Рішення

від 20.11.2013 по справі 619/1594/13-ц

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/1594/13-ц провадження 2/619/1084/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2013 року Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Якименко Л.О.

при секретарі Ломановій І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі цивільну справу за позовом ТОВ «Прес-Центр» до ОСОБА_1, третя особа: Державна служба інтелектуальної власності України про визнання права інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг.

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Прес-Центр» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, третя особа: Державна служба інтелектуальної власності України про визнання права інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг.

В підтвердження позову позивач посилається на те, що 11.09.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Прес-Центр» звернулось до Державного департаменту інтелектуальної власності з заявою про реєстрацію знака для товарів та послуг «triolan».

26.01.2009 року позивач отримав свідоцтво № 102466 на знак для товарів та послуг «triolan», дата публікації в офіційному бюлетені Державного департаменту інтелектуальної власності «Промислова власність» № 2 від 26.01.2009 року.

05.10.2010 року позивач та ТОВ «ІТ-ІНВЕСТ» уклали договір № 1/05-10 про передачу права власності на знак для товарів та послуг, предмет договору була передача права власності на знак «triolan», що до усіх послуг зазначених у свідоцтві № 102466 від 26.01.2009 року.

Після підписання договору № 1/05-10 сторони за угодою мали намір звернутися до Державної служби інтелектуальної власності України для реєстрації права інтелектуальної власності на зазначений знак.

Відповідно до Указу Президента України від 08.04.2011 року № 436\2011 «Про затвердження Положення про Державну службу інтелектуальної власності України», державна служба відповідно до покладених на неї завдань, виконує:

п. 3 здійснює державну реєстрацію та ведення обліку об’єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів;

п. 4 визначає уповноважені заклади експертизи та доручає їм проведення експертизи заявок;

п. 5 веде державні реєстри об’єктів права інтелектуальної власності;

п. 11 видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності.

Проте при подальшій реєстрації договору № 1/05-10 у Державній службі інтелектуальної власності з’ясувалось, що право власності на знак «triolan» відповідно до свідоцтва № 102466 вже не належить позивачу, з наступних причин: 11.10.2010 року право власності на знак «triolan» було передано ОСОБА_2 на підставі договору № 005-мл від 10.08.2009 року укладений між ніби-то директором ТОВ «Прес-Центр» ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2.

Стосовно договору № 005-мл від 10.08.2009 року позивач зазначає, що під час укладання даної угоди директором ТОВ «Прес-Центр» був ОСОБА_4, а саме в період з 01.08.2009 року по 28.02.2011 року. Але договор № 005-мл від 10.08.2009 року був підписаний ОСОБА_3, яка не мала на це законних підстав.

ОСОБА_3 була директором ТОВ «Прес-Центр» в період з 01.07.2009 року по 31.07.2009 року включено, про що свідчить протокол № 3/2009 загальних зборів учасників ТОВ «Прес-Центр» від 31.07.2009 року.

На час підписання договору № 005-мл від 10.08.2009 року директором позивача був ОСОБА_4, даний факт підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою з державного комітету статистики України, більше в штатному розкладі на дату підписання цієї угоди інших осіб не було, довіреності на право укладання будь-яких угод, в тому числі договору № 005-мл від 10.08.2009 року не видавались. ОСОБА_4 в той самий час на лікарняному, у відпустці, відрядженні не знаходився.

Таким чином, договір № 005-мл від 10.08.2009 року укладено не уповноваженою особою яка не мала на момент укладання договору його вчиняти.

26.09.2011 року право власності на знак «triolan» було передано від ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відповідно до договору б\н від 01.03.2011 року про передання виключених майнових прав на торговельну марку для товарів і послуг.

Факти передачі прав власності на знак «triolan» підтверджується випискою з державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва № 102466 від 14.10.2011 року.

Таким чином станом на теперішній час позивач фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належним йому майновим правом інтелектуальної власності на знак «triolan», внаслідок незаконних дій ОСОБА_3, та відповідача, що в свою чергу робить не можливим виконання умов договору № 1/05-10 від 05.10.2010 року. На теперішній час майновими правами на знак «triolan» володіє відповідач ОСОБА_1

Договір № 005-мл від 10.08.2009 року та договір б\н від 01.03.2011 року є недійсними з наступних підстав.

Договір № 005-мл від 10.08.2009 року був укладений неповноважним представником та є недійсним.

Позивачу для повернення (витребування) права інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг «triolan», яке визначається записом у Державному реєстрі свідоцтв України на знак для товарів і послуг, вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав власності.

Також стало відомо, що відповідач ОСОБА_1 є донькою, ОСОБА_3, яка незаконно відчужила права інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг «triolan», що додатково підтверджує факт обізнаності відповідача ОСОБА_1 про наміри та незаконні дії ОСОБА_3

Таким чином, право інтелектуальної власності на знак «triolan» повинно бути визнано за позивачем для можливості виконати угоду від 05.10.2010 року, укладену між позивачем та ТОВ «ІТ-ІНВЕСТ» № 1/05-10 про передачу права власності на знак для товарів та послуг.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про поважні причини неявки суду не повідомила. Згідно повідомлення зам.начальника відділення зв’язку -телеграма відповідачу ОСОБА_1 не доставлена, квартира зачинена, адресат по повідомленню за телеграмою не з’являється, тому суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності в заочному судовому засіданні, так як відповідач ОСОБА_1 ухиляється від явки в судове засідання.

Представник третьої особи Державної служби інтелектуальної власності України в судове засідання не з’явився, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, про поважні причини неявки суду не повідомив, тому суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, як докази, дослідивши матеріали цивільної справи н.п. 2\619\1012\13, н.с. 619\1379\13 за позовом ТОВ «Прес-Центр» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Державна служба інтелектуальної власності України про право інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

ТОВ «Прес-Центр» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, третя особа Державна служба інтелектуальної власності України про право інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг, про визнання договорів недійсними та про зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дергачівського районного суду від 30 липня 2012 року у відкритті провадження у справі за позовом ТОВ «Прес-Центр» до ФОП ОСОБА_2 про визнання договору № 005-мл від 10.08.2009 року недійсним було відмовлено.

Ухвалою Дергачівського районного суду від 08 жовтня 2012 року було закрито провадження у справі за позовом ТОВ «Прес-Центр» до ОСОБА_1, третя особа Державна служба інтелектуальної власності України про визнання договору недійсним та про зобов’язання вчинити певні дії.

Судом було достовірно встановлено, що 11.09.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Прес-Центр» звернулось до Державного департаменту інтелектуальної власності з заявою про реєстрацію знака для товарів та послуг «triolan».

26.01.2009 року позивач отримав свідоцтво № 102466 на знак для товарів та послуг «triolan», дата публікації в офіційному бюлетені Державного департаменту інтелектуальної власності «Промислова власність» № 2 від 26.01.2009 року.

05.10.2010 року позивач та ТОВ «ІТ-ІНВЕСТ» уклали договір № 1/05-10 про передачу права власності на знак для товарів та послуг, предмет договору була передача права власності на знак «triolan», щодо усіх послуг зазначених у свідоцтві № 102466 від 26.01.2009 року.

При подальшій реєстрації договору № 1/05-10 у Державній службі інтелектуальної власності з’ясувалося, що право власності на знак «triolan» відповідно до свідоцтва № 102466 не належить позивачу, так як 11.10.2010 року право власності на знак «triolan» було передано ФОП ОСОБА_2 на підставі договору № 005-мл від 10.08.2009 року, укладеному між директором ТОВ «Прес-Центр» ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2.

Директором ТОВ «Прес-Центр» був ОСОБА_4 в період з 01.08.2009 року по 28.02.2011 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою з державного комітету статистики України,.

ОСОБА_3 була директором ТОВ «Прес-Центр» в період з 01.07.2009 року по 31.07.2009 року включено, про що свідчить протокол № 3/2009 загальних зборів учасників ТОВ «Прес-Центр» від 31.07.2009 року.

На час підписання договору № 005-мл від 10.08.2009 року ОСОБА_4 довіреності на право укладання будь-яких угод, в тому числі договору № 005-мл від 10.08.2009 року не видавались.

В матеріалах справи на а.с. 113 мається копія вищевказщаного договору з виправленням дати підписання спірного договору з 10 серпня 2009 року на 10 липня 2009 року шляхом її закреслення. Дана копія договору є одним із трьох примірників, виправлення до нього внесені 12 лютого 2012 року (за сплином майже з-х років) іншим директором ТОВ «Прес-Центр» ОСОБА_5 та відрізняється від примірника, копію якого подав позивач на а.с. 14. Якщо мало місце виправлення дати, то воно повинно бути зафіксоване у всіх примірниках зазначеного договору. Крім того, доказів про те, що до Державної служби інтелектуальної власності України було подано договір з виправленням суду не надано.

Доказами відповідно до ст. 57 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази мають бути належними (ст. 58 ЦПК України) та допустимими (ст. 59 ЦПК України).

На підставі ст. 60 ЦПК України кожна особа зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розцінює вказаний вище доказ таким, що неспроможний достовірно та об'єктивно підтвердити факт підписання спірного договору саме 10 липня 2009 року, а не 10 серпня 2009 року.

Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 418 ЦК України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об’єктів права інтелектуальної власності визначається Цивільним кодексом та іншим законом.

Відповідно до п. 1 ст. 495 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно ст. 20 ч. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Враховуючи припис ч. 1 ст. 493 ЦК України, суб’єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 420 ЦК України до об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належить торговельні марки (знак для товарів і послуг).

Статтею 422 ЦК України передбачено, що право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим кодексом, іншим законом чи договором.

Згідно ст. 427 ЦК України, майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до знаку повністю або частково іншій особі. Умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до цього кодексу та іншого закону.

Згідно ч. 7 ч. 9 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» право власності на знак переходить на підставі договору про передачу права власності на знак і ліцензійного договору, які вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

На підставі викладених норм, ТОВ «Прес-Центр» як особа, що має свідоцтво на знак для товарів та послуг дійсно мав право передавати право власності на знак «triolan», укладаючи з новим правовласником відповідний письмовий договір.

Таким чином, факт укладання спірного договору між ТОВ «Прес-Центр» та ФОП ОСОБА_2 є таким, що не відповідає чинному законодавству.

Згідно ст. 638 ч. 1 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 203 ч. 2 ЦК України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

З огляду на вказані положення, представник ТОВ «Прес-Центр» в момент підписання спірного договору мав володіти всіма представницькими повноваженнями, визначеними установчими документами останнього та необхідними для укладення відповідного договору.

ОСОБА_3 в момент підписання спірного договору необхідних представницьких повноважень, як директор, визначених статутом ТОВ «Прес-Центр» не мала.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що спірний договір було підписано ОСОБА_3 як неповноважним представником ТОВ «Прес-Центр», а останнім відповідний правочин схвалено не було.

Згідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав та інтересів судом передбачений ст. 16 ЦК України і способами такого захисту є припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочине недійсним судом не вимагається.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 3, 57, 58, 59, 60, 88, 225, 226 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 92, 203, 215, 418, 420, 422, 427, 493, 495, 638 ЦК України, ст.ст. 16, 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ТОВ «Прес-Центр» - задовольнити.

Визнати право інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг «Triolan». (свідоцтво № 102466) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Прес-Центр», розташованим м. Харків, вул. Дерев'янка № 1-а, код ЄДРПОУ 32335569.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Прес-Центр» понесені судові витрати: судовий збір в сумі 3219 грн.

Заочне судове рішення може бути скасоване Дергачівським районним судом Харківської області шляхом подачі відповідачем письмової заяви про його перегляд в 10 денний термін з дня отримання копії рішення, а позивачем в загальному порядку шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення до апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд. Мотивувальна частина рішення буде виготовлена 20 листопада 2013 року.

Суддя: Якименко Л.О.