Постанова

від 18.11.2013 по справі 910/7651/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р. Справа№ 910/7651/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Авторгов А.М., довіреність № б/н від 04.02.2013;

від відповідача - Шевчук І.М., довіреність № б/н від 17.05.2013; Яровий Я.В., довіреність № б/н від 17.05.13

від третьої особи - ОСОБА_1,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вента БГ" на рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2013 у справі № 910/7651/13 (суддя Курдельчук І.Д.) за позовом Спільного Українсько-Болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хмесіл ЛТД" до товариства з обмеженою відповідальністю "Вента БГ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про стягнення 1 598 600 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Спільне Українсько-Болгарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хмесіл ЛТД" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Вента БГ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про стягнення сплаченого авансу в сумі 1 598 600 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.07.2013 у справі № 910/7651/13 позов задоволено частково: вирішено стягнути з відповідача на користь позивача аванс в сумі 1 594 700 грн. 00 коп.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі дійшовши висновку про те, що позивач набув право вимоги зазначених коштів, які відповідачем повернуті не були, задовольнив позовні вимоги.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2013 у справі № 910/7651/13 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо наявності підстав для повернення авансових коштів, посилаючись при цьому на недійсність Договору цесії з підстав недотримання вимог законодавства при його укладенні.

Так, апелянт вказує на те, що предметом Договору цесії є недійсна вимога щодо повернення авансу, який фактично відповідачем отримано не було.

Крім цього, апелянт посилається на те, що місцевим господарським судом було неправомірно відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 22.02.2013, на підставі якого заявлено позовні вимоги у даній справі.

Представники апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні 18.11.2013 надали пояснення, якими підтримали апеляційну скаргу.

Представник позивача та третя особа в судовому засіданні 18.11.2013 не заперечили проти задоволення апеляційної скарги виключно з тих підстав, що директор відповідача ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 аванс у розмірі 200 000 доларів США та привласнила зазначені кошти.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з наступних підстав.

Між ОСОБА_1, як комітентом та закритим акціонерним товариством "Вента" (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Вента БГ"), як комісіонером 14.01.2008 укладено Договір комісії №1.

Предметом даного договору є правовідносини за якими комісіонер зобов'язався за дорученням комітента здійснити за його рахунок та від його імені наступне: придбати нежитлове приміщення у м. Києві шляхом участі в конкурсі/аукціоні приватизації, площею до 250 кв.м, вартістю до двох мільйонів доларів США, що відповідає 10 000 000 гривень за курсом НБУ на день укладання даного договору.

Згодом - 22.02.2013 між ОСОБА_1, як цедентом та Спільним Українсько-Болгарським товариством з обмеженою відповідальністю "Хмесіл ЛТД", як цесіонарієм укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов якого цедент відступив цесіонарію, а цесіонарій набув право вимоги, належне цедентові за Договором комісії №1 від 14.01.2008, укладеним між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством "Вента".

ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ "Вента БГ" повідомлення про відступлення права вимоги.

Згодом, позивач направив відповідачу лист-повідомлення № 13 від 06.03.2013 про відмову від Договору комісії №1 від 14.01.2008 року.

Також, в зазначеному листі позивач просив відповідача повернути аванс в розмірі 200 000 доларів США, у гривнях за курсом НБУ на день оплати, на 31 день з дня отримання зазначеного повідомлення.

Оскільки, відповідачем аванс позивачу повернуто не було, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення авансових коштів в сумі 1 598 600 грн. 00 коп. (еквівалент 200 000 доларів США).

В процесі розгляду даної справи місцевим господарським судом, ТОВ "Вента БГ" звернулось до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 та Спільного Українсько-Болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хмесіл ЛТД" про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 22.02.2013, на підставі якого позивач у даній справі набув права вимоги авансових коштів.

У зв'язку з оскарженням договору, на підставі якого заявлено позовні вимоги у даній справі, відповідачем подано до місцевого господарського суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 22.02.2013, яка знаходиться у провадженні Шевченківського районного суду міста Києва.

Господарським судом міста Києва у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено, у зв'язку відсутністю підстав для неможливості самостійно встановити ті обставини, які можуть бути встановлені Шевченківським районним судом міста Києва.

За результатами розгляду даної справи про стягнення авансових коштів, господарським судом міста Києва прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згодом, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 01.10.2013 у справі № 761/13026/13-ц визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги (цесії) від 22.02.2013, на підставі якого позивач у даній справі № 910/7651/13 набув права вимоги авансових коштів.

Зазначене рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Так, згідно даного рішення судом встановлено, зокрема, наступне:

- "... на виконання Договору комісії № 1 від 14.01.2008 року директор ТОВ "Вента БГ" ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 відповідно до розписки від 03.03.20098 року грошові кошти в сумі 200 000 доларів США.";

- "... розрахунок між відповідачем ОСОБА_1 та позивачем щодо передання авансу не відбувся, оскільки аванс був отриманий не позивачем як юридичною особою, а директором ТОВ "Вента БГ" ОСОБА_2 як фізичною особою.";

- " Відповідно до п. 2 Договору про відступлення права вимоги (цесії) ОСОБА_1 відступив СУБ ТОВ "Хмесіл лтд" право вимоги повернення авансу.

Однак, на момент укладання оспорюваного правочину у відповідача ОСОБА_1 не існувало право вимоги до позивача щодо повернення авансу, оскільки умовами Договору комісії не встановлений строк виконання обов'язку щодо виконання доручення ТОВ "Вента БГ", а тому підстав для повернення авансу не існувало, оскільки даний аванс міг бути використаний для виконання доручення. При цьому, ОСОБА_1 не пред'явив ТОВ "Вента БГ" вимоги щодо виконання доручення, а здійснив відступлення права вимоги на повернення авансу, яке в нього не виникло.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що предметом Договору про відступлення права вимоги (цесії), укладеного 22.02.2013 року між ОСОБА_1 та СУБ ТОВ "Хмесіл лтд" є недійсна вимога щодо повернення авансу, який фактично не був отриманий позивачем ТОВ "Вента БГ", а отже оспорюваний договір суперечить вимогам ст. 514 ЦК України.".

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Виходячи з наведених обставин, позовні вимоги у даній справі не підлягають задоволенню з таким суб'єктним складом сторін.

Таким чином, господарський суд міста Києва дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").

Місцевим господарським судом не було з'ясовано в повній мірі всіх обставин справи, зокрема, на які посилався відповідач.

Не встановлення самостійно всіх обставин справи та відхилення судом першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі призвело до прийняття необґрунтованого рішення про задоволення позову.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом не було всебічно, повно та об'єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до невірних висновків в частині задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної зави та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вента БГ" на рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2013 у справі № 910/7651/13 за позовом Спільного Українсько-Болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хмесіл ЛТД" до товариства з обмеженою відповідальністю "Вента БГ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про стягнення авансу в сумі 1 598 600 грн. 00 коп. задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2013 у справі № 910/7651/13 про часткове задоволення позову скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі № 910/7651/13, яким у задоволенні позову Спільного Українсько-Болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хмесіл ЛТД" до товариства з обмеженою відповідальністю "Вента БГ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про стягнення авансу в сумі 1 598 600 грн. 00 коп. відмовити повністю.

4. Стягнути зі Спільного Українсько-Болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хмесіл ЛТД" (м. Київ, вулиця І. Франка, 25/40, код ЄДРПОУ 14369217) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вента БГ" (м. Київ, вулиця Б. Хмельницького, 40/25, код ЄДРПОУ 22925773) судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 15 986 грн. 00 коп.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

6. Матеріали справи № 910/7651/13 повернути до господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко