чином.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із збільшенням позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 167286 грн. за основним платежем та у розмірі 41821,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, про що прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005941501 від 01.10.2012 року.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі висновків акту від 27.08.2012 року № 5079/1501/245070005 «Камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ПП «Кримфарма» ін..н.24507005», яким було встановлено, з урахуванням листа ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 03.09.2012 року № 18760/ю/15-1, заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 167286 грн. по декларації за 1 квартал 2012 року внаслідок відображення у рядку 05.1 «Собівартість придбаних, виготовлених та реалізованих товарів (робіт, послуг) суми 3231683 грн. замість 2135083 грн.

Вказаний висновок податкової інспекції ґрунтується виключно на висновках іншого акту податкової інспекції, а саме: акті позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності формування податкового кредиту за березень 2012 рок № 3966/22-3/24507005 від 12.07.2012 року, згідно якого було встановлено завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ у розмірі 91400 грн. по фінансово-господарським правовідносинам із ПП « Градостройінвест-СВ» (ЄДРПОУ 34555182) та у сумі 67920 грн. по фінансово-господарським взаємовідносинам із ТОВ «Фірма Радіус Інвест» (ЄДРПОУ 37517328).

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Отже податковою інспекцією під час здійснення висновків про заниження позивачем податкових зобов'язань за 1 квартал 2012 року з податку на прибуток не перевірялися дані бухгалтерського та податкового обліку позивача, зокрема з питань фінансово-господарських правовідносин із ПП « Градостройінвест-СВ» та ТОВ «Фірма Радіус Інвест». Податкова інспекція лише виходила із висновків іншого акту перевірки щодо завищення позивачем податкового кредиту по фінансово-господарськими взаємовідносинами із вказаними суб'єктами господарської діяльності.

Але, під час розгляду адміністративним судом справи № 2а-8609/12/0170/8 висновки податкової інспекції про завищення позивачем податкового кредиту у березні 2012 року по фінансово-господарським взаємовідносинам із ПП « Градостройінвест-СВ» та ТОВ «Фірма Радіус Інвест» був спростований, податкове повідомлення-рішення, що було прийнято на підставі висновків акту перевірки № 3966/22-2/24507005 від 12.07.2012 року, - скасовано, про що свідчить ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2013 року по справі № 2а-8609/12/0170/8, якою залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.10.2012 року по справі № 2а-8609/12/0170/8.

Під час розгляду справи № 2а-8609/12/0170/8 адміністративний суд ретельно з'ясував фактичні обставини щодо фінансово-господарських відносин між позивачем та ПП « Градостройінвест-СВ» та ТОВ «Фірма Радіус Інвест», встановив реальне вчинення правочинів із зазначеними суб'єктами господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки спірне податкове повідомлення-рішення прийнято податковою інспекцією виключно на підставі висновків акту перевірки № 3966/22-2/24507005 від 12.07.2012 року без встановлення будь-яких інших порушень позивачем, то судова колегія виходить із доказовості обставин, встановлених по справі № 2а-8609/12/0170/8.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно до підпункту 139.1.1. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу не включаються до складу витрат, зокрема: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Таким чином, зі змісту вказаних положень Податкового кодексу України випливає, що понесені платником податку витрати у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) повинні бути документально підтверджені та безпосередньо пов'язані із здійсненням платником власної господарської діяльності.

Термін "господарська діяльність" суд застосовує у значенні, наведеному у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України а саме: діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судовою колегією враховується, що на формування показників податкового кредиту впливають операції з закупівлі товарів (робіт, послуг), а також подальша їх реалізація за ціною не нижче вартості.

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999 №996-14 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків є обов'язковою ознакою господарської операції.

Усі господарські операції, що були проведені між позивачем та вказаними суб'єктами господарської діяльності, спричинили реальні зміні майнового стану позивача і даний факт у повній мірі знайшов свого підтвердження у процесі розгляду справи, про що свідчать долучені до матеріалів справи письмові докази (первинні документи бухгалтерського та податкового обліку).

Оскільки понесені позивачем витрати з придбання послуг у ПП « Градостройінвест-СВ» та ТОВ «Фірма Радіус Інвест» підтверджені під час розгляду справи № 2а-8609/12/0170/8, підтверджені письмовими доказами - первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, що долучені до матеріалів справи, безпосередньо пов'язані із здійсненням позивачем власної господарської діяльності, відносяться до витрат операційної діяльності, то позивачем правомірно понесені витрати відображені у рядку 05.1 «Собівартість придбаних, виготовлених та реалізованих товарів (робіт, послуг)».

Суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував фактичні обставини справи, правильно з'ясував характер спірних правовідносин у справі, надав правильну юридичну оцінку спірним правовідносинам у справі, а доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Але судова колегія вважає за необхідним змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим ) від 12.06.2013 по справі № 2а-11413/12/0170/8 змінити.

Викласти пункт 3 резолютивної частини постанови в наступній редакції:

«Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Кримфарма» (сул. Севастопольська, б. 41/2, м. Сімферополь, АР Крим, 95013, ЄДРПОУ 24507005) судовий збір в розмірі 2091,08 грн. (Дві тисячі дев'яносто одна грн.. 08 коп.).»

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 12 червня 2013 року у справі № 2а-11413/12/0170/8 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська