Постанова

від 13.11.2013 по справі 801/5688/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2013 р. 12:55 Справа №801/5688/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Яковлєва С.В.

при секретарі Баценко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Видавництво «Таврія»

до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АРКрим

про скасування постанов

за участю представників:

від позивача - Абхаірова Е.Ш. - пред-к, дов. від 02.01.2013р.

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: До Окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Видавництво «Таврія» (далі позивач) до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АРКрим (далі відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо порушення вимог ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», скасування постанов відповідача від 13.11.2000 р., від 18.01.2005р., від 01.11.2007р., від 26.10.2010р. Вимоги мотивовані тим,що відповідач в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» на скасував постанови про накладення арешту на кошти позивача, яки були прийняти в рамках примусового виконання виконавчих документів, виконавчі провадження по яким були закрити.

Під час розгляду справи представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позові.

Відповідач явку свого представника у судові засідання не забезпечив, про дні та час розгляду справи був сповіщений належним чином, клопотань про відкладення не надав.

Розгляд справи неодноразово зупинявся за клопотанням позивача для надання йому можливості надати додаткові докази по справі.

У судове засідання 13.11.2013р. відповідач явку свого представника не забезпечив, клопотань про відкладення не надав, позивач наполягав на задоволенні позову, вважав можливим продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Суд , вислухавши думку представника позивача, приймаючи до уваги закінчення терміну розгляд справи , визначеного у КАС України , наявність доказів того ,що всі учасники процесу були сповіщені про день та час проведення судового засідання , керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ

Постановою державного виконавця Центрального районного управління юстиції, правонаступником якого є відповідач, 13.11.2000р. накладено арешт на грошові кошти позивача у розмірі 66954,58 грн.

Постановою державного виконавця відповідача від 18.01.2005 р. накладено арешт на грошові кошти позивача у сумі 1780, 45 грн.

Постановою головного державного виконавця відповідача від 01.11.2007р. накладено арешт на грошові кошти, що належать позивачу у розмірі 8009,72 грн.

Постановою головного державного виконавця відповідача від 26.10.2010р. накладено арешт на грошові кошти позивача у сумі 78583,24 грн.

Відповідач листом від 02.04.2013р. № 03-21/12/7650 повідомив позивача про находження на примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення на користь УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя заборгованості у розмірі 32582,36 грн. , згідно виконавчих листів №2а-1210/11/1/0170 щодо стягнення 15387,66 грн., № 2а-9591/10/8/0170 щодо стягнення 1156,86 грн., №2а-1079/11/21/0170 щодо стягнення 8614,14 грн., № 2а-7011/10/15/0170 щодо стягнення 3786,01 грн., № 2а-3650/10/16/0170 щодо стягнення 3637,69 грн.

т.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, яка діяла на час прийняття відповідачем постанов про накладення арешту ) було зазначено,що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст.2 Закону ( в редакції, яка діяла на час прийняття відповідачем постанов про накладення арешту ) примусове виконання рішень в Україні покладалось на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Державний виконавець був зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідав вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення (ст.24 Закону України «Про виконавче провадження».

Ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, яка діяла на час прийняття відповідачем постанов про накладення арешту ), було зазначено,що звернення стягнення на майно боржника полягала в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу зверталось на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходились на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладався арешт.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, яка діяла на час прийняття відповідачем постанов про накладення арешту ) у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняв чинність арешту майна боржника, скасовувались інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначав про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

У ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції , яка діє з 01.03.2011 р.) вказано,що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

До матеріалів справи залучений лист відповідача №03-21/6/1751 від 04.07.2013р., в якому зазначено,що в ході перевірки електронної бази ЄДРВП та журналів передачі виконавчих документів було встановлено,що в2007 р. на примусовому виконанні знаходився наказ №2-30/3418-2007 А Господарського суду АРК про стягнення з позивача 8009,20 грн. , при виконанні якого 01.11.2007 р. було накладено арешт на розрахункові рахунки боржника , 06.11.2007 р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по вказаному виконавчому документу. За твердженнями відповідача в 2010р. на примусовому виконанні знаходилось зведене виконавче провадження про стягнення з позивача на користь фізичних та юридичних осіб 78704,39 грн., в рамках якого 26.10.2010р. був накладений арешт на розрахункові рахунки боржника , 27.06.2010р. винесено постанову про повернення виконавчих документів стягувачам.

На вимогу суду обслуговуючими позивача банками надані пояснення, яки свідчать про те,що на час звернення позивача з позовом на виконанні знаходяться постанови про арешт коштів ДП «Видавництво «Таврія», зокрема, постанова про арешт коштів ВДВС Центрального РУЮ м. Сімферополя від 13.11.2000 р. на суму 66954,58 грн., постанова відповідача про арешт коштів від 18.01.2005р. на суму 1780,45 грн., постанова відповідача про арешт коштів від 01.11.2007 р. на суму 8009,20 грн. , постанова відповідача про арешт коштів від 26.10.2010 р. на суму 78583,24 грн.

Суд вивчивши відомості, викладені в листах відповідача № 03-21/12/7650 від 02.04.2013р. та №03-21/6/1751 від 04.07.2013р., в поясненнях обслуговуючих банків , дійшов висновку,що на час звернення позивача до суду у першого на примусовому виконанні не знаходились виконавчі документи , при виконанні яких відповідачем згідно з постановами від 13.11.2000 р., від 18.01.2005р., від 01.11.2007р., від 26.10.2010р. були накладені арешти на його майно, в тому числі грошові кошти.

Матеріалами справи підтверджується факт закінчення виконавчих проваджень щодо примусового виконання виконавчих документів , в рамках стягнення за якими був накладений арешт на майно та кошти позивача.

Незважаючи на вимоги суду, відповідачем не надані докази виконання наведених вище положень Закону України «Про виконавче провадження» щодо зазначення у постановах про закінчення вказаних виконавчих проваджень про зняття арешту, накладеного на майно позивача згідно з постановами від 13.11.2000 р., від 18.01.2005р., від 01.11.2007р., від 26.10.2010р.

За таких обставин , керуючись тим,що відповідно до Рішення Конституційного суду України № 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. справедливість є вирішальним регулятором суспільних відносин, одним із вимірів права, проаналізувавши надані позивачем документи суд вважає,що існують підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 13.11.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 20.11.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати протиправним невиконання Центральним відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АРКрим вимог ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» при закінченні виконавчих проваджень та повернення виконавчих документів , при примусовому виконанні яких був накладений арешт на розрахункові рахунки Державного підприємства «Видавництво «Таврія».

3.Скасувати постанови Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АРКрим від 13.11.2000 р., від 18.01.2005р., від 01.11.2007р., від 26.10.2010р.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Видавництво «Таврія» ( м.Сімферополь, вул.Горького 5, код ЄДРПОУ 05905680) судовий збір у розмірі 34.41 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.