Постанова

від 20.11.2013 по справі 257/9350/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року справа №257/9350/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Донецька від 24 вересня 2013 р. у справі № 257/9350/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Київського районного суду м. Донецька від 24 вересня 2013 р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодилась з рішенням суду першої інстанції та зазначила, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

За приписами п. 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може буди вирішено на основі наявних в ній доказів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_2 має дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження від 03.12.2011 року виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції у м. Донецьку, актовий запис № 1236.

З копії довідки УПСЗН вбачається, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в УПСЗН Київського району м. Донецька і одержувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року частина позовних вимог за період з 23 лютого 2012 року по 23 січня 2013 року включно залишені без розгляду.

Згідно ст. 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом № 107-VI - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240-ІІІ, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами.

Згідно ст. 43 Закону № 2240-ІІІ було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу II Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-ІІІ. Зокрема, змінами до статті 13 Закону №2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону №2240-ІІІ було виключено статті 40-44.

Рішенням № 10-рп/2008 визнано неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункту 25 розділу П Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-ІІІ.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ ІІ цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-ІІІ, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону №2811-XII.

Згідно ч.3 ст. 45 Закону № 2154-VI було визначено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-ІІІ призначається та здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1 Порядку), згідно з якою встановлюється Кабінетом Міністрів України тільки порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом.

Розміри і порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до Закону № 2240-ІІІ на виконання ст. 45 Закону № 2154-VI Кабінет Міністрів України не визначав.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку здійснюється у розмірі передбаченому статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування у з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», оскільки позивачка є застрахованою особою.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції не правильно встановлено обставини по справі та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись статтями 24, 89, 94, 184, 195, 183-2, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Донецька від 24 вересня 2013 р. у справі № 257/9350/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м. Донецька від 24 вересня 2013 р. у справі № 257/9350/13-а - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради нарахувати та стягнути на користь ОСОБА_2 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку починаючи з 24 січня 2013 року, відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування у з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суд у апеляційної інстанці.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.