Ухвала

від 29.10.2013 по справі 827/2017/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/2017/13-а

29.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Єланської О.Е. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Єрохіна Д.Д.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Індустрія"- Манько Сергій Васильович, довіреність № 17/1 від 01.03.13

представник відповідача, Севастопольської міської Ради- Лужанська Альона Олександрівна, довіреність № 03-15/5881 від 07.12.12

розглянувши апеляційну скаргу Севастопольської міської Ради на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Александров О.Ю. ) від 03.09.13 по справі № 827/2017/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Індустрія" (вул. Адм. Октябрського, 12,Севастополь,99011)

до Севастопольської міської Ради (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

про визнання частково протиправним та скасування окремих умов пункту рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 03.09.13 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано пункт 2.2 рішення ХІ сесії Севастопольської міської Ради від 18 червня 2013 року №5764 «Про внесення змін до договору оренди від 15.04.2005, зареєстрованого 29.05.2005 за №298, земельної ділянки загальною площею 1,4965 га, розташованої по пр-ту Октябрьської Революції, 48, переданої для будівництва та обслуговування громадсько-торгового центру ТОВ «Опт-Індустрія», в частині викладення пункту 4.1 договору в редакції, за якою річна орендна плата за користування земельною ділянкою з 07.02.2012 до моменту державної реєстрації додаткової угоди, встановлюється відповідно до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради від 14.10.2003 №1348 (із змінами і доповненнями) (далі - Методика) у розмірі 5% (п'яти відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Стягнуто з Державного бюджету міста Севастополя, шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби у м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9, ідентифікаційний код 38022717) списати у безспірному порядку з рахунку Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 24872845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Опт-Індустрія» (99011, м. Севастополь, вул. Адмірала Октябрьського, б. 12, ідентифікаційний код 24696590) судовий збір у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири грн. 41 коп.).

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 03.09.13 та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні 29.10.2013 з апеляційною скаргою не погодився, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

У задоволені клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи колегією суддів відмовлено, з огляду на наявність документів, що свідчать про належне та своєчасне сповіщення відповідача Севастопольським апеляційним адміністративним судом.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між Севастопольською міською Радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Опт-Індустрія» 15.04.2005 укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Севастопольському міському головному управлінні земельних ресурсів 29.06.2005 за №298 (далі - Договір) (а.с.10-19).

Згідно з пунктом 1.1 Договору відповідач, відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 288 від 19 жовтня 2004 року надає, а позивач приймає у строкове платне користування земельну ділянку - для будівництва та обслуговування громадсько-торгового центру з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови, наданих для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, розташовану у м. Севастополі по пр. Октябрьської Революції.

Об'єктом оренди за Договором є земельна ділянка загальною площею 1,4965 га (пункт 2.1 Договору).

Договір укладений строком на 25 (двадцять п'ять) років (пункт 3.1 Договору).

Згідно з пунктом 4.1 Договору річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради № 1348 від 14.10.2003 (далі - Методика) у розмірі 2,5% (двох з половиною відсотків) від грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до додаткової угоди про внесення змін до вказаного Договору від 06.04.2010, річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлена у розмірі 3% (трьох відсотків) від грошової оцінки земельної ділянки.

18.06.2013 Севастопольською міською Радою прийнято рішення № 5764 «Про внесення змін до договору оренди від 15.04.2005, зареєстрованого 29.06.2005 під № 298, земельної ділянки загальною площею 1,4965 га, розташованої по пр. Октябрьської Революції, 48, переданої для будівництва та обслуговування громадсько-торгового центру ТОВ «Опт-Індустрія» (а.с.7-8), яким внесено зміни до вказаного договору, зокрема, пунктом 2.2 рішення пункт 4.1 Договору викладений у такій редакції:

« 4.1 Річна орендна плата за користування земельною ділянкою:

- з 07.02.2012 до моменту державної реєстрації даної додаткової угоди, встановлюється відповідно до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради від 14.10.2003 №1348 (із змінами і доповненнями) (далі - Методика) у розмірі 5% (п'яти відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- з моменту державної реєстрації даної додаткової угоди до введення об'єкта в експлуатацію, встановлюється відповідно до п. 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України у розмірі 3% (трьох відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- після введення об'єкта в експлуатацію, для частини об'єкта - під багатоквартирними житловими будинками, встановлюється відповідно до Методики у розмірі 0,09% (нуль цілих дев'ять сотих процентів) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, для частини об'єкта - під громадсько-торговим центром, у розмір 5% (п'яти відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, пропорційно їх площі у загальній площі об'єкта.»

Не погодившись з рішенням в частині викладеної в п. 2.2. редакції абзацу першого п. 4.1 Договору щодо розміру ставки річної орендної плати за користування земельною ділянкою та строку її застосування, позивач звернувся з позовом до суду першої інстанції.

Вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 13 Закону «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" у редакції, що діяла у період укладення між позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки, передбачаються істотні умови договору оренди землі.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, що діє з 01.01.2011) розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За правилом статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Сторона, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а при недосягненні згоди між сторонами щодо змін договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У судовому засіданні представником позивача було пояснено, що згоди на зміну умов договору, щодо розміру орендної плати за землю, він відповідачу не надавав.

Відповідно до пункту 4.8 договору оренди земельної ділянки, укладеного між Севастопольською міською Радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Опт-Індустрія» 15.04.2005, розмір орендної плати переглядається в певних випадках, серед яких зміна ставки орендної плати в односторонньому порядку не вказана.

Таким чином, рішення відповідача від 18.06.2013 № 5764 «Про внесення змін до договору оренди від 15.04.2005, зареєстрованого 29.06.2005 під № 298, земельної ділянки загальною площею 1.4965 га, розташованої по пр. Октябрьської Революції, 48, переданої для будівництва та обслуговування громадсько-торгового центру ТОВ «Опт-Індустрія» прийнято з порушенням вимог статті 30 Закону України "Про оренду землі" та норм Цивільного кодексу України.

Колегією суддів встановлено, що рішення Севастопольської міської Ради від 07.02.2012 №2318 «Про проведення заходів щодо впровадження в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя» не містить положень щодо строку його застосування. Крім того воно не може застосовуватися з 07.02.2012 у тому числі і тому, що відповідно до пункту 4 вказаного рішення воно набирає законної сили з дня оприлюднення, а з матеріалів справи вбачається, що оприлюднення рішення відбулося шляхом публікації в газеті «Севастопольськие известия» 15.02.2012 № 11 (1425).

Пунктом 1.5 резолютивної частини рішення Севастопольської міської Ради від 07.02.2012 № 2318 приписано направити на адресу орендарів пропозиції про наміри внести зміни до договорів оренди земельних ділянок. У разі ненадання орендарями протягом строку, встановленого законодавством, повідомлення про результати розгляду пропозицій про внесення змін до договору оренди, підготовити та направити позови до суду про внесення змін до договорі оренди земельних ділянок (а.с.60, - оборотна сторінка).

Доказів вжиття заходів, передбачених пунктом 1.5 резолютивної частини рішення Севастопольської міської Ради від 07.02.2012 №2318, відповідачем не надано.

Судовою колегією встановлено, що будь-яких пропозицій про наміри внести зміни до договору оренди земельної ділянки відповідачем позивачу не направлялося.

При винесенні спірного рішення поза увагою відповідача залишився той факт, що відповідно до пункту 1.4 резолютивної частини рішення Севастопольської міської Ради від 07.02.2012 №2318, зміни до договорів оренди земельних ділянок підлягають внесенню без окремих рішень сесії Севастопольської міської ради по кожному орендатору.

Отже, рішення від 18.06.2013 №5764 в частині зміни розміру орендної плати, прийнято відповідачем не на виконання, а навпаки, всупереч вимогам його ж рішення від 07.02.2012 №2318.

Також судовою колегією встановлено, що 06.08.2012, після набрання чинності рішенням Севастопольської міської Ради від 07.02.2012 № 2318, за ініціативою відповідача між Севастопольською міською Радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Опт-Індустрія» укладено Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди, відповідно до якої будь яких змін, передбачених прийняттям рішенням Севастопольської міської Ради від 07.02.2012 № 2318 щодо розміру нормативної ставки орендної плати за землю, до договору внесено не було.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає обґрунтування внесення змін до договору оренди землі, рішенням від 07.02.2012 №2318 за ініціативою відповідача більш ніж через рік після прийняття вказаного рішення, неспроможним.

Згідно з ч.1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Таким чином, Рішення відповідача від 18.06.2013 №5764 «Про внесення змін до договору оренди від 15.04.2005, зареєстрованого 29.06.2005 під №298, земельної ділянки загальною площею 1.4965 га, розташованої по пр. Октябрьської Революції, 48, переданої для будівництва та обслуговування громадсько-торгового центру ТОВ «Опт-Індустрія», виступає обов'язковою правовою підставою (передумовою) для внесення змін до відповідного договору, у зв'язку з чим безпосередньо зачіпає права і законні інтереси позивача.

Не внесення на теперішній час відповідачем змін до змісту договору внаслідок неможливості цього зробити фізично без згоди позивача поза судовим порядком, не означає, що права позивача не порушені у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення від 18.06.2013 №5764. Зокрема, незалежно від дати фактичного підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, розмір орендної плати відповідачем буде обраховувати саме на підставі положень пункту 2.2 рішення від 18.06.2013 №5764, і саме з 07.02.2012, оскільки рішення органу місцевого самоврядування, як зазначалося вище, є обов'язковим для виконання, тобто само по себе встановлює змінені обов'язки відповідача, і є правовою підставою для практичної реалізації таких змін, до моменту його скасування чи зупинення.

З огляду на викладене, пункт 2.2 рішення від 18.06.2013 №5764 в частині викладення пункту 4.1 договору оренди від 15.04.2005, зареєстрованого 29.06.2005 за №298, в редакції, за якою річна орендна плата за користування земельною ділянкою з 07.02.2012 до моменту державної реєстрації даної додаткової угоди, встановлюється відповідно до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради від 14.10.2003 №1348 (із змінами і доповненнями) (далі - Методика) у розмірі 5% (п'яти відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, - прийнято відповідачем з численними порушеннями законодавства України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми чинного законодавства.

Посилання представника відповідача на Господарський кодекс України є неприпустимими, з огляду на предмет позову, та відносинами, що виникли між сторонами по справі.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Севастопольської міської Ради на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 03.09.13 по справі № 827/2017/13-а - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 03.09.13 по справі № 827/2017/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 листопада 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта