Рішення

від 11.11.2013 по справі 922/3681/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2013 р.Справа № 922/3681/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків до ТОВ "Ульяна", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Соколай В.А., дов. № 56 від 16.09.13 р.;

відповідача - Капустін Г.В., дов. б/н від 07.10.13 р.;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - ТОВ "Ульяна" 34000,00 грн. штрафу, 34000,00 грн. пені, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.10.13 р., за клопотанням позивача, розгляд справи № 922/3681/13 був продовжений по "14" листопада 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 11.11.13 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні 11.11.13 р., підтримав свій відзив від 25.10.13р., в якому зазначив, що Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України не має право бути позивачем в господарському суді, тому в позові слід відмовити.

Суд вважає вищевикладені доводи відповідача непереконливими, оскільки, пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Стаття 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" закріплює, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має право, зокрема, звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, які затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 р. N 32-р (далі - Положення), територіальне відділення Антимонопольного комітету України є органом у системі органів Антимонопольного комітету України, утвореним для реалізації завдань, покладених на Комітет Законом України "Про Антимонопольний комітет України", іншими актами законодавства про захист економічної конкуренції.

В п.п. 13 п. 3 вищезазначеного Положення також закріплено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції відділення має право звертатися до суду із позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.

З системного аналізу вищевикладених норм випливає, що Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України має право звертатися до господарського суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Адміністративна колегія Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (позивач), розглянувши справу № 4/12-70-11 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, прийняла рішення (а.с. 8-9) від 24.11.2011 № 127-К (надалі - рішення), яким дії ТОВ "Ульяна" (відповідача) визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строк.

За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, згідно з рішенням, на відповідача був накладений штраф у розмірі 34000,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф повинен бути сплачений у двомісячний строк з дня одержання рішення.

09.12.11 р. позивач, направив на адресу відповідача копію рішення від 24.11.2011 р. № 127-К по справі № 4/12-70-11, що підтверджується листом від 09.12.2011 р. № 02-26/4-4085 (а.с. 10).

10.02.12 р. відповідач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання рішення адміністративної колегії Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України недійсним, яку позивач отримав 13.02.2012. Рішенням господарського суду Харківської області від 05.04.2012 у справі № 5023/599/12 відповідачу в позові відмовлено повністю.

Розгляд справи № 5023/599/12 у господарському суді Харківської області тривав з 10.02.2012 по 05.04.2012, про що свідчить ухвала господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 10.02.2012 та рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2012 (а.с. 14-18).

Не погодившись з таким висновком суду відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2012 у справі № 5023/599/12, яку позивач отримав 25.04.2012.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 у справі 5023/599/12, апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2012 у справі № 5023/599/12 залишено без змін.

Розгляд справи № 5023/599/12 Харківським апеляційним господарським судом тривав з 27.04.2012 по 07.06.2012, про що свідчить ухвала Харківського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження у справі № 5023/599/12 від 27.04.2012 та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 (а.с. 19-22).

Не погодившись з таким висновком суду відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про визнання недійсними постанови Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 у справі № 5023/599/12 та рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2012 у справі № 5023/599/12, яку позивач отримав 02.07.2012.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.08.2012 зазначену касаційну скаргу задоволено, рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 у справі № 5023/599/12 скасовано.

Розгляд справи № 5023/599/12 Вищим господарським судом України тривав з 01.08.2012 по 14.08.2012, про що свідчить ухвала Вищого господарського суду України про прийняття касаційної скарги до провадження у справі № 5023/599/12 від 01.08.2012 та постанова Вищого господарського суду України від 14.08.2012 (а.с. 23-26).

Не погодившись з таким висновком суду позивач 13.09.2012 звернувся до Верховного Суду України з заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 14.08.2012 у справі № 5023/599/12.

Постановою Верховного Суду України від 11.12.2012 зазначену заяву задоволено частково, постанову Вищого господарського суду України від 14.08.2012 у справі № 5023/599/12 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Розгляд справи № 5023/599/12 у Верховному Суді України тривав з 14.11.2012 по 11.12.2012, про що свідчить ухвала Верховного Суду України про порушення провадження у справі від 14.11.2012 та постанова Верховного Суду України від 11.12.2012 (а.с. 27-30).

Постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2013 у справі № 5023/599/12 рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 у справі № 5023/599/12 залишено без змін, а касаційну скаргу відповідача без задоволення.

Розгляд справи № 5023/599/12 Вищим господарським судом України тривав з 28.12.2012 по 22.01.2013, про що свідчить ухвала Вищого господарського суду України про прийняття касаційної скарги до провадження у справі № 5023/599/12 від 28.12.2012 та постанова Вищого господарського суду України від 22.01.2013 (а.с. 31-33).

Відповідно до частини другої статті 111-11 Господарського процесуального кодексу країни постанова касаційної інстанції господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.11.2011 № 127-К по справі № 4/12-70-11 визнається правомірним та підлягає обов'язковому виконанню відповідачем.

Станом на 25.01.2013 жодних документів на підтвердження сплати штрафу на адресу позивача не надходило.

Як вже було зазначено, згідно з частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф повинен бути сплачений у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Доказів одержання відповідачем рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.11.2011 № 127-К по справі № 4/12-70-11 суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що отримання ТОВ "Ульяна" рішення позивача від 24.11.2011 № 127-К по справі № 4/12-70-11 підтверджується лише зверненням відповідача до господарського суду Харківської області, яке відбулось 10.02.12р.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 11.04.12 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати виставленого позивачем штрафу, за рішенням від 24.11.2011 № 127-К по справі № 4/12-70-11.

Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Згідно із частиною п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Нарахування пені зупиняється, зокрема, на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

Враховуючи зазначене, згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за невиконання рішенням від 24.11.2011 № 127-К по справі № 4/12-70-11 за період з 11.04.2012 по 26.04.2012 включно, з 08.06.2012 по 31.07.2012 включно, з 12.12.2012 по 27.12.2012 включно та з 23.01.2013 по 25.01.2013 (тобто за 89 календарних дня) загальний розмір пені складає 45390,00 грн.

Згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Отже, розмір пені не повинен перевищувати 34000,00 грн.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, такі повноваження: звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, а також представляти територіальне відділення Антимонопольного комітету України без спеціальної довіреності в суді.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені та стосовно зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Враховуючи вищевикладене, ретельно дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача 34000,00 грн. штрафу та 34000,00 грн. пені обґрунтованими, такими що підтверджуються наданими суду доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається:

- у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

- у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Позивач, відповідно до п.12 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільнений. Враховуючи, що позов було задоволено повністю, судові витрати в сумі 1720,50 грн. підлягають відшкодуванню на користь державного бюджету за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 56-60 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульяна" (61098, м. Харків, вул. Єлізарова, 16, код ЄДРПОУ 24135957) на користь Державного бюджету України (рахунок УДКСУ у Ленінському районі м. Харкова, код УДКСУ 37999696, р/р 31113106700006, МФО 851011, код бюджетної класифікації - 21081100, символ звітності - 106) 34000,00 грн. штрафу та 34000,00 грн. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульяна" (61098, м. Харків, вул. Єлізарова, 16, код ЄДРПОУ 24135957) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код за ЄДРПОУ 37999654, МФО 851011, номер рахунку 31215206783003, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код класифікації доходів бюджету 22030001) - 1720,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.11.2013 р.

Суддя Інте Т.В.