Рішення

від 18.11.2013 по справі 919/268/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року справа № 919/268/13-г

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Грицай О.С., при секретарі Григор'євій К.Д. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс общественного питания "Волна"

(просп. Героїв Сталінграду, буд. 22, м. Севастополь, 99014),

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1),

про стягнення 54 949,43 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

Відповідач - ОСОБА_1 - паспорт серії НОМЕР_2, виданий Гагарінським РВ УМВС України в місті Севастополі 25.04.1997;ОСОБА_2 - представник, довіреність б/н від 01.04.2013 (дійсна до 01.04.2016).

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс общественного питания "Волна" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, просило стягнути з відповідача заборгованість в сумі 41 449,43 грн., яка виникла за договором оренди №4 від 01.02.2012 року за період з 01.02.2012 року по 31.12.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем (орендарем) умов договору оренди нежитлового приміщення щодо орендних розрахунків та сплати за спожиту електроенергію, воду та вивіз сміття.

Заперечуючи проти позову представник відповідача зазначив, що акт прийому-передачі майна не відповідає умовам договору, оскільки у ньому відсутні відомості про технічний стан приміщення, крім того, відповідач стверджує, що цей акт вона не підписувала, підпис у акті від імені відповідача зроблений невідомою особою, тобто, об'єкт оренди відповідачу наданий не був. Надані позивачем акти зняття показників з приборів обліку орендаря не можуть прийматись до уваги, оскільки в актах не вказані посадове становище осіб які проводили зняття показників, номер прибору обліку спожитої електроенергії, також в актах відсутні відомості про те, чи залучався орендар до роботи комісії, відсутні докази вручення цих актів орендарю (а.с. 89-90, том 1).

Заявою від 15.04.2013 року позивач збільшив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 54 949,43 грн., за договором оренди від 01.02.2012 року за період з 01.02.2012 року по 31.03.2013 року, збільшивши період нарахування заборгованості (а.с. 112, том 1).

Зазначена заява відповідає вимогам ст.22 ГПК України, тому вона була прийнята судом, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову - 54 949,43 грн., в межах якої розглядається спір.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 04.03.2013 року позовна заява прийнята до провадження судді Алсуф'єва В.В. (а.с. 1-2, том 1).

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 29.04.2013 рок продовжено строк вирішення справи на п'ятнадцять днів до 16.05.2013 року (а.с. 151-152, том 1).

Ухвалами господарського суду міста Севастополя від 07.05.2013 року призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, для з'ясування питання чи виконано підпис на акті прийому - передачі майна від 01.02.2012 року ОСОБА_1 чи іншою особою, провадження у справі зупинено (а.с. 174-178, том 1).

Розпорядженням керівника апарату від 10.07.2013 року №232 у справі призначений повторний автоматичний розподіл справи (а.с. 209, том 1).

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 12.07.2013 року справу прийнято до провадження судді Грицай О.С. (а.с. 210-211, том 1).

З висновку судово-почеркознавчої експертизи №8628 від 14.10.2013 року вбачається висновок, що встановити, чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 у акті прийому-передачі майна від 01.02.2012 року, розташований у рядку «Директор», самою ОСОБА_1 не виявляється можливим з причин вказаних у дослідженні (а.с. 72-75, том 2).

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 04.11.2013 року поновлено провадження у справі, призначено справу до розгляду на 14.11.2013 року.

У судовому засіданні 14.11.2013 року вирішено здійснювати розгляд справи у відсутність судового експерта, оголошено перерву до 18.11.2013 року (а.с. 90-91, том 2).

У судове засідання 18.11.2013 року представник позивача не з'явився, повідомлений належним чином, під розписку, причин не явки суду не повідомив.

У судовому засіданні представник відповідача та відповідач зазначили про відсутність необхідності призначати у справі повторну чи додаткову експертизу.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від позивача не надходило, закінчується строк розгляду справи, визначений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представника позивача, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті, оскільки подальше відкладення розгляду справи призведе до порушення строку вирішення спору.

Крім викладеного судом встановлено, що 01.02.2012 року між сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення №4, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у строкове оплатне користування нежитлове приміщення площею 150 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальна вартість якого складає 450 000 грн., яке належить орендодавцю на підставі договору купівлі-продажу комунального майна №2-287 від 17.01.94.

Відповідно до пункту 1.2 договору об'єкт оренди передається орендарю по акту прийому-передачі.

Строк оренди з 01.02.2012 року по 20.01.2015 року (пункт 1.4 договору0.

Згідно пункту 2.1 договору орендар вступає у строкове оплатне користування об'єктом оренди у строк вказаний у договорі, але не раніше, ніж з часу підписання акту прийому-передачі об'єкта оренди, який відображає його технічний стан (додаток №1), який є невід'ємною частиною цього договору.

Повернення об'єкту оренди здійснюється також за актами прийому-передачі, підписаними повноважними представниками сторін протягом 7-ми днів до моменту припинення цього договору,у т.ч. у випадку його розірвання (пункт 2.3 договору).

За користування об'єктом оренди орендар сплачує щомісячно на користь орендодавця орендну плату. Сума орендної плати складає 30 за 1 кв.м.(пункт 3.1 договору).

Згідно пункту 3.2 договору орендна плата сплачується орендарем грошовими коштами на поточний рахунок орендодавця, згідно наданого рахунку у строк не пізніше 3-го числа місяця, який передує звітному.

Відповідно до пункту 3.3 договору оплата за електроенергію та інші комунальні платежі здійснюється орендарем на підставі прямих договорів, укладених з відповідними підприємствами. У випадку не укладення прямих договорів, оплата комунальних послуг здійснюється орендодавцю згідно наданих їм рахунків.

Пунктом 4.1.2 договору визначено зобов'язання орендаря своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату та інші обов'язкові платежі.

Згідно пункту 6.3 договору цей договір не може бути розірваний в односторонньому порядку.

Відповідно до пункту 8.3 договору зміни та доповнення або розірвання цього договору допускається за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, які пропонується внести, розглядаються протягом 30 днів з дати їх надання до розгляду іншій стороні.

У договорі зазначено, що додаток №1 «Акт прийому-передачі орендного приміщення з зазначенням його технічного стану», №2 «Опис майна, яке знаходиться в орендному приміщенні» є додатками до цього договору.

З договору вбачається, та не заперечувалось сторонами, що він підписаний обома сторонами.

З акту прийому передачі приміщення №4 від 01.02.2012 року вбачається, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, площею 150 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 14, том 1).

Посилання відповідача, що вона не підписувала вищенаведений акт судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З висновку судового експерту №8628 вбачається неможливість встановлення ким саме зроблений підпис від імені ОСОБА_1 у акті прийому-передачі майна від 01.02.2012 року. З дослідження вбачається, що у процесі порівняльного дослідження були встановлені, як збіжні (загальні та окремі) так і розбіжні (окремі) ознаки з підписами та почерком ОСОБА_1 Не ті, не інші не утворюють індивідуальної сукупності в об'ємі достатньому для будь-якого (позитивного або негативного) висновку.

Інших доказів, на підтвердження, що підпис в акті прийому-передачі виконаний іншою особою матеріали справи не містять та не були надані відповідачем.

Навпаки, доказами належного виконання умов договору позивачем є надані останнім рахунки №4/2 від 01.02.2012 на суму 6388,13 грн., №4/3 від 01.03.2012 року на суму 6388,13 грн., №4/4 від 01.04.2012 року на суму 6097,87 грн., №4/5 від 01.05.2012 року на суму 6220,69 грн., №4/6 від 01.06.2012 року на суму 7360,20 грн., №4/7 від 01.07.2012 року на суму 6921,21 грн., №4/8 від 01.08.2012 року на суму 6866,89 грн., №4/9 від 01.09.2012 року на суму 6247,80 грн., №4/10 від 01.10.2012 року на суму 6056,94 грн., №4/11 від 01.11.2012 року на суму 6258,15 грн., №4/12 від 31.12.2012 року, з якого вбачається заборгованість на суму 41 449,43 грн., №4/1 від 01.01.2013 року на суму 4500 грн., №4/2 від 01.02.2013 року на суму 4500,00 грн., №4/3 від 01.03.2013 року на суму 4500,00 грн. (а.с. 97-108, 113-115, том 1), всього на суму 82 971,43 грн.

Наявні в матеріалах справи рахунки від 01.04.2012 року, 01.05.2012 року, 01.06.2012 року, 01.07.2012 року, 01.08.2012 року (а.с. 140-145), надані відповідачем по справі свідчать про використання приміщення останньою та узгоджуються з іншими доказами у справі.

На підтвердження часткової сплати заборгованості позивачем надано прибутково-касові ордера №48 від 01.06.2012 року на суму 500 грн., №58 від 27.06.2012 року на суму 1000,00 грн., №67 від 30.07.2012 року на суму 3000,00 грн., №70 від 10.08.2012 року на суму 3200,00 грн., №73 від 18.08.2012 року на суму 1500,00 грн., №78 від 30.08.2012 року на суму 2000,00 грн., №79 від 07.09.2012 року на суму 500,00 грн., №83 від 13.09.2012 року на суму 1500,00 грн., №88 від 27.09.2012 року на суму 1400,00 грн.,№ 90 від 15.10.2012 року на суму 2000,00 грн., виписку з банку від 18.10.2012 року на суму 1000,00 грн. (з якої вбачається сплата відповідачем за орендну плату залу ресторану ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до рахунку за вересень 2012 року), виписку з банку від 22.10.2012 року на суму 600,00 грн. (з якої вбачається сплата відповідачем за орендну плату залу ресторану ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до рахунку за вересень 2012 року), №92 від 26.10.2012 року на суму 2000,00 грн., №107 від 16.11.2012 року на суму 1500,00 грн., виписку з банку від 06.11.2012 року на суму 2000,00 грн. (з якої вбачається сплата відповідачем за орендну плату залу ресторану ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до рахунку за жовтень 2012 року), виписку з банку від 13.11.2012 року на суму 2000,00 грн. (з якої вбачається сплата відповідачем за орендну плату залу ресторану ІНФОРМАЦІЯ_1 за жовтень 2012 року), виписку з банку від 29.11.2012 року на суму 822,00 грн. (з якої вбачається сплата відповідачем за орендну плату залу ресторану ІНФОРМАЦІЯ_1 за жовтень 2012 року), №116 від 11.12.2012 року на суму 1500,00 грн., всього на суму 28022,00 грн. (а.с. 20-31, том 1).

Судом було здійснено перевірку наданих позивачем розрахунків заборгованості з орендних платежів (а.с. 62, том 1), утримання витрат на спожиту електроенергію на суму 17 015,17 грн. (а.с. 76, том 1), утримання витрат за водопостачання на суму 1374,00 грн. (а.с. 80, том 1), всього сума заборгованості за комунальні платежі (з урахуванням вивозу сміття) складає 19 971,42 грн., яка не була сплачена відповідачем.

На підтвердження показників приборів обліку позивачем було надані акти №2-12 (а.с. 32-42, том 1), з яких вбачається фіксування показань приборів обліку орендаря за період з лютого 2012 року по грудень 2012 року.

Посилання відповідача, що її не було повідомлено про зняття таких показників не приймається судом до уваги, оскільки, як було зазначено самою відповідачем у судовому засіданні 14.11.2013 року, вона дійсно використовувала приміщення відповідно до умов договору оренди з червня 2012 року по грудень 2012 року, тобто споживала комунальні послуги, крім того, самі лічильники знаходяться в орендованому приміщенні, та відповідач не позбавлений права перевірити показники приборів обліку самостійно.

На підтвердження використання орендного приміщення відповідачем свідчить і лист ОСОБА_1 від 23.02.2012 року скерований на адресу Гагарінської районної державної адміністрації, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 96, том 1), та наявність якого не заперечувала сама ОСОБА_1 у судовому засіданні 14.11.2013 року.

Доказів того, що відповідач самостійно уклала з відповідними підприємствами договори щодо оплати за електроенергію та інші комунальні платежі, відповідно до пункту 3.3 договору спростовуються наданими позивачем копіями договорів про користування електричною енергією від 12.07.2002 року №920 (а.с. 77-79, том 1), та договором про надання послуг по водопостачанню та водовідведенню від 01.01.2012 року №3278 (а.с. 81-83, том 1), відповідно до яких позивач сплачує за спожиті послуги, та у зв'язку з чим, керуючись, пунктом 3.3 договору оренди від 01.02.2012 року, виставляє рахунки відповідачу.

Аналіз правовідносин, які існували між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір оренди, згідно до положень статті 283 Господарського кодексу України, а також приписів статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як встановлено судом, за умовами договору (пункт 3.2) орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату щомісячно не пізніше 3-го числа місяця, який передує звітному.

Отже, останній платіж за спірний період (лютий 2012-березень 2013 року) відповідач був зобов'язаний здійснити в строк до 03.02.2013 року.

Натомість, відповідач погасив заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення лише частково в сумі 28 022,00 грн., тобто, прострочив виконання грошового зобов'язання щодо внесення орендної плати.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Посилання відповідача на лист від 04.12.2012 року вих. 36 (а.с. 85, том 1), а також від 28.12.2012 року (а.с. 133, том 1), щодо розірвання договору судом не приймається до уваги, оскільки відповідно до пунктів 6.3; 8.3;8.4 цей договір не може бути розірваний в односторонньому порядку, що також узгоджується зі статтею 651 Цивільного кодексу України відповідно до якої, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Посилання представника позивача на рекламний лист про відкриття квіткового ресторану ІНФОРМАЦІЯ_1, який був залучений останнім до матеріалів справи у судовому засіданні 14.11.2013 року, не приймається судом до уваги, оскільки з останнього не вбачається коли саме було відкриття ресторану, зазначено «з 10 березня…», однак, встановити у якому саме році, та хто відкриває вищенаведений заклад з рекламного листа не вбачається можливим.

Посилання відповідача, що між сторонами була домовленість щодо відшкодування вартості проведеного ремонту, у зв'язку з чим, нарахування орендних платежів має бути зменшено на цю суму, не приймаються судом до уваги, оскільки виходять за межі предмету позову, однак, не позбавляє відповідача права звернутися до суду з вимогами про компенсування вартості таких поліпшень.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ин. номер НОМЕР_1, реєстраційний номер 20034219500, поточний рахунок №26005050073002, МФО 380764, ОКПО 20025456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс общественного питания "Волна" (просп. Героїв Сталінграду, буд. 22, м. Севастополь, 99014, код ЄДРПОУ 20669509, р/р 26007396571900 Банк ПАТ «Укрсиббанк» Севастопольський філіал, МФО 351005) заборгованість у сумі 54 949,43, яка виникла за договором оренди №4 від 01.02.2012 року за період з 01.02.2012 року по 31.03.2013 року.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ин. номер НОМЕР_1, реєстраційний номер 20034219500, поточний рахунок №26005050073002, МФО 380764, ОКПО 20025456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс общественного питания "Волна" (просп. Героїв Сталінграду, буд. 22, м. Севастополь, 99014, код ЄДРПОУ 20669509, р/р 26007396571900 Банк ПАТ «Укрсиббанк» Севастопольський філіал, МФО 351005) компенсацію по сплаті судового збору у сумі 1720,50 грн.

4 . Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 19 листопада 2013 року

Суддя О.С. Грицай