Постанова

від 19.11.2013 по справі 815/7002/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 815/7002/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року

17 год. 15 хв.

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Сербіні Р.І.

за участю сторін:

представник позивача - Тарнакоп В.І. (за довіреністю)

представник відповідача - Смірнова А.В. (за довіреністю)

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальний інститут Одесагропроект» (код ЄДРПОУ 03579166) до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003162230 від 04.07.2013 року та № 0003232230 від 04.07.2013 року, -

ВТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальний інститут Одесагропроект» (надалі - ТОВ «Проектно-вишукувальний інститут Одесагропроект») Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (надалі - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003162230 від 04.07.2013 року та № 0003232230 від 04.07.2013 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при проведенні перевірки були зроблені необґрунтовані висновки щодо порушення позивачем норм податкового законодавства. Позивачем були надані усі первинні документи, на підставі яких здійснювались господарські операції з ТОВ «Елемент-08» та формувались валові витрати і податковий кредит, які свідчать про їх правомірне формування. Проте, надані позивачем документи не були враховані перевіряючим, що призвело до безпідставного збільшення податковим органом зобов'язань ТОВ «ПВІ «Одесагропроект» з податку додану вартість та податок на прибуток.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові (аркуші справи 4-6).

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечував повністю, мотивуючи тим, що відповідно до постанови слідчого відділу лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська «Про призначення документальної позапланової перевірки» від 14.03.2013 року, на підставі наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси та направлення на перевірку, відповідачем було проведено перевірку ТОВ «ПВІ «Одесагропроект» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Елемент-08» за весь період взаємовідносин. За результатами проведення вказаної перевірки було з'ясовано, що позивачем в порушення норм податкового законодавства (ст.ст. 139, 198 Податкового кодексу України) формувались валові витрати та податковий кредит у жовтні 2011 року на підставі укладеного із ТОВ «Елемент-08» договору про надання маркетингових послуг. суми витрат, які позивач відносив до складу валових за вищевказаною угодою та суми податку на додану вартість не підтверджені відповідними первинними документами. Документи, які були надані позивачем до перевірки не містять належного підтвердження про зміст виконуваних операцій та з даних документів не можливо було встановити настання реальних наслідків для сторін правочину. Таким чином, відповідачем правомірно було збільшено суму грошових зобов'язань позивач з вказаних податків та винесено податкові повідомлення-рішення (аркуші справи 90-93).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що у задоволені адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Проектно-вишукувальний інститут Одесагропроект» зареєстровано як юридична особа 17.02.2010 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Малиновському районі м. Одеси за № 15154 від 18.02.2010 року та є платником податку на додану вартість (аркуші справи 22-29, 31-54).

з матеріалів справи вбачається, що на підставі Наказу начальника ДПІ у Малиновському районі 1045 від 06.06.2013 року та направлення № 1119 від 06.06.2013 року, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (надалі - Податковий Кодекс України), посадовою особою відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Одесагропроект» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Елемент-08» (код ЄДРПОУ 35935397) за весь період взаємовідносин, за результатами проведення якої складено акт № 105/22-214-/03579166/1976 від 26.06.2013 року (аркуші справи 100-107).

На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0003162230 від 04.07.2013 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Одесагропроект» з податку на додану вартість у розмірі 71 049 грн. 00 коп., з яких: за основним платежем - 47 366 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 23 683 грн. 00 коп. за порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (аркуш справи 14);

- № 0003232230 від 04.07.2013 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 54 471 грн. 00 коп. за порушення п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (аркуш справи 15).

З матеріалів справи вбачається, що з метою оптимізації функціонування замовника за рахунок зосередження ним зусиль на здійсненні основної та додаткової діяльності, між ТОВ «Проектно-вишукувальний інститут Одесагропроект» (замовник) та ТОВ «Елемент-08» (виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг № 578 від 03.10.2011 року, предметом якого є передача виконавцю замовником функцій по аналізу споживчих властивостей виконуваних робіт, послуг які надаються, також прогнозування споживчого попиту і ринкової кон'юнктури видів виконуваних робіт, послуг які надаються, перелік яких наведених у п.п. 1.2.1-1.2.13 вказаного договору (аркуші справи 55-58).

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що висновки акту перевірки, за результатами проведення якої відповідачем було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсності та не засновані на фактичних обставинах справи. Жодних порушень податкового законодавства у своїй діяльності підприємство позивача не допускало, діяло у повній відповідності до вимог Податкового кодексу України. ТОВ «ПВІ «Одесагропроект» мало реальні господарські операції з ТОВ «Елемент-08», з настанням реальних наслідків у вигляді отримання послуг необхідних для споживання у власній господарській діяльності. Під час перевірки підприємством були надані усі первинні документи на підставі яких здійснювались господарські операції з ТОВ «Елемент-08». Факт надання та виконання робіт контрагентом позивача підтверджується належним чином оформленими актами приймання-передачі виконаних робіт. Виконуючи свої зобов'язання за договором, позивач на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт сплачувало на користь ТОВ «Елемент-08» грошові кошти та отримувало відповідні податкові накладні. Таким чином, позивач вважає, що отримавши замовлені послуги та сплативши грошові кошти за отримані послуги за договором, ним було правомірно, відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Елемент-08», які вказані у податкових накладних, з урахуванням зазначеного, на підставі того, що усі передбачені законодавством при провадженні господарської діяльності із вказаним контрагентом позивач виконав, фактичність здійснення господарської операції підтверджена документально (акти виконаних робіт, банківські документи), ТОВ «ПВІ «Одесагропроект» правомірно віднесено до складу валових, витрати на придбання послуг за договором № 578 від 03.10.2011 року та правомірно сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Елемент-08».

Представник відповідача зазначив, що під час перевірки було встановлено безпідставне віднесення сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Елемент-08» та формування валових витрат з сум, сплачених на користь вказаного контрагента за виконання договору № 578 від 03.10.2011 року, оскільки вказані суми не підтверджені податковими накладними у розумінні ст. 198 Податкового кодексу України, відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку відповідно до приписів ст. 139 Податкового кодексу України. Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського облік господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. крім того, у ході проведення перевірки було встановлено відсутність наукових досліджень, розробок зразків нового виробу та конструкторської документації, в порушення ст. 892 Цивільного кодексу України та п. 1 договору про надання маркетингових послуг.

На думку позивача, реальність виконання господарських операцій за договором № 578 від 03.10.2011 року підтверджується наданими суду актами приймання-передачі виконаних робіт та податковими накладними, які також були надані до перевірки (аркуші справи 59-72).

Крім того, суду додатково були надані копії проекту № 1 організації роботи технічного відділу по забезпеченню конкурентоздатності проектного інституту з додатком, попереднього проекту положення про відділ маркетингу, попереднього проекту положення про маркетингову політику та копію наказу позивача № 011/17-МР від 03.10.2011 року (аркуші справи 109-146).

Оплата за послуги згідно договору № 578 від 03.10.2011 року здійснювалась позивачем у безготівковій формі, що відображено в акті перевірки та не заперечувалось сторонами у судовому засіданні.

Відповідно до положень п.п. 198. 1, 198. 2 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (надалі - Податковий Кодекс України), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складаються із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу ставкою, протягом такого звітного періоду, у зв'язку із здійсненням операцій, передбачених п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що податкові накладні та інші документи, мають силу первинних та можуть слугувати підставою для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що навіть за обставини надання усієї необхідної первинної документації, яка фіксує факти здійснення господарських операцій та містить усі формальні реквізити у відповідності до Податкового Кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16 липня 1999 року, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. За таких обставин, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

А відтак, твердження позивача про те, що «до складу валових витрат можуть бути віднесені будь-які витрати, здійснені (нараховані) як компенсація за отримані платником товари (послуги), пов'язані з його господарською діяльністю» у даному випадку є помилковим, оскільки наявними матеріалами справи не підтверджується фактичне здійснення господарських операцій позивача з контрагентом, відсутні докази, які б свідчили про реальність виконання укладеної угоди, що свідчить про безтоварний характер цього договору. Відтак, витрати відображені позивачем в регістрах бухгалтерського обліку по безтоварній операції не можуть бути віднесені до складу валових витрат.

За приписами п. 138.2 ст. 138 ПК, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Отже, предметом доказування у даному випадку є реальність господарських операцій, що є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

На думку суду, позивачем не доведено реального характеру укладеної угоди та настання наслідків по її виконанню. Крім того, позивач вважає, що наявні у нього акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) є достатнім та належним доказом для підтвердження реальності здійсненої господарської операції.

Суд критично ставиться до такої позиції ТОВ «ПВІ «Одесагропроект» та до наданих позивачем актів приймання-передачі виконаних робіт, які на думку ТОВ «ПВІ «Одесагропроект» підтверджують реальний характер операцій з ТОВ «Елемент-08» та , як зазначає позивач, свідчать про повне виконання укладеного позивачем з вказаним контрагентом договору № 578 від 03.10.2011 року та вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку, вказані акти виконаних робіт не є належними доказами здійснення господарської діяльності та настання реальних наслідків для сторін правочину (договору № 578 від 03.10.2011 року), оскільки ці акти, рівно як і податкові накладні не містять чіткої інформації щодо змісту здійсненої господарської операції.

Так, з наявних в матеріалах справи актах приймання-передачі виконаних робіт вбачається, що позивач за договором № 578 від 03.10.2011 року протягом жовтня 2011 року отримував маркетингові дослідження ринку (здавання в оренду нерухомості, перспективи розширення ринку проектно-вишукувальних робіт) на загальну суму 284 196 грн. 00 коп., з яких податок на додану вартість - 47 366 грн. 00 коп. проте, вказані акти не містять опису здійсненої господарської операції, які об'єкти нерухомості та на якій території для здавання в оренду досліджувались, тощо.

Крім того, суд вважає, що контрагентом повинні були бути виконані умови п. 1, пп. 2.1.5 договору № 578 від 03.10.2011 року щодо надання виконавцем письмових звітів про рух надання послуги за цим договором, які б відображали обсяги виконаних послуг, місце та інші істотні умови правочину та здійснення окремої операції, згідно переліку, наведеного у пп. 1.2.1-1.2.13 угоди.

Також, у ході розгляду справи позивачем не підтверджено виконання умов пп. 2.1.2 договору щодо затвердження списку працівників, залучених до виконання договору та пп. 2.2.1 щодо забезпечення виконавця приміщенням, обладнаним робочим місцем, оргтехнікою, засобами зв'язку.

В матеріалах справи наявний наказ позивача № 011/17-МР від 03.10.2011 року, яким заступнику директора по оренді та спеціалісту відділу «САПР» було наказано організувати та забезпечити працівників ТОВ «Елемент-08» приміщенням, обладнанням (комп'ютери у кількості 6 шт.) та відповідною оргтехнікою.

Проте, суд критично ставиться до вказаного документу як доказу виконання договірних зобов'язань, оскільки він не підтверджує фактичне та реальне забезпечення працівників контрагента позивача приміщенням та обладнанням для виконання передбачених договором зобов'язань. На думку суду, такими доказами мали бути службові записки відповідних працівників ТОВ «ПВІ «Одесагропроект» (заст. директора Сухової В,І, та спеціаліста відділу «САПР») про виконання наказу директора.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що з наданих позивачем під час розгляду справи актів виконаних робіт та податкових накладних, не вбачається місце надання послуг, терміни надання послуг, не можливо встановити яким чином, та на яких об'єктах зазначені маркетингові послуги надавались, які об'єкти нерухомості досліджувались та їх результати.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Одесагропроект» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 0003162230 від 04.07.2013 року та № 0003232230 від 04.07.2013 року є безпідставними та необґрунтованими, не підтверджені належними доказами, а тому у їх задоволенні слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллірік» (код ЄДРПОУ 36344194, 65029, м. Одеса, вул. Кінна, 22) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000612250 від 13.03.2013 року та № 0000622250 від 13.03.2013 року - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 19 листопада 2013 року.

Суддя Я.В. Балан