Ухвала

від 11.11.2013 по справі 801/3343/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/3343/13-а

11.11.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект та Сервіс" - Османова Єльвіра Рустемівна, довіреність б/н від 13.03.13

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект та Сервіс"- Аметова Зарема Кудусівна, довіреність б/н від 13.03.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової - Володькін Сергій Анатолійович, довіреність № 66/9/10 від 29.07.13

розглянувши матеріали справи №801/3343/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С.) від 12.06.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект та Сервіс" (вул. Севастопольське шосе, 45,Кореїз, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98670)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про скасування податкових повідомлень-рішень та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.06.13р. задоволено частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект та Сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень та спонукання до виконання певних дій.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби від 26.02.2013 №00000415.4 у сумі 4342847,00 грн..

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби від 26.02.2013 №00000515.4.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект та Сервіс" судовий збір у розмірі 2294,00 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.06.13 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення по справі.

Представники позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували та просили залишити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.06.13р. без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.06.13р. в частині задоволених позовних вимог та прийнятті нового рішення.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Респект та Сервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.02.2013 №00000415.4, №00000515.4 та визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби щодо висновків викладених у акті від 12.02.2013 №240/15.1/38297718/5.

Посадовими особами відповідача проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «Респект та Сервіст» з питань правомірності визначення суми від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за грудень 2012 року.

За результатами перевірки складений акт від 12.02.2013 №240/15.4/38297718/5 (далі - акт перевірки) (а.с. 57-74).

В акті перевірки зафіксоване порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 201.1, 201.2 Податкового кодексу України у результаті чого зменшено від'ємне значення ПДВ на 4343347,00 грн., нараховане ПДВ в розмірі 6984,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 26.02.2013 №00000415.1 про зменшення суми від'ємного значення ПДВ у розмірі 4343347,00 грн., №00000515.4 про визначення грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 8730,00 грн., у тому числі 6984,00 грн. основного платежу, 1746,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідачем встановлено, що ТОВ «Респект та Сервіс» за грудень 2012 року задекларувало податковий кредит в загальній сумі 4392430,00 грн., у тому числі 4349331,16 грн. за операціями з постачальником ТОВ «Респектсервіс» (324402701127).

Станом на 05.02.2013 за результатами опрацювання податкових періодів починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено, що до податкового кредиту грудня 2012 року включені податкові накладні не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 4338585,57 грн.

ТОВ «Респект та Сервіс» до ДПІ в м. Ялта подано заяву (додаток №8 до декларації від 21.01.2013) про відмову продавця надати податкову накладну. Проте у скарзі не вказані причини відмови надання належним чином зареєстрованих податкових накладних згідно листа від 28.12.2012, на який посилається заявник.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України (далі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПКУ).

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Отже, у випадку подання заяви зі скаргою на постачальника та відповідних розрахункових документів є підставою для отримання податкового кредиту.

Порядок заповнення і подання податкової звітності, затверджений наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 №1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності" (далі - Порядок №1492), який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228, додатком до декларації є Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8). Форма Додатку 8 затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 N 1342 та містить колонки 7 та 8 «Причини відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну», в яких зазначається номер і дата документа, що засвідчує факт відмови (колонка 7), пояснення (колонка 8).

21.01.2013 в електронному вигляді ТОВ «Респект та Сервіс» надало податкову декларацію з ПДВ за грудень 2012 року (а.с.38-40), що прийнята на районному рівні у 13:08, згідно квитанції №2. У графі 10.1 задекларовано дозволений податковий кредит у сумі 4392430,00грн. (а.с.41)

Згідно додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» за постачальником з ІПН 324402701127 (ТОВ «Респект та Сервіс») задекларований обсяг постачання за податковим накладними грудня 2012 року у сумі 40252,95 грн. та 21706402,89 грн., сума ПДВ 8050,59 грн. та 4341280,57 грн. (а.с.45-46)

Згідно додатку 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)» за постачальником з ІПН 324402701127 ТОВ «Респект та Сервіс» задеклароване придбавання товарі з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою з обсягом постачання: 21692927,89 грн., сума податку на додану вартість: 4338584,97 грн. Причини відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну: вих.№209 від 28.12.2012, №5 від 28.12.2012. Пояснення: податкова накладна не зареєстрована в ЄРПН. (а.с.48-490

З наведеного вбачається дотримання платником податків порядку заповнення додатку 8.

Сумуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності висновку відповідача про недотримання платником податків - ТОВ «Респект та Сервіс» порядку формування податкового кредиту у випадку відсутності реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу під об'єкт оподаткування ПДВ підпадають операції платників цього податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари (основні засоби), що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання (будівництва, спорудження, створення) основних засобів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких засобів як внеску до статутного фонду та/або при їх передачі на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); ввезення основних засобів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Респект та Сервіс» є юридичною особою, що зареєстрована в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 13.08.2012. Рішенням загальних зборів засновників ТОВ «Респект та Сервіс» від 09.08.2012 №1 ТОВ «Респект та Сервіс» створено єдиним засновником товариством з обмеженою відповідальністю «Респектсервіс» із статутним фондом 3000,00 грн..

Рішенням загальних зборів засновників ТОВ «Респект та Сервіс» від 05.09.2012 №2 єдиний засновник ТОВ «Респектсервіс» збільшив розмір статутного капіталу до 26922904,31 грн. за рахунок додаткового внеску у статутний капітал основних засобів, у тому числі газопровід, будівлі та споруди Алупкінське шосе, 17, котельна, КТП, зовнішні мережі каналізації, нежитлова будівля «Г» Алупкінське шосе, 17б, пожежний водопровід, прохідний канал, резервуари, РП-10 кВ, самопливний каналізаційний колектор, теплотраса, трансформаторна підстанція, холодильна станція, КТПП 630\10\0,4, ліфт - 2шт.

На підставі встановленого, податковий кредит грудня 2012 року сформований позивачем у зв'язку з придбанням основних засобів як внеску до статутного фонду.

Дата виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту визначається згідно зі статтею 198 Податкового кодексу та вважається датою тієї події, що відбулася раніше: датою списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату основних засобів; датою отримання платником податку основних засобів, що підтверджено податковою накладною.

Встановлено, що отримання основних засобів від засновника оформлено актами приймання-передачі із зазначенням дати їх складання, посад та прізвищ осіб, що підписали, підстав оформлення акту, назви майна, його вартості, суми податку на додану вартість. Акти приймання-передачі підписані особами, що зазначені як належні представників сторін та скріплені печатками постачальника та отримувача.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2013р. витребовано у позивача докази права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Респектсервіс" (ЄДРПОУ 32440277) на майно, яке передано у статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект та Сервіс" (ЄДРПОУ 38297718), а також докази оформлення права власності вказаного майна за Товариством з обмеженою відповідальністю "Респект та Сервіс" (ЄДРПОУ 38297718).

У судове засідання апеляційної інстанції позивачем надано наступні документи (копії яких наявні у матеріалах справи): державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №702807, за яким ТОВ «Респект та Сервіс» є власником земельної ділянки площею 0,1465 га розташованої за адресою: м.Ялта, смт.Кореїз, вул.Місхорський спуск, у районі б/в М.Горького; державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №702805, за яким ТОВ «Респект та Сервіс» є власником земельної ділянки площею 0,1095 га розташованої за адресою: м.Ялта, смт.Кореїз, вул.Місхорський спуск; державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №702806, за яким ТОВ «Респект та Сервіс» є власником земельної ділянки площею 0,0982 га розташованої за адресою: м.Ялта, смт.Кореїз, вул.Місхорський спуск; свідоцтво про право власності (серії САВ №306128 від 13.11.2012 р.) ТОВ «Респект та сервіс» на споруду резервуару літ. И - загальною площею 382,7 м.кв. розташованої за адресою: м.Ялта, смт.Кореїз, Севастопольське шосе, 45. Витяг про державну реєстрацію прав КП ЯМР «БТІ» №36233318 від 13.11.2013 року; свідоцтво про право власності (серії САВ №306122 від 13.11.2012 р.) ТОВ «Респект та сервіс» на нежитлову будівлю трансформаторної дизельної - КТП літ.А - загальною площею 169,7 м.кв. розташованої за адресою: м.Ялта, смт.Кореїз, Севастопольське шосе, 82-а. Витяг про державну реєстрацію прав КП ЯМР «БТІ» №36230420 від 13.11.2013 року; свідоцтво про право власності (серії САВ №306126 від 13.11.2012 р.) ТОВ «Респект та сервіс» на будівлі та споруди розташовані за адресою: м.Ялта, смт.Кореїз, Севастопольське шосе, 17В. Витяг про державну реєстрацію прав КП ЯМР «БТІ» №36232405 від 13.11.2013 року; свідоцтво про право власності (серії САВ №306127 від 13.11.2012 р.) ТОВ «Респект та сервіс» на нежитлову будівлю котельної-холодильної станції літ. С - загальною площею 191,1 м.кв. розташованої за адресою: м.Ялта, смт.Кореїз, Узвіз межидорожний, 8. Витяг про державну реєстрацію прав КП ЯМР «БТІ» №36232886 від 13.11.2013 року; свідоцтво про право власності (серії САВ №306125 від 13.11.2012 р.) ТОВ «Респект та сервіс» на нежитлову будівлю літ. Г - загальною площею 35,7 м.кв., тераса літ.Г площею 80,4 кв.м розташованої за адресою: м.Ялта, смт.Кореїз, Алупкінське шосе, 176. Витяг про державну реєстрацію прав КП ЯМР «БТІ» №36231981 від 13.11.2013 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії САО №354524 від 19.10.2012 року, за яким власником бортового малотонажного «ГАЗ 3302- 415», реєстраційний номер АК7860СЕ, є ТОВ «Респект та сервіс»; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії САО №354522 від 19.10.2012 року, за яким власником мікроавтобуса «VOLKSWAGEN», реєстраційний номер АК7858СЕ, є ТОВ «Респект та сервіс»; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії САО №354523 від 19.10.2012 року, за яким власником «МЕRCEDES-BENZ», реєстраційний номер АК7847СЕ, є ТОВ «Респект та сервіс». (т.2 а.с. 50-64)

Також відповідачем надано довідку КП ЯМР Бюро технічної інвентаризації від 22.10.2013р. щодо права власності на нерухоме майно позивача. (т.2 а.с.39)

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону №996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону №996 господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна думка викладена, у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

Надані акти приймання-передачі оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, тобто, оформлені у відповідності до норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, зокрема, містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Нормами абзацу другого пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу передбачено, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, визначеними абзацом першим цього пункту, а саме: первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності, іншими документами, пов'язаними з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Встановлено, що показники податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року підтверджуються актами приймання-передачі, податковими накладними, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, регістрами бухгалтерського обліку.

Згідно із статтею 144 Цивільного кодексу України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників. Відповідно до частини 2 статті 115 Цивільного кодексу України вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 115 Цивільного кодексу України грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Таким чином, Цивільним кодексом України передбачено за загальним правилом проведення оцінки нерухомого майна за згодою учасників. І лише у визначених законом випадках - шляхом незалежної експертної оцінки.

Випадки проведення незалежної експертної оцінки передбачені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III.

Таким чином, при збільшенні розміру статутного фонду юридичної особи проведення оцінки вартості внесків учасників є обов'язковим при здійсненні операцій з державним (комунальним) майном або у випадку внесення до господарського товариства майна іншого господарського товариства з державною часткою (часткою комунального майна). Нездійснення такої обов'язкової оцінки буде порушенням норм Закону №2658-III.

Відповідачем не доведено наявність частки державного або комунального майна у складі статутного капіталу ТОВ «Респектсервіс», а також не наведено відповідні правові норми на підставі яких позивач повинен мати висновки незалежної експертної оцінки вартості основних засобів.

Відповідно до пункту 146.8. Податкового кодексу України первісною вартістю основних засобів, що включені до статутного капіталу підприємства, визнається їх вартість, погоджена засновниками (учасниками) підприємства, але не вище звичайної ціни.

Відповідно до ст.39 ПК України, звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3 - 39.4 цієї статті.

Обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.

Згідно статті 83 Податкового кодексу експертні висновки є матеріалами, що застосовуються під час проведення перевірки платника податків. Експертиза проводиться у разі, коли для вирішення питань, що мають значення для здійснення податкового контролю, необхідні спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки, економіки та в інших галузях. Залучення експерта здійснюється на договірних засадах та за рахунок коштів сторони, що є ініціатором залучення експерта. Експертиза призначається за заявою платника податків або за рішенням керівника (або його заступника) органу державної податкової служби.

Таким чином у випадку незгоди податкового органу з розміром задекларованої вартості основних засобів, за рахунок яких сформований податковий кредит платника податків, вказаний податковий орган має замовити та провести експертизу зі спірного питання. Під час проведення перевірки ТОВ «Респект та Сервіс» експертне дослідження не проведено. Тобто відповідачем не доведене порушення позивачем вимог податкового законодавства під час формування податкового кредиту грудня 2012 року.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Юридичні особи усіх форм власності, які зобов'язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством, до 19.03.2013 зобов'язані були застосовувати норми Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Мінфіну України від 31 березня 1999 р. N87. З наведених у стандарті понятті: Баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

У випадках, передбачених нормативно-правовими актами, складається окремий баланс. Для складання окремого балансу дані первинних документів про господарські операції, які відповідно до законодавства підлягають відображенню в окремому балансі, заносяться до окремих (для відображення господарських операцій з певної діяльності підприємства) регістрів бухгалтерського обліку.

З наведеного вбачається недоведеність відповідачем, обов'язку платника податків складати окремий баланс про господарські операції збільшення розміру статутного фонду, норми законодавства, що зобов'язують ТОВ «Респект та Сервіс» складати розподільчий баланс.

Отже безпідставним є нарахування податковим органом грошового зобов'язання з ПДВ у податковому повідомленні-рішенні від 26.02.2013 №00000515.4.

Для цілей оподаткування платники податків відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Кодексу).

Пунктом 200.5 статті 200 Кодексу визначено перелік осіб та умови, за яких такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування.

Кодексом не передбачено можливості позбавлення права таких осіб на формування податкового кредиту на підставі відсутності у них права на бюджетне відшкодування.

Згідно із підпунктом 4.6.2 пункту 4 розділу V Порядку №1492, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

В податковій декларації з ПДВ за грудень 2012 року позивачем відображено у рядку 19 задеклароване від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 4343347,00 грн.

За пунктом 4.6.3 Порядку №1492 зазначено, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума: у декларації 0110 враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду); у деклараціях 0121 - 0123/0130/0140 зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Рядок 20.1 у деклараціях 0121 - 0123/0130/0140 не заповнюється.

Встановлено, що позивачем сума від'ємного значення 4343347,00 грн. відображена у рядку 20.1. декларації, що відповідає вимогам Порядку №1492. З урахуванням правомірності формування суми податкового кредиту, є безпідставним зменшення позивачу суми від'ємного значення податку на додану вартість у податковому повідомленні-рішенні від 4342847,00 грн.

Позивачем своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, правомірно визначені показники податкової декларації, тому необґрунтованим та недоведеним є висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а тому протиправним є податкове повідомлення-рішення від 26.02.2013 №00000415.4 у сумі 4342847,00 грн.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.06.13 по справі №801/3343/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 листопада 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко