Постанова

від 15.11.2013 по справі 813/6812/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2013 року № 813/6812/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лунь З.І.

за участю секретаря

судового засідання Леніва А.Р.

представників сторін:

від позивача: Вахняк О.Є.,

від відповідача: Чижевський М.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елат" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2013 року № 0000302210/2460.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елат" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2013 року № 0000302210/2460.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що податковим органом не представлено жодних доказів нікчемності (або фіктивності) оспорюваних господарських операцій. Крім того, представник позивача у судовому засіданні зазначив, що податковим органом не проводилось дослідження факту поставки продукції згідно з виданими контрагентом позивача податковими накладними та не було взято до уваги докази підвередження фактом надходження продукції на підприємство та її подальше використання в господарській діяльності підприємства. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву. В обгрунтування заперечення покликається на недоведеність факту виконання договорів, укладених між позивачем та його контрагентами - ТзОВ «Викуп», ПП «Біко Агротрейд», ТзОВ «Ейс констракшн менеджмент» у зв'язку із ненаданням до перевірки товарно-транспортних накладних. У задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Працівниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Елат» з питань правильності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість. За результатами перевірки складено Акт №68/16/22-1009/22348212 від 14.08.2013 р. про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Елат" з питань правильності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТзОВ «Викуп» за серпень 2011 року - жовтень 2011 року, ПП «Біко Агротрейд» за січень 2012 року, ТзОВ «Ейс констракшн менеджмент» за листопад 2011 року - грудень 2011 року, ТзОВ «Укрміксі» за жовтень 2012 року (далі - Акт перевірки ).

На підставі Акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000302210/2460 від 29 серпня 2013року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 171992,15 грн., з яких 137593,72 грн. сума основного платежу та 34398,43 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Як вбачається з Акта перевірки, перевіркою використано, зокрема, Акт ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 13.05.2013 року №1623/22.8/35917680 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Викуп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.04.2010 року по 31.03.2013 року, згідно з яким встановлено відсутність ТзОВ «Викуп» за місцезнаходженням. Крім того, в ході цієї ж перевірки використано протоколи допитів свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі яких ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС зроблено висновок , що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Викуп» здійснювалася поза межами правового поля та без мети досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (а.с.12-14).

На підставі зазначеного, а також з врахуванням того, що позивачем до перевірки не надано товарно-транспортних накладних чи будь-яких інших первинних документів на підтвердження фактичного виконання господарської операції, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.198.1,198.3 ст.198 ПК України.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Елат» та ТзОВ «Викуп» укладено договори від 07.09.2011 року, 29.09.2011 року, 03.10.2011 року про поставку продукції згідно зі специфікаціями. Виконання даного договору підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, виписками з рахунків позивача, що відкриті у банківських установах.

Суд бере до уваги пояснення представника позивача з приводу того, що економічний ефект від укладення зазначених договорів вбачався у порядку розрахунків, а саме, у оплаті товарів на протязі трьох місяців від дати їх відвантаження.

Крім того, суд також бере до уваги журнал реєстрації довіреностей, з якого убачається, що продукцію, поставлену ТзОВ «Викуп» було отримано представником позивача.

Як вбачається з Акта перевірки, перевіркою використано, зокрема, Акт ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 17.05.2013 року №1706/22-8/35917680 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Біко Агротрейд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.04.2010 року по 31.03.2013 року, згідно з яким встановлено відсутність ПП «Біко Агротрейд» за місцезнаходженням.

На підставі зазначеного, а також з врахуванням того, що позивачем до перевірки не надано товарно-транспортних накладних чи будь-яких інших первинних документів на підтвердження фактичного виконання господарської операції, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.198.1,198.3 ст.198 ПК України.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Елат» та ПП «Біко Агротрейд» укладено усні договори про поставку гумової суміші, манжет, ковпачків та наконечників. Виконання даного договору підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, виписками з рахунків позивача, що відкриті у банківських установах.

Крім того, суд також бере до уваги журнал реєстрації довіреностей, з якого убачається, що продукцію, поставлену ПП «Біко Агротрейд» було отримано представником позивача.

Суд не бере до уваги покликання відповідача в Акті перевірки на Акт ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 17.05.2013 року №1706/22-8/35917680 з огляду на те, що відсутність ПП «Біко Агротрейд» за місцезнаходженням встановлено згідно з Актом 17.05. 2013 року, в той час, коли господарські операції позивача з цим підпримством відбувалися впрдовж січня-лютого 2012 року.

Як вбачається з Акта перевірки, перевіркою використано, зокрема, Акт ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 17.05.2013 року №1699/22-8/36757122 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.07.2011 року по 31.03.2013 року, згідно з яким встановлено стан платника податків ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» припинено, встановлити фактичне місцезнаходження підприємства та його посадових осіб станом на 17.05.2013 року немає можливості.

На підставі зазначеного, а також з врахуванням того, що позивачем до перевірки не надано товарно-транспортних накладних чи будь-яких інших первинних документів на підтвердження фактичного виконання господарської операції, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.198.1,198.3 ст.198 ПК України.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Елат» та ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» укладено усні договори на поставку гумових сумішей, катків опорних, тощо. Виконання даного договору підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, виписками з рахунків позивача, що відкриті у банківських установах.

Крім того, суд також бере до уваги журнал реєстрації довіреностей, з якого убачається, що продукцію, поставлену ТзОВ «Викуп» було отримано представником позивача.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як визначено в ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3. ст.198 ПК України).

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності є визначальною умовою для виникнення права на формування податкового кредиту.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

За змістом п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 6.2. зазначеного Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Щодо посилання відповідача на Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом, у зв'язку із ненаданням позивачем товарно-транспортних накладних, то суд зазначає наступне. Як вбачається з преамбули наказу Мінтрансу від 14.10.1997р. №363 «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», Правила, затверджені цим наказом, розроблені для виконання цілої низки державних документів, направлених на забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадання, безпеки пасажирів на транспорті, боротьби із злочинністю. Тобто, дотримання Правил, зокрема, вимога про наявність товарно-транспортної накладної під час перевезення вантажів є обов'язковою для перевізників. За таке порушення останні можуть бути притягнуті до відповідальності органами автомобільної інспекції, які здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажів. Правила, розроблені Мінтрансом України, стосуються виключно порядку здійснення перевезення вантажів та не мають відношення до бухгалтерського та податкового обліку підприємств, які є вантажовідправниками та вантажоотримувачами та не можуть встановлювати правила ведення вказаних видів обліку .

Таким чином покликання відповідача на непредставлення до перевірки товарно-транспортних накладних як на підтвердження реальності господарських операцій позивача з його контрагентами є безпіставним та необгрунтованим.

Щодо покликання відповідача на факти незнаходження контрагентів позивача за місцезнаходженням як на підставу нереальності господарських операцій позивача з його контрагентами, то суд зазначає, що зазначені обставини не є належними для підтвердження реальності господарських операцій між суб'єктами господарювання, а також суд звертає увгу на те, що відповідачем факт незнаходження контрагентів позивача за місце знаходженням не було встановлено безпосередньо на момент укладення чи виконання господарських договорів.

Судом встановлено, що товар, придбаний позивачем у контрагентів використовувався у власній діяльності підприємства (виробництво інших машин і устаткування, виробництво інших гумових виробів, та ін.), що підтверджується, окрім зазначеного Витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичих осіб-підприємців (а.с.200), договором оренди №27-07-ЛА від 28.07.2011 року з додатками (а.с.192-197). Крім того, листом директора Львівськогобронетанкового заводу спростовано заперечення представника відповідача про використання придбаних у контрагентів позивача матеріалів при виготовленні компресора АК-150СВ.

Окрім того, визначення податковим органом позивачу податкових зобов'язань, як наслідок встановлених в актах перевірок його контрагентів порушень, є недотримання принципу індивідуалізації відповідальності. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, неправомірне їх декларування, відповідальність за що передбачена чинним законодавством. При цьому, відповідальність контрагента, в даному випадку, не може перекладатись на покупця - позивача у справі.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Дана позиція суду викладена також у рішенні Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) в якому суд зазначив, що такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушить справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними і обгрунтованими, відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір в розмірі 2259 грн. 59 коп. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 29.08.2013 року № 0000302210/2460.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елат" (місцезнаходження: 79039, м. Львів, вул. Шевченка, 186, ідентифікаційний код 22348212) 2259 (дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 59 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Постанову в повному обсязі складено 20.11.2013 року

Суддя Лунь З.І.