Рішення

від 20.06.2014 по справі 619/1594/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 619/1594/13-ц Головуючий І інстанції - Якименко Л.О.

Провадження: 22-ц/790/3901/14 Головуючий ІІ інстанції - Бездітко В.М.

Категорія: право інтелектуальної власності

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Бездітка В.М.,

суддів колегії - Овсяннікової А.І., Сащенка І.С.,

при секретарі - Сашко Я.С.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 листопада 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прес-Центр» до ОСОБА_3, третя особа - Державна служба інтелектуальної власності України про визнання права інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 11.09.2007 року він звернувся до Державного департаменту інтелектуальної власності з заявою про реєстрацію знака для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1». 26.01.2009 року він отримав свідоцтво НОМЕР_1 на знак для товарів та послуг ІНФОРМАЦІЯ_1». Зазначав, що 05.10.2010 року між ним та ТОВ «ІТ-ІНВЕСТ» було укладено договір № 1/05-10 про передачу права власності на знак для товарів та послуг.

Після підписання договору № 1/05-10 сторони за угодою мали намір звернутися до Державної служби інтелектуальної власності України для реєстрації права інтелектуальної власності на зазначений знак.

Проте, при подальшій реєстрації договору № 1/05-10 у Державній службі інтелектуальної власності з'ясувалось, що право власності на знак «ІНФОРМАЦІЯ_1» відповідно до свідоцтва НОМЕР_1 вже не належить позивачу, так як 11.10.2010 року право власності на знак «ІНФОРМАЦІЯ_1» було передано ОСОБА_4 на підставі договору № 005-мл від 10.08.2009 року, укладеним між директором ТОВ «Прес-Центр» ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4.

Вказує, що під час укладання договору № 005-мл від 10.08.2009 року директором ТОВ «Прес-Центр» був ОСОБА_6, а саме в період з 01.08.2009 року по 28.02.2011 року. Але договір № 005-мл від 10.08.2009 року був підписаний ОСОБА_5, яка не мала на це законних підстав.

26.09.2011 року право власності на знак «ІНФОРМАЦІЯ_1» було передано від ФОП ОСОБА_4 до ОСОБА_3 відповідно до договору б\н від 01.03.2011 року про передання виключених майнових прав на торговельну марку для товарів і послуг.

Таким чином, станом на теперішній час позивач фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належним йому майновим правом інтелектуальної власності на знак «ІНФОРМАЦІЯ_1», внаслідок незаконних дій ОСОБА_5, та відповідача, що в свою чергу робить неможливим виконання умов договору № 1/05-10 від 05.10.2010 року. На теперішній час майновими правами на знак «ІНФОРМАЦІЯ_1» володіє ОСОБА_3

Просив визнати за ним право інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 15 листопада 2013 року позов ТОВ «Прес-Центр» задоволено. Визнано право інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» (свідоцтво НОМЕР_1) за ТОВ «Прес-Центр», розташованим за адресою: м. Харків. вул. Дерев»янка буд. № 1-а, код ЄДРПОУ 32335569.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування скарги зазначено, що судом першої інстанції не дослідженні судові рішення господарських судів, а саме рішення Господарського суду Харківської області від 03.12.2012 року по справі № 5023/3372/12 та постанова Вищого господарського суду України від 23.04.2013 року. Ці рішення набрали чинності. Ними встановлено правомірність підписання договору директором ОСОБА_5 та відсутність будь-яких порушень закону при укладенні договору ТОВ «Прес-Центр» ФОП ОСОБА_4

Також суд першої інстанції не дослідив того факту, що відплатний договір від 01.03.2011 року є дійсним, а відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, тому вважає, що позбавлення її - добросовісного набувача права власності без дотримання спеціальної процедури, чинним законодавством не передбачено.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

По справі встановлено, що 26.01.2009 року позивач отримав свідоцтво НОМЕР_1 на знак для товарів та послуг ІНФОРМАЦІЯ_1».

05.10.2010 року між ТОВ «Прес-Центр» та ТОВ «ІТ-ІНВЕСТ» було укладено договір № 1/05-10 про передачу права власності на знак для товарів та послуг.

10.07.2009 року між директором ТОВ «Прес-Центр» ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір про передачу права власності на знак «ІНФОРМАЦІЯ_1».

01.03.2011 року між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір про передання виключних майнових прав на торгівельну марку для товарів і послуг.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013 року у справі за позовом ТОВ «ІТ-ІНВЕСТ» до ТОВ «Прес-Центр», ФОП ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним договору - рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2012 року зі справи № 5023/3372/12(5023/8861/11) залишено в силі /а.с. 168-172/.

Вказаним рішенням встановлено, що підстави для визнання недійсним договору від 10.07.2009 року відсутні. Договір відповідає вимогам діючого законодавства, зокрема, договір правомірно підписано директором ТОВ «Прес-Центр» ОСОБА_5

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, рішення Господарського суду Харківської області від 03.12.2012 року має приюдиційне значення для вирішення даного спору.

Посилання позивача на те, що між ТОВ «Прес-Центр» та ОСОБА_4 був укладений договір від 10.08.2009 року безпідставні, оскільки договір був укладений 10.07.2009 року без порушень вимог чинного законодавства.

А виправлення технічної описки у договорі було здійснено у відповідності з вимогами чинного законодавства і не свідчать про будь-які порушення закону при укладенні договору.

Оскаржуване рішення ухвалено 15.11.2013 року, а постанова Вищого господарського суду України - 23.04.2013 року /а.с. 168-172, 206-210/. Відповідно постанова Вищого господарського суду України від 23.04.2013 року має приюдиційне значення.

ТОВ «Прес-Центр» визнало, що Договір було укладено 10.07.2009 року, що підтверджується ухвалою господарського суду м. Києва від 17.08.2011 року /а.с 114/.

Із вказаної ухвали вбачається, що у справі за позовом ТОВ «Прес-Центр» до ФОП ОСОБА_4 про визнання договору недійсним, представник ТОВ «Прес-Центр» подав заяву про відмову позивача від позову, яка була задоволена судом. Мотивуючи вказану заяву тим, що договір № 005-мл укладено 10.07.2009 року, проте внаслідок технічної помилки зазначено10.08.2009 року Перед укладанням оспорюваного договору ТОВ «Прес-Центр» надав ФОП ОСОБА_4 протокол № 02/07-2009 від 02.07.2009 року, яким оформлено рішення загальних зборів ТОВ «Прес-Центр», яким зобов'язано директора укласти такий договір. Також між вказаними вище сторонами було укладено попередній договір від 06.07.2009 року відповідно до умов якого відповідач здійснив оплату на рахунок ТОВ «Прес-Центр» 18.07.2011 року, що підтверджується квитанцією №ПН3827 від 18.07.2011 року.

Таким чином, посилання суду першої інстанції на те, що на час підписання договору № 005-мл від 10.08.2009 року ОСОБА_6 довіреності на право укладання будь-яких угод не видавались, протирічать доказам, які містяться в матеріалах справи.

Посилання на те, що виправлення дати укладення договору чинні у разі внесення виправлень у всіх 3-х примірниках договору не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Зібрані по справі докази однозначно свідчать про укладення договору у відповідності з вимогами закону саме 10.07.2009 року.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги обгрунтовані, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню, у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення. У позові Товариству з обмеженою відповідальністю «Прес-Центр» відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Рішення може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя -

Судді колегії -