Рішення

від 18.11.2013 по справі 910/17442/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17442/13 18.11.13 За позовом Комунального підприємства "Батиївське" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАСТАР"

про стягнення 43 960,04 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Дугін О. С. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАСТАР" заборгованості за Договором про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території № 23 від 28.10.2010 року в розмірі 43 960,04 грн., в тому числі 26 144,02 грн. основного боргу, 16 873,42 грн. пені, 279,61 грн. збитків від інфляції, 662,98 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (далі - Договір) на виконання умов якого позивач надав відповідачу комунальні послуги, однак відповідач свої зобов'язання не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим, за останнім за період з 01.06.2010 по 01.06.2013 рахується заборгованість в сумі 26 144,02 грн. У зв'язку з порушенням взятих на себе зобов'язання відповідачем позивач просить стягнути з відповідача 873,42 грн. пені, 279,61 грн. збитків від інфляції, 662,98 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року порушено провадження по справі № 910/17442/13, розгляд справи призначено на 07.10.2013 року.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 07.10.2013 представників сторін розгляд справи відкладено на 04.11.2013.

Ухвалою суду від 04.11.2013 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи до 18.11.2013 для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Також ухвалою суду від 04.11.2013 прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 26366,81 грн. основного боргу, 120,75 грн. пені, 279,61 грн. збитків від інфляції, 730,16 грн. 3 % річних.

В судове засідання 18.11.2013 року з`явився представник позивача та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

На зворотній стороні ухвали суду від 04.11.2013 наявна відмітка канцелярії про відправлення кореспонденції на юридичну адресу відповідача по справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.11.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Комунальним підприємством "Батиївське" Солом'янської районної у м. Києві ради, яке було перейменоване на Комунальне підприємство "Батиївське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, (підприємство, далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВАСТАР" (орендар, далі - відповідач) 28.10.2010 було укладено договір про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території № 223 (далі - Договори).

Відповідно до п. 2.1. Договору орендар (власник) зобов'язався щомісячно сплачувати підприємству вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальниками табуляграм.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що розрахунки за отримані комунальні послуги здійснюються за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами. Орендар користується послугами: опалення (оплата здійснюється в опалювальний період за табуляграмами, які постачальник (АЕК «Київенерго») надає підприємству), гаряче водопостачання (оплата здійснюється щомісячно за табуляграмами, які постачальник (АЕК «Київенерго») надає підприємству), холодне водопостачання (оплата здійснюється щомісячно за табуляграмами, які постачальник (ДКО «Київводоканал») надає підприємству).

Згідно з п. 2.3. Договору у випадку відсутності лічильника, розрахунок за використану воду і приймання стічних вод справляється за встановленими нормами.

Пунктами 2.4., 2.5., 2.6. Договору визначено, що кількість стічних вод, відведених від орендаря (власника) приймається рівним кількості використаної води (холодної і гарячої разом); крім плати за комунальні послуги орендар (власник) сплачує підприємству експлуатаційні витрати; орендар (власник) також оплачує за встановленими тарифами розмір відшкодування витрат за технічне та аварійне обслуговування внутрішньо будинкових мереж гарячого водопостачання та опалення (відшкодування внутрішньо будинкових мереж).

Орендар (власник) повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1 числа місяця, наступного за звітним (п. 2.7. Договору).

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії табуляграм про надані послуги за період з 01.06.2010 по 01.07.2013. Загальна вартість наданих позивачем послуг по Договору № 223 становить суму в розмірі 43420,40 грн. Проте, відповідач розрахувався з позивачем лише на суму в розмірі 17053,59 грн.

Згідно пояснень позивача загальна заборгованість відповідача за Договором про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території № 223 у заявлений період становить 26336,81 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), яку позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку.

Також, на суму боргу позивачем нараховані 120,75 грн. пені, 279,61 грн. збитків від інфляції, 730,16 грн. 3 % річних, які позивач також просить суд стягнути з відповідача.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень п. 5.1. Договору, строк його дії встановлено з 28.10.2010 по 31.12.2010.

Згідно з п. 5.2 Договору його дія продовжується на наступний строк, якщо жодна із сторін до його закінчення не попередить іншу сторону про припинення договору.

Згідно пояснень позивача, в порядку п.5.2. Договору жодна із сторін не заявляла про припинення дії такого Договорів, у зв'язку з чим строк дії спірного Договору було продовжено на наступний строк.

Згідно з наявними матеріалами справи, докази розірвання Договору, припинення договірних відносин в період виникнення боргу, з приводу оплати якого виник спір відсутні, що свідчить про чинність Договору на спірний період.

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач свої зобов'язання за спірним Договором виконав належним чином, зауважень щодо якості та своєчасності надання послуг від відповідача не надходило, в той час як відповідач свої зобов'язання по оплаті спожитих послуг не виконав у повному обсязі, що призвело до виникнення боргу в сумі 26366,81 грн.

Суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача з зауваженнями та претензій щодо якості, об'ємів і вартості послуги, обов'язок з оплати яких у відповідача виник.

З урахуванням наведеного, строк оплати за надані послуги у відношенні боргу, щодо якого вирішується спір у справі, станом на час вирішення спору є таким, що настав, заборгованість в сумі 26366,81 грн. складає залишок несплаченого боргу, та вимоги про стягнення вказаної суми боргу визнаються судом обґрунтованими, у зв'язку з чим у відповідача існує перед позивачем заборгованість у розмірі 26366,81 грн.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 26366,81 грн., які підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 120,75 грн. пені, 279,61 грн. збитків від інфляції, 730,16 грн. 3 % річних.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пункту 4.4. Договору за порушення орендарем (власником) терміну внесення оплати, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи вищенаведене, вимога про стягнення 120,75 грн. пені за період з 01.02.2013 року по 31.07.2013 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позовних вимог про стягнення 3 % річних ( за період з 01.06.2010 року по 31.07.2013 року) та інфляційних втрат, (за період з 01.06.2010 року по 31.07.2013 року) суд встановив, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі, а саме: 730,16 грн. 3 % річних та 279,61 грн. збитків від інфляції.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені КП "Батиївське" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача стягуються витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАСТАР" (03141, м. Київ, вул. Волгоградська, 21-А, ідентифікаційний код 37141510) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства "Батиївське" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 33, ідентифікаційний код 35756966) основний борг в сумі 26366 (двадцять шість тисяч триста шістдесят шість) грн. 81 коп., пеню в сумі 120 (сто двадцять) грн. 75 коп., 3% річних в сумі 730 (сімсот тридцять) грн. 16 коп., інфляційні втрати в сумі 279 (двісті сімдесят дев'ять) грн. 61 коп. та судовий збір в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.11.2013.

Суддя О. А. Грєхова