Рішення
від 19.11.2013 по справі 369/3199/13-ц
КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.11.2013

Справа № 369/3199/13-ц

Провадження № 2/369/1922/13

РІШЕННЯ

Іменем України

14 листопада 2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчка А.Я.

за участю секретаря Равлюк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПВНЗ Фінансово-правового коледжу, ОСОБА_4 районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_5 служби Головного управління юстиції у місті Києві про визнання недійсними та скасування рішень, статуту та зобоввЂ™язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПВНЗ Фінансово-правового коледжу, ОСОБА_4 районної в місті Києві державної адміністрації про визнання недійсними та скасування рішень, статуту та зобоввЂ™язання вчинити дії.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 1994 року було створено «Фінансово-правовий коледж Київського університету імені ОСОБА_6», ідентифікаційний номер 22865098 (надалі - «коледж»), у формі товариства з обмеженою відповідальністю, засновником якого був його батько - ОСОБА_7, який також був призначений директором Коледжу з правом підпису усіх документів та іншими поввЂ™язаними правами.

Коледж є юридичною особою і набув свої права з моменту державної реєстрації 10 жовтня 1994 року згідно з рішенням №2-67 виконавчого комітету Ради народних депутатів Залізничного району міста Києва.

Частка батька позивача, ОСОБА_7, у статутному фонді коледжу - 10% від загальної кількості голосів засновників. Частка Київського національного університету ім. Тараса Шевченка - 51 % від загальної кількості голосів засновників. Частка Відділу освіти виконкому ради народних депутатів Залізничного району міста Києва - 30 % від загальної кількості голосів засновників. ОСОБА_3 - 9% від загальної кількості голосів засновників.

03 березня 2001 року помер батько позивача, ОСОБА_7. Після його смерті у 2001 році, дотримуючись усіх необхідних строків для прийняття спадщини, позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, і отримав свідоцтво про право власності на спадщину за законом.

05 жовтня 2001 року Вишнева державна нотаріальна контора надіслала лист № 1116 до коледжу з проханням надати в нотаріальну контору для оформлення спадщини згідно із законом та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 (Заявника), після померлого 03 березня 2001 року ОСОБА_7 необхідні документи. Також аналогічний лист було надіслано повторно 07 лютого 2003 року.

Крім того, позивач неодноразово звертався до ОСОБА_3 та інших засновників з метою визнання за ним права власності на частку у статутному капіталі коледжу, що належала його померлому батьку.

Позивача, як спадкоємця ОСОБА_7, жодного разу не було повідомлено про загальні збори засновників коледжу і не залучено до управління коледжу.

Проте засновниками, зокрема ОСОБА_3, а також посадовими особами коледжу відповіді на вказані запити не було надано. Тобто, на думку позивача, його права щодо участі в управлінні коледжем протиправно обмежували, з метою незаконного привласнення його частки у статутному капіталі коледжу.

Відповідач ОСОБА_2 не вчинив жодних дій для захисту права власності позивача на частку у статутному капіталі коледжу.

З метою захисту своїх цивільних прав та інтересів позивач вимушений був звернутися до суду. 04 липня 2011 року Києво-Святошинським районним судом Київської області по справі № 2-4392/2010 за позовом ОСОБА_1 до Київського національного університету імені ОСОБА_6, відділу освіту виконкому ради народних депутатів Залізничного району міста Києва, Залізничної районної державної адміністрації міста Києва, ОСОБА_3, за участю третіх осіб: Фінансово-правового коледжу Київського національного університету імені ОСОБА_6 та Фінансово-правового ліцею Залізничного району міста Києва, про визнання права власності на спадкове майно за померлим ОСОБА_7 було винесено рішення, за яким вирішено: визнати за ОСОБА_1 право власності на частку в статутному капіталі Фінансово-правового коледжу Київського національного університету імені ОСОБА_6, ідентифікаційний номер 22865098, що становить 10 % статутного капіталу.

Тобто, на думку позивача, судом підтверджено, що всі рішення засновників після встановленого строку для прийняття спадщини, які були прийняті без участі позивача, як засновника коледжу, є неправомірними.

На звернення позивача від 17 січня 2012 року про виконання рішення суду, адресовані: Ректору Київського національного університету ОСОБА_8, Голові ОСОБА_4 районної державної адміністрації ОСОБА_9, Директору фінансово-правового коледжу ОСОБА_10, Директору фінансово-правового ліцею ОСОБА_11, відповіді не надійшло.

Як стало відомо позивачу при ознайомленні з матеріалами реєстраційної справи Фінансово-правового коледжу, що знаходиться у державного реєстратора ОСОБА_4 районної державної адміністрації міста Києва, 29 квітня 2011 року відбулися загальні збори засновників Фінансово-правового коледжу, з наступним порядком денним: 1. Розгляд питання про зміну назви коледжу. 2. Розгляд питання про виключення зі складу засновників коледжу відділу освіти Залізничної районної державної адміністрації м. Києва та громадянина ОСОБА_7 3. Розгляд питання про внесення відповідних змін до Статуту, шляхом його викладення в новій редакції, та затвердження нової редакції Статуту. 4. Розгляд питання про реорганізацію Коледжу зумовлену зміною його організаційно-правової форми.

Згідно з протоколом загальних зборів засновників коледжу № 2/04-11 від 29 квітня 2011 року, присутні учасники: громадянка ОСОБА_3, якій належить 9% в статутному капіталі Коледжу; від Коледжу, якому на підставі рішення загальних зборів засновників від 01 квітня 2011 року №1/04-11 - залишена частка Київського національного університету імені ОСОБА_6 в статутному капіталі коледжу в розмірі 51% - ОСОБА_10; представник відділу освіти Залізничної районної державної адміністрації м. Києва - відсутній у зввЂ™язку з ліквідацією; громадянин ОСОБА_7 - відсутній у зввЂ™язку зі смертю. По другому питанню, у зввЂ™язку зі смертю ОСОБА_7, що підтверджується відповідним документом, вирішили вивести зі складу засновників Коледжу засновника - ОСОБА_7 - у зввЂ™язку зі смертю. По третьому питанню вирішили затвердити нову редакцію Статуту Фінансово-правового коледжу, в якій єдиним власником зазначити ОСОБА_3 По четвертому питанню вирішили провести реорганізацію коледжу у зввЂ™язку зі зміною організаційно-правової форми. Протокол підписаний учасниками зборів засновників: ОСОБА_3 та ОСОБА_10

01 вересня 2011 року Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ОСОБА_4 районної державної адміністрації міста Києва зареєстрував статут Фінансово-правового коледжу, затверджений вищезазначеними рішеннями загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу від 01 квітня 2011 року та 29 квітня 2011 року, а також зареєстрував призначення ОСОБА_10 директором.

Як вважає позивач, загальні збори засновників коледжу від 29 квітня 2011 року не були повноважними приймати рішення, а рішення що були прийняті та оформлені протоколом загальних зборів засновників коледжу № 2/04-11 від 29 квітня 2011 року та їх подальша державна реєстрація грубо порушують норми чинного законодавства України, його право власності на частку у статутному капіталі, та його корпоративні права щодо участі в управлінні коледжем, зокрема (але не виключно): загальні збори засновників не були повноважними приймати рішення, якими позивача було позбавлено права власності на частку у статному капіталі коледжу, оскільки: його як спадкоємця померлого учасника коледжу - ОСОБА_7 не було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів засновників коледжу; на зборах не були присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів учасників коледжу, тобто для проведення зборів не було необхідного кворуму відповідно до ст. 60 ЗУ «Про господарські товариства»; ОСОБА_10 від коледжу з часткою 51% голосів засновників не мав права брати участь у зборах, голосувати, та підписувати протокол зборів як учасник Коледжу, оскільки частка, що була залишена Коледжу не враховується у визначенні кворуму та не голосує згідно з вимогами ст. 53 ЗУ «Про господарські товариства».

На думку позивача, виключення зі складу учасників коледжу його батька, засновника коледжу - ОСОБА_7, не відповідає вимогам чинного законодавства України та порушує його право власності на частку у статутному капіталі коледжу та його корпоративні права, оскільки: виключення зі складу учасників коледжу учасника в зввЂ™язку зі смертю не передбачене Статутом коледжу; за рішення про виключення ОСОБА_7 зі складу учасників коледжу фактично проголосувала лише ОСОБА_3 з часткою статутного капіталу - 9%, а частка що належить коледжу (51%) не враховується при голосуванні, тобто рішення про виключення ОСОБА_7 зі складу учасників коледжу не є прийнятим, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 53, 59, 64 ЗУ «Про господарські товариства»; у протоколі зборів № 2/04-11 від 29 квітня 2011 року зазначено: смерть ОСОБА_7 підтверджується відповідним документом, як стало відомо позивачу із ознайомлення з матеріалами реєстраційної справи коледжу, таким документом є відповідь на звернення надана Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції №885-4-9 від 05 липня 2011 року, тобто рішення про виключення ОСОБА_7 зі складу учасників коледжу відбувалось на підставі документу, якого на момент прийняття рішення ще не було; відповідно до ст. 147 ЦК України та рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 2-4392/2010 від 04 липня 2011 року право власності на частку померлого батька позивача - учасника коледжу, належить саме позивачу.

При проведенні державної реєстрації рішень зборів коледжу та відповідних змін до Статут шляхом викладення його в новій редакції, оформлених у протоколі коледжу № 2/04-11 від 29 квітня 2011 року, не були враховані вищезазначені порушення чинного законодавства України, зокрема: державним реєстратором не було перевірено повноваження загальних зборів засновників від 29 квітня 2011 року та законність прийнятих на них рішень; державним реєстратором не дотримано вимог щодо документального підтвердження смерті виключеного учасника - ОСОБА_7

Як стверджує позивач, відповідачі свідомо не виконують рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 2-4392/2010 від 04 липня 2011 року та не визнають його учасником коледжу з часткою - 10 % статутного капіталу, що належала його померлому батьку - ОСОБА_7

Посилаючись на викладене вище та норми закону, позивач просив суд: визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів засновників ПВНЗ Фінансово-правового коледжу, ідентифікаційний номер 22865098, оформлених протоколом загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу № 2/04-11 від 29 квітня 2011 року, а також всі інші рішення Загальних зборів засновників з 03 березня 2001 року; визнати недійсним та скасувати Статут ПВНЗ Фінансово-правового коледжу, ідентифікаційний номер 22865098, викладений у новій редакції, затверджений на підставі рішення загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу, оформлених протоколом загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу № 2/04-11 від 29 квітня 2011 року; зобоввЂ™язати ОСОБА_4 районну державну адміністрацію міста Києва скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів на підставі протоколу загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу № 2/04-11 від 29 квітня 2011 року, що була проведена державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 районної державної адміністрації міста Києва 01 вересня 2011 року; зобоввЂ™язати ОСОБА_4 районну державну адміністрацію міста Києва скасувати державну реєстрацію змін до Статуту ПВНЗ Фінансово-правового коледжу, ідентифікаційний номер 22865098, викладеного у новій редакції, затвердженого на підставі рішення загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу, оформлених протоколом загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу № 2/04-11 від 29 квітня 2011 року, що була проведена державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ОСОБА_4 районної державної адміністрації міста Києва 01 вересня 2011 року, номер запису 10731050004009164; визнати його правонаступником учасника Фінансово-правового коледжу, ідентифікаційний номер 22865098, ОСОБА_7 з часткою 10% статутного капіталу з усіма правами, що були надані ОСОБА_7; зобоввЂ™язати ОСОБА_4 районну державну адміністрацію міста Києва зареєструвати зміни до установчих документів Фінансово-правового коледжу, ідентифікаційний номер 22865098, які поввЂ™язані із зміною складу засновників, зокрема вступу до складу учасників Фінансово-правового коледжу, ідентифікаційний номер 22865098, ОСОБА_1 як правонаступника померлого учасника Фінансово-правового коледжу ОСОБА_7 з часткою 10% статутного капіталу.

В подальшому позивач збільшував позовні вимоги, посилаючись на те, що 01 квітня 2011 року на загальних зборах засновників коледжу, було прийнято рішення про виключення зі складу засновників коледжу засновника - Київський національний університет імені ОСОБА_6, з часткою у статутному капіталі - 51%, і залишення зазначеної частки в розпорядженні коледжу, також було затверджено зміну назви коледжу, і проведення реєстрації відповідних змін.

29 квітня 2011 року на загальних зборах засновників коледжу було прийнято рішення про виключення зі складу засновників коледжу засновника - Відділ освіти Залізничної районної державної адміністрації міста Києва, з часткою у статутному капіталі - 30%, а також виключення засновника - ОСОБА_7, з часткою у статутному капіталі - 10%, також було затверджено нову редакцію статуту, в якій єдиним власником коледжу є ОСОБА_3, крім того вирішено питання про реорганізацію коледжу.

01 квітня 2011 року на загальних зборах засновників Фінансово-правового коледжу, були присутні засновники: представник Київського національного університету імені ОСОБА_6 - 51 % від загальної кількості голосів засновників, ОСОБА_3 - 9% від загальної кількості голосів засновників, де було прийнято рішення про виключення зі складу засновників коледжу засновника - Київський національний університет імені ОСОБА_6, з часткою у статутному капіталі - 51%, і залишення зазначеної частки в розпорядженні коледжу, також було затверджено зміну назви коледжу, і проведення реєстрації відповідних змін .

По третьому питанню порядку денного загальних зборів засновників коледжу 29 квітня 2011 року було прийнято рішення про внесення змін до статуту коледжу, викладення його в новій редакції, і затвердження нової редакції статуту, в якій єдиним власником коледжу є ОСОБА_3.

Як вважає позивач, таким рішенням ОСОБА_3 протизаконно привласнила частки статутного капіталу коледжу, що належали Київському національному університету імені ОСОБА_6 - 51% статутного капіталу, Відділу освіти виконкому ради народних депутатів залізничного району міста Києва - 30 % статутного капіталу, ОСОБА_7 - 10% статутного капіталу.

На загальних зборах засновників не було прийняте рішення про реалізацію часток статутного капіталу засновників набутих коледжем відповідно до діючого законодавства України.

Крім того, своїм рішенням ОСОБА_3, на думку позивача, протизаконно позбавила його, як учасника коледжу, з часткою статутного капіталу коледжу, що належала його батькові ОСОБА_7, і становить 10% статутного капіталу, переважного права купівлі часток засновників набутих коледжем.

По розрахунках позивача, разом частки статутного капіталу коледжу, що належали Київському національному університету імені ОСОБА_6 - 51% статутного капіталу, Відділу освіти виконкому ради народних депутатів залізничного району міста Києва - 30 % статутного капіталу, становлять 81% статутного капіталу коледжу, тобто частка, на яку він має переважне право придбання, згідно із Законом, становить: 81%*10%:19% (де 10% - це частка його померлого батька ОСОБА_7, 19% - це сума часток його померлого батька ОСОБА_7 та ОСОБА_3В.) = 42,63% статутного капіталу Фінансово-правового коледжу.

Також, у зввЂ™язку з набранням чинності змін внесених до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а також Указу Президента України «Про затвердження Положення про Державну реєстраційну службу України» позивач позовні вимоги про вчинення дій адресував не ОСОБА_4 районній в місті Києві державній адміністрації, а ОСОБА_5 службі Головного управління юстиції у місті Києві.

На основі викладеного позивач остаточно просив суд: визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів засновників ПВНЗ Фінансово-правового коледжу, ідентифікаційний номер 22865098, та їх державну реєстрацію, оформлених протоколом загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу № 2/04-11 від 29 квітня 2011 року; визнати недійсним та скасувати Статут ПВНЗ Фінансово-правового коледжу, ідентифікаційний номер 22865098, викладений у новій редакції, що затверджено на підставі рішення загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу, оформлених протоколом загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу № 2/04-11 від 29 квітня 2011 року, та його державну реєстрацію; зобоввЂ™язати ОСОБА_5 службу Головного управління юстиції у місті Києві скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів на підставі протоколу загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу № 2/04-11 від 29 квітня 2011 року, що була проведена державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 районної державної адміністрації міста Києва 01 вересня 2011 року; зобоввЂ™язати ОСОБА_5 службу Головного управління юстиції у місті Києві скасувати державну реєстрацію Статуту ПВНЗ Фінансово-правового коледжу, ідентифікаційний номер 22865098, викладеного у новій редакції, затвердженого на підставі рішення загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу, оформлених протоколом загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу № 2/04-11 від 29.04.2011 року, що була проведена державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ОСОБА_4 районної в місті Києві державної адміністрації 01 вересня 2011 року, номер запису 10731050004009164; визнати його правонаступником учасника Фінансово-правового коледжу, ідентифікаційний номер 22865098, ОСОБА_7 з часткою 10% статутного капіталу з усіма правами, що були надані ОСОБА_7; зобоввЂ™язати ОСОБА_5 службу Головного управління юстиції у місті Києві зареєструвати зміни до установчих документів Фінансово-правового коледжу, ідентифікаційний номер 22865098, які поввЂ™язані зі зміною складу засновників, зокрема, вступу до складу учасників Фінансово-правового коледжу, ідентифікаційний номер 22865098, його, як правонаступника померлого учасника Фінансово-правового коледжу ОСОБА_7, з часткою 10% статутного капіталу; визнати за ним переважне право придбання частки від часток, що належали Київському національному університету імені ОСОБА_6 та Відділу освіти виконкому ради народних депутатів залізничного району міста Києва, і становить 42,63% статутного капіталу Фінансово-правового коледжу; зобоввЂ™язати Фінансово-правовий коледж, ідентифікаційний номер 22865098, відступити частку статутного капіталу від часток, що належали Київському національному університету імені ОСОБА_6, Відділу освіти виконкому ради народних депутатів залізничного району міста Києва, і становить 42,63% статутного капіталу Фінансово-правового коледжу, та здійснити державну реєстрацію відповідних змін до статутних документів Фінансово-правового коледжу.

У судовому засіданні 09 жовтня 2013 року у зввЂ™язку зі збільшенням позовних вимог до участі у справі у якості співвідповідача була залучена ОСОБА_5 служба ГУЮ у м. Києві.

Позивач в судове засідання звЂ™явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на викладене у позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не звЂ™явився, звернувся до суду із проханням слухати справу у його відсутності, позов визнав.

Представники відповідачів ОСОБА_3 та ПВНЗ Фінансово-правового коледжу теж в судове засідання звЂ™явились, проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позову, свою позицію обґрунтували наступним. Позивач не набув статусу учасника Фінансово-правового коледжу, правонаступником якого є ПВНЗ Фінансово-правовий коледж, а тому позбавлений права оскаржувати рішення загальних зборів ПВНЗ Фінансово-правового коледжу. Позовні вимоги в частині, що стосуються зобоввЂ™язання ОСОБА_5 служби ГУЮ у м. Києві вчинити дії, є незаконними і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки суперечать вимогам ст.ст. 29, 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Посилання позивача на норми закону України «Про господарські товариства» для обґрунтування своїх вимог є недоречними, оскільки ПВНЗ Фінансово-правовий коледж не є господарським товариством. Відповідно до вимог чинного законодавства позивач має право претендувати лише на частку в статутному капіталі ПВНЗ Фінансово-правового коледжу, а не на право на вступ до складу засновників ПВНЗ Фінансово-правового коледжу. Вважали, що залучення ОСОБА_12 в якості одного співвідповідача нічим не обґрунтовано, а тому позовна заява ОСОБА_1 подана з порушенням правил підсудності. Заперечували проти посилання позивача на ч. 2 ст. 147 ЦК України, яка регулює порядок відчуження частки лише в тому випадку, коли в якості набувача (покупця) такої частки виступає третя особа, яка не є учасником ТОВ на момент відчуження, у разі ж відчуження частки на користь особи, яка є учасником ТОВ на момент відчуження, правила про переважне право не застосовується. Крім цього, на думку представників відповідачів, на момент передачі Фінансово-правовому коледжу частки статутного капіталу коледжу позивач не набув статусу учасника коледжу, у зввЂ™язку з чим не може користуватись переважним правом придбання частки статутного капіталу. Незрозумілим для представників відповідачів залишилось те, чим керувався позивач при визначенні розміру частки, що належала Київському національному університету ім. Т.Шевченка, відділу освіти виконкому ради народних депутатів Залізничного району м. Києва, як 42,63 %. Також представники відповідачів вважали, що позивачем не було наведено жодної правової підстави для задоволення позовних вимог в частині зобоввЂ™язання ПВНЗ Фінансово-правового коледжу відступити частку статутного капіталу, що належала Київському національному університету ім. Т.Шевченка, відділу освіти виконкому ради народних депутатів Залізничного району м. Києва і становить 42,63 % статутного капіталу Фінансово-правового коледжу.

Відповідач ОСОБА_4 районна у м. Києві державна адміністрація свого представника в судове засідання не направила, звернулась до суду із проханням слухати справу у відсутності її представника, проти задоволення позову заперечувала.

Відповідач ОСОБА_5 служба ГУЮ у м. Києві свого представника в судове засідання теж не направила, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки свого представника та позицію щодо позову суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 вересня 1994 року Київський університет ім. Т.Шевченка, відділ освіти виконкому ради народних депутатів Залізничного району м. Києва, громадянин ОСОБА_7, громадянка ОСОБА_3 уклали Установчий договір про створення фінансово-правового коледжу Київського університету ім. Т.Шевченка у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Відповідно до ст. 5 цього Установчого договору було визначено долю витрат коледжу засновниками: Київський університет ім. Т.Шевченка - 51 %, відділ освіти виконкому ради народних депутатів Залізничного району м. Києва - 30 %, громадянин ОСОБА_7 - 10 %, громадянка ОСОБА_3 - 9 %.

10 жовтня 1994 року за було проведено державну реєстрацію фінансово-правового коледжу Київського університету ім. Т.Шевченка за № 2-67, що підтверджується відповідним свідоцтвом.

18 листопада 1996 року зборами засновників фінансово-правового коледжу Київського університету ім. Т.Шевченка було прийнято Статут (тимчасовий) фінансово-правового коледжу Київського університету ім. Т.Шевченка, створеного відповідно до Установчого договору зборів засновників № 1 від 06 вересня 1994 року, заснованого на колективній (змішаній) формі власності і підпорядкованого Київському університету ім. Т.Шевченка. Вказаний Статут було затверджено заступником Міністра освіти України, зареєстровано у Міністерстві освіти України та перереєстровано Розпорядженням Голови Залізничної районної державної адміністрації м. Києва від 06 грудня 1996 року № 1238. Згідно з п. 7.3 даного Статуту вищим колегіальним органом управління Коледжем є збори засновників Коледжу. У відповідності до п. 7.4 цього Статуту засновниками коледжу є: Київський університет ім. Т.Шевченка в особі ректора, академіка НАН України ОСОБА_13; відділ освіти виконкому ради народних депутатів Залізничного району м. Києва в особі завідуючого відділом освіти ОСОБА_14; громадянин ОСОБА_7; громадянка ОСОБА_3. З огляду на п. 15.13 Статуту Статутний фонд фінансово-правового коледжу Київського університету ім. Т.Шевченка формується у відповідності до чинного законодавства, що відповідає рівню, встановленому у Постанові Кабміну № 200 від 12 лютого 1996 року «Про ліцензування, атестацію та акредитацію закладів освіти», розмір, структура, склад та долі засновників у статутному фонді визначаються Установчим договором.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 липня 2011 року, яке набрало законної сили 13 жовтня 2011 року, було: позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Київського національного університету імені ОСОБА_6, відділу освіти виконкому ради народних депутатів Залізничного району м. Києва, Залізничної районної державної адміністрації міста Києва, ОСОБА_3, треті особи: Фінансово-правовий коледж Київського національного університету імені ОСОБА_6 та фінансово-правовий ліцей Залізничного району м. Києва, про визнання права власності на спадкове майно - задоволено повністю; визнано за ОСОБА_1 право власності на частку в статутному капіталі Фінансово-правового коледжу Київського національного університету імені ОСОБА_6, ідентифікаційний номер 22865098, що становить 10 % статутного капіталу; визнано за ОСОБА_1 право власності на частку в статутному капіталі Фінансово-правового ліцею Залізничного району міста Києва, ідентифікаційний номер 24368087, що становить 25 % статутного капіталу.

У вище вказаному рішенні суду було встановлено, що 03 березня 2001 року помер батько позивача - ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-БК № 297545, виданим 04 березня 2001 року. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається в тому числі і з частки у статутному капіталі Фінансово-правового коледжу КНУ ім. Тараса Шевченка, що становить 10 % від загальної кількості голосів засновників, та частки у статутному капіталі Фінансово-правового ліцею Залізничного району міста Києва, що становить 25 % від загальної кількості голосів засновників, що складає 95 гривень, що підтверджується Статутами Фінансово-правового коледжу КНУ ім. Тараса Шевченка та Фінансово-правового ліцею Залізничного району міста Києва, а також установчим договором про створення Фінансово-правового коледжу КНУ ім. Тараса Шевченка від 06 вересня 1994 року та установчим договором про створення та діяльність Фінансово-правового ліцею Залізничного району міста Києва від 13 січня 1997 року, витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, по ідентифікаційному номеру 22865098, № 406308 від 06 травня 2009 року. Відповідно до ст. 529 ЦК України 1963 року спадкоємцями першої черги після померлого є син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мати ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, батько ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, які спадщину прийняли, що підтверджується спадковою справою до майна померлого ОСОБА_7, заведеною Вишневою міською державною нотаріальною конторою за № 52 за 2001 рік. 25 червня 2010 року помер дід позивача ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-ОК №189913, виданим 25 червня 2010 року. 12 серпня 2010 року померла баба позивача ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-ОК №190329, виданим 12 серпня 2010 року. Згідно зі ст. 549 ЦК України 1963 року спадщина, що відкрилась після померлого ОСОБА_7, була прийнята позивачем, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується матеріалами спадкової справи до майна померлого ОСОБА_7, заведеною Вишневою міською державною нотаріальною конторою за № 52 за 2001 рік. Позивач у відповідності до 1268-1270 ЦК України 2003 року спадщину після померлих ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, прийняв. Відповідач ОСОБА_2 25 грудня 2010 року подав заяви про відмову від належної йому до спадкування частки за законом після померлого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, та померлої ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, у зввЂ™язку з чим позивач є єдиним спадкоємцем за всіма померлими. Виходячи зі змісту Статутів Фінансово-правового коледжу КНУ ім. Тараса Шевченка та Фінансово-правового ліцею Залізничного району міста Києва, а також установчого договору про створення Фінансово-правового коледжу КНУ ім. Тараса Шевченка від 06 вересня 1994 року та установчого договору про створення та діяльність Фінансово-правового ліцею Залізничного району міста Києва від 13 січня 1997 року, Фінансово-правовий коледж КНУ ім. Тараса Шевченка та Фінансово-правовий ліцей Залізничного району міста Києва являються товариствами з обмеженою відповідальністю. У статуті Фінансово-правового коледжу Київського національного університету імені ОСОБА_6 та статуті Фінансово-правового ліцею Залізничного району міста Києва відсутні обмеження щодо переходу частки до спадкоємців лише за згодою інших учасників товариства. Положення норми ч. 5 ст. 147 ЦК України щодо переходу спадщини носять імперативний характер у зв`язку з цим підлягають застосуванню до предмету спору.

Як вбачається з протоколу № 1, копія якого наявна у матеріалах справи, 15 березня 2001 року відбулися загальні збори учасників Фінансово-правового коледжу Київського національного університету імені ОСОБА_6, які постановили, в тому числі, засновникам вжити заходи щодо забезпечення реалізації прав спадкоємцям покійного ОСОБА_7, що випливають з установчих документів ТОВ «Фінансово-правовий коледж Київського національного університету імені ОСОБА_6» та чинного законодавства.

З огляду на лист ОСОБА_4 районної в м. Києві державної адміністрації № 0-60 від 31 січня 2012 року було повідомлено позивачу, що ОСОБА_4 районна в м. Києві державна адміністрація не є засновником (учасником) Фінансово-правового коледжу та Фінансово-правового ліцею залізничного району міста Києва, а також не являється правонаступником ліквідованої Залізничної райдержадміністрації м. Києва та відділу освіти виконкому ради народних депутатів Залізничного району м. Києва.

29 квітня 2011 року відбулися загальні збори засновників Фінансово-правового коледжу, з наступним порядком денним: 1. Розгляд питання про зміну назви коледжу. 2. Розгляд питання про виключення зі складу засновників коледжу відділу освіти Залізничної районної державної адміністрації м. Києва та громадянина ОСОБА_7 3. Розгляд питання про внесення відповідних змін до Статуту, шляхом його викладення в новій редакції, та затвердження нової редакції Статуту. 4. Розгляд питання про реорганізацію Коледжу зумовлену зміною його організаційно-правової форми.

Згідно з протоколом загальних зборів засновників коледжу № 2/04-11 від 29 квітня 2011 року, присутні учасники: громадянка ОСОБА_3, якій належить 9% в статутному капіталі Коледжу; від Коледжу, якому на підставі рішення загальних зборів засновників від 01 квітня 2011 року №1/04-11 - залишена частка Київського національного університету імені ОСОБА_6 в статутному капіталі коледжу в розмірі 51% - ОСОБА_10; представник відділу освіти Залізничної районної державної адміністрації м. Києва - відсутній в зввЂ™язку з ліквідацією; громадянин ОСОБА_7 - відсутній в зввЂ™язку зі смертю. Зборами вирішено змінити назву коледжу. виключивши з нього слова «Київського університету ім. Т.Шевченка» та затвердити нову назву коледжу в наступному вигляді «Фінансово-правовий коледж», у зввЂ™язку зі смертю ОСОБА_7 вивести його зі складу засновників Коледжу, затвердити нову редакцію Статуту Фінансово-правового коледжу, в якій єдиним власником зазначити ОСОБА_3, провести реорганізацію коледжу у зввЂ™язку зі зміною організаційно-правової форми. Протокол підписаний учасниками зборів засновників: ОСОБА_3 та ОСОБА_10

Як вбачається з численних заяв позивача, копії яких знаходяться у справі, ОСОБА_1 звертався до Київського національного університету імені ОСОБА_6, Фінансово-правового коледжу, ОСОБА_3, Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, прокуратури СоломвЂ™янського району міста Києва з метою реалізувати свої права, надані йому рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 липня 2011 року.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ № 521146 та Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ № 521149 станом на 26 квітня 2013 року Фінансово-правовий коледж припинено 02 серпня 2012 року за рішенням засновників, правонаступник - приватний вищий навчальний заклад «Фінансово-правовий коледж», код ЄДРПОУ 22865098, засновник якого - ОСОБА_3.

На виконання ухвали Києво-Святошинського району Київської області від 24 липня 2013 року відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців СоломвЂ™янського району ОСОБА_5 служби ГУЮ у м. Києві суду було надано наступні належним чином завірені копії установчих документів, протоколів та інших документів приватного вищого навчального закладу «Фінансово-правовий коледж», ідентифікаційний код 22865098: опису документів. що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» від 01 вересня 2011 року; листа відділу ДРАЦС Києво-Святошинського РУЮ у Київській області № 885-4-9 від 05 липня 2011 року, яким було надано Директору Фінансово-правового коледжу Київського національного університету ім. Т.Шевченка інформацію про те, що виконкомом Вишневої міської ради зареєстрована смерть гр. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, який помер 03 березня 2001 року, про що складено актовий запис за № 50 від 04 березня 2001 року; листа ОСОБА_4 районної у м. Києві державної адміністрації № 5038/01 від 03 квітня 2009 року, яким повідомлено ректора Київського національного університету ім. Т.Шевченка, що відділ освіти Залізничної районної у м. Києві державної адміністрації було ліквідовано без правонаступника; розпорядження голови Залізничної районної у м. Києві державної адміністрації № 860 від 07 серпня 2001 року «Про утворення ліквідаційної комісії Залізничної районної у м. Києві державної адміністрації»; наказу Залізничного районного відділу освіти м. Києва № 135 від 07 серпня 2001 року «Про утворення ліквідаційної комісії відділу освіти Залізничної районної у м. Києві державної адміністрації»; квитанції від 01 вересня 2011 року на суму 51 грн. за перереєстрацію юридичної особи; реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 01 вересня 2011 року; витягу з протоколу № 11 засідання Вченої ради Київського національного університету ім. Т.Шевченка від 01 червня 2009 року, відповідно до якого було ухвалено вивести Київський національний університет ім. Т.Шевченка зі складу засновників фінансово-правового коледжу; заяви Київського національного університету ім. Т.Шевченка № 01/328-26 від 21 липня 2009 року, адресованої Загальним зборам засновників Фінансово-правового коледжу Київського національного університету ім. Т.Шевченка, про виведення Київського національного університету ім. Т.Шевченка з числа засновників Фінансово-правового коледжу Київського національного університету ім. Т.Шевченка та виключення з назви коледжу слів «Київського національного університету ім. Т.Шевченка»; наказу ректора Київського національного університету ім. ОСОБА_6 № 381-32 від 03 червня 2009 року «Про затвердження рішення Вченої ради університету»; протоколу № 1/04-11 від 01 квітня 2011 року Загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу Київського національного університету ім. Т.Шевченка, відповідно до якого було ухвалено виключити Київський національний університет ім. Т.Шевченка з числа засновників Фінансово-правового коледжу Київського національного університету ім. Т.Шевченка, залишивши частку університету 51 % в розпорядженні коледжу, вилучити із назви коледжу слова «Київського національного університету ім. Т.Шевченка», доручити ОСОБА_3 здійснити перереєстрацію Фінансово-правового коледжу Київського національного університету ім. Т.Шевченка з урахуванням виходу Київського національного університету ім. Т.Шевченка з числа засновників коледжу протягом одного місяця та в порядку, передбаченому чинним законодавством України; довіреності Київського національного університету ім. Т.Шевченка від 18 березня 2011 року на першого проректора університету ОСОБА_16; протоколу № 1/02-11 від 16 лютого 2011 року Загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу Київського національного університету ім. Т.Шевченка, відповідно до якого було ухвалено звільнити від обоввЂ™язків директора Фінансово-правового коледжу Київського національного університету ім. Т.Шевченка ОСОБА_17, призначити директором Фінансово-правового коледжу Київського національного університету ім. Т.Шевченка ОСОБА_10 О.С., доручити проректору Київського національного університету ім. Т.Шевченка ОСОБА_18 від імені учасників Фінансово-правового коледжу Київського національного університету ім. Т.Шевченка укласти контракт з ОСОБА_10, доручити директору Фінансово-правового коледжу Київського національного університету ім. Т.Шевченка ОСОБА_10 на виконання рішення зборів засновників внести зміни до установчих документів коледжу та здійснити їх перереєстрацію в установленому законом порядку; Статуту Фінансово-правового коледжу, ідентифікаційний код 22865098 (нова редакція), згідно з п. 7.3 якого вищим органом управління коледжем є його власник, єдиним власником коледжу є ОСОБА_3, відповідно до п. 15.13 Статуту Статутний фонд фінансово-правового коледжу формується у відповідності до чинного законодавства, розмір, структура, склад статутного фонду визначаються цим Статутом та Установчим договором; протоколу № 2/04-11 від 29 квітня 2011 року Загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу, відповідно до якого було вирішено змінити назву коледжу. виключивши з нього слова «Київського університету ім. Т.Шевченка» та затвердити нову назву коледжу в наступному вигляді «Фінансово-правовий коледж», у зввЂ™язку зі смертю ОСОБА_7 вивести його зі складу засновників Коледжу, затвердити нову редакцію Статуту Фінансово-правового коледжу, в якій єдиним власником зазначити ОСОБА_3, провести реорганізацію коледжу у зввЂ™язку зі зміною організаційно-правової форми, ухвалено доручити засновнику коледжу ОСОБА_3 на виконання рішення зборів засновників внести зміни до установчих документів коледжу та здійснити їх перереєстрацію в установленому законом порядку; опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація юридичної особи шляхом перетворення» від 02 серпня 2012 року; реєстраційної картки на проведення державної реєстрація юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації діючої (діючих) юридичної особи (юридичних осіб) у результаті злиття, поділу, виділу або перетворення від 02 серпня 2012 року, де ПВНЗ Фінансово-правовий коледж зазначено як приватну організацію (установу, заклад), його засновником - ОСОБА_3; рішення власника ПВНЗ Фінансово-правового коледжу № 1/07-12 від 20 липня 2012 року, відповідно до якого було створено приватний вищий навчальний заклад «Фінансово-правовий коледж» шляхом перетворення Фінансово-правового коледжу, затверджено Статут ПВНЗ Фінансово-правового коледжу, вирішено питання розташування ПВНЗ Фінансово-правового коледжу, створено статутний капітал у розмірі 1 000 грн. та призначено на посаду директора ОСОБА_10; Статуту ПВНЗ Фінансово-правового коледжу, де у п. 1.1 вказано, що ПВНЗ Фінансово-правовий коледж є правонаступником всіх прав і обоввЂ™язків Фінансово-правового коледжу Київського національного університету ім. Т.Шевченка, у п. 1.8 - засновником коледжу є ОСОБА_3, у п. 3.1 вказано, що у коледжу створюється статутний капітал у розмірі 1 000 грн., статутний капітал коледжу визначає мінімальний розмір майна, який гарантує інтереси його кредиторів, статутний капітал формується за рахунок грошових внесків засновників, у п. 3.4 - засновники коледжу відповідають за зобоввЂ™язаннями коледжу в межах їх вкладів; квитанції від 02 серпня 2012 року на суму 170 грн. за державну реєстрацію; опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не поввЂ™язані зі змінами в установчих документах» від 03 серпня 2012 року; реєстраційної картки на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03 серпня 2012 року, де ПВНЗ Фінансово-правовий коледж зазначено як приватну організацію (установу, заклад); опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не поввЂ™язані зі змінами в установчих документах» від 13 вересня 2012 року; реєстраційної картки на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13 вересня 2012 року, де зазначено ПВНЗ Фінансово-правовий коледж як приватну організацію (установу, заклад), тимчасово виконуючим обоввЂ™язки його керівника - ОСОБА_19; рішення власника ПВНЗ Фінансово-правового коледжу № 1/09-12 від 10 вересня 2012 року, відповідно до якого було вирішено розірвати контракт з директором коледжу ОСОБА_10 та провести з ним розрахунки; рішення власника ПВНЗ Фінансово-правового коледжу № 2/09-12 від 10 вересня 2012 року, відповідно до якого було вирішено призначити тимчасово виконуючим обоввЂ™язки директора ПВНЗ Фінансово-правового коледжу Губа нову Т.О. з 11 вересня 2012 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26 вересня 2012 року було припинено провадження по справі № 5011-62/9308-2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ПВНЗ Фінансово-правового коледжу, ОСОБА_4 районної в місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників і статуту, скасування державної реєстрації рішення і статуту, визнання учасником та зобоввЂ™язання вчинити певні реєстраційні дії - мотивів, що учасниками спору є фізичні особи, ПВНЗ Фінансово-правовий коледж не є господарським товариством, розглядуваний спір не може бути визначено як корпоративний спір, що підлягає розгляду у господарському судочинстві.

Враховуючи зміст заявлених вимог, суд приходить до висновку про необхідність аналізу наступних правових норм.

У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

У ст. 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

У ч. 4 ст. 145 ЦК України передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; 2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу; 3) створення та відкликання виконавчого органу товариства; 4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів; 5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства; 6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; 7) виключення учасника із товариства; 8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Згідно зі ст. 147 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено. У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку та в порядку, встановлених статутом і законом, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 144 цього Кодексу. Частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 1 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції як на час створення Фінансово-правового коледжу, так і на час вирішення даної справи) господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Зважаючи на ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції на час створення Фінансово-правового коледжу), акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - установчого договору.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції на час створення Фінансово-правового коледжу) передбачено, що товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції на час створення Фінансово-правового коледжу) вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у карбованцях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України. Забороняється використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про господарські товариства» у разі припинення товариства вся сукупність прав та обов'язків товариства переходить до його правонаступників.

У ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції як на час створення Фінансово-правового коледжу, так і на час вирішення даної справи) передбачено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

У ч. 1 ст. 51 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.

Зважаючи на зміст ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено. У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Статтею 55 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

З огляду на ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

У відповідності до ч. 1 ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що державний реєстратор - посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи-підприємця.

Згідно з ч. 4. ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи на підставі факту смерті фізичної особи - засновника (учасника) та відмови інших засновників (учасників) у прийнятті спадкоємця (спадкоємців) померлого до складу засновників, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається ксерокопія (нотаріально засвідчена копія, копія, завірена органом державної реєстрації актів цивільного стану) свідоцтва про смерть фізичної особи або документа, що є підставою для його видачі відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".

Відповідно до ч. 11 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державний реєстратор зобов'язаний залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації; документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою, другою, четвертою, п'ятою та сьомою статті 8, частиною п'ятою статті 10 цього Закону; документи подані не у повному обсязі; документи подано особою, яка не має на це повноважень; до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій.

Статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься до журналу обліку реєстраційних дій. Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України про внесення такого запису.

З огляду на ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Зважаючи на ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, оригінал якого було вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, та повторна видача свідоцтва у разі внесення змін до актового запису чи його поновлення здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичними представництвами і консульськими установами України на підставі актового запису цивільного стану за заявою особи, щодо якої складено запис, батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, представника закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування.

У відповідності до п. 1 Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №401/2011, Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади. Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) обвЂ™єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообоввЂ™язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як субвЂ™єктів інформаційної діяльності.

Пунктом 7 Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №401/2011, передбачено, що Укрдержреєстр здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Зважаючи на ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на положення ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналізуючи вище перелічені правові норми в розрізі наданих суду матеріалів, суд приходить до наступних висновків.

Заперечення представників відповідачів не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а також спростовуються матеріалами справи та вимогами законодавства.

Їх вказівки на те, що позивач не набув статусу учасника Фінансово-правового коледжу, правонаступником якого є ПВНЗ Фінансово-правовий коледж, а тому позбавлений права оскаржувати рішення загальних зборів ПВНЗ Фінансово-правового коледжу, суперечать принципам ст. 55 Конституції України. У даному випадку позивач звернувся до суду за захистом своїх прав спадкоємця учасника товариства. Той факт, що він не являється учасником цього товариства не позбавляє його на судовий захист його прав та інтересів, а лише зумовлює характер цього спору, який внаслідок таких обставин являється цивільним, а не корпоративним.

Твердження представників відповідачів, що позовні вимоги в частині, що стосуються зобоввЂ™язання ОСОБА_5 служби ГУЮ у м. Києві вчинити дії, є незаконними і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки суперечать вимогам ст.ст. 29, 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», не відповідають самому змісту ч. 2 ст. 31 цього Закону.

Згадування сторони відповідачів про те, що посилання позивача на норми Закону України «Про господарські товариства» для обґрунтування своїх вимог є недоречними, оскільки ПВНЗ Фінансово-правовий коледж не є господарським товариством, спростовуються змістом ст.ст. 1, 50 Закону України «Про господарські товариства», рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 липня 2011 року, а також змістом Установчого договору від 06 вересня 1994 року про створення фінансово-правового коледжу Київського університету ім. Т.Шевченка, правонаступником якого є ПВНЗ Фінансово-правовий коледж, а також змістами наявних у справі Статутів фінансово-правового коледжу Київського університету ім. Т.Шевченка, фінансово-правового коледжу та ПВНЗ Фінансово-правового коледжу у частині, що стосується статутного фонду коледжу.

У даному випадку суд не може взяти до уваги ухвалу Господарського суду м. Києва від 26 вересня 2012 року, на яку вказують представники відповідачів, оскільки висновки в ній є оціночними судженнями суду, зробленими за результатами надання оцінки наявним у матеріалах конкретної справи документів, проте, не встановленими фактами, якими є дії чи події. За результатами оцінки матеріалів даної справи суд не може зробити висновок, що ПВНЗ Фінансово-правовий коледж не являється господарським товариством.

Міркування представників відповідача про те, що відповідно до вимог чинного законодавства позивач має право претендувати лише на частку в статутному капіталі ПВНЗ Фінансово-правового коледжу, а не на право на вступ до складу засновників ПВНЗ Фінансово-правового коледжу, спростовується змістом ст. 55 Закону України «Про господарські товариства».

Зауваження сторони відповідача щодо того, що залучення ОСОБА_12 в якості співвідповідача нічим не обґрунтовано, а тому позовна заява ОСОБА_1 подана з порушенням правил підсудності, не може заслуговувати на увагу, оскільки визначення осіб, які, на думку позивача, порушують, не визнають або оспорюють його право, відноситься до виключного права самого позивача, до обоввЂ™язку ж суду належить встановити дійсність цих тверджень, що має наслідком задоволення позову чи відмову у його задоволенні. Дані питання вирішуються судом у нарадчій кімнаті при вирішенні спору по суті, а не при вирішенні питання підсудності справи. Той факт, що позов ОСОБА_1 не містить окремих, самостійних вимог до ОСОБА_12, теж не міг бути підставою для зміни підсудності вирішення спору, так як по суті всі вимоги позивача поввЂ™язані з його правами спадкоємця, а ОСОБА_12 теж являється спадкоємцем померлого батька позивача.

Проте, суд вважає за необхідне звернути увагу, що в ході судового розгляду не було встановлено фактів порушення, невизнання чи оспорення прав, свобод та інтересів позивача з боку відповідача ОСОБА_12, але впливу на вирішення даного спору з огляду на зміст позовних вимог це не може мати.

Заперечення представників відповідачів проти посилання позивача на ч. 2 ст. 147 ЦК України та їх вказівку на те, що позивачем не було наведено жодної правової підстави для задоволення позовних вимог в частині зобоввЂ™язання ПВНЗ Фінансово-правового коледжу відступити частку статутного капіталу, що належала Київському національному університету ім. Т.Шевченка, відділу освіти виконкому ради народних депутатів Залізничного району м. Києва і становить 42,63 % статутного капіталу Фінансово-правового коледжу, суд вважає безпідставними, зважаючи на висновки, викладені далі по тексту рішення.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1, то вони були підтримані в ході судового розгляду належними доказами та обґрунтовані відповідними правовими нормами.

Так, як вбачається з матеріалів справи, загальні збори засновників коледжу від 29 квітня 2011 року не були повноважними приймати оспорювані рішення: на них не були присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів учасників коледжу, тобто для проведення зборів не було необхідного кворуму відповідно до ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», так як ОСОБА_10 від коледжу з часткою 51% голосів засновників не мав права брати участь у зборах, голосувати, та підписувати протокол зборів як учасник Коледжу, так як частка, що була залишена Коледжу, не враховується у визначенні кворуму та не голосує згідно з вимогами ч. 5 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства».

Тобто, рішення про виключення ОСОБА_7 зі складу учасників коледжу, затвердження нової редакції Статуту Фінансово-правового коледжу, в якій єдиним власником зазначено ОСОБА_3, внесення змін до установчих документів коледжу та здійснення їх перереєстрації не є правомірним, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 53, 59, 64 Закону України «Про господарські товариства».

Окрім цього, при проведенні державної реєстрації рішень зборів коледжу та відповідних змін до Статуту шляхом викладення його в новій редакції, оформлених у протоколі коледжу № 2/04-11 від 29 квітня 2011 року, державним реєстратором не дотримано вимог щодо документального підтвердження смерті виключеного учасника - ОСОБА_7, яким у даному випадку могла бути лише ксерокопія (нотаріально засвідчена копія, копія, завірена органом державної реєстрації актів цивільного стану) свідоцтва про смерть фізичної особи або документа, що є підставою для його видачі відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану". Такого документа державному реєстратору не було надано, оскільки лист ВДРАЦС Києво-Святошинського РУЮ № 885-4-9 від 05 липня 2011 року не може бути належним документом у розумінні ч. 4 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а тому державний реєстратор відповідно до ч. 11 цієї ж статті зобов'язаний був залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів Фінансово-правового коледжу, а не проводити реєстраційні дії.

А отже, вимоги позивача про визнання недійсними та скасування рішень вказаних вище загальних зборів засновників коледжу та Статуту коледжу, а також їх державної реєстрації є правомірними і підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що суд прийшов до висновку про задоволення вимог ОСОБА_1, про визнання недійсними та скасування оспорюваних рішень загальних зборів засновників коледжу та Статуту коледжу, а також їх державної реєстрації, підлягають задоволенню і вимоги позивача про зобоввЂ™язання ОСОБА_5 служби ГУЮ м. Києва скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів коледжу та державну реєстрацію його статуту, оскільки така процедура відповідає вимогам ч. 2 ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

З огляду на ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» позивач як спадкоємець ОСОБА_7, який за життя був учасником Фінансово-правового коледжу з часткою статутного капіталу - 10 %, являється його правонаступником, а тому позовні вимоги в частині визнання позивача правонаступником учасника Фінансово-правового коледжу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Окрім цього, зі змісту даної статті вбачається, що позивач як правонаступник має переважне право вступу до Фінансово-правового коледжу.

Враховуючи те, що позивач неодноразово звертався до коледжу та його учасника ОСОБА_3 з метою вступити до Фінансово-правового коледжу як учасник, а також звернувся до суду з даним позовом, ОСОБА_1 не відмовився від вступу до коледжу у якості учасник.

Оскільки за обставин, які склалися у коледжі у зввЂ™язку зі смертю одного з його учасників, ліквідацією одного із учасників без правонаступника, а також відступу одного з учасників коледжу своєї частки на користь самого коледжу, у зввЂ™язку з чим неможливо враховувати цю частку при вирішенні питань, відсутня можливість зібрати повноважні загальні збори учасників коледжу, які б могли вирішити питання про вступ позивача до коледжу як учасника чи про відмову у цьому.

Окрім цього, відповідно до змісту ст. 145 ЦК України вирішення питання про вступ спадкоємця померлого учасника до товариства чи при відмову у цьому не відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

З огляду на це та те, що права позивача як правонаступника померлого учасника коледжу неможливо захистити в позасудовому порядку у зввЂ™язку з тим, що відсутня можливість зібрати повноважні загальні збори учасників коледжу, суд вважає за необхідне вжити заходів для включення його до складу учасників (засновників) коледжу та задовольнити вимогу ОСОБА_1 про зобоввЂ™язання ОСОБА_5 служби ГУЮ у м. Києві зареєструвати зміни до установчих документів коледжу, які поввЂ™язані зі зміною складу засновників, а саме: вступу до складу учасників Фінансово-правового коледжу позивача як правонаступника померлого учасника ОСОБА_7 з часткою 10 % статутного капіталу.

Також суд зважає на те, що першопочатково статутний капітал коледжу складав: Київський національний університет імені ОСОБА_6 - 51% статутного капіталу, Відділ освіти виконкому ради народних депутатів Залізничного району міста Києва - 30 % статутного капіталу, ОСОБА_7 - 10% статутного капіталу, ОСОБА_3 - 9 % статутного капіталу.

Київський національний університет імені ОСОБА_6 свою частку у 51% статутного капіталу коледжу відступив самому коледжу.

Рішення про зменшення статутного капіталу коледжу у зввЂ™язку з ліквідацією Відділу освіти виконкому ради народних депутатів Залізничного району міста Києва без правонаступників на розмір його частки 30 % статутного капіталу - не приймалось.

На загальних зборах засновників не було прийняте рішення про реалізацію часток статутного капіталу засновників, набутих коледжем відповідно до діючого законодавства України.

Зважаючи на вимоги ч. 4 ст. 147 ЦК України та ч. 5 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», коледж повинен реалізувати частки статутного капіталу вибулих засновників, набуті ним, іншим учасникам або третім особам, а тому вимога позивача про зобоввЂ™язання коледжу відступити частку статутного капіталу, що належала Київському національному університету імені ОСОБА_6 та Відділу освіти виконкому ради народних депутатів Залізничного району міста Києва, в межах його прав та здійснити державну реєстрацію відповідних змін до статутних документів є правомірною та підлягає задоволенню.

Оскільки ч. 4 ст. 147 ЦК України та ч. 5 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» передбачає реалізацію частки статутного капіталу, в тому числі, і третім особам, то в даному випадку в розрізі змісту ч. 2 ст. 147 ЦК України та ч. 3 ст. ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» під час такої реалізації позивач має переважне право на придбання цієї частки пропорційно до розмірів цієї частки, у зввЂ™язку з чим позовна вимога ОСОБА_1 в цій частині теж підлягає задоволенню.

При перевірці заявленої позивачем частки статутного капіталу коледжу судом було враховано наступне.

Сума часток статутного капіталу коледжу, що належали учасникам коледжу, які вибули зі складу учасників, Київському національному університету імені ОСОБА_6 та Відділу освіти виконкому ради народних депутатів залізничного району міста Києва становить 81% статутного капіталу коледжу.

Сума часток статутного капіталу коледжу, що належать особам, які з огляду на вищевикладені висновки суду, є учасниками коледжу, тобто ОСОБА_3 та позивач, становить 19 % статутного капіталу коледжу.

З огляду на те, що позивачу належить 10 % статутного капіталу коледжу, він має переважне право придбання 52,63 % від частки, що належала вибулим учасникам і становить 81 % статутного капіталу коледжу, що у результаті становить 42,63 % статутного капіталу коледжу. Відповідно ОСОБА_3 має переважне право придбання 38,37 % статутного капіталу коледжу.

А отже, розрахунки позивача щодо частки статутного капіталу коледжу, на яку він має переважне право придбання, є правильними.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1

Зважаючи на вищенаведене, у відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 13, 19 Конституції України, ст.ст. 3, 15, 16, 145, 147, 316-321, 386, 387 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 6, 13, 19, 50, 51, 53, 55, 59, 60, 61, 64 Закону України «Про господарські товариства», ст.ст. 1, 5, 29, 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст.ст. 17, 19 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", п.п. 1, 7 Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №401/2011, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 14, 15, 60, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПВНЗ Фінансово-правового коледжу, ОСОБА_4 районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_5 служби Головного управління юстиції у місті Києві про визнання недійсними та скасування рішень, статуту та зобоввЂ™язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів засновників ПВНЗ Фінансово-правового коледжу, ідентифікаційний номер 22865098, та їх державну реєстрацію, оформлених протоколом загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу № 2/04-11 від 29.04.2011 року.

Визнати недійсним та скасувати Статут ПВНЗ Фінансово-правового коледжу, ідентифікаційний номер 22865098, викладений у новій редакції, що затверджено на підставі рішення загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу, оформлених протоколом загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу № 2/04-11 від 29.04.2011 року, та його державну реєстрацію.

ЗобоввЂ™язати ОСОБА_5 службу Головного управління юстиції у місті Києві скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів на підставі протоколу загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу № 2/04-11 від 29.04.2011 року, що була проведена державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 районної державної адміністрації міста Києва 01.09.2011 року.

ЗобоввЂ™язати ОСОБА_5 службу Головного управління юстиції у місті Києві скасувати державну реєстрацію Статуту ПВНЗ Фінансово-правового коледжу, ідентифікаційний номер 22865098, викладеного у новій редакції, затвердженого на підставі рішення загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу, оформлених протоколом загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу № 2/04-11 від 29.04.2011 року, що була проведена державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ОСОБА_4 районної в місті Києві державної адміністрації 01.09.2011 року, номер запису 10731050004009164.

Визнати ОСОБА_1 правонаступником учасника Фінансово-правового коледжу, ідентифікаційний номер 22865098, ОСОБА_7 з часткою 10% статутного капіталу з усіма правами, що були надані ОСОБА_7.

ЗобоввЂ™язати ОСОБА_5 службу Головного управління юстиції у місті Києві зареєструвати зміни до установчих документів Фінансово-правового коледжу, ідентифікаційний номер 22865098, які поввЂ™язані зі зміною складу засновників, зокрема, вступу до складу учасників Фінансово-правового коледжу, ідентифікаційний номер 22865098, ОСОБА_1, як правонаступника померлого учасника Фінансово-правового коледжу ОСОБА_7, з часткою 10% статутного капіталу.

Визнати за ОСОБА_1 переважне право придбання частки від часток, що належали Київському національному університету імені ОСОБА_6 та Відділу освіти виконкому ради народних депутатів залізничного району міста Києва, і становить 42,63% статутного капіталу Фінансово-правового коледжу.

ЗобоввЂ™язати Фінансово-правовий коледж, ідентифікаційний номер 22865098, відступити частку статутного капіталу від часток, що належали Київському національному університету імені ОСОБА_6, Відділу освіти виконкому ради народних депутатів залізничного району міста Києва, і становить 42,63% статутного капіталу Фінансово-правового коледжу, та здійснити державну реєстрацію відповідних змін до статутних документів Фінансово-правового коледжу.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом 10 днів, починаючи з дня наступного після його проголошення.

Суддя А.Я.Волчко


Дата ухвалення рішення	19.11.2013
Оприлюднено	22.01.2014
Номер документу	35346412
Судочинство	Цивільне

Судовий реєстр по справі —369/3199/13-ц

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 19.11.2013 по справі 369/3199/13-цКИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —369/3199/13-ц

Рішення від 19.11.2013

Рішення
від 19.11.2013 по справі 369/3199/13-ц
КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ